Про це повідомляє видання «ВолиньPost».

Медіапрофспілка звернулася до голови Волинської обласної ради Ігоря Палиці з вимогою дати публічну оцінку ситуації, що склалася, попросити вибачення за порушення прав журналістів та оприлюднити свою позицію щодо співпраці з медіа Волині.

Журналісти вимагають також оприлюднити договір, згідно з яким особи здійснювали огляд журналістів чи мали право займатися охоронною діяльністю в приміщені представницького органу влади.

Окрім того медіапрофспілка вимагає відповідної реакції правоохоронних органів на такі огляди журналістів.

Нагадаємо, голова Волинської обласної ради Ігор Палиця дав офіційне пояснення, чому перед початком сесії облради 8 грудня журналістів обшукували металодетектором: «Коли в Україні існує загроза терактів, то в усіх адмінзакладах та в країні в цілому посилено заходи безпеки. Ми не маємо права нехтувати безпекою. У сесійному залі працюють понад 200 людей. Я як голова обласної ради особисто відповідаю за їхню безпеку. Саме тому охорона здійснювала заходи з протидії тероризму». Він також сказав, що «питання безпеки буде врегульовано більш детально в Регламенті обласної ради сьомого скликання, проект якого наразі готують».

Свою позицію «Волинська незалежна медіапрофспілка» обґрунтовує апелюванням до положень Конституції України, закону «Про інформацію», «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» та Кримінального кодексу України. Як стверджує медіапрофспілка, відповідно до ст. 24 Конституції України,громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за будь-якими ознаками. Ст. 34 Основного Закону надає право кожному вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про інформацію», до основних напрямів державної інформаційної політики належать: забезпечення рівних можливостей щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації, а також забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 цього ж Закону, держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносинрівні права і можливості доступу до інформації.

Ч. 2 ст. 25 ЗУ «Про інформацію» надає право журналісту безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться.

На підставі ч.1 ст. 26 цього закону, суб’єкт владних повноважень може здійснювати акредитацію працівників ЗМІ, але усі дії, пов'язані з акредитацією, мають ґрунтуватися на принципах відкритості, рівності, справедливості. Відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень.

Колектив незалежної медіа-профспілки Волині заявляє: ці дії є незаконними і такими, що перешкоджають журналістській діяльності. Окрім цього вибіркове ставлення суб’єкта владних повноважень до представників ЗМІ, на нашу думку, носить ознаки дискримінації.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», будь-які форми дискримінації з боку державних органів, їх посадових осіб забороняються.  Особа має право на відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди, завданих їй унаслідок дискримінації. Ст. 171 Кримінального кодексу України встановлює кримінальну відповідальність за умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. 

Нагадаємо, 8 грудня кореспондентку інтернет-видання «ВолиньPost» Анну Бліннікову охорона намагалася не пропустити на сесію Волинської обласної ради. Біля входу до сесійної зали журналістку зустріли охоронці, обшукали за допомогою спецпристрою і  спробували заборонити відвідати сесію.  На запитання охоронців, які тепер стежать за порядком на сесії, чи є зброя, Анні Бліннікова пожартувала, відповівши: «Аякже».  Після цього сумочку і кишені журналістки обшукали на наявність зброї.

Юрист НМПУ Олександр Тарасов, коментуючи виданню «ВолиньPost» інцидент,зазначив, що намагання не допустити журналіста на сесію є перешкоджанням професійній журналістській діяльності і підпадають під ознаки злочину, передбаченого ст.171 КК України.