«У Москві, здавалося б, спокійній та заможній, відчувається підшкірне кипіння. Усвідомлення політичної, економічної та моральної кризи є поширеним явищем. Ніхто не знає відповіді на питання, до чого це все веде», - пише Адам Міхнік.

Він посилається на слова знайомого російського історика, який каже, що Путін вже «доспівав свою пісню до кінця». Водночас не видно сил, які могли б його усунути, зауважує Міхнік. І додає, що якщо на місце нинішнього очільника РФ прийде міністр оборони Сергій Шойгу, ситуація змінюватиметься в гірший бік.

«Росія сьогодні не тоталітарна держава, це, скоріше, абсолютизм у стані гниття», - пише головний редактор Gazeta Wyborcza.

На його думку, саме звідси походить стільки хаотичних задумів, наприклад, призначення Олексія Кудріна головою уряду, аби зробити прем'єр-міністра Медведєва відповідальним за економічну кризу. Водночас Міхнік міркує: чи достатньо призначити Кудріна, колишнього міністра фінансів із хорошою репутацією в діловому світі, аби подолати кризу та самоізоляцію?

«Путін потрапив у пастку, яку сам наготував. Сьогодні за удавані міжнародні (Абхазія, Крим) успіхи Росія платить високу ціну, а грошей не має і швидко мати не буде», - каже автор.

На його думку, авантюра в Україні може бути для режиму Путіна настільки ж фатальною, як і світова війна для царя Миколи ІІ або як вторгнення до Афганістану для радянського режиму.

«Путін навряд чи виведе війська з Луганська і Донецька. Але замороження конфлікту буде дорогим, матеріально і політично», - вважає Адам Міхнік.

Автор нагадує слова Путіна про те, що криза в РФ триватиме не більше двох років і про те, що у всьому винні американці. Звісно, є росіяни які вірять у це і згодні об’єднатися навколо лідера, вважає журналіст. Водночас, наголошує він, ті самі люди потім запитуватимуть, чого вартий цей лідер, який посварив країну з цілим світом і, говорячи про Україну, повторюватимуть слова Андрія Сахарова, сказані про Афганістан, - «ганебна війна». «Безглузда і жорстока. Нещастя Росії», - додає Адам Міхнік.