Як один зі спікерів конференції «Майбутнє якісної журналістики в епоху цифрових технологій», Брігс переконував присутніх, що саме онлайн-платформи стають хорошим притулком для якісної журналістики. А онлайн-засоби максимально спрощують роботу над глибокими матеріалами, от тільки самим журналістам важливо навчитися користуватися новими інформаційними технологіями.

Пане Марк, ви в 2009 році написали книгу JournalismNext, у якій розповідали, що таке Twitter і як із ним та подібними мережами працювати. Які бачите тенденції змін за останні п’ять років у сфері цифрових медіа та до чого готуватися?

Я думаю, що все тільки починається, тенденція переходу в онлайн триватиме й набиратиме обертів. Якщо в 2009-му я тільки пояснював, що таке Twitter та чому ним важливо користуватися, то в 2013 році один із наших репортерів здобув нагороду як найкращий Twitter-журналіст у країні. Він експерт у цій платформі, за її допомогою він знаходить теми, джерела інформації, залучає аудиторію та стежить за ефектом, який справляють його матеріали. Чимдалі більше журналістів переконуватимуться: що краще вони можуть працювати з різними платформами, то вони кращі й затребуваніші як журналісти.

А як бути з якістю журналістських матеріалів, зі збільшенням кількості безкоштовної онлайн-інформації чи будуть час та гроші оплачувати розслідування та глибокі матеріали?

Думаю, якісна журналістика розвиватиметься ще краще й вона матиме найбільшу підтримку саме в онлайні. Якщо раніше журналіста, який хотів провести якесь розслідування, підтримували (або не підтримували) медіамонополії у вигляді рекламних грошей від телеканалу чи газети, то нині в журналістів є шанс вийти один на один зі своєю аудиторією. У цій цифровій моделі відносин якщо якісний контент зробити платним, він залежатиме не від бажання рекламодавця, а від вимог аудиторії, яка платить журналісту. Другий момент: завдяки інтернету максимально зменшуються бар’єри входження на ринок журналістики. Тепер вам не потрібен сателіт чи друкарський станок, щоб поширювати свої матеріали, тому тут є великі можливості починати щось нове і якісне.

Чим, на вашу думку, відрізняється підготовка та самі матеріали для онлайн-платформ і традиційних медіа?

Веб-матеріали мають набагато більше потенціалу. Якісну журналістику легше створювати в онлайні. Матеріали для веб простіше робити глибокими. Це найлегше пояснити тим, що у друкованому чи телеформаті вас завжди ставлять у якісь рамки, чи то часові, чи то розміру шпальти, а тут ви вільні. Працюючи над матеріалом для сайту, журналіст має більше засобів показати глибину свого розслідування – через інтерактивну графіку, посиланнями на бази даних і т. д. Щодо посилань, це також важлива перевага матеріалів для онлайн-платформ. Будь-які пояснення, додаткову інформацію чи навіть посилання на джерело інформації не потрібно розписувати – достатньо просто додати лінк-посилання. З одного боку, це збільшить довіру до вашого матеріалу, а з іншого – ви економите місце, не публікуючи зайвої інформації.

Які теми найкраще підходять для веб-матеріалів?

Онлайн-засобами можна добре розказати будь-яку історію, головне вміти її знайти, перевірити й подати. Але мені здається, що найбільший потенціал веб розкриває перед матеріалами про науку й техніку – їх можна зробити максимально інтерактивними, багатими на деталі, які буде пояснено через посилання на першоджерело.

Що обов’язково повинен знати й уміти журналіст, який працює в епоху цифрових технологій?

Усе… Коли ми наймаємо журналіста, нам важливо, щоб людина вміла добре писати, ставити влучні запитання та робити глибокі інтерв’ю. Також журналіст повинен знати, як публікувати матеріали на різних онлайн-платформах, повинен уміти працювати з фото, відео та аудіо, повинен уміти вести блог та працювати на професійному рівні з соціальними мережами.

Наскільки важливо для журналіста мати диплом?

Знову ж таки, на прикладі нашої компанії – нам би хотілося, щоб наш журналіст мав якийсь диплом, не обов’язково журналістський. Утім, він обов’язково повинен мати досвід роботи – написання матеріалів, підготовки репортажів з місця подій, роботи в соціальних мережах – це те, на що ми звертаємо увагу.

Зараз є багато онлайн-засобів, які журналіст може використовувати для пошуку інформації, людей та даних. А яким ви бачите місце громадянської журналістики серед усього цього в еру цифрових технологій?

Чесно кажучи, я думав, що громадянська журналістика буде розвиватися швидше, ніж ми бачимо сьогодні, я очікував набагато більшого краудсорсингу журналістів. Думаю, в цього напрямку ще є багато невикористаних можливостей, які в найближчі кілька років почнуть активніше використовуватися. Але потрібно зрозуміти, що громадянська журналістика вимагає багато роботи. Багато медіаорганізацій думали, що це щось абсолютно безкоштовне, тому що їм не потрібно було платити людям за те, щоб ті шукали та надсилали їм інформацію. Насправді ж для того, щоб працювати з тим, що надсилають громадянські журналісти, потрібно багато часу. Отриманий контент потрібно перебрати, перевірити, обробити, і тільки потім можна виставляти на сайті чи давати в ефір. Але я переконаний, що тут великий потенціал і скоро його почнуть використовувати більш активно.

Фото надані прес-службою Фонду ефективного управління