Журналісти каналу звернули увагу на кампанію «Не стріляй в нас» (Do Not Shoot Us), яка була організована в липні 2016 року. В її рамках був організований конкурс для прихильників руху Black Lives Matter. Учасники мали грати в популярну гру Pokemon Go поруч з місцями, де поліція вчинила злочини проти афроамериканців. При цьому гравці мали змінити імена їх персонажів на імена жертв інцидентів. В якості винагороди учасникам пообіцяли подарункові карти на покупки в Amazon.
За даними CNN, організатором конкурсу було «Агентство інтернет досліджень», відоме як одна зі структур «фабрики тролів». У розслідуванні американського телеканалу також йдеться про те, що була організована повноцінна соціальна кампанія, замаскована під рух Black Lives Matter, але яка мала на меті розпалювати міжрасову ворожнечу в США.
Окрім гри Pokemon Go, в камапнії використовувалися й Facebook, Instagram, Twitter, YouTube, Tumblr. Джерело CNN підтвердило, що акаунт руху «Не стріляй в нас» на Facebook був заблокований в рамках нещодавньої великої чистки, яку компанія провела у зв’язку з нещодавнім розслідуванням. Заблокованими виявилися й акаунти в Instagram та Twitter.
Чітка ціль кампанії залишається до кінця не зрозумілою. Журналісти припускають, що з одного боку вона могла намагатися спровокувати афроамериканців на протести, а з іншого - переконати інших громадян у тому, що активісти Black Lives Matter становлять загрозу.
Нагадаємо, у вересні в Facebook заявили, що виявили низку платних політичних рекламних оголошень, які публікувалися з червня 2015 року по травень 2017 року. Це близько 3000 постів, вартість платного просування яких в Facebook склала 100 тисяч доларів. При цьому усі пости робилися через 470 несправжніх сторінок і акаунтів з одного центру на території Росії. Цю рекламу побачило близько 10 млн людей. Вони фокусувалися на різноманітних соціальних та політичних темах: проблемах ЛГБТ-спільноти, расизмі, міграційній кризі, праві на носіння зброї тощо. Влада США долучила їх до розслідування щодо втручання Росії в вибори президента Америки 2016 року. Про виявлену російську рекламу згодом повідомили Twitter, Instagram та, за інформацією анонімних джерел, Google.
