У часи SMM, маркетингу та інтернету головним полем бою за електоральні симпатії й уми виборців стає всесвітня павутина. Соцмережі перетворюються на рекламні білборди, агітки та майстер-класи із словоблудства. Лише лінивий не обговорює кількість видалених віртуальних друзів, нові ролики від кандидатів у президенти та їхні аналізи. Проковтнувши чергову порцію мережевого фольклору у вигляді мемів, більшість навіть не задумується, як ці «медіавіруси» в нашому мозку перетворюються на судження та оцінки. Поза увагою залишається й те, як цей інфопотік впливає на наші рішення й вибір.
Україна сьогодні знову не лише на перших шпальтах міжнародних газет та в гучних заголовках, ми у тренді: загальноєвропейському та світовому. Сучасні маркетологи й політтехнологи намацали нерв, що реагує, з якого політичного табору не натисни. Поцілити в яблучко аудиторії допомагають сучасні технології.
Якщо непримхливого телеглядача можна взяти політичними ток-шоу, то медіаброню тих, у кого життя починається з кави та інстаграму, старими перевіреними методами не зачепиш. Тоді в хід ідуть фейки й меми. Вони в два кліки створюють потрібні образи і просувають конкретні меседжі. Сатира й гумор — основна фішка інтернет-творчості. Те, що «лайкатимуть» і «шеритимуть», має бути коротким, зрозумілим, актуальним і смішним. Таким, як одна із мемофото Ангели Меркель, поширена у Twitter під хештегом #merkelmeme.
Джерело: dpa
Канцлерку Німеччини та екс-президента США Барка Обаму сфотографували після офіційної частини саміту G7 у Баварії в 2015-му. Оригінальна світлина прикрасила обкладинки більшості світових ЗМІ.
Джерело: bildblog
Мем-варіант опублікованого фото моментально розмножився в соціальних медіа, обростаючи найсміливішими інтерпретаціями. Ось лише кілька з них.
Джерело: Twitter
Не обійшлося без гумору на цьому ж таки саміті, але вже з нинішнім Президентом США, Дональдом Трампом рік тому.
Джерело: Twitter
На фото пані Меркель в оточенні сильних світу цього дивиться на американського Президента, що сидить прямісінько перед нею. Цього разу світлину було опубліковано прес-службою канцлерки Німеччини. З варіаціями на тему інтернет-юзери не забарилися.
Джерело: knowyourmeme
Джерело: Twitter
Взагалі Дональду Трампу ще з часів його передвиборчої кампанії належить пальма першості в інтернет-креативі. Спочатку він зарекомендував себе чи не наймемнішим кандидатом, а пізніше — президентом. Трамп та члени його родини сучасними медіатехнологіями не гребували і не гребують.
Джерело: Twitter
Один із найскандальніших керманичів Америки використав відомий мем — «жабеня Пепе» або «сумне жабеня», додавши від себе трішки креативу. Мем з’явився у твіттері тодішнього кандидата у президенти із фірмовою трампівською зачіскою. Картинка наробила передвиборчого галасу. Хілларі Клінтон і прихильники її табору звинуватили опонента в нетолерантності, після чого історія вибухнула новою мемохвилею в інтернеті. Із безневинного жабеняти мем перетворився на символ ненависті. Комедія закінчилася трагедією. Дійшло до того, що автор «жабеняти» Метт Фьюрі у 2017 закликав усіх відмовитися від «мема Пепе» і в прямому сенсі поховав власне дітище.
Джерело: desertislandcomics
Використовуючи соціальні медіа та мемоіндустрію, політики вбивають двох зайців одразу. По-перше, вони постійно на слуху і в ґаджетах молодої інтернет-аудиторії. Аудиторії, в якої телевізор припав пилюкою або його взагалі немає, але яка вже має право голосу й вибору. По-друге, через комізм, викриття, жартівливе, а часом і саркастичне зменшення свого опонента, вмикається механізм чорного піару та антиреклами опонента.
Кілька останніх років інтернет-меми стали об’єктом дослідження соціологів, медійників, лінгвістів, психологів. Веселі картинки все більше набувають рис зброї масового інформаційного ураження. Меми зі своєю зручною і зрозумілою формою віддзеркалюють те, що відбувається в суспільстві, про що говорять на кожній другій кухні, дитячому майданчику, базарі. Це актуальна й оперативна відповідь на будь-яку соціально-політичну турбулентність. Їх основна функція — інфікувати якомога ширшу аудиторію.
Мем — це не просто картинка чи весела фраза. Це інструмент впливу та один із засобів формування тієї чи іншої громадської думки. Основна вимога при цьому — контекст. Той, кому адресований мем, має розуміти, про кого або про що йдеться.
Кінцева фраза із відеовідповіді Петра Порошенка щодо запрошення Володимира Зеленського дебатувати на столичному стадіоні одразу ж стала мемом.
Джерело: facebook
Якщо раніше карикатуристові чи плакатисту треба було ламати голову над сюжетом, композицією, кольоровою гамою, то зараз у ролі чарівної палички виступає графічний дизайнер. Лише кілька кліків мишки відділяють народження чергового шедевра мемоцеху від його виходу в широкий світ. Наприклад, була Юлія Тимошенко з рослинкою, стала Юлія Тимошенко з баночкою.
Мемотворці постаралися. Вони взяли два основні елементи: впізнаване фото політика з передвиборчої кампанії 2010 року і свіжу топ-тему дебатів Зеленсього та Порошенка. Через мем обігрується контекст аналізів, які обидва кандидати на пост Президента України вирішили здавати публічно перед дебатами, а також пропозиція для Тимошенко виступити в ролі модератора цієї зустрічі на «Олімпійському». За допомогою інтернет-творчості політик із рефері дебатів перетворюється на модератора здачі аналізів.
Джерело: facebook
Через свою емоційну природу меми породжують дискусію, непомітно фрагментуючи при цьому суспільство. Вони змушують співпереживати, сердитися, сміятися, активно розмахувати руками, писати позбавлені толерантності коментарі, а також проводити публічні сеанси навіювання, переконання й агітації. Вони вербують у секту того чи іншого кандидата й ініціюють «чистки» серед реальних та соцмережевих друзів. Такі акти віртуального екзорцизму є прямою загрозою опинитися вінформаційній мильній бульбашці чи теплій ванній однодумців.
Меми — це не лише смішно та креативно, це ще й політично й відповідально. Українські виборчі змагання — пряме тому підтвердження. Інтернет-фольклор став частиною агітаційного інструментарію та чорно-білого піару. Виборців смикають за потрібні емоційні ниточки, підгодовують мовою ворожнечі, граючи при цьому на контрастах, болючих темах та нервах.
Через висміювання в інтернет-мемах зменшується значущість постаті того чи іншого політика. Він стає комічним персонажем, а отже несерйозним, із низьким рівнем довіри. Межу, де закінчується творчість і починається чорний піар, визначити складно. Всі смішні й актуальні мультимодальні меми, які поєднують у собі текст і картинку, формують образ того чи іншого кандидата, ставлення до того чи іншого кандидата, точку зору виборця й сам вибір. Вони розділяють суспільство на «ми» і «ви», «своїх» і «чужих», «порохоботів» та «зеленофілів». В еру гібридних війн та фейків, суцільної віртуалізації стає все складніше відрізнити вівцю від вовка в овечій шкурі. У цьому двобої чи не головним є заклик — аналізуйте!
