Про це пише Meduza.

Дядька та тітку Гаррі вона описує як вузьколобих невігласів. Вернон, за її словами, настільки прагнув уникати всього незвичайного, що не міг терпіти навіть людей у чорних костюмах та коричневих туфлях, що вже говорити про чарівників. Тому коли він дізнався про те, що сестра його дружини - чарівниця Лілі, був вкрай неприємно здивований. 

Одного разу подружжя Дурслі та Лілі зі своїм хлопцем Джеймсом Поттером пішли в ресторан. 

Джеймсові Вернон здався кумедним, тож він трохи жартував над ним. Коли Вернон спитав, на якій автівці їздить Джеймс, той почав розповідати про свою швидкісну мітлу. А коли чоловік Петунії почав жалітися, що чарівники живуть на дотації держави, Джеймс розповів про золото, яке лишилося йому в спадок. Тоді подружжя втекло з ресторану. Врешті-решт Вернон назвав Джеймса фокусником-любителем та навіть відмовився йти на їхнє з Лілі весілля. 

У свою чергу Петунія заздрила магічним здібностям своєї сестри. Коли Джеймс та Лілі загинули, захищаючи свого сина, їй довелося опікуватися Гаррі. За словами Ролінг, Петунія відчувала, що вона повинна це зробити. Тим не менш, взявши опіку над Гаррі, вона «все дитинство карала його за свій вибір». Природа ненависті Вернона до Гаррі, пояснює письменниця, схожа на ту, що була в Северуса Снейпа, який «відігрувався» на Поттері за витівки його батька Джеймса. 

Також Джоан Ролінг розповіла, як саме вона обрала імена для сім’ї Дурслі. Як виявилося, ім’я Вернона було обране цілковито випадково, й вона не дуже думала про нього. А Петунію назвала так, оскільки в дитинстві, граючися з сестрою, вона використовувала його для неприємних персонажів. 

«Гаррі Поттер» - гепталогія англійської письменниці Джоан Ролінг, що виходила друком з 1997 по 2007 роки. В книгах розповідається про пригоди юного чарівника Гаррі Поттера, цей персонаж і дав назву серії. Події в основному відбуваються в Англії у школі чарів та чаклунства Гоґвортс, де найкращими друзями Гаррі є Рон Візлі і Герміона Ґрейнджер, а також у світі маглів. Після семикнижжя Ролінг написала ще кілька додаткових творів: «Казки Барда Бідла», «Квідич крізь віки», «Фантастичні звірі та де їх шукати» та «Гаррі Поттер: передісторія». 

Як писала MediaSapiens раніше, минулого року Джоан Ролінг подала до суду на британську газету Daily Mail через опубліковану статтю в якій де-факто звинуватили в брехні. Автори матеріалу зазначали, що письменниця вигадала «сльозливу історію» про те, що прихожани її церкви цькували Джоан за те, що вона була матір’ю-одиначкою. Стаття Daily Mail вийшла із заголовком «Як сльозлива історія Джоан Ролінг про її минуле матері-одиначки здивувала та збентежила представників церкви, які про неї турбувалися».

Письменниця довела в суді, що газета вводить читачів в оману і шкодить її репутації, оскільки в своєму есе вона розповідала не про постійні знущання, а тільки про один конкретний випадок.

Зрештою британська газета The Daily Mail попросила вибачення у відомої письменниці.