На допомогу агресору. Чому вітчизняні ура-патріоти не дають померти стереотипам про «донецьких»?
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
На допомогу агресору. Чому вітчизняні ура-патріоти не дають померти стереотипам про «донецьких»?
Здавалося б, кожен більш-менш розважливий українець розуміє, яку міну з легкої руки регіоналів підклали під громадську свідомість маніпуляції з мовно-культурними питаннями, починаючи з парламентської кампанії 2002 року, як вони ледь не обернулися кровопролиттям на першому Майдані, яким чином це допомогло Кремлю в організації «русской весны» і чим подібна тріскотня загрожує державі тепер, в умовах гібридної агресії.
Проте деяким українським «лідерам думок», які наділяють себе правом сортувати українців на «правильних» і «неправильних», все це, мабуть, досі неясно. Або ж їм усе цілком зрозуміло, але самопіар виявляється дорожчим.
Наприклад, недавній скандал на NewsOne. Історія вже відшуміла, проте мало хто звернув увагу на один фрагмент, що залишився в тіні апогею перепалки.
Після того, як ведучий Вересень виплеснув склянку з водою на політолога Семченка, той, продовжуючи транслювати російську пропаганду, заявив: «Вот именно из-за таких людей Донбасс и Крым восстали! И ушел из Украины Крым! И ушел отчасти Донбасс! И сражается за себя!».
На що вже художник Поярков, у кращих «вишиватних» традиціях, відповів: «Вот такие люди сражаются на Донбассе! Там все придурки такие! Типичный придурок с Донбасса!».
Таким чином, колективний образ жителя непідконтрольної території, за версією Пояркова, — це сепаратист із обмеженими розумовими можливостями. Ось такий «реінтеграційний», а головне — соціологічно «вивірений» посил.
До слова, за результатами опитування, проведеного німецьким Центром східноєвропейських і міжнародних досліджень (ZOiS) наприкінці 2016 року, більшість населення захоплених районів Донбасу виступає за майбутнє у складі України, а майже половина жителів цих територій не довіряє російським ЗМІ.
Інший приклад — недавній пост української продюсерки Олени Мозгової, на сторінку якої у Фейсбуку підписано понад 33 тисяч користувачів. Звертаючись до переселенців зі сходу, вона написала таке:
«Дивлячись на пости, хто куди вступив, подумалося про тих, хто приїхав з Донецька чи Луганська … Ви, дорогі мої, поводьтеся пристойно! Сподіваюся, що ви знаєте, що це! Пристойно поводьтеся в столиці України! Пам’ятайте, що кожен з вас не застрахований від того, якщо ви відкриєте рот і почнете розповідати про класне життя в Донецьку чи Луганську, і отримаєте на горіхи! І ще, потрібно бути повним д*білом, щоб розповідати, що життя до і після окупації не змінилося, або змінилося в кращу сторону! Нехай вам, тим, хто нейтральний, або не нейтральний, але дітей відправляє до нас, бандерівців, пам’ятає: ми поруч, ми все знаємо про вас, ми пам’ятаємо про тих, хто загинув, хто в полоні, хто покалічений! Пам’ятайте і ви про нас».
Чому Мозговій після прочитання чиїхось постів захотілося акцентувати саме на тих, хто приїхав із Донецька чи Луганська, з її слів незрозуміло. Їй просто «подумалося». А краще сказати — стукнуло в голову.
Цікаво, що раніше, коментуючи ідею музиканта Скрипки про «гетто» для російськомовних, продюсерка розкритикувала співака за необдумане використання слів. «Якби він сказав хоча б “резервація”, але гетто — це велика трагедія єврейського народу, тому варто було б трохи включити мозок. Можливо, обмовка. Але слово ж не горобець», — підкреслила Мозгова в інтерв'ю «Обозревателю».
Можливо, згадавши ці свої слова, вона отямилася й наразі на сторінці, де раніше був її «попереджувальний» пост, написано, що «цей допис Facebook більше не доступний».
Тим часом у громадській організації «Донбас SOS» зазначають: дискримінацію щодо переселенців сіють, як правило, держоргани й медіа; гірше за все до переміщених осіб ставляться ті, хто з ними ніколи не зустрічався; це свідчить про те, що на цих людей впливають публічні заяви чиновників, політиків і ЗМІ.
Згідно з останніми даними Міжнародної організації міграції, якщо в минулому році дискримінації в Україні зазнав кожен десятий переселенець, то цього року вже кожен п'ятий. Зазначається, що здебільшого це проявляється при спробі орендувати житло і влаштуватися на роботу. Трапляються випадки агресивного ставлення до переміщених осіб із боку місцевих жителів і дискримінації дітей-переселенців у школі, повідомляється в звіті МОМ.
Тож затхлі стереотипи про «донецьких» залишаються живучими і продовжують найпрактичнішим чином впливати на українську реальність. Ну і, звісно, використовуватися тими, хто, прикриваючись відчайдушним патріотизмом, шукає легкі способи підняти свій медіарейтинг. Адже розмовами про єдину країну, як не крути, «хайпу» не створиш.