Таку думку Сергій Кейн висловив під час дискусії з нагоди виходу книги Стівена Вітта «Як музика стала вільною» видавництва «Наш формат», що мала місце 20 травня на «Книжковому Арсеналі».

«Насправді, безнадійно, як на мене, боротися з піратством, - зазначив він. - Кажуть, що стримінг убив піратство, але найсвіжіші досвіди AFPI та інших світових організацій показують, що за даними станом на 2017 рік у найрозвиненіших країнах 35% людей досі користуються неліцензійним контентом — і це тільки ті, хто визнають. Просто змінюється форма піратства, а жага отримувати це все безкоштовно нікуди не ділася, вона еволюціонує. Зараз це навіть не торренти, а ґраббери (спеціальні програми, які збирають інформацію зі сторонніх ресурсів, — MC) та парсери. Тобто 30% — це ті, хто ґрабають треки з того ж Apple Music безкоштовно через усілякі програми».

При цьому, музичний журналіст не вважає, що музика перебуває в заручниках у музичних піратів: «Це просто такі умови гри. Є музичне піратство, і з цього можна отримувати певний зиск. Я певен, що зливи якихось великих світових альбомів у мережу часто ініціюються самими музикантами і їхніми лейблами. Це може бути частиною промо і це нормально, з цим можна якось працювати. Тому "заручники", мені здається, це не те слово».

«Згідно з останніми дослідженнями Україна потроху поліпшує свої позиції з питань захисту прав та інтелектуальної власності», — каже юристка у сфері інтелектуальної власності Тетяна Слабко. Вона пояснила, що раніше Україна перебувала у так званому «списку 301», тобто вважалася однією з країн з найвищим рівнем піратства у світі. Наразі вона входить до категорії Watch List — тобто тих держав, за розвитком піратства у яких потрібно стежити. 

«Та все ж таки, на жаль, ми не можемо констатувати, що права інтелектуальної власності охороняються і захищаються на належному рівні, - вважає пані Слабко. - Дійсно, в Україні багато тих ініціатив, які сприяють подоланню піратства. І це не є погано, це означає, що доступ до музики можна отримувати законно й на доступних умовах».

З погляду Тетяни Слабко, панацеєю або дійсно реальним способом для того, щоби подолати піратство, або хоча б зменшити його рівень, є стрімінгові сервіси - Починаючи від Spotify, Apple Music, Google Play, закінчуючи сервісом SoundCloud, де українські музиканти найчастіше публікують свою музику. «Ось він наразі працює на абсолютно безоплатній основі», — відзначила вона. 

Пані Слабко також вважає доцільним, аби стримінгові сервіси могли запропонувати українському слухачу відповідні умови користування, що корелювалися би з економічною ситуацією в країні. 

«Більшості доступний Google Play Music, де трохи більше, ніж за 50 грн можна отримати доступ до музики. Проте не кожному доступний Tidal, винайдений Jay-Z, чи той же Spotify, котрий коштує трохи дорожче і вартість доступу не змінюється залежно від країни», — резюмувала юристка. 

Схожу думку поділяє музикантка Каша Сальцова (гурт «Крихітка»), котра все ж вважає музику заручницею піратства, та майбутнє бачить за стримінговими сервісами: «Зараз ти платиш 5 доларів, слухаєш сингли, тобі не треба купувати альбом з 12 поганих пісень заради двох, про це також ідеться в книзі. Якщо у нас з’явиться своє офіційне представництво Spotify… Той, хто користується ним уже зараз, зареєструвавши своє IP в інших країнах, розуміє про переваги і знає, що на Spotify дуже багато артистів минулого року заробили більше, ніж на прямих продажах через будь-що».

«Чи ми будемо заручниками піратства? Так. - пояснює Каша Сальцова. - Але чесно кажучи, особисто мені, мабуть, це не дуже правильно казати з погляду перспективи в цій країні, та мені це поки що приносило лише користь. І коли в нас був експеримент — ми записали сингл «Донор» і сказали своїм слухачам: ми записали сингл, ми витратили ось стільки. Давайте ви нам відшкодуєте ці кошти, а ми викладемо трек «for free», так вийдемо «в нуль», а далі заробимо концертами. І ми зібрали з 36 000 грн, здається, 17 000. У нас навіть був відлік на сайті. Чесно кажучи, я за цю схему. Ми самі її придумали. Сrowdrefunding — відшкодовування. Краще мені подякують, і я буду мати чистими подяками будь-яку суму, ніж буду збагачувати людей, які не додають масштабу моїй творчості», — пояснює Каша Сальцова.

Раніше MediaSapiens писав про те, що обсяг неліцензійного програмного забезпечення (ПЗ), яке нелегально використовується в Україні, становить близько 82%, що є основною причиною хакерських атак на комп'ютери користувачів. 

В цілому, згідно з даними аналітиків, до 2015 року обсяг неліцензійного ПЗ в світі склав 39%, що на 4 п.п. менше результатів минулого дослідження в 2013 році. Зокрема, зазначається, що найбільший рівень використання піратського ПЗ спостерігався в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (61%), а найменший – у Північній Америці (17%). В Європі цей показник коливається від 28% до 58%.

На початку травня 2016 року офіс Торгового представництва США в оприлюдненому щорічному звіті щодо рівня захищеності прав інтелектуальної власності в світі Special 301 Report відзначив недостатній рівень захисту прав інтелектуальної власності в Україні. Україна, як і в минулому році, опинилася в групі з 11 країн в так званому списку Priority Watch List (Пріоритетний список спостереження).  Автори документу відзначають, що три головні проблеми, через які вона опинилася в Priority Foreign Country, досі не вирішені. Серед них – розповсюджене використання піратського програмного забезпечення в органах влади та піратство онлайн. Тим не менш, за останній рік український уряд ужив чимало заходів для боротьби з піратством, зазначається в документі. Проте «в Україні все ще активні деякі з найбільших піратських сайтів світу». Країнам цієї групи рекомендується вжити активних заходів для боротьби з «піратством». В цю групу, крім України, увійшли Китай, Аргентина, Чилі, Росія та ін.