Німецький журналіст Боріс Райтшустер: Українські проблеми не на порядку денному у німецьких ЗМІ
Німецький журналіст Боріс Райтшустер: Українські проблеми не на порядку денному у німецьких ЗМІ
У Німеччині відсутня російськомовна інформаційна пропозиція - це одна з причин, чому російськомовне населення країни схильне до впливу російської пропаганди. Таку думку висловив німецький журналіст, колишній керівник московського бюро німецького щотижнева журналу «Focus» Боріс Райтшустер під час конференції «Від впливу на Україну до глобальної гегемонії: кремлівська пропаганда і протидія їй. Досвід StopFake», присвяченій другій річниці створення StopFake.org.
«Російськомовне населення в Німеччині - це 4 мільйони осіб, з них 3 - російські німці. І виявляється, багато хто з них дивиться російське телебачення, фактично, сидить на голці Першого каналу», - каже журналіст.
За його словами, Німеччина робила спроби створити альтернативу російському контенту в країні, але вони виявилися малоефективними: «Німеччина виділила понад 12 мільйонів доларів на створення нової цілодобової програми. Але вона англомовна. Це геніальний крок. Вже існує мій улюблений BBC. Невже для боротьби з пропагандою не можна було запустити російськомовний ЗМІ?»
Райтшустер також зазначив, що німці мало інформовані щодо «справи Савченко», оскільки українські проблеми перебувають поза сьогоднішнім порядком денним в німецьких ЗМІ.
«Ми нічого не бачимо, у нас все добре, Мінські угоди – добре, - каже він. - Новина про Надію Савченко на останніх сторінках газет, при цьому вона супроводжується приблизно таким заголовком “Український пілот засуджений за вбивство до 22 років ув'язнення”. І десь в 22 рядку можна дізнатися про політичний процес, але хто дочитує до 22 рядка?» - зазначає журналіст.
Боріс Райтшустер є автором книжок «Диктатура Путіна», що стала книгою року в Україні в 2014 року, та «Putins covert war», що планується до друку в 2016 року у німецькому видавництві «Econ».
На конференції виступили також експерти з Росії і Нідерландів, які дали свої оцінку впливам пропаганди у різних країнах. Редактори StopFakeрозповіли про становлення проекту та підсумували дані, які були зібрані протягом двох років з моменту його заснування.