«Зараз офіційної цензури взагалі немає», – відзначив Павло Пряніков, відповідаючи на питання чи передбачає той факт, що агентство повністю належить державі, певну редакційну лінію – додавши, що президент та його адміністрація взагалі не вважаються гілкою влади у «західному розумінні» цих речей.

Розмірковуючи про владу як таку, новий редактор Ria.ru зауважив, що крім влади законодавчої, виконавчої та судової є четверта гілка влади, «до якої ми прагнемо» – громадянське суспільство, і п’ята, «яка комусь, можливо, потрібна» – релігія. «На мою думку, ЗМІ, навіть державні, повинні відображати позицію усіх гілок влади», – резюмує він.

Що стосується змін, на які чекають ЗМІ у майбутньому, Пряніков передбачає певну реструктуризацію медіа: «Мій погляд на майбутнє російських ЗМІ полягає у тому, що залишаться мегакорпорації та безліч маленьких сайтів. Структура зміниться таким чином, що більше за все програють «середняки». Ще одна тенденція, котра вже на повну силу розгортається у США – інкорпорування невеликих проектів, авторських блогів, стартапів до складу глобальних компаній».

Говорячи про власне бачення контенту Ria.ru Пряніков відзначає, що безсумнівним плюсом РІА «Новости» є значна кількість міжнародних кореспондентів – і йому хотілося б використати цей потенціал для отримання не тільки новин, але і більшої кількості «позачасових», загальногромадянських текстів, інтерв’ю з цікавими суспільству особистостями: «Зрозуміло, що 70-80% усього контенту будуть складати новини, новинне агентство не може інакше жити. Але 20-30% текстів, колонок, фотографій, інфографіки, відео повинні бути пов’язаними з якоюсь позачасовою тематикою».

Павло Пряніков закінчив біологічний факультет Московського державного університету (МГУ). У журналістиці – з 1995 року, у 1999 році також працював у Держдумі РФ. У 2000-х обіймав посаду замголовреда журналу «Русская жизнь», до весни 2011-го вів блог на сайті видання Slon.ru.

За матеріалами OpenSpace