ms.detector.media
18.10.2013 00:00
Сноуден заявляє, що не вивозив у Росію секретів
Колишній співробітник Агентства національної безпеки Едвард Сноуден дав розлоге інтерв’ю виданню New York Times, що вийде друком у сьогоднішньому номері газети. Електронна версія доступна на веб-сторінці NYT. Розмова стала можливою завдяки зашифрованому онлайн спілкуванню.

Сноуден запевняє, що не вивозив у Росію секретних документів, «тому що це не слугувало би громадським інтересам». Усю наявну у нього інформацію він передав журналісту у Гонконзі, якого зустрів там перед відльотом у Москву у червні цього року. «Який був би сенс, якби я мав ще й копії?», - аргументує він.

За словами Сноудена, йому вдалося захистити документи від китайських шпигунів, оскільки, працюючи у АНБ, він пройшов курс китайської кіберконтррозвідки. «Це нульовий шанс, що росіяни чи китайці отримали документи», - додав він.

Раніше Сноуден заявляв про відсутність копій, оскільки така інформація могла би загрожувати безпеці журналістів.

У розмові колишній агент відповів на багато питань: зокрема про звинувачення американської влади та критиків у зрадництві (30-літньому Сноудену пред’явленні звинувачення у оприлюдненні секретних документів), а також про те, чому він розчарувався у роботі АНБ і наважився на «злив».

За його словами, його більше турбувало, що американці не дізнаються про стеження спецслужб, аніж викриття секретних операцій. Більше того, Сноуден вважає, що зробив послугу службі, спровокувавши такі необхідні дебати про масштаби розвідки: «Секретне продовження цих програм несе більшу загрозу ніж їхнє викриття».

Його останнім завдання на роботі у АНБ був Китай, тоді він мав «доступ до кожної цілі, кожної активної операції», встановленої АНБ проти Китаю. «Повний список таких», - запевнив Сноуден.

У дискусії про шкоду від витоку інформації, вказує Сноуден, АНБ не надало жодних конкретних фактів щодо такої шкоди, окрім абстрактних «ви думаємо», «можливо», «маємо підсумувати» від анонімних так колишніх службовців.

Едвард Сноуден розповів, що рішення оприлюднити документи АНБ назріло, коли він у 2008-2009 роках працював інспектором телекомунікаційних інформаційних систем на базі ЦРУ в Женеві. Тоді він виявив недоліки у програмному забезпеченні веб-додатків штату ЦРУ, що робило їх уразливими до хакерських атак. Його бос, який спочатку порадив не вмішуватися, згодом дозволив протестувати систему, щоби виявити недоліки, що Сноуден і довів. Проте це розізлило вище начальство, наслідком чого став критичний запис в особовій справі Сноудена.

  

Цей епізод переконав агента, що, працюючи за законами системи, можна наразитися лише на покарання. Він додав, що у Агентстві є нормальні люди, але там панує «страх і фальшиве уявлення про патріотизм», що передбачає «послух владі». Тобто якби він спробував засумніватися у операціях нагляду АНБ як інсайдер, його спроби «поховали би навічно, дискредитували і зруйнували».

Сноуден вирішив діяти, коли випадково виявив копію засекреченого звіту від 2009 року про незаконне прослуховування телефонних розмов за адміністрації Буша. «Якщо найвищі посадовці в уряді порушують закон без боязні бути покараними, то секретні служби перетворюються на величезну загрозу», - вирішив тодішній агент.

Сноуден не повідомив, коли почав збирати документи для їх подальшого оприлюднення. Але зауважив, що наслідки його викриття значно більші, ніж він очікував.

Крім того, зауважив, що не контролював, що саме оприлюднюватимуть журналісти.

Едвард Сноуден також не повідомив про деталі свого перебування у Москві, лише, що має свободу пересування.

ms.detector.media