«Якщо б я використовувала ту ж мову, ті ж ілюстрації та фото на сайті, це було б справжньою катастрофою. Адже у Vogue свій досить холодний світ - сказала вона, додавши – В моєму журналі нема «сервісних» матеріалів. Ми не даємо поради, як спілкуватися з чоловіком чи отримувати хороші оцінки у школі. Vogue – журнал про особливу естетичну інтерпретацію реальності, на яку ми можемо впливати».

Франка Соццані розповіла, що вирішила сама займатися сайтом. Вона залишила сильну візуальну частину журналу, але при цьому поставила завдання встановити зв’язок з читачами, вступити з ними в діалог. «Це неможливо зробити через новини, плітки, світську хронічку та фотографії з показів» - вважає вона.

Соццані прийняла рішення створити на сайті блоги, де читачі могли б ділитися своїми фото та відео, і також проводити конкурси молодих дизайнерів. «Зараз кожен другий шиє одяг та пише про це в інтернеті. Все це потрібно було перенести на наш сайт, щоб люди могли стати до мене ближчими. Інакше вони б подумала, що я нечуйна, боюся нового, боюся того, що не зможу знайти з ними спільну мову і мені не вистачить почуття гумору, щоб іронічно відповідати на питання, які вони задають…» - зауважила редакторка Vogue.

Соццані розповіла, що вона, як редактор, різна у журналі та на сайті. «Я справді можу здаватися жорсткою в журналі, але для нього це добре, - стверджує Франка. – Так з’являється дуже точний фокус – все у виданні має бути екстравагантним, експериментальним. Новин. А в інтернеті потрібно бути людянішим».