У регіональних медіа кожен п’ятий матеріал має ознаки замовності, а перед виборами  кожен третій – експерт

У регіональних медіа кожен п’ятий матеріал має ознаки замовності, а перед виборами кожен третій – експерт

21:45,
16 Липня 2015
5074

У регіональних медіа кожен п’ятий матеріал має ознаки замовності, а перед виборами кожен третій – експерт

21:45,
16 Липня 2015
5074
У регіональних медіа кожен п’ятий матеріал має ознаки замовності, а перед виборами  кожен третій – експерт
У регіональних медіа кожен п’ятий матеріал має ознаки замовності, а перед виборами  кожен третій – експерт
Автори:
Головними проблемами медіа у регіонах лишається джинса, копіпастинг та паркетні матеріали.

Про це говорили учасники круглого столу «Як реанімувати регіональну журналістику: медіареформи та саморегуляція», який відбувся 16 липня у конференц-залі НАН України. Захід організований  Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика (ІДПО) за підтримки USAID через Інтерньюз Нетворк. У круглому столі взяли участь медіаексперти, юристи, представники ЗМІ із різних регіонів України.

Виконавчий директор Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Світлана Єременко ознайомила учасників обговорення із ситуацією в регіональних медіа щодо використання неналежно маркованої реклами та «джинси».

За словами пані Єременко, за три роки, протягом яких відбувається моніторинг українських видань у регіонах, значно зросла кількість «джинси» у он-лайн виданнях, а найбільшу кількість замовної та неналежно маркованої реклами розміщують комунальні ЗМІ. «Кожен 5-й матеріал, а перед виборами – кожен 3-й має ознаки замовності», - наголосила експертка.  Говорила пані Світлана також про недотримання журналістами професійної етики: «Тільки 30% журналістів знайомі з Кодексом журналістської етики».

Наталія Стеблина, координатор експертної групи ІДПО з Одеси зосередилася на проблемах електронних видань. Вона виділила ключові позиції, які постійно порушуються електронними виданнями. Експерт відзначила, що кількість унікальних новин надзвичайно мала – у чотирьох проаналізованих медіа із Харкова, Львова, Одеси й Донецька – усього 5-10%. Причиною тому – копіпасти, яким грішать журналісти. Також проблемою інтернет-ЗМІ є «прес-релізм»: третина контенту – це офіційні повідомлення влади, 20% - силових структур, 10-15% - бізнес-структур.

Під час круглого столу експерти говорили також про важливість саморегуляції ЗМІ.  «Саморегуляція – це той інструмент, яким ми можемо захистити себе від втручання влади, - зауважив перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко. – Саме вона може стати бар’єром на шляху цензури. Вона дасть можливість покращити контент, відмовитися від «джинси», а відтак – і тиску ззовні».

Підтримав таку позицію член Комісії із журналістської етики Сергій Штурхецький. За його словами, одним із важливих кроків до саморегуляції ЗМІ є медіаграмотність аудиторії, її готовність сприймати якісний журналістський матеріал.

На цю тему більш детально говорив Роман Шутов, експерт ГО «Телекритика». Пан Шутов представив результати соціологічного дослідження щодо ставлення населення до ЗМІ, пропаганди та медіареформ (дослідження було проведене КМІС на замовлення ГО «Телекритика»). Згідно з ним, регулярно купують місцеву пресу 24% міських мешканців і 8% сільських, передплачують  – 33% жителів села та 9% містян. Зникнення із медіаринку місцевих ЗМІ не помітять 51% опитаних. 

Говорилося на зустрічі й про вдалі приклади саморегуляції в регіонах. Так, представниця видання «Новости Донбасса» Юлія Хованська  розповіла, що сайт повністю відмовився від публікації «джинси» і політичної реклами. Однак вона вбачає таку незалежність в тому, щоб мати фінансування зі сторони, тож радить шукати донорів, які б підтримували ЗМІ.

 Більш практично підходити до потреб аудиторії порадив представник Української асоціації видавців періодичної преси Олексій Погорєлов. Він наголосив, що користувач шукає інформацію все більше в інтернет мережі, тож мобільність поступово повинна стати домінуючою платформою, відео – домінуючим носієм.

Для представників ЗМІ за результатами роботи круглого столу будуть розроблені рекомендації для використання у роботі та впровадження у власних виданнях.

 Юлія Дідковська

 

   

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Фото: radio3.zp.ua
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду