Зареєструвавшись у системі, користувач отримує доступ до матеріалів у 42 інтернет-сервісах, серед яких Gazeta Wyborcza, Dziennik Polska Times, Super Express, Forbes та інші. Передплата коштує 9,9 злотих за тиждень (близько 26 гривень), 19,90 злотих за місяць (близько 52 гривень) чи 199 злотих за рік (близько 515 гривень).

Загалом, до системи долучилися шість видавничих холдингів і сайти суспільного радіомовника. Цікаво, що за роботу Польського Радіо громадяни й без того мають платити абонентську плату.

Piano Media отримує 30% від доходів видавництв. Для самої компанії це непоганий заробіток із огляду на те, що власного контенту вона не продукує.

А от що принесе paywall виданням – залишається головною інтригою для інтернет-бізнесу не лише Польщі. Вперше систему запустили в Словаччині та Словенії, де вона отримала непогані результати. Але ринки цих країн порівняно невеликі, а тому саме результати в Польщі мають стати вирішальними для подальшого розширення системи в інших європейських країнах, яке заплановано на початок 2013 року. Світ чекає, який марш заграє Piano в польських медіа – весільний чи похоронний.

Кількість передплатників, як і суми доходів, видання ретельно приховують. Через місяць після введення оплати експертам вдалося дослідити перші настрої аудиторії. Моніторингова фірма SentiOne проаналізувала відгуки інтернет-користувачів у соціальних мережах, на форумах та сторінках видань, які долучилися до системи Piano.

Із 3486 повідомлень, які стосувалися системи, в 25% користувачі скаржилися на низьку якість платного контенту та помилки в текстах. У 15% повідомлень системі прогнозували поразку в Польщі, 8% користувачів закликали до бойкоту платного доступу, 6% нарікали на велику кількість спаму та реклами, а 3% назвали поганою саму модель оплати. Позитивно висловилися про систему лише в 13% повідомлень. Однак у польському представництві Piano задоволені такою кількістю. На більше там і не розраховували.

Керівництво Piano Media запевняє, що на першому етапі не йдеться про отримання значних прибутків і масового користування системою. Найголовнішим сьогодні для Piano є формування культури оплати контенту в інтернеті. І цільовою групою є лише невелика частина користувачів віком від 25 до 35 років із великих міст та з гарною освітою. «Це професіонали, які щоденно використовують інтернет і новини для роботи», – пояснює директор Piano Media Томаш Белла та запевняє, що кількість зареєстрованих у системі користувачів була «несподівано високою».

Протягом року Piano Media планує здобути прихильність 1% сумарної аудиторії тих інтернет-видань, які долучилися до проекту. За підрахунками порталу WirtualneMedia.pl, це близько 100 тисяч інтернет-користувачів. У наступні 5 років планується підвищити цей показник до 5-15%.

Девід Брочлі, керівник відділу з комунікацій Piano Media, інформує, що трафік у виданнях, які беруть участь у проекті, не змінився після запуску платної моделі. А отже, негативні відгуки інтернет-користувачів і заклики до бойкоту ніяк не вплинули на аудиторію видань.

Тим часом критикують систему й експерти. Скептики запуску Piano наголошують, що в Словенії та Словаччині система охопила фактично всіх ключових гравців ринку. А тому користувач залишався без вибору. Польській аудиторії не буде складно знайти альтернативні джерела інформації.

У цьому також переконаний консультант з маркетингу Ерик Містевич. Він прогнозує смерть тим виданням, які закриватимуть доступ до свого контенту. На його думку, цінність у мережі має лише та інформація, якою можна поділитися. Сучасна інтернет-аудиторія дізнається новини зі статусів, поширень та лайків своїх друзів у соціальних мережах. А тому експерт не бачить майбутнього за інформацією із закритим доступом: «Медіа, які будуть закриватися, закриються навіки. Як у труні».

Однак його позицію користувачі змогли прочитати не відразу – свій текст про Piano Media він розмістив у виданні, яке теж бере плату за доступ до контенту.

За матеріалами: Press.pl, WirtualneMedia.pl, Uważam Rze