Тим не менше, на саму зустріч допустили лише дуже маленьку групу. Як повідомляє Politico, серед американських репортерів були обрані лише семеро. Усі інші журналісти могли працювати з медіацентру. The New Yorker описує цей медіацентр як величезний склад, в якому були встановлені монітори та столи.

Журналісти від нудьги знімали монітори, на яких транслювався саміт або брали інтерв’ю одне у одного.

Фото TechCrunch/GettyImages.

У Білому Домі обмеження пояснили тим, що пул журналістів з КНДР становив всього сім осіб й пул медійників від США мав бути таким же. А на робочий ланч Дональда Трампа та Кім Чен Ина пустили лише телевізійників та фотографів з Сінгапуру.

Президент Асоціації кореспондентів Білого дому Маргарет Талев (Margaret Talev) вказує на те, що ці обмеження напряму впливають на якість висвітлення саміту. «Члени Асоціації рішуче виступають проти будь-якого нехтування стандартів щодо роботи пулів  і глибоко стурбовані впливом, який це матиме для американського народу», - прокоментувала вона.

Водночас редактор видання TechCrunch Дэнні Крічтон (Danny Crichton) вважає, що 3 000 журналістів для висвітлення одного саміту - це надто багато. Журналісти дублюють роботу одне одного й краще було б, якби вони зосередилися на темах та проблемах, про які мало розповідають, але які є важливими для суспільства.

Раніше повідомлялося, що після приїзду в Сінгапур охорона Кім Чен Ина не підпускала до нього фотографів й знімати його було дозволено лише двом північнокорейським журналістам, які приїхали разом із делегацією.