Як повідомляє видання «Обозреватель», у 2014 році Ігор Смага пішов добровольцем до лав української армії. Спочатку він перебував на навчаннях на Яворівському полігоні, потім його направили в зону АТО. Ігор Смага служив у 14-й механізованій бригаді, був снайпером.

До того, як піти добровольцем в АТО, він працював у кількох редакціях, зокрема, декілька років - в «Газете по-киевски».

Наприкінці вересня Ігор Смага приїхав у відпустку до Києва – повернувся з позицій під Донецьком, з обстрілюваної Мар’їнки. Свою оцінку подіям в АТО дав у своєму блозі: «Проти нас воюють не боги, але й не шпана. Бити їх можна і потрібно. Їм теж не хочеться вмирати, їм теж буває дуже боляче і дуже страшно. Так що все нормально, воюємо… Місцеві жителі... Ох ... Врахуйте, там ні українського ТБ, ні радіо. Тільки російські. Навіть ті, хто начебто нейтрально ставляться до всього, зомбовані Кремлем. Вони не хороші і не погані. Вони по-іншому мислять. По-лайфньюсівські».

1 грудня колишні колеги по «Газете по-киевски» знайшли його мертвим у квартирі, де він проживав один. Попередня причина смерті - серцевий напад.

«Брав участь у багатьох боях із ворогом, відбивав разом зі взводом напади диверсійних груп. Його поважали і цінували в роті за знання, вміння багато чого пояснити бійцям», - розповів про колишнього колегу екс-директор із розвитку «Газеты по-киевски» Вадим Балицький,

«Олександр для учасників АТО та їх сімей - людина не чужа. Довелося пережити чимало. Іноді – перевозити під спекою звідти наших земляків. Точніше - те, що залишилося... Мало не в легковику... Багато ініціатив Києва з організації допомоги для наших воїнів і їх сімей, які вдалося реалізувати, здійснено і завдяки йому», - написала журналістка Ірина Касьянова.

Журналіст Олександ Міхельсон відгукнувся на смерть колеги у Facebook:  «Зараз дізнався. Ігор Смага, снайпер 14-ї механізованої, а в мирний час - спортивний журналіст, помер, повернувшися з фронту. Серце. 35 років…Він помер, щоб жили всі ми…А ще я просто думаю собі, що, як снайпер, він помстився за свою душу ще заздалегідь. Я думаю, він просто так не дався. Хотілося б вірити в це. У щось же треба вірити, хоч наша віра Ігоря й не воскресить. Спи спокійно. Ми тут».

Відомий політичний журналіст Леонід Швець також згадав про нього: «Він цю війну відчував кожною клітинкою. Боксер і блискучий спортивний журналіст. Я так хотів обговорити з ним матч Кличко-Ф'юрі, посміятися над його кумедними, але точним оцінками, але на смс, яку я надіслав після матчу, він не відповів. Тепер ніколи не відповість. Пом'яніть».

У Ігоря Смаги залишився літній батько, який нещодавно переніс інсульт, і донька, яка проживає з матір’ю в іншому місті.

Ті, хто хотів би надати допомогу родині, можуть скористатись розрахунковим рахунком: «ПриватБанк», р/р 5168 7423 1469 8006, Балицький Вадим Аркадійович.

MediaSapiens висловлює свої співчуття рідним, близьким, колегам померлого журналіста.