Саморегулювання замість державного втручання
Напередодні Всесвітнього газетного конгресу Українська асоціація видавців періодичної преси та Інститут розвитку медіа організували чергову зустріч-дискусію українських топ-менеджерів та експертів. Якщо минулого разу говорили про проблеми існування медіа бізнесу в Україні, то цього разу предметом для дискусії стала тема: «Регулювання інформації в мережі. Хто може закрити ресурс, за що, яка процедура та як її уникнути». У першу чергу мова йшла про відносини медіа з правоохоронними органами – МВД, СБУ, прокураторою.
Також учасники дискусії обговорили Меморандум про дотримання домовленостей щодо розміщення контенту та його використання, який пропонується підписати усім учасникам інтернет-спільноти. Ідея Меморандуму виникла під час попередніх зустрічей, на який піднімалось питання порушення авторських прав в інтернеті.
Генеральний директор видавничого дому «Коммерсантъ. Украина» Андрій Гоголєв зауважив, що небезпеку українським ЗМІ становлять не стільки правоохоронні органи, скільки суди. Саме за рішенням суду ЗМІ може бути оштрафоване на значну суму і навіть закрите. На його думку, у таких випадках жоден меморандум не допоможе, а потрібно об’єднувати зусилля у захисті своїх прав. «Якщо ми будемо цивілізовано себе поводити у відносинах один з одним, якщо ми будемо один одного поважати, виживати буде набагато легше, – вважає Андрій Гоголєв. – Потрібно менше говорити про те, як нам не боятися правоохоронних органів, а більше – як вибудувати взаємодію між собою».
Головний редактор «Известия в Украине» Яніна Соколовська вважає, що не потрібно сприймати правоохоронні органи як загрозу, а потрібно шукати можливості для взаємодії. «Ми опублікували днями колонку Євгенія Касперського, який розповів про ті загрози [доступ до приватної інформації, кібервійна та кіберзлочинність – MS], з якими ми не можемо справитися самостійно, без допомоги спецслужб, оскільки наших ресурсів навряд чи для цього вистачить», – додала вона.
З колегами не погодився Андрій Яніцький, редактор відділу економіки сайту LB.ua. Він нагадав про ті проблеми, які має їхній сайт з прокуратурою. «Наші співробітники не працюють зараз в офісі, оскільки побоюються. Що будуть перевірки та буде блокуватися робота сайту», – додав він. Також Яніцький нагадав, що рік тому LB.ua мав проблеми з МВC через нецензурний коментар читача під однією з публікацій на сайті. При цьому він визнав, що саме журналістська спільнота допомогла захистити їхній сайт, і звернув увагу, що регіональні ЗМІ, які потерпають від тиску правоохоронців, часто такої підтримки не мають.
Керівник прес-служби СБУ Марина Остапенко звернула увагу журналістів на те, що сьогодні міліція та прокуратура мають більше повноважень щодо ЗМІ, ніж СБУ. Вона також зауважила, що існує чимало законів, на підставі яких виданню можуть запропонувати вилучити той чи інший контент. Але при цьому вона зазначила, що вилучення контенту – справа добровільна. Разом з тим, «якщо видання цього не робить, ми СБУ звертається до суду, і тільки суд може прийняти рішення [про закриття чи штрафи] щодо ЗМІ», додала Остапенко.
Вона навела позитивний досвід співпраці СБУ та сайту Comments.ua у справі дніпропетровських терористів, коли журналісти повідомили про лист, який надійшов на їхню адресу з важливою інформацією.
«У таких випадках ми готові надавати всю інформацію» - зазначила головний редактор Comments.ua Тетяна Мокротоварова. Але додала, що потім іде хвиля тиску на провайдера, хоча він не має до цього стосунку.
Головний редактор сайту MediaSapiens Діана Дуцик зауважила, що дуже часто сумнівні коментарі на сайтах стають для правоохоронців приводом для тиску на конкретне ЗМІ. «У таких випадках людину, яка написала такий коментар, ніхто не шукає, натомість відбуваються різні маніпуляції довкола ЗМІ», – додала вона.
Інтернет-середовище повинно виробити механізми саморегулювання, вважає виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар. «Це основний тренд, який існує у світі. ОБСЄ і Рада Європи закликають країни не запроваджувати державні механізми регулювання. Це люблять робити спецслужби», – сказала вона. Вікторія Сюмар також звернула увагу, що існує модельний закон для країн СНД, який передбачає досить неприємні регулятивні речі аж до закриття ресурсу. На її думку, існують загрози, що і в Україні він може бути прийнятий. Також вона зауважила, що в Україні нема закону про саморегулювання, як це є в країнах Європи, завдяки якому різні професійні спільноти можуть вирішувати певні корпоративні проблеми шляхом саморегуляції і держава визнає їхні рішення.
Вікторія Сюмар вважає, що сьогодні основною загрозою для медіа є нова законодавча ініціатива народного депутата від Партії регіонів Віталія Журавського, який пропонує повернути кримінальну відповідальність за наклеп і поширення неправдивої інформації та карати не тільки штрафами, але й тюремним ув'язненням на строк до п'яти років.
Олександр Мартиненко, генеральний директор агентства «Інтерфакс-Україна», також вважає, що на сьогодні основну загрозу для медіа можуть становити нові законодавчі ініціативи, які обмежуватимуть діяльність ЗМІ та свободу слова. Він застеріг, що восени «треба очікувати клонів законів, які прийняті в Росії». На його думку, саме проти цього вітчизняні журналісти мали б об'єднати свої зусилля. Бо до ефективності меморандумів, які не мають зобов’язуючого характеру, Олександр Мартиненко ставиться скептично.
Натомість Олена Громницька, генеральний директор Українського інституту розвитку медіа, відзначила, що основне завдання Меморандуму – це консолідація професійного середовища. «Ми повинні виробити систему взаємодії між собою», – вважає вона.
Учасники дискусії прийшли до згоди про необхідність створення робочої групи, яка б доопрацювала текст Меморандуму, а також заручилася підтримкою не лише лідерів медіаринку, але й якомога ширшого представництва інтернет-спільноти.