Про «Ландромат» стало відомо ще в 2014-му після розслідування російської «Нової газети», проведеного спільно з міжнародною організацією журналістів-розслідувачів Organised Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP; саме вона надала документи The Guardian та іншим медіапартнерам у 32 країнах світу). У рамках цієї схеми з 2011 по 2014 рік із Росії вивели 22 млн доларів, нібито на виконання судових рішень, ухвалених молдовськими суддями. Гроші виводилися в Молдову, звідти — до Литви, а потому до інших країн ЄС, зокрема й до Британії.

20 березня російська «Нова газета» повідомила, що розслідування цієї злочинної операції гальмують співробітники Федеральної служби безпеки РФ.

Розслідування журналістів The Guardian «Британські банки опрацьовують величезні суми відмитих російських грошей» (British banks handled vast sums of laundered Russian money) базується на вивченні банківської звітності. Представники всіх банків, згаданих у матеріалі, наполягають, що цілковито й повністю дотримуються закону та вживають заходів для боротьби з відмиванням коштів. HSBC, The Royal Bank of Scotland, Lloyds, Barclays та Coutts опинилися в числі 17 британських, або таких, що мають відділення в Сполученому Королівстві банків, котрим доведеться розповісти, що вони знали про міжнародну схему відмивання грошей та чому не відхилили підозрілих грошових переказів.

Документи, з якими працювала The Guardian, показують, що з 2010 по 2014 рік із Росії вивели щонайменше 20 млн доларів, причому слідчі припускають, що реальна сума може бути в чотири рази більшою.

«Одне високопоставлене джерело, що має стосунок до розслідування, каже, що гроші з Росії “очевидно, були вкрадені чи мали кримінальне походження”. Розслідувачі й далі намагаються ідентифікувати багатих та політично впливових росіян, що стоять за “Ландроматом”. За їхніми оцінками, в операції брала участь група з близько 500 осіб. Серед них — олігархи, московські банкіри, а також співробітники ФСБ та особи, пов’язані з цією спецслужбою», — пише газета.

Так, до ради директорів одного з московських банків, рахунки в якому були використані в шахрайській схемі, входив двоюрідний брат президента Росії Ігор Путін, зазначають журналісти.

При цьому справжні власники більшості компаній, а зокрема і британських, що відіграли вагому роль у цій глобальній схемі, так і лишаються невідомими, оскільки суперечливі закони офшорних зон дозволяють зберігати анонімність, ідеться в розслідуванні. Документи, здобуті OCCRP, містять детальну інформацію близько про 70 тис. банківських транзакцій. 1920 з них пройшли через британські банки, а 373 — через американські.

Це — частина свідчень, зібраних поліцейськими органами Латвії та Молдови під час трирічного розслідування відмивання грошей, зазначає The Guardian. Сліди привели слідчих до 96 країн та мережі компаній із анонімними власниками, більша частина яких була зареєстрована в Лондоні. Із 21 компанії, що опинилися під слідством, більшість уже ліквідована. Чи не найбільше співробітників правоохоронних органів вразив обсяг операцій: через британські та іноземні банки з офісами в Лондоні пройшли транзакції на загальну суму 738 млн 100 тис. доларів, поза всяким сумнівом, пов’язаних із кримінальними грішми з Москви.

У «Ландроматі» — банк, яким користується королева

У банках заявляють, що створили спеціальні групи для відстежування фінансових злочинів. Проте, як вони стверджують, обсяги транзакцій — мільярди доларів на рік — ускладнюють цю роботу. «Це схоже на стару комп’ютерну гру, в якій потрібно ловити кротів, що виринають із-під землі то тут, то там», — сказало одне джерело.

Через банк HSBC під час «Ландромату» пройшло 545 млн 300 тис. доларів, переважно через гонконзьке відділення. Через Royal Bank of Scotland, що нині стикнувся з труднощами й на 71 % належить британському уряду, — 113 млн доларів. А в свою чергу банк Coutts, котрий належить останньому (RBS. — MS) і яким користується сама королева, отримав перекази на суму 32 млн 800 тис. доларів через офіс у Цюриху. Тепер Coutts згортає свої швейцарські операції; минулого місяця регулятор оштрафував його у зв’язку з іншою операцією з відмивання грошей.

У «Ландроматі» були задіяні й інші крупні британські банки, зокрема Barclays, NatWest та Lloyds. Через NatWest, а також Royal Bank of Scotland, що належить йому, було переведено 1 млн 100 тис. доларів.

У США через найбільші банки відбулися транзакції на загальну суму більше 63 млн 700 тис. доларів, зокрема 37 млн доларів через Citibank та 14 млн доларів через Bank of America.

У відповідь на запити The Guardian жоден із банків не заперечив достовірності цієї інформації, проте всі запевнили, що здійснюють жорстку політику, скеровану на боротьбу з відмиванням грошей.

«Цей випадок підкреслює, наскільки важливий великий обмін інформацією між державним та приватним секторами, кожен із яких володіє важливими даними, яких в іншого немає», — сказали в HSBC.

Але так чи інакше факти, розкриті The Guardian, ставлять перед британськими банками незручні запитання. Управління з фінансового регулювання вимагає, щоби банки «оцінювали ризик відмивання грошей клієнтами, беручи до уваги ризик, пов’язаний із країною, репутацію клієнта та джерело його ресурсів».

Підставні компанії з доходом в один фунт

У багатьох випадках, відомих The Guardian, гроші йшли до офшорних підставних компаній, бенефіціари яких залишаються анонімними, а джерело походження їхніх засобів — таємниця. OCCRP виявив, що формальні власники багатьох таких компаній — підставні чи номінальні директори, що перебувають в Україні.

The Guardian познайомила з деталями грошових переказів спеціаліста з міжнародних фінансових розслідувань Л. Бьорка Файлза (L Burke Files). Він повідомив, що в багатьох західних банках перевірка на відповідність операції вимогам закону проводиться недостатньо ретельно, а часто й узагалі мало не обмежується проставлянням галочок у документах: «Зазвичай до департаменту перевірок та розслідувань ставляться як до небажаного пасинка. Для директорів банку перевірка — це витрати, які неможливо компенсувати. Спеціалістам із цих відділів мало платять, вони недостатньо вправні в цьому, оскільки їх практично не навчають відстеженню кримінальних схем».

У центрі уваги поліції східноєвропейських країн опинилося декілька британських підставних компаній, зокрема Seabon Limited, якою керувала менеджерська фірма з офісом на Тулі-стрит у Лондоні, по сусідству з Сіті-холом та офісом лондонського мера. У 2013 році Seabon подала звіт, у якому стверджувала, що за рік отримала дохід обсягом усього 1 фунт. Однак аналіз документів показує, що вона брала участь у транзакціях на суму 9 млрд фунтів. Через іншу компанію — Ronida Invest LLP, зареєстровану на Ньюголл-стрит (Newhall Street) у Бірмінгемі, — було переведено 6 млрд 400 млн доларів.

Східноєвропейські прокурори стверджують, що обидві компанії було створено із метою шахрайства.

Російський шопінг: алмази, хутра та канделябри

Документи OCCRP проливають світло й на особливості російського шопінгу, хоча в багатьох випадках покупці лишаються невідомими. Вони купували алмази в ювелірів на Бонд-стрит, хутра в торговців на півночі Лондона, канделябри в бутику в Челсі. Цією ж схемою один багатий росіянин скористався для того, щоби заплатити за навчання свого сина в Міллфілді — престижній школі у графстві Сомерсет.

Часто супровідна інформація до грошових переказів виявлялася фальшивою. Так, про один із банківських платежів на суму 500 тис. доларів зазначалося: «купівля ноутбуків», хоча насправді гроші були заплачені за хутро.

Схема переказу грошей зі Сходу на Захід лишалася загадкою для поліції, поки в 2014 році не почалося розслідування. OCCRP, що першою написала про цю систему, від самого початку назвала її «російською пральнею» («the Russian Laundromat»).

Зазвичай це влаштовано так, пояснює The Guardian: дві компанії роблять вигляд, нібито позичають одна в одної гроші, причому гарантом кредиту виступає російська компанія. Потім одна з підставних фірм «оголошує дефолт» за кредитом. Після цього суд визнає борг, що дозволяє російській компанії переказати гроші на рахунок до Молдови, а звідти — в Латвію, що входить до ЄС.

У схемі були задіяні рахунки в 19 російських банках. У 2014-му повідомлялося, що одним із них був «Русский земельный банк» (РЗБ), до ради директорів якого тоді входив Ігор Путін. Слідчі стверджують, що з рахунків у цьому банку на рахунки в молдовському Moldindcombank переказали 9 млрд 700 млн доларів. Потім ці гроші потрапили до ризького Trasta Komercbanka. Директора РЗБ Олександра Григор’єва арештували в Москві в 2015-му, через рік після того, як банк було закрито у зв’язку з порушеннями, пов’язаними з відмиванням коштів. Джерела OCCRP повідомили, що Григор’єв був пов’язаний із ФСБ. Сам Григор’єв заперечує свою причетність до будь-яких правопорушень і стверджує, що він чесний громадянин. Наразі він перебуває під арештом за звинуваченням у розкраданні активів, не пов’язаних із «Ландроматом».