Про це повідомляють британські ЗМІ, зокрема The Independent.
Англійський художник Бенксі вже близько 10 років широко відомий у світі своїми гостро соціальними графіті, проте досі офіційно не встановлено його особу. Щодо цього регулярно виникають різні здогадки.
Нещодавно 39-річний бізнесмен Річард Тільсон зняв на відео кількох чоловіків у місті Кінгстон-апон-Халл в Східному Йоркширі. Він стверджує, що одним із них є Бенксі.
25 січня пан Тільсон поблизу свого будинку побачив фургон, в якому, як йому здалося, сиділи грабіжники. Він вирішив зняти підозрілих людей на відео. Один чоловік сидів у авто й дивився на телефон, а другий (водій) вийшов. Річард Тільсон пішов за ним. Переслідуваний дійшов до свіжого графіті з хлопчиком, який тримає дерев'яний меч-олівець, і сфотографував його.
Наступного дня фото з цим графіті з'явився в офіційному Instagram-акаунті Бенксі. Таким чином з'ясувалося, що це його робота.
Пан Тільсон тепер вважає, що йому вдалося сфотографувати самого Бенксі – у чорній бейсболці та темних сонцезахисних окулярах.
Хлопчик з дерев'яним мечем був намальований на розвідному мості, який не працює. Пізніше хтось зафарбував графіті білою фарбою, але місцеві мешканці відновили оригінальний малюнок.
ЗМІ припускають, що Бенксі створив ще два графіті в Халлі, але він ще не підтвердив їх авторство.
Бенксі розпочав кар'єру графітиста всередині 1990-х років і з тих пір йому вдається не виказати свою особу.
У 2016 році вчені Лондонського університету королеви Марії заявили, що їм вдалося дізнатися ім'я Бенксі. За їхніми даними, це художник Робін Ганнінгем. Це ж ім'я називали журналісти-розслідувачі різних видань починаючи з 2008 року.
Хтось натомість уважає, що художником насправді є засновник групи Massive Attack Роберт Дель Ная. Згідно іншої теорії, графіті по всьому світі створює колектив митців, об'єднаних одним псевдонімом.
У 2010 році Бенксі взяв участь у кінофестивалі Берлінале зі своїм фільмом «Вихід через сувенірну крамницю» про французького художника Тьєррі Ґуетта. Бенксі пройшов інкогніто, в масці, по червоній доріжці фестивалю. Фільм був номінований Американською кіноакадемією на «Оскар» у категорії «Найкращий документальний повнометражний фільм».
Як писав MediaSapiens, у 2011 році Бенксі присвятив одну зі своїх робіт медіамагнату Руперту Мердоку.
