Шевченко як окремий медіапростір

Шевченко як окремий медіапростір

11:07,
6 Квітня 2015
8045

Шевченко як окремий медіапростір

11:07,
6 Квітня 2015
8045
Шевченко як окремий медіапростір
Шевченко як окремий медіапростір
За останній рік з’явилися унікальні медіаплатформи, присвячені Тарасу Шевченку. Вони вирізняються не сухим відтворенням загальновідомих фактів про письменника, а якісним контентом з особливим способом подачі: це новий рівень поєднання зображення й тексту, графічна й комп’ютерна анімація й навіть окремий шрифт.

Нині можна сміливо сказати, що навколо постаті Тараса Шевченка сформувався своєрідний медіапростір. І хоча гіперінтерес до українського митця спостерігався завжди й практично всюди (Шевченкові встановлено понад 1200 пам’ятників в Україні та 128 у 35 країнах світу), ще наприкінці 2013 року було обмаль по-справжньому цікавих медіаплатформ про видатного поета й художника. Серед них вигідно виділявся сайт Національного музею Тараса Шевченка, що на той час тільки набирав обертів.

Науковий співробітник музею імені Тараса Шевченка Марія Оргунова розповіла, що зараз команда музею дуже активно працює над його сайтом. Так, на початку 2014 року там з’явилася Енциклопедія Тараса Шевченка — це великий розділ, у якому представлено статті за назвами осіб, дотичних до Шевченка, місць його перебування, тобто все про Шевченка.Крім того, там є архів митця, судові справи, за якими він проходив, його документи. «Взагалі сайт ми почали наповнювати ще в 2013-му, але такого, щоб люди приходили й казали: “От ми на сайті у вас вичитали”, — це почалося лиш рік тому, — каже Марія. — Тоді ж потужно активізувалася наша сторінка на Facebook. Зараз постимо всілякі цікаві речі і про Шевченка, і намагаємося охоплювати культурний простір загалом, сповіщаючи про різні лекції, воркшопи чи зустрічі в різних містах України».

Марія Оргунова

Також науковець додала, що ще одним ноу-хау в межах музею стало створення інфокіосків (на вигляд — як велетенські планшети, де можна почитати щось додаткове). До дня перепоховання Шевченка, 22 травня, їх у музеї має з’явитися кілька: один загально-інформаційний стоятиме в атріумі (він міститиме відомості про музей, а надалі — про всі музеї й пам’ятники Шевченку в Києві), ще декілька — в експозиції (детальніша інформація про періоди з життя письменника та його твори). Марія пояснює, що інфокіоски першочергово розраховані на одиночних відвідувачів. Один нещодавно було встановлено у залі Кирило-Мефодіївського братства, що відкрився з місяць тому.

Слова Марії підтверджує і статистика зацікавленості інтернет-платформою музею, про яку нам розказав Олексій Дубров, старший науковий співробітник музею, відповідальний за сайт та сторінки в соцмережах: «За останній рік (від березня до березня) ми отримали 115 000 унікальних відвідувачів. Більшість із Києва — це 70 000. Середній показних по областях — 3-4 тисячі, однак із Донецької нас відвідало 5000, з Луганської — півтори. Маю зазначити, що ще в грудні 2013-го кількість украй різнилася. Здебільшого ми мали 250300 переглядів на день. Та вже в лютому 2014-го ці кілька сотень перетворилися на 2000 на добу. Що цікаво, найбільше падіння активності спостерігалося 21 та 22 лютого 2014-го. Лише 700 відвідувань. І якщо загальнорічний показник Києва становить 50%, то конкретно в ті два дні він знизився до 30%».

Саме за останній рік з’явилися справді унікальні медіаплатформи, які вже вирізняються не сухим відтворенням загальновідомих фактів про письменника, а якісним контентом із особливим способом подачі: це новий рівень поєднання зображення й тексту, графічна й комп’ютерна анімація і навіть поява окремого шрифту. Чимало з них були приурочені до 200-річчя від дня народження митця.

Так, на початку осені в київському музеї відбулася презентація шрифту Kobzar KS, організована «Київстаром» за підтримки Мінкультури. Марія Оргунова зазначила, що з тих пір вони його постійно використовують на афішах, в анотаціях тощо. Цей шрифт особливий тим, що повторює почерк Тараса Шевченка. Основою для його створення стало факсимільне видання рукописної збірки творів «Три літа». Дизайнери оцифрували її та провели творчу обробку матеріалу, аби він був максимально ближчим до справжнього почерку Кобзаря. Тепер користувачі можуть безкоштовно завантажити шрифт Kobzar KS для власного використання. Автори шрифту — українські шрифтові та графічні дизайнери Дмитро Растворцев, Лук’ян Турецький і Геннадій Заречнюк.

Рукописну збірку «Три літа» зі своїх архівів надав Інститут літератури НАН України, що, в свою чергу, створив цікавий і масштабний проект Портал Шевченка, який найліпше підходить для глибинного вивчення видатного кобзаря та його творчості.

Заступник директора Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, шевченкознавець Сергій Гальченко стверджує, що нині інтерес до постаті Шевченка ще більше зростає — нові технічні можливості й активізація громадського руху впливає на те, в якій формі це відбувається.

Сергій Гальченко

«Якщо говорити про інтернет-медіа, то ми спільно з Національним музеєм імені Тараса Шевченка створили проект “Портал Шевченка” (kobzar.ua), де містяться всі оцифровані рукописи Шевченка, всі наявні документи, твори, відомості про нього та коло осіб, пов’язаних із ним, і т. п, — розповідає він. — Інтенсивно працювали над порталом років зо два, хоча сама програма створювалася чотири роки. Зараз я, наприклад, займаюся виданням книг у рамках акції “Бібліотека українського воїна”. Першим було надруковано “Кобзар" у камуфляжному оформленні, малоформатний. Полковник у відставці ЗСУ Сергій Рудюк стукав до людей і зібрав 20 тисяч гривень на друк цієї книги. Таким чином перша тисяча була відправлена бійцям на фронт».

Влітку з’явилася чудова інтерактивна біографія Шевченка — ще один новий проект, цілком унікальний за своїм форматом. Його художній керівник Валентин Решетняк зізнався, що спершу в нього виникла ідея технічного формату, а життя Тараса Шевченка для тематики було обрано вже згодом: «Мені як веб-дизайнеру було дуже цікаво створити сайт із рухомими елементами. На доданок, в мого брата Євгена Васильєва (технічного керівника проекту), була онлайн-бібліотека української літератури. Так у моїй голові склався пазл із трьох елементів: бажання створити сайт, бібліотека брата, ювілей Шевченка. Одного вечора я, мій брат та його дружина зібралися й вирішили створити інтерактивну біографію. Ми хотіли зробити це таким чином, щоби людям було цікаво читати про письменника. Також ми не могли не вшанувати його ювілей у нашій бібліотеці. До речі, наша прабабуся, Оксана Трохимівна Копитько, чиє фото є її символом, свого часу навіть збирала гроші для встановлення пам’ятника Шевченку у своєму селі на Черкащині».

Валентин Решетняк зазначив, що найважчим було знайти графічний контент, оскільки важко знайти зображення у відповідній якості в мережі. «Але, як кажуть, якщо у вас є ідея  — Всесвіт допоможе її реалізувати. І от ми, приїхавши до Львова на новорічні свята, зовсім випадково на книжковому ринку натрапили на книжку з великою кількістю картин Шевченка та інших авторів, що змальовували життя поета», — розповів він.

Проект запустили наприкінці липня, і з тих пір інтерактивну біографію відвідали близько 40 000 користувачів, 35 000 із яких — з України. Художній керівник проекту додав, що близько півтори тисячі відвідувачів із Донецької області, а це навіть більше, ніж із Черкаської. Лідерами з відвідування лишаються Київ, Львівщина та Харківщина. Що цікаво, практично всі, хто працював над проектом інтерактивної біографії Шевченка, окрім перекладачів, мешкають у Миколаєві, а в побуті вони російськомовні.

По-особливому до святкування ювілею підготувався Яндекс, створивши вікторину за біографією й творчістю митця.

Чому ж видатний Кобзар і після переходу за межу нового тисячоліття не втрачає актуальності й лишається таким популярним? Цікаву думку з цього приводу висловив Юрій Рубан, український державний діяч, журналіст, екс-директор Інституту стратегічних досліджень: «Тарас Григорович Шевченко здійснив великий інтелектуальний переворот. Він запропонував для опису проблем того суспільства, в якому він жив, абсолютно нову мову. До Шевченка нікому й на думку не спадало, що про проблеми держави, нації, соціального розшарування суспільства, нерівноправності можна говорити тією мовою, якою він запропонував. Це абсолютно феноменальний результат. Та соціологічна модель українського суспільства — чи в якості колонії Російської імперії, чи в якості території визвольних змагань, — яка була запропонована Шевченком на основі мови, надовго пережила самого Тараса Григоровича».

І хоча, зауважує Юрій Рубан, бажання описати те, що з нами відбувається вже в ХХІ сторіччі, використовуючи категорії письменника, виникає досить часто, з цією спокусою варто  поборотися. На його думку, наше суспільство набагато складніше, ніж суспільство першої половини XIX століття, а тому варто запропонувати якусь нову модель розуміння того, що ми переживаємо, аби знати, як нам діяти далі.

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду