Привиди історії

00:00,
9 Листопада 2012
4754

Привиди історії

00:00,
9 Листопада 2012
4754
Привиди історії
Подорож у часі може бути як цікавою, так і страшною – про це свідчать фотопроекти, що поєднують сучасність із Другою світовою війною.

Нещодавно Київ відзначив 69-ту річницю визволення від фашистів. Парад військової техніки, виставки в музеях, зустрічі з ветеранами – традиційні заходи в дні воєнних свят. Один із нових масштабних заходів – це історична реконструкція боїв за столицю, де увага приділяється не тільки схемі воєнних дій, а й побутовим деталям. Втім, лише спогади очевидців та документальні матеріали змушують відчути, наскільки страшними були 40-ві роки та зокрема окупований фашистами Київ. Адже гуляючи сьогодні Хрещатиком із морозивом чи кавою, рідко коли замислюєшся, як він виглядав у 1942-му році…

На цій світлині зруйновані будинки років окупованого Києва, неначе привид, пробиваються крізь святкову атмосферу центру міста. Автор колажу – російський фотограф Сергій Ларєнков. Ось вже декілька років це його захоплення – поєднувати минуле та сучасність на фотографіях.

«Перші такі роботи я почав створювати вісім років тому. Це були листівки з видами мого рідного міста – Санкт-Петербурга, – розповів Сергій MediaSapiens. – А чотири роки тому мені захотілося створити роботи, вже залучивши історичні фотографії, щоби показати в школі дітям, через що пройшли їхні рідні в часи війни».

Одна з центральних тем фотоколажів – це блокадний Ленінград. Цей період історії особливо важливий для Сергія, оскільки його бабусі пережили блокаду, а діди брали участь у воєнних діях.

Ленінград/Санкт-Петербург, 1941-2011. На розі Загородного проспекту та Звенигородської вулиці. Частини народного ополчення йдуть на фронт, їх проводжають близькі.

Ленінград/Санкт-Петербург, 1942-2011. Звенигородська вулиця. Мешканці беруть воду зі зруйнованого водопроводу.

Згодом таких колажів назбиралася ціла колекція. Вони швидко стали популярними в Інтернеті, пізніше були організовані фотовиставки в Музеї історії Санкт-Петербургу (дві з них були присвячені блокаді та одна 1945-му року). Крім того, Сергія Ларєнкова почали запрошувати в інші міста – Новосибірськ, Сімферополь, дві виставки проходили у Франції. Його блог, де розміщено більшість колажів, відвідують користувачі з різних країн. «Мені дуже приємно, що ці мої роботи стали відкриттям за кордоном не лише через техніку виконання, але й в інформативному аспекті. Багато хто в тій же Америці дивується, що не вони взяли Берлін, і що крім «рядового Райана» була й інша сторона, яка здолала коричневу чуму»,  – розповідає Сергій.

Фотоколажі також розширили географію: серед робіт Ларєнкова не лише Петербург, але й Москва, Берлін, Прага, Відень, Париж. Цього літа Сергій приїздив до України: «Нарешті вдалося заглибитися в історичні пласти Києва, Одеси, Сімферополя, Севастополя, Керчі. У Київ я давно хотів приїхати», – розповідає фотограф. Старі фотографії Сергію надав Артем Гусинський, частина фото надійшла з російського архіву кінофотодокументів.

Київ 1941/2012. Вежа Івана Кущника та Арсенал. Німецька піхота входить у місто.

Київ 1943/2012. Бійці Червоної армії проходять біля спаленого фашистами університету.

Роботу над подібними колажами можна поділити на три етапи. По-перше, це вивчення матеріалів, архівна робота. Другий, найскладніший етап, – знайти безпосередньо те місце, де була зроблена світлина та віднайти потрібний ракурс, адже необхідно, щоби фотографії точно збігалися, до міліметру, інакше колаж не вдасться. І третій етап найлегший – це вже накладання фотографій у Photoshop. Ще один прийом, який вдалось використати Сергію, – це перетворення однієї світлини в іншу в режимі відео (наприклад, відео «Блокадний альбом»).

1941/2010. Москва. Нікольська вулиця. Оголошення про початок війни.

Петергоф 1941/2011.

Взагалі Сергій Ларєнков за професією не фотограф – він лоцман, водить у море кораблі, а історичні колажі – це його захоплення. «Воєнною темою я намагаюся по-своєму боротися з фальсифікацією нашої історії, щоби зберегти пам’ять про людей, яким ми зобов’язані всім», – пояснює він.

У День Перемоги чи при відзначенні інших воєнних дат, виставки з його колажами проводяться в школах. За словами Сергія, такий спосіб розповіді про воєнні події виявився дуже вдалим, діти це добре сприймають. Часто також звертаються представники шкіл з інших міст із проханням надіслати файли зі світлинами, й потім самі роблять виставки. 


Берлін, 1945/2010. 

Сергій Ларєнков влітку 2012-го у Києві

Однак Сергій не єдиний, хто вдається до методу «фото поєднання» минулого та сучасності. У закордонних виданнях останнім часом став популярним проект «Привиди історії», що також присвячений Другій світовій війні. Його автор – історик із Амстердаму Джоу Хедвіг (Jo Hedwig Teeuwisse). Жінка досліджує воєнний період, декілька років тому зацікавилася старим архівним знімком, який придбала на блошиному ринку міста. Вона вирішила знайти це місце в сучасному Амстердамі та сфотографувати з того ж ракурсу, потім зробила колаж у Photoshop. Поступово в Джоу назбиралася колекція фотоколажів, присвячених Амстердаму часів війни. Згодом жінка почала створювати колажі з іншими містами: спочатку знаходила фотографії в архіві, потім завантажувала в інтернет. «Іноді я завантажую фото в Facebook і запитую, чи хтось знає, де воно було зроблене. Потім люди надсилають мені сучасні фото з цих місць», – розповіла Джоу в інтерв’ю TheAtlantic.

Січень 1945. Вязні Аушвіцу (Освенцим)

Як вважає Джоу, під час створення колажу головне – вирішити, на чому ти хочеш зробити акцент і потім відповідно до цього певні фрагменти залишити, а інші прибрати: «Якщо ти робиш правильний вибір, тоді колаж розповідає свою історію, змушує людей замислитися. Допомагає їм побачити приховані чи невідомі історії. Люди проходять тут щодня й не усвідомлюють, що тут хтось загинув».


Шербург, Франція, 1944. 

Колекції фотоколажів Джоу Хедвіг можна переглянути на Flickr та сторінці у Facebook.  Роботи Сергія Ларєнкова можна побачити в його блозі (в тому числі, фотографії Києва, Одеси, Севастополя).

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Фотоколаж Джоу Хедвіг / www.flickr.com
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду