Вірусне відео з дітьми викликало дискусії в соцмережах щодо расизму

Вірусне відео з дітьми викликало дискусії в соцмережах щодо расизму

14:37,
13 Березня 2017
2944

Вірусне відео з дітьми викликало дискусії в соцмережах щодо расизму

14:37,
13 Березня 2017
2944
Вірусне відео з дітьми викликало дискусії в соцмережах щодо расизму
Вірусне відео з дітьми викликало дискусії в соцмережах щодо расизму
Автори:
Широке поширення припущення, що азіатка на відео була нянею, а не матір’ю, призвело до звинувачень у расизмі.

Про це пише The Guardian.

Відео тривалістю менше хвилини переглянули сотні мільйонів разів. Доцент Пусанського національного університету Роберт Келлі давав інтерв'ю програмі ВВС News про Південну Корею, коли в кадрі з'явилися несподівані гості — двоє малих дітей професора.

Та окрім веселощів та бурхливої реакції в соцмережах, ролик став каталізатором дискусії на сумніші теми.  

Судячи з коментарів у Twitter та Facebook, чимало користувачів вирішили, що жінка азіатської зовнішності, яка панічно кинулася витягувати дітей з кімнати, була нянею дітей, а не дружиною професора Келлі Юнг-а Кім.

Більше того, до такого хибного припущення спочатку вдалися навіть деякі ЗМІ. 

«Цей епізод досягає кульмінації в той момент, коли няня безтямно вривається до кімнати, у деякій мультяшній манері, й похапцем забирає дітей», — пише Time.com, поспішаючи опублікувати матеріал в мережі. Вже в оновленій версії автори уточнюють, що ця жінка — дружина екперта. 

Це спонукало BBC та інші медіа до відповіді на наступне питання: «Чи було розумно припустити, що пані Кім була нянею?»

Наслідком стала хвиля обговорень та припущень про расову приналежність, стать і пари зі змішаною расою. Дехто з користувачів назвав це системним расизмом. 

«Чи справді ми до сих пір, в 2017 році, відкрито стереотипуємо? Бачачи азіатку в будинку білого чоловіка з дітьми, кажемо собі: “Так, це нянька. А тепер давайте опублікуємо купу твітів, щоб назвати її нянькою так, ніби це факт”», — написав Джен Макгуайр (Jen McGuire) на Romper.com.

Навіть після того, як хтось знайшов твіт, опублікований Келлі у 2012, де він та його дружина перебувають на опитуванні громадської думки в Південній Кореї, спекуляції у нових медіа продовжували включати в себе той факт, що вона виглядала такою наляканою й стривоженою, оскільки боялася втратити свою роботу, пише The Guardian.  

Корейські глядачі, імовірно, ідентифікували би її як матір, оскільки в ролику старша дитина каже: «Чому? Що сталося», і «Мамусю, чому?». 

Роксана Гей (Roxane Gay), авторка Bad Feminist, написала у Twitter: «Сьогодні одне з найсмішніших, найчарівніших відео показало мені, що нам потрібно працювати більше, аніж я собі коли-небудь уявляла». 

«Деякі сім'ї у Південній Кореї наймають нянь, особливо якщо обоє батьків працюють понаднормово. Але багато людей вважає: припущення про те, що пані Кім була помічницею, а не матір'ю дітей, базується на расових стереотипах щодо ролі, яку відіграють азіатки», — пише BBC.

«Коли я вчилася в університеті в Лондоні більшість людей, яких я зустрічала припускали, що я (як британка китайського походження) вивчаю медицину або економіку. Насправді я вивчала англійську літературу. Це трохи дратувало, але не надто. Іноді припущення можуть завдати більше шкоди», — розповідає Хельєр Чанг (Helier Cheung), підтверджуючи, що стереотипи відіграють роль. 

На думку BBC, ще одним імовірним фактором, чому виникли припущення, що на пані Кім була нянею є те, що багато хто думає, що більшість зустрічається із людьми із тієї ж етнічної групи. 

Що ж стосується українського сегменту соцмереж — поява вірусного відео спровокувала дискусію в дещо іншій площині. Голова ГО «Громадське телебачення», журналістка Наталя Гуменюк в своєму Facebook написала, що гірше, аніж люди, які засмічують сторінку дописами про своїх дітей, можуть бути тільки люди, які публікують історії про чужих дітей, що потрапили до телевізору. Цей допис пані Гуменюк був доступний виключно для друзів, але враховуючи, що на Facebook їх у неї понад 4000, його одразу ж почали обговорювати медійники. Чимало користувачів соцмережі висловили свою незгоду в коментарях до цього запису. Особливе обурення підписників викликала фраза пані Гуменюк про людей, які публікують у соцмережах пости про власних дітей, «які цікавлять тільки самих батьків в силу генетичної спорідненості». Цей допис став приводом для появи хештегу #генетичнийматеріал, пізніше — #генетичнесміття. Детальніше про це — у матеріалі «А вы не пропустили? Черновол и блокадники, «спорное» 8 марта, лежачий фискал, Гуменюк и дети» Марії Ряпулової. 

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
BBC
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду