Про це повідомляє «Укрінформ» з посиланням на результати дослідження.

«Оскільки ми є державною структурою і спираємося у своїй роботі тільки на достовірну інформацію, ми вирішили провести таке дослідження з метою вивчення реальної ситуації з українським і кримськотатарським культурним середовищем після анексії Криму Росією», - сказав в.о. директора «Кримського дому» Олексій Скорик.

За його словами, дослідження складається з двох частин. У першій розповідається про ситуацію з вивченням мов і виходом друкованих ЗМІ, у другій - з'ясовується ставлення жителів Криму і переселенців з півострова до громадянської блокади Криму.

Як повідомив співробітник Дослідницького центру SPHERA Олександр Шульга, на думку більшості респондентів, після анексії Криму стан головної складової культурного середовища - мови - погіршав як на побутовому, так і на офіційному рівнях.

«Щодо носіїв української мови існує неприкрита агресія, і є небезпека фізичної розправи. Створено такий психологічний клімат, що українську мову витіснено у вузьке коло сім'ї та друзів, у коло тих, до кого у респондента є довіра», - зазначив він.

Окрім проблем на побутовому рівні, українська перестала бути в Криму офіційною і мовою діловодства, хоча відповідно до внутрішнього законодавства окупантів у Криму на рівних повинні функціонувати три мови - російська, українська і кримськотатарська, наголосив Олександр Шульга.

За його словами, окупаційна влада «намагається демонструвати свою лояльність до кримськотатарської мови і кримськотатарської культури», але «і тут погіршення ситуації йде як на побутовому рівні, так і на офіційному». «Зокрема, респонденти розповідають про випадки агресії по відношенню до тих, хто розмовляє кримськотатарською мовою», - зазначив дослідник.

Що стосується друкованих ЗМІ українською і кримськотатарською мовами, то вони зникають. «Якщо до окупації у Криму було 15% друкованих ЗМІ українською мовою, то сьогодні - жодного. При цьому "Кримська світлиця", що виходила на півострові, є тільки в електронній версії», - розповів він.

«Погіршення ситуації з кримськотатарськими ЗМІ респонденти підтверджують такими негативними проявами як закриття телеканалу АТR і створення каналу "Міллет", який фінансується з федерального бюджету РФ, і відгуки про нього, як про пропагандистський канал, що не сприяє розвитку мови і культури», - підкреслив експерт.

У ході дослідження було опитано 116 осіб - як тих, хто постійно мешкають у Криму, так і осіб, які нещодавно переїхали на материкову Україну. Частину респондентів опитано методом face to face, частина присилали свої відповіді електронною поштою.

Нагадаємо, У 2015 році на неокупованій території України було зафіксовано 310 випадків порушень свободи слова, що втричі менше, ніж у 2014 році (995 випадків). Такими є дані щорічного дослідження Інституту масової інформації «Барометр свободи слова». Разом з Кримом (44) та окупованими територіями Донбасу (17) цьогоріч кількість порушень свободи слова становить 371 випадок.