У функціонуванні платформи на офіційному рівні братиме участь як Єврокомісія, так і країни ЄС. Перше засідання учасників Rapid Alert System відбулося у понеділок, 18 березня, у Брюсселі. «Критично важливо працювати разом, аби протистояти тим, хто намагається маніпулювати нашими виборами», — написав у своєму Twitter під час засідання єврокомісар з питань безпеки Джуліан Кінг (Julian King).
Deutsche Welle пояснює, як ця система працюватиме і для чого вона потрібна.
Rapid Alert System виглядає як цифрова платформа для обміну даними про неправдиві новини та координації узгодженої реакції на них. Учасниками цієї системи є представники як інституцій ЄС (Єврокомісії, Європарламенту, Ради ЄС), так і держав-членів об'єднання. Учасників призначали уряди кожної з 28 країн ЄС, ними стали співробітники різних міністерств.
Система має виконувати три основні функції:
Обмін інформацією про поширення нових фейків. Завдяки системі усі її учасники швидко дізнаватимуться про це;
Виявлення тенденцій створення та поширення дезінформації;
Координація реакції на кампанії з поширення фейків і обмін досвідом з приводу питання, які заходи з протидії дезінформації є найбільш ефективними.
Цікаво, що у питанні протидії дезінформації є значні розбіжності між країнами ЄС. У деяких країнах інструменти для боротьби з фейками вже існують і можуть похвалитися відпрацьованими алгоритмами дії. А за допомогою Rapid Alert System у Єврокомісії хочуть виробити загальний підхід до проблеми дезінформації.
У системі буде лише відкрита інформація. Обмін таємною інформацією відбувається іншими каналами. Втаємниченими даними будуть займатися спеціалісти у рамках підрозділу в зовнішньополітичній службі ЄС, що займається гібридними загрозами. Участь у системі поки що обмежується лише країнами ЄС, але її робота відбуватиметься у співпраці з країнами G7 та НАТО.
У Єврокомісії вказують на різницю між дезінформацією, екстремістським контентом і висловлюваннями, які розпалюють ненависть. Якщо останні два типи контенту заборонені законодавством більшості країн Європи, то поширення фейків по закону не переслідується. Натомість у ЄС говорять про викриття фейків: яка саме інформація не відповідає дійсності, з якого джерела вона походить, як фейки створюють і використовують.
При цьому Єврокомісія слідкує не за всією дезінформацією. Основний фокус триматиметься на кампаніях, які створювалися навмисно, координувалися з єдиного центру та мали чітку ціль. В першу чергу йдеться про спроби гравців поза межами ЄС вплинути на демократичні процеси та інститути всередині Євросоюзу. Тому найближча ціль — захистити вибори до Європарламенту 23-26 травня від можливого втручання.
Нагадаємо, створення Rapid Alert System було одним з головних елементів плану дій боротьби з дезінформацією, який Єврокомісія представила у грудні минулого року.
