10 лютого у столиці Лівії Тріполі відбулося два викрадення журналістів.
Знімальна група державного телеканалу Al-Wataniya зникла безвісти на шляху з аеропорту до Тріполі. Відтоді від операторів Фаддана Хусейна аль-Сакіта (Faddan Hussein Al-Sakit) та Ібрагіма Саїда Абделдаїма (Ibrahim Saeed Abdelda’im) і репортера Ібрагіма Абделькадера Рієда (Ibrahim Abdelkader Rieda) не надходить жодних звісток.
Того ж дня жертвою кіднепінгу став головний редактор державної газети Tarablus, співробітник офіційної інформаційної агенції LANA Юнес Алі Юнес (Younes Ali Younes). З посиланням на її директора Аgence France-Presse інформувала, що 5 чоловіків у військовій формі на авто білого кольору схопили журналіста, коли він виходив з кафе, й повезли у невідомому напрямку. Щоправда наступного дня його звільнили. Юнес не оприлюднив жодних подробиць, причин та обставин інциденту.
Раніше, 5 лютого, у місті Бенгазі нападники у масках напали на редакцію приватної супутникової телестанції Libya Likul Al-Ahrar. Вони влаштували стрілянину й підпалили пересувну телевізійну установку. Щоправда, обійшлося без жертв. Однак це не перший випадок, коли ця телестанція та її співробітники зазнавали атак. Торік у серпні заледве уникнув замаху на життя її менеджер Хадіджа Ель-Емайме (Khadija El-Emaime).
Того ж дня під час висвітлення демонстрації у місті Бенгазі на завідувача бюро приватного телеканалу Al-Assima Мохампеда аль-Шріта (Mohamed Al-Srit) вчинили напад четверо озброєних охоронців сил безпеки. Перш ніж наступного ранку журналіста звільнили, з нього знущалися фізично, ображали. Його також звинувачували у тому, що він повідомляв «неправдиву» інформацію, зокрема, стосовно лівійських збройних сил. Мобільний телефон та SIM-карти у нього конфіскували.
«Прикро спостерігати сьогодні, що країну, народ якої упродовж понад чотирьох десятиліть боровся за ліквідацію авторитарного режиму повністю руйнує насильство проти медіа», – відзначають «Репортери без кордонів».
Через три роки після початку народного повстання проти диктатора Муаммара Каддафі медіа-організація вимагає від влади у Тріполі «в інтересах усіх лівіційців» гарантувати, щоб журналісти мали змогу займатися професійною роботою «безпечно, без остраху, без погроз, без нападів, без викрадень і без убивств».