«Яке враження лишилося від   підписання документу?, - іронічно зауважує автор у статті «Перемир’я в Україні: воєнна пауза, банкрутство для Києва». - Передусім воно стосується  величезного круглого столу у мінському президентському готелі. За ним вільно могли б розміститися представники усіх держав-членів НАТО   чи навіть 33 члени російського урядового  кабінету.  Можливо, навіть  ті й інші».  

«Замість цього там сиділи переговорники від уряду у Києві з представниками самопроголошених «народних республік» на сході України. Були ще й посол Росії в Україні,  швейцарська дипломатка Хайді Тальявіні і представники ОБСЄ. До останнього часу представники сторін конфлікту не сиділи так близько», - пише автор. 

Кореспондент німецького тижневика у Москві, який виявляє великий інтерес до України, не обмежується іронією та описом  атмосфери  мінських       переговорів, а й, відштовхуючись від заяв,    робить власні висновки.

  
Потрібно зробити усе, щоб «припинити   проливати кров», заявив український президент Петро Порошенко. «У більшості    пунктів угоди дотримано наших вимог» - сказав  представник  сепаратистів, однак вони й надалі домагатимуться   «відокремлення від України».

 
«З погляду  Києва це припинення вогню має чимало   ознак поразки, - вважає автор. -  Проросійські заколотники перші взялися  за зброю і  вирвали собі владу. У цьому не було потреби. Реальної загрози  населенню на сході України не існувало,     хоча російська пропаганда  стверджує протилежне.  Коли українські військові вже брали гору,    Москва озброювала повстанців, брехливо    заперечуючи будь-яку відповідальність за конфлікт.  Після  війни,  що тривала 3   місяці, припинення вогню може, зрештою, полегшити страждання населення. Однак воно утверджує також територіальні захоплення заколотників. Закон у цьому конфлікті, безперечно,  на  боці українців.  Однак це зовсім не допомагає:  Київ змушений був  підкоритися   сильнішому ворогові».

«Президент Росії Володимир Путін досяг першої мети, - робить висновок Б. Біддер. - Українська сторона ніколи  не визнавала  так звані «народні республіки» партнерами на переговорах. Однак Кремль змусив її до цього.   

 Президент  України, пише далі німецький журналіст, віддав наказ генеральному штабу негайно припинити усі бойові дії. Останнім часом його війська, однак, були у кепському становищі.  «Після воєнних  поразок останніх декількох тижнів ми вже не в змозі продовжувати вести війну», – посилається він на думку  політолога  Вадима Карасьова. Але критика стала гучнішою. «Україна підкоряється»,  - говориться у   багатьох коментарях у соціальних медіа.

Домовленості можуть відкрити нові можливості для політичних переговорів щодо майбутнього  статусу сходу України, прогнозує Б. Біддер. Заколотники вимагають подальшого приєднання до складу Росії та мріють про проголошення інших «народних республік» у всій південно-східній частині України. Президент Путін підтвердив це побічно, закликавши нещодавно вести переговори про    «державність» південно-східної України. «Для Києва це було б кошмаром,  області одна за одною аж до одеської поступово переходили б під контроль  Росії».

Автор статті передбачає затяжний   міждержавний конфлікт.  «Україна прагне  на  Захід і сподівається на модернізаційний поштовх, зближуючись з ЄС і НАТО, - пише наприкінці німецький журналіст. – Росія, навпаки, розглядає її  від царських часів, як сферу  свого впливу і хоче будь-якою ціною запобігти тому, щоб Україна приєдналася до Заходу. Обидві сторони, особливо населення, що перебуває в облозі, може тепер отримати можливість вільно  дихнути. Однак цей конфлікт ще довго   не буде вирішений».