Денис Самигін: Кампанію проти Києва в 2012 році могла інспірувати Росія

Денис Самигін: Кампанію проти Києва в 2012 році могла інспірувати Росія

00:00,
12 Липня 2014
2124

Денис Самигін: Кампанію проти Києва в 2012 році могла інспірувати Росія

00:00,
12 Липня 2014
2124
Денис Самигін: Кампанію проти Києва в 2012 році могла інспірувати Росія
Денис Самигін: Кампанію проти Києва в 2012 році могла інспірувати Росія
Які унікальні сторони Києва можна використати для брендингу міста, як Євромайдан допоміг у популяризації Києва та який імідж столиця має сьогодні – розповідає керівник проекту visitkiev.ua Денис Самигін.

З початку року кількість туристів у Києві скоротилася на 35–40% – туристи з Європи й Росії рідше їдуть сюди через нестабільну ситуацію в державі. Це принесе значні фінансові втрати для власників готелів, туроператорів та іншого бізнесу.

З іншого боку, після Євромайдану Київ став справді відомим у світі – фотографії центру міста кілька місяців поспіль часто з’являлися на перших сторінках світових видань. Тому піар-фахівці вважають, що зараз вдалий час для популяризації Києва і представлення його в новому образі. Нещодавно відбувся круглий стіл на тему «Як створити успішний бренд Києва». Його учасники – фахівці з комунікацій – підкреслювали: досі не створено бренду міста, не вироблено єдиної стратегії формування іміджу столиці. «Насправді бренд міста неможливо розробити – його можна лише проявити», – вважає Валерій Пекар, учасник команди «ВікіСітіНоміка», розробник бренд-платформ міст і туристичного бренду України.

Під час круглого столу міркували, що особливого та унікального є в Києві, на чому варто робити акцент при створенні бренду. Денис Самигін, засновник сайту visitkiev.ua, назвав декілька речей: по-перше, важливо, що це столиця молодої держави, розташованої в центрі Європи і сьомої за чисельністю населення серед європейських країн. По-друге, це місто старовинних православних святинь. І по-третє, місто красивих жінок (у 2012 році журнал Travel’s Digest визнав, що в Києві живуть найкрасивіші жінки у світі). «Крім того, подобається нам це чи ні, але Київ – це місто, де зустрічається Європа і Росія», – додав Денис Самигін.

«Київ – це перехрестя світів, – сказав Валерій Пекар. – Тут поєднується столичність і провінційність. Це місто – неначе точка балансу, і воно справді було засноване як перехрестя, тому має виконувати цю функцію. Крім того, саме в Києві дуже загострене відчуття сенсів».

Тепер Київ можна назвати і революційним містом – адже в жодній інші європейській країні в ХХІ столітті люди не гинули, виборюючи право на свободу. Після подій 2013‒2014 років Майдан і вулиці Києва можуть допомогти в популяризації візуального образу міста. Про це розповідав Костянтин Кляцкін, оператор, режисер, учасник об'єднання «Вавілон'13»: «Коли ми знімали палаючий Майдан, то це було… прекрасно своїм жахом. Зараз ці місця треба використовувати для представлення Києва. Адже показати обличчя міста візуальними інструментами – найважливіша і найважча річ. У нас цим серйозно ніколи не займалися». Кляцкін вважає, що нині є хороша нагода навіть фестивальні фільми інтегрувати на вулиці Києва.

Щоб популяризувати місто, потрібно активно поширювати інформацію про його туристично привабливі місця. Цей напрям наразі теж не розвинутий – так, напередодні Євро-2012 перегляд іноземних сайтів засвідчував, що там більше інформації та туристичних гідів польськими містами, а відомості про Київ з’являлися фрагментарно. Нещодавно волонтери створили для популяризації столиці сайт visitkiev.ua. Зараз він доступний трьома мовами – українською, російською, англійською. Керівник проекту Денис Самигін, фахівець у роботі зі ЗМІ (піар-агентство «Красні комунікації»), розповів MediaSapiens про цей сайт та імідж Києва сьогодні.

Денисе, розкажіть, чим ваш сайт відрізняється від інших ресурсів про Київ?

На нашому сайті відомі місця Києва об’єднані в 5 пішохідних маршрутів – їх позначено на карту. Людина може зайти, подивитись, як цим маршрутом рухатися, почитати перелік місць, які треба обов’язково відвідати, аби потім можна було сказати: «Так, я був у Києві». Ми взяли саме цю нішу і на ній сконцентрувалися. Крім того, ми підійшли самостійно до створення текстів. Писали їх разом із культурологами та істориками. У складанні маршрутів взяли участь ведучий культурних програм із «Радіо Ера» Олексій Ананов, також залучили історика-києвознавця Михайла Кальницького. Працюючи над текстами, намагалися зробити так, щоб було написано і просто, і достовірно з історичного погляду, щоб там не було зайвих надуманих легенд. Якщо ми дали якусь легенду – це значить, що вона справді існувала, ми намагалися перевіряти інформацію. Окрім того, є рубрики найкращих ресторанів, кав’ярень. У нас такий підхід, що ми даємо не все, а обираємо найкращі, на думку наших експертів, заклади. На наступному етапі ми маємо виводити роботу сайту на новий рівень. Для цього треба буде залучати якісь грантові кошти чи, можливо, об’єднатися з редакцією іншого ЗМІ. .

Які ідеї ви б реалізувати в першу чергу?

Хотілося б, щоб кожна людина могла самостійно собі складати маршрут: запам’ятати декілька місць і потім роздрукувати його, щоб це можна було легко зробити. Також потрібно зробити переклад іншими популярними мовами світу – іспанською, німецькою, французькою, аби іноземці могли почитати нормальну інформацію про місто. Звісно, це не є суперкомерційно вигідним, але це має бути.

Чому сайт з’явився у такий напружений для країни час, коли актуальними є інші теми, а не туристичні?

Це хобі-проект, чисто волонтерська ініціатива. Ми хотіли зробити щось корисне, і насправді проект почав готуватися два роки тому, далі вже не можна було тягнути. Деякі рубрики ми оновили. Зокрема, в описі Майдану ми додали, що тут відбувалася революція, тут розташовані місця, де розстрілювали людей.

Який імідж Києва у світі, в закордонній пресі? Які неправдиві міфи про Київ поширені?

По-перше, зрозуміло, що в політичному полі проти нас працює потужна російська пропаганда, де нас поливають брудом. І, до речі, ми ж не знаємо, чому насправді розгорнулася потужна кампанія проти Києва в 2012 році – що тут расизм, убивають собак тощо. А чи не було це частиною великої й тривалої гри, яку вже тоді почав вести Путін? Гри зі знищення української держави та її іміджу. В Росії дуже розгалужена система пропагандистів по всьому світу – це давно всім відомо. Є комбінації, за якими все робиться: створюється штучний інформаційний привід – наприклад, вбивається собака, потім подається ця інформація, і її там не можуть перевірити. Тому кампанія проти Києва в 2012 році цілком могла бути інспірована Росією.

Як узагалі Київ сприймають за кордоном? Очікують побачити православні храми, старовинне місто, але менш розвинуте з погляду урбаністики. Особливо це стосується росіян, москвичів, які уявляють собі Київ як дуже провінційне місто, село. Після Євромайдану ситуація змінилась, оскільки було багато відео та фотографій звідси. Іноземці, коли приїжджають сюди, отримують приємний шок, і це для нас плюс, що занижені очікування.

Отже, після Євромайдану імідж покращився?

Однозначно. Інформаційне поле, чи, радше, магнетичне поле, яке тепер є у Києва – це місто революції. Оскільки кияни робили революцію, іноземці захочуть сюди приїжджати і дивитися на ці місця.

Як не втратити хвилю інтересу?

Треба до цього професійно ставитися, згадувати, що це революційне місто, але ненав’язливо. Було б добре створити культурний центр чи музей на Майдані, щоб турист міг прийти, подивитися на обличчя людей, які загинули. Але до цього потрібно підходити професійно, з урахуванням світового досвіду та із залученням міжнародних експертів.

Як ви вважаєте, наскільки якісним є висвітлення київського життя у ЗМІ? Чого бракує?

Думаю, ця ніша не заповнена. Наприклад, людина хоче піти подивитися 10 нових ресторанів літа-2014, де їй це шукати? Може, десь є, але немає індустрії.

А на закордонних сайтах які зараз тенденції щодо висвітлення життя міста?

Нещодавно читав про результати дослідження New York Times, у якому вони дійшли висновку, що в інтернеті набувають популярності матеріали, які є актуальними півроку-рік, тобто які можна оновлювати. Наприклад, 5 театральних прем’єр цього сезону – це кілька місяців буде актуально. У нас це теж буде розвиватися – не знаю, хто займе нішу, visitkiev чи інший сайт.

А історичний напрям плануєте розвивати?

Так, тут теж є що робити. Хоча в нас ніша не така, як, наприклад, в «Интересном Киеве», – вони шукають якісь цікавинки, ми виходимо з того, що людина вперше приїхала до міста, хоче подивитися найвідоміші місця. Про ті ж Золоті ворота треба нормально і цікаво розповісти. А довші тексти треба інакше подавати – в нас поки що інформацію подано великим текстом, люди їх не читають, лише відкривають. Тому потрібно краще працювати з текстами, зробити підписи, добірки цитат, долучити мультимедійні інструменти. Ми хочемо детальніше попрацювати з Вікіпедією, щоб там було більше посилань на наш сайт. Можливо, зробити інтерактивні проекти, аби відвідувачі могли додавати власні фото. Правда, на це все потрібно більше часу. Але дуже хочеться, щоб усе нормально працювало, приносило користь місту.

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Фото з facebook
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду