Звернення колишнього міністра оборони України Михайла Федорова до українського народу висвітлювали не лише українські, а й світові медіа. Про це написали видання США, Європи й Азії, Кіпру, Таїланду, Малайзії, Саудівської Аравії та навіть Афганістану. Як інформує медіаагрегатор Ground News, про відео зробили матеріали 204 світових медіа станом на 19 серпня 16:05 за київським часом. Частина з них назвала заяву «вибуховою» та цитувала її. «Детектор медіа» проаналізував публікації та обрав найцікавіше.

«Його зняли з посади, зараз він кидає виклик Зеленському: він закликав до виборів серед війни» — з таким заголовком матеріал на цю тему випустила турецька газета Cumhuriyet, називаючи ситуацію «одним із найбільш приголомшливих політичних викликів для Зеленського».

Як виклик заяву Федорова також описує португальський Jornal Expresso.

У багатьох заголовках на цю тему фігурують цитати з самого відео — наприклад, французький журнал Libération назвав свій матеріал про нього «Знову до опитувань? В Україні колишній міністр оборони Михайло Федоров закликає до виборів, щоб “відновити демократичний процес”».

«Найсерйознішим внутрішнім викликом, із яким зіткнеться український лідер», назвали дії Федорова й у India Today, пишучи, що «його вимога загострює тиск на Володимира Зеленського серед протестів, закидів у корупції та ширшої дискусії щодо правління».

Угорське видання 444 у заголовку до свого матеріалу констатує: «Перед Зеленським стоїть серйозне випробування: звільнений ним міністр терміново вимагає виборів».

Про «прямий виклик» пише й італійська Il Post, пояснюючи, що звільнення Федорова викликало «значну кризу, від якої українська політика не може оговтатися досі». Водночас автори видання звертають увагу на практичні аспекти, що ускладнюють проведення виборів зараз:

«Зеленського неодноразово критикували в минулому за непроведення виборів. Утім, провести вибори у країні, яка перебуває у стані війни, складно, і демократичний процес мав би значні перепони: Росія досі бомбить Україну щоденно, територія частково окупована Росією, більш ніж мільйон людей перебуває у збройних силах, мільйони стали внутрішніми переселенцями або біженцями за кордон в останні роки. З цієї причини заклик Федорова до виборів зараз є надто завищеною ставкою та є спробою представити себе серйозним політичним опонентом Зеленському. Це також знак, що зараз відносини між ними двома точно зіпсувалися».

Про це ж пише і нідерландський BNR у матеріалі «Хмара — новий міністр оборони України, а його попередник Федоров хоче нових виборів», а також фінська Helsinki Times і Джон Стенлі-Сміт для Politico Europe. Австрійська Die Presse ставить питання: «Чи він хоче сам стати президентом?».

Глибше про проблемні моменти виборів написав кореспондент Роберт Путцбах у своїй статті «Федоров ламає останнє політичне табу» для німецької газети Frankfurter Allgemeine, нагадавши, що у відео «Федоров ігнорує ці проблеми». При цьому автор звертає увагу на важливість цього аспекту в контексті позиціювання Федорова не як політика, а як «ефективного менеджера» ним самим. Путцбах дає зрозуміти німецькій аудиторії, чому це звернення є настільки важливим:

«Своєю вимогою Федоров ламає останнє політичне табу, яке тривало до самого кінця в усіх [політичних] таборах. Зрештою, вибори також були б важким випробуванням для єдності в країні, що часто згадувалося у контексті війни. Росія, ймовірно, намагалася б поглибити соціальну напругу під час брудної виборчої кампанії.

Врешті, донедавна Федоров був частиною системи, яку він зараз критикує. Його вважали вірним прихильником президента, і він був єдиним міністром, який був в уряді весь час із моменту перемоги Зеленського на виборах: спочатку в ролі “цифрового” міністра, а потім — міністра оборони…

Те, що Федоров зараз уже не ховається, ймовірно, пов’язаний не лише з майбутнім голосуванням за свого наступника. Нещодавно протести за його повернення на посаду втратили свій запал. Без видимої ролі в урядовій команді він, імовірно, боїться, що його швидко забудуть».

Путцбах також звертає увагу на схожість стилю комунікації Федорова зі стилем Зеленського: «Він звертається до народу через відео, як Зеленський робив майже щодня з початку війни. І Зеленський також балотувався з критикою в бік еліт та обіцянкою побороти корупцію».

Кореспондент також згадує реакцію Росії на звернення Федорова та констатує: воно є важливим, тому що «вперше вимога провести вибори йде не ззовні, а зсередини України».

Не всі європейські медіа достатньо ретельно описали контекст дій Федорова, плутаючись у тому, чому провести вибори в Україні зараз складно. Зокрема, таку помилку зробило швейцарське видання Watson:

«Однією з причин відставки Федорова є зростання його популярності. У свої 35 він досяг мінімально можливого віку, який передбачає Конституція країни для участі у президентських виборах. Проведення виборів заборонене через законодавство та воєнний стан. Однак це можна змінити голосуванням простої більшості. Утім, для проведення парламентських виборів треба змінювати Конституцію, що виключено під час теперішнього воєнного стану. Через війну заплановані президентські, парламентські та місцеві вибори було скасовано».

Вибори в Україні не були «скасовані» чи «заборонені», а відтерміновані (не призначаються та не проводяться) через дію воєнного стану. Скасувати можна лише вже оголошений виборчий процес, тоді як під час дії правового режиму воєнного стану виборчий процес юридично не розпочинається. Юридичні підстави цього роз’яснює парламентська аналітикиня Руху «Чесно», аналітикиня Центру спільних дій Ірина Корженкова у своїй колонці для «Української правди».

Натомість твердження про те, що заборону виборів «можна змінити голосуванням простої більшості», суперечить правовій дійсності. Простою більшістю (226 голосів) Верховна Рада може змінити лише звичайний закон (наприклад, Закон України «Про правовий режим воєнного стану»). Проте для проведення виборів це неможливо без зміни ст. 83 Конституції України, а вносити будь-які зміни до Конституції під час воєнного стану прямо заборонено ст. 157. Аналіз конституційних обмежень наведено у публікації «Укрінформу».

«Внутрішнім викликом» і «важким ударом» для Зеленського звернення Федорова називає і журналістка Хара Атьєнца у своєму матеріалі на цю тему для іспанського видання La Razon. Зокрема, вона пише, що відео є «вибуховим», а самого колишнього міністра називає «молодиком». У тексті Атьєнца також згадує про заклики Дональда Трампа провести в Україні вибори, і що Зеленський був готовий до цього в обмін на перемир’я, але Путін відмовився і продовжив війну. Авторка констатує, що президент України втрачає популярність через корупцію, а проведення виборів не є легким завданням в сучасних умовах (що, за її словами, визнає і сам Федоров у своєму відео). Наприкінці статті журналістка згадала про тенденцію Росії втручатись у вибори в інших країнах.

Інше іспанське видання — El Confidencial — у заголовку до свого матеріалу додало цитату зі звернення про те, що «демократія не може бути заручником Росії» й у самій статті назвало відео «приголомшливим». Як у цьому, так і в матеріалі Cumhuriyet згадують результати соцопитувань:

«Поки геній, що стоїть за деякими елементами модернізації української армії, не вказав у своїй промові, що він візьме участь у виборах, нещодавнє опитування дає зрозуміти, що колишній міністр міг би впевнено перемогти Зеленського у другому турі виборів».

Однак автори цих видань не вказують конкретної інституції, яка це опитування проводила. Лише Il Post у своїй статті вказала, що йдеться про соцопитування СОЦІС.

Про звернення також писали й британські медіа — зокрема BBC, статтю якої як першоджерело використало багато інших медіа, наприклад, румунський телеканал Romania TV, який пише, що Федоров «пішов у атаку» проти Зеленського.

Натомість у своєму матеріалі для британського відділення Huffington Post Кейт Ніколсон знову називає відео «вибуховим» і згадує про закиди Кремля в бік Зеленського щодо його «нелегітимності». Авторка також пише, що фоном для заяв Федорова є ракетні удари по Україні.

Натомість Арпан Рай пише для британської газети The Independent про ще донедавна проявлену вірність і лояльність Федорова до Зеленського, ілюструючи цю частину зображенням із конференції з відбудови.

Наприкінці матеріалу автор зазначає, що «на відміну від своїх попередників, пан Федоров публічно окреслив стратегію до перемоги Росії через виснаження та технологічну перевагу».

Згадали Федорова і в американських медіа, однак без глибоких аналітичних матеріалів. Телеканал CBS незадовго до звернення зробив із Федоровим інтерв’ю, на основі якого написав новину про. Телеканал CNBC указав, що звернувся по коментар стосовно ситуації до українського МЗС, однак досі не отримав відповіді.

Багато матеріалів були просто переказами статей з інших видань. Наприклад, стаття канадської газети The Toronto Star була фактично репостом статті Associated Press. Статтю було змінено — до неї додано інформацію про розслідування НАБУ і САП. Також згадується про закиди в «нелегітимності» з боку Кремля й інформація про російську атаку на Херсон, але як відповідь на українську атаку на Уфу.

Словенське видання 24ur.com перепублікувало словенською матеріал CNN. А ізраїльське видання Jerusalem Post і бразильська газета Globo переказували матеріал Reuters.

Сербське видання «Политика» у своєму матеріалі додало тег «Нові проблеми для Зеленського» та вмістила посилання не на оригінальне відео Gazeta.ua в ютубі.

А південнокорейська Yonhap News Agency зробила своє відео із корейськими субтитрами та назвала його «Звільнений “герой війни дронів” та український колишній міністр оборони закликає Зеленського: “Проведімо воєнні президентські вибори”».

Не оминули тему увагою і європейські суспільні мовники, зокрема шведське SVT та фінське YLE. У матеріалі ірландського RTE також згадують про атаку на Херсон, а литовське LRT посилається у своєму тексті на блогера Сергія Стерненка, анонсуючи нові протести на підтримку Федорова. Данське DR посилалось у своєму матеріалі на Reuters i Forbes і видало його з таким заголовком: «Протестувальники далі виходять на вулиці за Федорова: зараз він хоче оголошення виборів».

Писали про звернення Федорова й служби іномовлення — Deutsche Welle, France24, Euronews, Radio France International.

AlJazeera у своєму матеріалі констатує: «Це перша така вимога від ключової політичної фігури з моменту повномасштабного вторгнення Росії».