Документ пропонує внести до Цивільного кодексу України статтю 302-1 «Право на доступ до Інтернету»:  1. Фізична особа має право на доступ до Інтернету; 2. Право фізичної особи на доступ до Інтернету не може бути обмежене; 3. Обмеження доступу до певних даних, що містяться у Інтернеті, можливо лише на підставі рішення суду про незаконність таких даних.

У пояснювальній записці автор стверджує, що таким чином право фізичної особи на доступ до інтернету належатиме до особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.

На думку нардепа Фельдмана, прийняття запропонованого законопроекту забезпечить вільний і недискримінаційний доступ до Інтернету, а також не допустить позбавлення громадян свободи доступу до інтернету «як однієї з ключових свобод сучасного інформаційного суспільства».

6 липня 2012 року Рада ООН з прав людини визнала, що право на доступ до інтернету повинно бути захищеним.У її резолюції підтверджується, що ті самі права, що є в офлайні повинні захищатися і в онлайні. Йдеться, зокрема,  про свободу вираження.