Понад 80% українців стикалися з неправдивими чутками та дезінформацією про COVID-19. Близько третини опитаних вважали такі історії правдивими. А більш як третина зізналися, що ділилися цією інформацією з іншими. Про це свідчать результати опитування USAID-Internews «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа»*, презентованого 16 жовтня.

«Цьогорічне опитування виявило, що левова частка українців стикалися з неправдивими чутками та дезінформацією про COVID-19: понад 80% респондентів зазначили, що їм було відомо про поширення неправдивих історій, пов’язаних з коронавірусом. Наприклад, що це біологічна зброя, розроблена в китайських чи американських лабораторіях, що його вигадали в медіа або що до його поширення призвело використання інтернет-технологій 5G. Близько третини опитаних вважали такі історії правдивими. А більш як третина зізналися, що ділилися цією інформацією з іншими», – повідомила під час презентації Джилліан МакКормак, директорка Internews в Україні, керівниця «Медійної програми в Україні».

Тоді як 77% українців усвідомлюють існування дезінформації, 62% респондентів зазначили, що були впевнені у своїй здатності відрізнити дезінформацію від правдивих новин. За словами пані МакКормак, це призводить до браку розуміння нагальності проблеми дезінформації. 58% опитаних не вважали дезінформацію серйозною проблемою. Тоді як 35% вважали, що із цим треба щось робити.

Тут і далі клікніть для збільшення інфографіки

Internews разом з Інститутом масової інформації, Академією української преси, інтернет-виданнями «Тексти» та «Без брехні» підготував короткий тест для визначення реальної здатності опитаних розрізняти справжі новини та дезінформацію. Респонеднтів з усієї України попросили розрізнити три новини з різних вебсайтів: дві неправдивих і одну правдиву.

Результати тесту свідчать про зменшення кількості людей, яким вдалося правильно визначати різницю між справжньою та неправдивою інформацією серед трьох поданих новин: з 11% у 2019 році до лише 3% у 2020-му. Близько 21% респондентів не змогли дати правильну відповідь, тоді як минулого року цей показник становив 11%. Близько 48% респондентів правильно визначили принаймні один з трьох варіантів, а 29% зізналися, що не знають відповідей або ж обрали варіант «важко сказати».

Джилліан МакКормак наголосила на тривожних тенденціях, які помітили дослідники в цьогорічному опитуванні: «Новини, які люди споживають на соціальних медіаплатформах, не завжди надійні, до того ж чимало людей стикалися з неправдивими історіями, пов’язаними з COVID-19 та іншими важливими темами. Факт того, що третина респондентів засвідчили свій намір ділитися неправдивою інформацією із широким загалом, навіть якщо вони самі їй не вірять, показує, що ми з партнерами маємо наполегливо працювати, щоб допомогти українцям зрозуміти, наскільки важливо не поширювати дезінформацію та дотримуватися інформаційної гігієни».

Завантажити повні результати дослідження можна тут.

*Дослідження «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа у 2020 році» було виконано соціологічною компанією InMind на замовлення міжнародної неприбуткової організації Internews, що реалізує «Медійну програму в Україні» за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Основна мета дослідження — вивчити звички українців, що стосуються споживання медіа, а також їхню довіру до медіа, оцінити рівень медіаграмотності та обізнаність населення щодо впровадження реформ в Україні. У липні-серпні 2020 року представники InMind опитали 4000 респондентів у містах із населенням понад 50 тис. осіб у 12 областях України (Київська, Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Харківська і Херсонська). Похибка вибірки не перевищує 2,5%.

Нагадаємо, що за даними дослідження «Детектора медіа» «Як змінились уподобання та інтереси українців до засобів масової інформації після виборів 2019 р. та початку пандемії COVID-19», близько двох третин громадян переважно з недовірою ставляться до повідомлень у ЗМІ та соцмережах. При цьому чверть опитаних не знає, що робити із сумнівною інформацією. Українці вважають, що боротьба з фейками – це справа держави і власників соцмереж.

Фото: скриншоти