У 2015 безліч фотографії та відео стали «вірусними», але деякі геть із хибних причин, пише українська служба BBC. 

Цей знімок, який з'явився після землетрусу в Непалі, поширювали найчастіше. Це не фейк, але тим не менш він вводить в оману.

Фотографію супроводжував опис: «Чотирирічний хлопчик в Непалі захищає свою дворічну сестру».

Кадр поширювали у Facebook та Twitter та закликали давати пожертви для допомоги постраждалим.

Насправді фото зробили в одному із сіл В'єтнаму в 2007 році.

«Це, мабуть, моє найвідоміше фото», - каже автор знімку На Сон Нгуєн, - «Але, на жаль, воно розійшлося в хибному контексті».

Також під час землетрусу на порталі YouTube і мережі Facebook з'явилося відео, яке описували як кадри із камери спостереження біля басейну в готелі Катманду.

Відео використали міжнародні ЗМІ, щоб продемонструвати руйнівну силу потужного землетрусу. Насправді відео зняли ймовірно в 2010 році під час землетрусу в Мексиці.

Хоча дату на відео змінили, знайшлися ті, хто його впізнали. Один з користувачів YouTube попередив у коментарях: «Це відео витягують щоразу після великого землетрусу».

Безліч оманливих кадрів поширювали в цей час, в тому числі відео, як руйнується будівлі, яке насправді зняли в Єгипті.

І, можливо, як приклад переконливості подібних «ілюстрацій» може бути те, що ці кадри потрапили в щорічний огляд головних відео Facebook.

Влітку в мережі Instagram з'явилися неймовірні фотографії людини, яка нібито документувала свою подорож із Сенегалу до Іспанії.

Селфі Абду Діуфа з Дакара стали хітом інтернету і в нього з'явилися тисячі «фоловерів», які залишали підбадьорливі коментарі.

Але був також і скепсис щодо того, як хлопець використовує хештеги, такі як #InstaLovers і #RichKidsofInstagram. У підсумку з'ясувалося, що це була частина маркетингової кампанії для фестивалю фотографії на півночі Іспанії.

У розпал кризи з мігрантами в Європі у Facebook почали з'являтися добірки фото «до та після».

«Пам'ятайте цього хлопця? Торік він позував на фотографіях ІДІЛ, а зараз він «біженець», - написав один користувач.

З'ясувалося, що людина на фото - Лайтх Салех, він дійсно воював у Сирії, щоправда, на боці помірної «Вільної сирійської армії», яка протистоїть силам президента Башара Асада.

Він залишив Сирію і прибув до Македонії у серпні.

Дізнавшись правду, людина, яка поширила фотографії, вибачилась.

Коли стало відомо про напади в Парижі в листопаді, виникла плутанина, в розпал якої почали множитися чутки і оманливі фотографії.

Зокрема ця фотографія, яку абсолютно неправильно трактували в соціальних мережах, що нібито на ній зображена публіка на концерті в «Батаклан» перед нападом бойовиків.

Насправді фото зробили на концерті гурту в Дубліні і його опублікували на сторінці гурту в Facebook за день до нападів.

Як писав MediaSapiens, ця фотографія, яку широко ретвітили, мала показати порожні вулиці Парижа після нападів. 

Це зображення Площі Згоди в центральному Парижі датуються ще 2008 роком і є частиною художнього проекту, назва якого «Тихий свідок» («Silent Witness»), який зображає центр міста наприкінці світу з використанням довгої витримки.

Після того, як чоловік поранив ножем трьох людей у лондонському метро в грудні та потрапив до рук поліції, перехожий вигукнув «Ти не мусульманин, брат».

Після цього виник цей хештег YouAintNoMuslimBruv.

Одним із фото, яке найбільше поширювали, зображало вивіску в метро з цим хештегом. Поширив фото у Twitter один з кандидатів у мери Лондона Садік Хан.

На жаль, незважаючи на добрий намір повідомлення, вивіска виявилася фейком. Її, наймовірніше, створили за допомогою шаблону, в спеціальному додатку.

Історія розлученого німця, який нібито розпиляв все своє майно навпіл і виставив його на продаж, здалася правдивою багатьом. Повірили в неї навіть деякі ЗМІ. Сторінка з речами на інтернет-аукціоні eBay виявилася справжньою, а ось історія - ні.

Коли відео набрало 4,5 млн переглядів на YouTube, німецька асоціація адвокатів зізналась, що відео з'явилося в рамках маркетингової кампанії.

Її головний лейтмотив - іноді потрібно робити щось наполовину.

Нагадуємо, що в листопаді MediaSapiens публікував добірку фейків про паризькі теракти у соціальних мережах.