Американське видання про медіа Pointer уже написало про нову загрозу, а MediaSapiens пропонує адаптований переклад публікації.
Дієго Марадона не помер і готовий заплатити 10 тисяч доларів за те, щоби знати, хто це сказав. Наприкінці червня футболіст-пенсіонер став героєм інтернет-фейку. Йшлося про те, що в нього буцімто стався серцевий напад після матчу Аргентини з Нігерією на Чемпіонаті світу з футболу в Росії.
Фейки про смерть — класика. Але особливістю цього стало те, що чутці дало початок аудіоповідомлення в месенджері WhatsApp, який належить компанії Facebook і має більш ніж мільярд користувачів у понад 180 країнах світу. У записі про Марадону чоловік з аргентинським акцентом сказав, що 57-річну зірку футболу госпіталізували і згодом він помер від зупинки серця. Після спростування Дієго Марадона через адвоката звернувся до громадськості із проханням надати точну інформацію про автора запису.
Гізела Перес де Ача із факт-чекінгового проекту Verificado 19S помітила неправдиві звукові повідомлення у WhatsApp після землетрусу в Мехіко, який стався торік у вересні.
«Колега чи друг переслав мені звукове аудіоповідомлення у WhatsApp про... дитячий садок, який було зруйновано землетрусом. На ньому людина казала щось на кшталт: “Я біля зруйнованого дитсадка, тут відбувається таке-то й таке-то, і ось що нам потрібно. Це говорилося дуже параноїдальним та тривожним тоном», — розповіла вона.
Окрім тону, увагу привернула й хороша якість запису. На ньому не було жодного фонового шуму, хоча спікер стверджував, що стоїть біля щойно зруйнованої будівлі.
Гізела Перес де Ача отримала від колеги ще одне аудіоповідомлення про те, що сирену, яка сповіщає про землетрус на все місто, увімкнуть іще раз — і що цю іноформацію вже перевірив проект Verificado 19S. «Колега припустив, що таке повідомлення могло виникнути внаслідок плутанини з інформацією від прес-служб, і попросив нас виправити це. Новина виявилася фейком. Мене ж вразило те, що всі інші чутки не мали під собою зловмисних намірів, тоді як ця — мала», — зазначила пані Перес де Ача.
Люди використовують звукові повідомлення у WhatsApp, щоб розповісти родині та друзям, що в них нового — без необхідності набирати багато тексту. Така можливість існує і в інших платформ, наприклад, додатків Messenger та iMessage. Але WhatsApр відзрізняє від них те, що переважна більшість користувачів месенджера знаходиться поза США й використовує додаток для спілкування майже з усіма своїми знайомими.
Виконавча продюсерка Al Jazeera + Альба Мора розповіла, що фейкові новини процвітають в Латинській Америці, зокрема в Мексиці, бо населення користується переважно цим додатком. «Деякі люди надсилають мені PDF-файли у WhatsApp, ви робите відеодзвінки до мами у WhatsApp, є робочі групи у WhatsApp — усе відбувається через WhatsApp», — каже вона.
У самій же компанії розповіли, що середній розмір WhatsApp-групи становить шість осіб, а близько 90 % усіх повідомлень надсилаються між двома користувачами. Така інтимність спілкування, а також особливості шифрування цієї платформи ускладнюют для факт-чекерів перевірку інформації. Це також сприяє тому, що коли людина отримує повідомлення в цьому месенджері, вона довіряє йому більше, ніж тій же інформації у Facebook або Google.
Редакторка видання Animal Político Таня Монтальво підкреслює, що фейки існують на всіх платформах і в усіх можливих форматах, але специфікою WhatsApp є те, що її алгоритм не пріоритезує вірусний контент — люди самі ним діляться.
Аудіоповідомлення просто доповнили вже й так наповнену іншими форматами фейків екосистему з дезінформації. Під час нещодавньої виборчої кампанії в Мексиці Альба Мора очолювала команду факт-чекінгового проекту Verificado 2018, яка перевіряла інформацію з WhatsApp. Вони просити читачів надсилати їм підозрілі повідомлення, а потім спростовували знайдені фейки у своєму ж акаунті у WhatsApp Business.
Експертка розповіла, що почула велику кількість неправдивих аудіоповідомлень, які набули вірусного поширення. Verificado 2018, приміром, перевіряв чотирихвилинний запис, у якому стверджувалося, що учасники AMLOFest — заходу, організованого тодішнім кандидатом у президенти Андресом Мануелем Лопесом Обрадором на завершення своєї кампанії, — безкоштовно отримували в магазині телевізори. Метою повідомлення, ймовірно, була критика послідовників кандидата та спроба звинуватити його партію в купівлі голосів, що є поширеною практикою в Мексиці.
Команда Мори встановила, що насправді йшлося про розпродаж у магазині техніки для тих, хто отримує соціальну допомогу.
У травніпід час підготовки до виборів в індійському штаті Карнатака у WhatsApp з'явилися фейкові аудіоповідомлення, покликані загострити розкол між індуїстами та мусульманами. Після поширення фейкового відео, на якому мусульманська банда начебто атакувала індуїстів, почалася розсилка анонімних звукових повідомлень, у яких обидві релігійні групи закликали голосувати за опозиційні партії.
Попри такі випадки, засновник факт-чекінгової організації Boom Live Говіндрадж Етірай каже, що неправдиві аудіо не є головною проблемою. Значно більше фейків усе ж поширюється у форматі відео та фото — це може бути як абсолютна неправда, так і контент, створений чи перекручений таким чином, щоби справити оманливе враження. «Можливо, це тому, що ми не є надто аудіальною країною», — припустив він.
Цього місяця WhatsApp анонсував нову функцію, яка маркує переслані повідомлення на платформі. Цей крок у поєднанні зі спільними зусиллями компанії, факт-чекерів та вчених, покликаний зменшити обсяги поширюваної юзерами дезінформації. WhatsApp повідомив Poynter в електронному листі, що маркування буде застосовуватися до всіх типів повідомлень і дозволить самій компанії зрозуміти, як часто користувачі пересилають повідомлення. Проте поки невідомо, чи матиме маркування помітний вплив на обсяг поширення неправди.
Аудіоформат є справді проблемним для тих, хто займається перевіркою інформації. Адже відомості зі звукового повідомлення не можна перевірити в пошукових інструментах Google та аудіо не мають візуальних підказок про те, де й коли вони були створені.
Тож факт-чекерам доведеться вдаватися до того, що вони завжди робили для перевірки звукових повідомлень.
«Все просто зводиться до традиційних методів факт-чекінгу та верифікації — визначити, які заяви з аудіоповідомлення можуть бути підтверджені, а які ні», — каже розслідувач і тренер медіапроекту Bellingcat Крістіан Тріберт.
