Про це йдеться у щорічній доповіді Freedom House про свободу ЗМІ в світі «Свобода преси – 2017», передає ІМІ.
Причиною падіння рівня свободи преси є безпрецедентні загрози, яких зазнають журналісти та ЗМІ в провідних демократичних державах, масові переслідування в авторитарних країнах, а також рух Росії та КНР в бік посилення їхнього впливу за межами своїх кордонів, зазначають в організації.
«Політичні лідери та інші державні діячі в багатьох демократичних країнах, в тому числі США, Польщі, Філіппінах і Південній Африці, підірвали довіру до незалежних ЗМІ та журналістики фактів, усунувши традиційну роль преси як “сторожового пса” у вільному суспільстві» - зазначила директорка з досліджень Свободи преси Дженніфер Данхе.
Президент Freedom House Майкл Абрамовіц зазначив, що для свободи преси в усьому світі небезпеки становлять жорстокі атаки на журналістику фактів. «Коли політики в Сполучених Штатах атакують ЗМІ, вони закликають своїх колег за кордоном робити те ж саме. Агресивні атаки на окремих журналістів та новинні агентства в США підривають статус нашої демократичної країни як прикладу свободи ЗМІ», - сказав він.
В організації також зазначають, що авторитарні лідери поглиблюють проблему, намагаючись впливати на засоби масової інформації в демократичному світі.
«Росія часів Володимира Путіна є першопрохідцем в глобалізації державної пропаганди, - заявила Данхем. - Росія маніпулює новинами та соціальними медіа в Євразії і Східній Європі. Зараз ми бачимо, як маніпуляції Росії розповсюджуються на Західну Європу та Сполучені Штати».
Одні з найбільших падінь за 100-бальною шкалою звіту сталися в Польщі, Туреччині та Угорщині. Погіршення ситуації в Угорщині та Туреччині тривають вже кілька років, але різке падіння в Польщі є новою та тривожною тенденцією, йдеться у звіті організації.
Водночас організація відзначає кілька позитивних змін, які сталися протягом минулого року, - коли уряди Афганістана, Аргентини, Панами та Шрі-Ланки почали покращувати умови діяльності ЗМІ, які постраждали від політики їхніх попередників. Однак реальний ефект цих змін можна буде побачити лише в майбутньому.
Основні світові тендженції
Тільки 13% населення світу користується здобутками Вільної преси, тобто медіа-середовищем, в якому висвітлення політичних новин заслуговує на довіру, гарантована безпека журналістів, втручання держави в роботу ЗМІ є мінімальним, а преса не зазнає обтяжливого правового або економічного тиску.
42% населення світу мають Частково вільну пресу. 45% живуть в країнах, де медіа-середовище є невільним.
Політики демократичних держав розпочали або посилили дії з формування новинного поля через делегітимізацію інформаційних агенств, політичний вплив на громадські ЗМІ, а також через підвищення статусу дружніх інформаційних агенств.
Офіційні особи в більш авторитарних країнах, таких як Туреччина, Ефіопія та Венесуела, використовували політичні або соціальні заворушення як привід для того, щоб посилити переслідування незалежних або опозиційно налаштованих ЗМІ.
Серед країн, які зазнали найбільш глибокого спаду за 100-бальною шкалою звіту в 2016 році, були Польща (6 балів), Туреччина (5), Бурунді (5), Угорщина (4), Болівія (4), Сербія (4) та Демократична Республіка Конго (4).
В десятку країн і територій з найгіршим рейтингом в світі потрапили Азербайджан, Крим*, Куба, Екваторіальна Гвінея, Еритрея, Іран, Північна Корея, Сирія, Туркменистан і Узбекистан.
*Freedom House аналізує деякі території окремо від незалежних країн. Freedom House визначає, які саме території аналізувати окремо, виходячи з низки критеріїв (детальніше – цив. цей докумет, стор. 5). У звіті «Свобода преси» оцінюється рівень свободи преси в певних географічних межах, незалежно від того, чи ця територія перебуває під впливом держави, недержавних акторів чи іноземних сил.
Європа
У Польщі консервативна правляча партія “Право і справедливість” влаштувала бойкот провідним критично налаштованим ЗМІ та впровадила політичний контроль над громадськими ЗМІ, в той час як державні компанії переорієнтували свою рекламу на дружні уряду інформаційні агентства.
Безладні наслідки спроби державного перевороту проти президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана в липні погіршили й без того небезпечну ситуацію для незалежних, критично налаштованих ЗМІ. Діючи в рамках надзвичайного стану, влада закрила десятки інформаційних агентств, відібравши робочі місця в тисячі журналістів та працівників засобів масової інформації, та розпочала заборону соціальних медіа та веб-сайтів, що критикують державну політику.
Консервативний уряд Угорщини поступово посилює свій контроль над засобами масової інформації з моменту приходу до влади в 2010. Закриття і подальший продаж в жовтні 2016 року «Народної свободи» (“Népszabadság”), однієї з найстаріших та найбільш відомих газет Угорщини, продемонстрували рішучість уряду, який хоче змусити критичні ЗМІ замовкнути.
У Сербії прем'єр-міністр Александар Вучич передав більшу частину своєї кампанії з дискредитації недружніх засобів масової інформації проурядовому таблоїду Informer, який намагається очорнити критично налаштованих журналістів необґрунтованими звинуваченнями в зв’язках із злочинністю або змові з іноземними спецслужбами.
Євразія
Євразія продовжує залишатися регіоном із найгіршими показниками в світі за рівнем свободи преси.
В одній з останніх незалежних медіа-груп Росії, РБК, три редактори були замінені працівниками державного інформаційного агентства ТАСС після того, як видання повідомило про факт корупції, в якому була замішана родина та партнери президента Путіна.
Зіткнувшись із контрольованими Кремлем ЗМІ, які поширюють дезінформацію та підривають легітимність української влади, уряд в Києві, як і раніше, продовжує обмежувати доступ до численних російських засобів масової інформації та забороняти в’їзд до країни десяткам російських журналістів.
Служби безпеки Вірменії проявили неповагу до преси протягом ще одного літа масових протестів, грубо образивши кількох журналістів.
Жодна з країн регіону не може похвалитись повністю вільною пресою, зазначає організація.
Країни, за якими треба спостерігати
Деякі з цих країн належать до числа тих, хто в цьому році рухається до важливих змін в свободі преси - позитивних або негативних.
Еквадор: з приходом до влади нової адміністрації після виборів 2017 року редакції державних ЗМІ, підпорядковані колишньому президенту Рафаелю Корреа, зможуть отримати більше незалежності.
Єгипет: оскільки безпекова та економічна криза посилюються, уряд президента Абделя Фаттаха Ас-Сісі намагається взяти безпосередній контроль над приватними ЗМІ і придушити критику.
Кенія: Незважаючи на недавні покращення законодавства в сфері ЗМІ, журналісти, як і раніше, зазнають кримінальних переслідувань відповідно до безпекового законодавства, а кількість агресивних нападів на працівників ЗМІ вже зростає напередодні передвиборчої кампанії у серпні 2017 року.
Україна: Останні демократичні здобутки покращили ситуацію зі свободою ЗМІ в цілому, але обмеження, які накладають на російські ЗМІ, та сприяння «патріотичному» телемовленню викликають сумніви щодо зобов’язань уряду підтримувати незалежність ЗМІ.
США: президент Дональд Трамп вже показав свою неповагу до ЗМІ та традицій свободи преси в країні, але залишається неясним, чи будуть дії адміністрації критично підривати роботу журналістів.
Нагадуємо, що 26 квітня міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» оприлюднила дослідження World Press Freedom Index, у якому проаналізувала рівень свободи засобів інформації та умови для роботи журналістів у 180 країнах світу. Україна посіла в цьому рейтингу 102-е місце, піднявшись на п’ять сходинок порівняно з показниками 2015 року.
