Отже: 24 жовтня. 16:51. Інтернет-ресурс «Деньги в Украине. Первый финансовый ежедневник». «На какие продукты стоит снова ожидать повышения цен», – так зветься повідомлення на стрічці новин «фінансового щоденника». Читаємо: «В 2015 году ожидается рост цен на все виды агропродукции, в том числе мясо и яйца. Такой прогноз сделал ННЦ «Институт аграрной экономики». В области животноводства наибольшими темпами по сравнению с предыдущим годом вырастут цены на шерсть (на 71,2%), мясо крупного рогатого скота (69,1%) и яйца (60,4%). Мясо птицы покупать дороже на 38,1%, свинину – на 37,3%, а молоко – на 21,4%, считает сообщил директор Национального научного центра, академик НААН Юрий Лупенко. По оценкам ННЦ, среди продукции растениеводства по сравнению с 2014 годом почти вдвое (на 88,4%) подорожают плоды. В полтора раза (47,7%) вырастет цена на виноград. Картофель и сахарная свекла станут дороже почти на 40%. На овощи открытого грунта цена вырастет почти на треть (34,3%), а на тепличную и парниковую продукцию – на 21,6%. Ягоды подорожают на 11,4%. По словам Лупенко, стоимость масличных культур увеличится в 1,5-1,7 раза. Соя подорожает на 55,0%, подсолнечник – на 62,0%, а рапс – на 71,9%. Цены на зерновые возрастут в среднем в 1,5 раза, отметил эксперт. Больше всего подорожают рис и гречка – в 2,5 раза и 2,1 раза соответственно».

А тепер запитання. До кінця року залишилося два з невеличким гаком місяці. Невже ж ціни мають зрости на стільки відсотків за цей час? Чи йдеться про їхнє річне зростання – від 31 грудня 2014 року до 31 грудня 2015 року? Судячи з оригінального тексту, який я легко знайшов, академік НААН Юрій Лупенко мав на увазі саме річний ріст цін (до речі, чому в наведеному вище повідомленні не розшифрована ця абревіатура – цього вимагає елементарна повага до читача, щоб не змушувати його здогадуватися, що мова йде про Національну академію аграрних наук). В такому разі заголовок інформації – щонайменше дезінформація аудиторії заради красного слівця, бо йдеться не про новий ріст цін, а про масштаби їхнього зростання до кінця року.

І взагалі, як на мене, прогнозувати стрибки цін із точністю до десятої долі відсотку з наукового погляду взагалі неможливо; така точність можлива тільки в разі, якщо ми рахуємо рівень уже досягнутого росту цін. Але в Інституті аграрної економіки вважають інакше, що ж, це їхнє право. І ще одне: оригінал передрукованого «фінансовим щоденником» прес-релізу має зовсім не пафосну і не істеричну, а суто ділову назву – «2015 року очікується зростання цін реалізації на всі види агропродукції – Юрій Лупенко».

Може, йдеться про випадковий збій у роботі випускових редакторів «першого фінансового щоденника»? Погналися за сенсацією? Ні. Ось лише назви наступних статей та інформацій на сайті цього «щоденника».

17:51 «Зарплаты не будет: заводы и предприятия задолжали украинцам миллиарды гривен».

18:51 «Дешевого газа не будет: 15 печальных отрезвляющих фактов о газе».

19:21 «В больших городах Украины значительно подорожала аренда квартир».

20:21 «Нормативы потребления газа пересмотрят: кому придется больше платить».

20:51 «Зубы на полку»: как резко «взлетят» цены на продукты до конца года».

Цікаво, правда? Відкриваємо останнє повідомлення та читаємо: «…В области животноводства наибольшими темпами по сравнению с предыдущим годом вырастут цены на мясо крупного рогатого скота (69,1%) и яйца (60,4%). Мясо птицы будут покупать дороже на 38,1%, свинину – на 37,3%, а молоко – на 21,4%. По оценкам ученых Института аграрной экономики, среди продукции растениеводства по сравнению с 2014 годом почти вдвое (на 88,4%) подорожают плоды. В полтора раза (47,7%) вырастет цена на виноград. Картофель и сахарную свеклу станут дороже почти на 40%», – і так далі. Тобто те саме, що ми вже читали в повідомленні за 16.51, тільки трохи іншими словами – і ще з більш «неточним», м’яко кажучи, заголовком. Як це зрозуміти? Цілеспрямований імпринтинг негативу чи недогляд редактора?

А тепер – увага! – ще одне повідомлення з сайту. 21.51. «Россия готовится поставлять продукты в Крым по-новому». Нейтральний заголовок і не просто нейтральний, а з нотками співчуття текст. Ось його перша фраза: «Власти РФ тщательно готовятся к первым морозам и решают проблему доставки продуктов на аннексированный Крым»…

І, нарешті, найцікавіше. «Перший фінансовий щоденник» друкує не свої тексти – він передруковує продукцію інших інформаційних й аналітичних сайтів і прес-релізи (як у випадку з виступом академіка Юрія Лупенка). Скажімо, центральна «газова» стаття – про те, що дешевого газу більше не буде – передрукована з сайту BusinessViews, де вона розміщена під дещо іншою назвою (різниця наче й невелика, але…): «Дешевого газа не будет: 15 отрезвляющих фактов о газе и о том, почему государство поднимает тарифы». Стаття серйозна, з широким використанням інфографіки, з констатацією, що найбільші борги «Нафтогазу» за спожитий газ – не у населення чи держави, а в олігархів (до 90% загальної суми) тощо. Проте і тут є щонайменше два «але»: оригінал статті вочевидь відображає позицію «Нафтогазу», і написаний він людиною, яка живе трохи не так, як пересічні українські городяни: «Если ты когда-нибудь увидишь на улице бомжа, который сжигает стодолларовые купюры, чтобы согреться, знай – так выглядит Украина, у которой годами не хватало денег, чтобы заплатить за газ, но в это время люди зимой открывали форточки, потому что в квартирах топили так, что было жарко». Агов, читачі «Телекритики», чи багато у кого вдома була в минулі роки така спека у квартирах? Хіба що в тих, хто живе у Києві в «депутатських» будинках й інших подібних житлових комплексах…

При цьому, «творчо модифікуючи» заголовки статей і прес-релізів, щоб вони стали більш скандальними і нагнітали суспільну паніку, редакторат «першого фінансового щоденника» ігнорує справді цікаві публікації, як-от про доповідь згаданого академіка Лупенка «Подолання негативних наслідків у аграрній сфері в зв’язку з тимчасовою окупацією частини території України». Чому так? Можливо, тому, що на її основі неможливо розбурхати паніку? Адже там ідеться про те, що попри втрати сільськогосподарських угідь в результаті тимчасової окупації окремих територій Донбасу (29,5% їхньої загальної площі) обсяг валової продукції сільського господарства, виробленої на підконтрольній Україні території, торік зменшився лише на 7,4%? І що там ідеться про конкретні дії, покликані мінімізувати втрати та ризики сільськогосподарського виробництва з цього боку лінії фронту, а також про майбутнє відновлення окупованих територій?

На цьому можна було би завершити статтю, але… «22.51. Экономисты о ценах: придется затянуть пояса. В этом году ожидается рост цен на продукты питания. Об этом сообщил директор Национального научного центра «Институт аграрной экономики», академик НААН Юрий Лупенко. По его словам, в области животноводства наибольшими темпами по сравнению с предыдущим годом вырастут цены на мясо крупного рогатого скота (69,1%) и яйца (60,4%). Мясо птицы будут покупать дороже на 38,1%, свинину – на 37,3%, а молоко – на 21,4%» – і далі за відомим уже читачам текстом.

Ні, це не безвідповідальна дурість, а оте саме «зовсім інше».

Що цікаво: одеський сайт «Деньги в Украине» існує з початку цього року (принаймні, це засвідчує його чинна версія в Інтернеті). Перше півріччя там друкувалася цілком «нормальна», тобто об’єктивна інформація про економічні питання як в Україні, так і за її межами з так само «нормальними» (тобто чітко сформульованими у відповідності до змісту тексту) заголовками. А потім – як то кажуть, понеслося. Спершу повільніше, потім – без будь-яких моральних обмежень, із очевидною метою відповідної ідеологічної «накачки» читачів. Ну, а 26 жовтня, у післявиборчий понеділок, «Деньги в Украине» взагалі «стояли», контент не оновлювався. Тож виникає логічне запитання: а чи не був узагалі цей сайт створений із орієнтацією на місцеві вибори – щоби спочатку завоювати довіру аудиторії своєю об’єктивністю, а потім уповні скористатися цією довірою в політичних цілях?

Хтось скаже: дрібниці, не варті нашої уваги. Не думаю. Опівночі того ж 24 жовтня я знайшов уже близько 10 репостів про «печальні факти про газ», тобто передруків не з оригіналу, а з «першого фінансового». З відповідною тотальністю, заданою заголовком. Інакше кажучи, цим сайтом (і такими, як він) задавалися відповідні суспільні настрої у передвиборчий час. Якщо йдеться про більш-менш розкручений інтернет-ресурс, то кількамісячне нагнітання пристрастей обов’язково вплине на результати виборів та на загальну ситуацію, бо не випадково в останні пару днів перед голосуванням у супермаркетах (і не лише Києва) утворилися черги за сільгосппродуктами, а на базарах скаконули догори ціни на них. Об’єктивних причин для цього не було, а от суб’єктивні, кимось сформовані – були. Тому хоч-не-хоч, а такого штибу «журналістську діяльність» оцінюєш у політичних категоріях, коли йдеться не про «просту» безвідповідальну дурість, а про щось зовсім інше.

P.S. від редакції:  Ми готові надати слово редакції сайту «Деньги в Украине» для відповіді на статтю нашого автора