У Києві нещодавно відбулася конференція «Нові медіа – нові можливості 2014», яку вже п’ятий рік поспіль проводить Незалежна асоціація телерадіомовників. На конференції традиційно розглядалися теми медіаконвергенції, інтернет-аудиторії, медіабізнесу та реклами. Організатори на початку сказали, що сумнівалися, чи варто проводити зараз такий захід, з огляду на складну ситуацію в країні. «Але ми в будь-якому разі маємо розвиватися. Останнім часом нові медіа підтвердили свою соціальну вагу і можливість сприяти соціальним перетворенням», – зазначила Катерина М’ясникова, виконавчий директор НАМ.

Хоча конференція за чисельністю учасників та спікерів була менш масштабною, ніж у попередні роки, цікаві виступи все одно прозвучали. Зокрема говорили про те, як змінився український інтернет за останні три місяці і як медіаресурсам варто реагувати на ці зміни. Максим Саваневський, засновник порталу watcher.com.ua, порівнював активність аудиторії у 2013 році та лютому 2014 року.

Загалом аудиторія українського інтернету становить 18–20 млн користувачів (віком старше 15 років), а щоденна аудиторія – 11–13 млн відвідувачів. У середньому користувач заходить щодня на 4 сайти.

Новинні сайти, як бачимо, далеко не на перших позиціях

Після революційних подій ситуація змінилась і відвідуваність медіасайтів надзвичайно зросла. Якщо у вересні 2013 року новинні сайти відвідували 10–15% денної аудиторії, то зараз це 60% щоденної аудиторії.

Беззаперечним лідером є «Українська правда». Станом на лютий 2014-го сайт посів 16-те місце за відвідуваністю (тобто перемістився з 86-го). Як зазначив Максим Саваневський, аудиторія «Української правди» в деякі дні може становити 1,5–2 мільйони – цей рівень можна порівняти з відвідуваністю топових європейських сайтів із Великобританії, Франції, Німеччини. Крім того, дуже зріс інтерес до суспільної-політичної тематики: якщо зазвичай у топі новин жовті новини, то зараз суспільно-політичні.

Однак не варто сподіватися, наголошує Максим Саваневський, що той трафік, який отримали зараз новинні сайти, збережеться й надалі. Крім того, на його думку, шанси на комерційний успіх стрімінгу теж переоцінено.

Редакціям важливо зробити висновки зі змін, які принесло «революційне медіаспоживання». Одна з тенденцій – збільшення трафіку із соцмереж. У жовтні 2013 року, за даними Liveinternet, денний трафік із соціальних мереж на сайти українських медіа становив 180–200 тисяч переходів. Натомість у лютому та березні 2014-го кількість збільшилася до 2–2,5 млн переходів на добу.

Чотири основні соціальні мережі – Facebook, «ВКонтакте», «Одноклассники» й Twitter впливають на трафік по-різному. Хоча «ВКонтакті» – другий за відвідуваністю сайт в Україні, лідером у генеруванні трафіку є «Фейсбук».

Революційні події призвели до «другого народження» «Твіттера» в Україні – не лише зросла його аудиторія: він став приваблювати більше користувачів на медіарсурси. До речі, на багатьох закордонних сайтах часто саме «Твіттер» є основним трафікогенератором, незважаючи на суттєву різницю в аудиторіях із «Фейсбуком». Річ у самій природі мікроблогу. «Твіттер представляє зріз того, що відбувається у цей момент часу. Час життя новини там невеликий – одна година», – пояснив Саваневський. Лідером по трафікогенерації із «Твіттера» є УП. Якщо останніми місяцями «Українська правда» ретвітила новини інших сайтів, це приносило їм сотні тисяч відвідувачів, а деякі сайти навіть падали через таке перевантаження. З «Фейсбуком» інша ситуація: час життя новини 4–12 годин через те, що людина бачить новину в стрічці, коли вона вже стане популярною серед певної кількості людей. Крім того, тут акцент має бути не на заголовку, як у «Твіттері», а на фотографії.

Камтугеза-тур

Соціальні мережі можуть збільшити аудиторію й радіоефіру. Як розповів Артем Самойлов із медіагрупи «ТАВР Медіа», на сайт «Радіо Roks» кожен третій перехід – із соціальних мереж, причому лідирує «ВКонтакті» (24%). Facebook – 5,6%, «Одноклассники» 2,4%.

Самойлов розповів, що повністю потенціал соціальних мереж розкрився під час туру ранкового шоу «Радіо Roks» «Камтугеза». Тур був по шести містах України у 2013 році. «Найголовніше, щоб ефірні служби, діджитал та промо співпрацювали між собою та координували свої дії», – сказав він. У соцмережах було створено подієві групи, там викладалися фотографії, відео, враження людей від концертів, коментарі з концертного майданчика. За допомогою YouTube велась онлайн-трансляція подій в інтернеті.

На цій схемі видно, як циркулює інформація в різних службах «Радіо Roks». В ефірі ведучі розповідають про подію та відправляють слухачів на сайт за додатковою інформацією; на сайті пишуть про події та відправляють у соцмережі за неформальними подробицями; соціальних мережах нагадують, що треба слухати ефір, де будуть розігруватися квитки.

В результаті кампанії, за словами Самойлова, збільшилася кількість відвідувачів сайту, кількість підписників у соцмережах та кількість постійних лояльних слухачів: «Вся ця взаємодія – єдиний організм. Якщо працювати окремо, – результат буде меншим».

Чи можливо конкурувати з Google

Перелік найпопулярніших сайтів, де лідирує Google та «ВКонтакте», свідчить: найбільша аудиторія зараз належить не медіа. «Найголовніші конкуренти – це не медіабізнес, це сервіси. Адже пошта – це не медіа. А туди йдуть гроші рекламодавців», – пояснив у своєму виступі Дмитро Лисицький, директор UMH Digital. Активний розвиток сервісного бізнесу пояснює сьогоднішню тенденцію, коли аудиторія у сайтів зростає, а заробіток зменшується.

Медіабізнес та сервісний бізнес влаштовані по-різному. Одна з відмінностей: якщо інтернет-ЗМІ прагне збільшувати аудиторію, йому доведеться рано чи пізно збільшити кількість співробітників. «Потенціал цікавості однієї одиниці контенту – обмежений», – зазначив Лисицький. У технологічному бізнесі такої залежності немає, оскільки існують компанії зі штатом у 20–30 чоловік, які є лідерами у певних сегментах – тобто прямої залежності від обсягу затрат і потенціалу доходів немає.

Звісно, в сервісному бізнесі є мінус, оскільки там у кожній сфері (пошукові системи, соцмережі) перемагає 2-3 гравці. Коли вони здобули популярність, то скласти їм конкуренцію вкрай важко. У медіа інший принцип – тут відбувається фрагментація за групами інтересів: «Така фрагментація – це добре. Якби “Гугл” міг зробити гарний новинний ресурс, то нас би вже не було, – зазначив Лисицький, – Завдяки тому, що медіа здебільшого локальні, ми поза конкуренцією. Але це і прокляття, бо важко побудувати великий медіа ресурс, завжди буде частина аудиторії, якій це нецікаво». Вихід із цієї ситуації – в персоналізації медіаконтенту (яку якраз і надають сервіси) – коли на основі вподобань користувача для нього буде підбиратися контент.

Прямий контакт із користувачем – це шлях монетизації медіа сьогодні – на цьому наголошував і Денис Адамович, керівник представництва компанії LG у Москві. Він розповів, що в західних медіа частка традиційної реклами знижується, але бюджет лишається таким самим. Причина в тому, що вони застосовують нові, більш персоналізовані платформи для донесення контенту та реклами. Денис Адамович говорив в першу чергу про такі інноваційні речі, як додатки до SmartTV та можливості технології Second Screen – чат, блогінг, відео, побудова синхронізованої рекламної кампанії. «Мовлення традиційних ЗМІ – це від одного до багатьох. Нові медіа дозволяють мовити від "одного до одного", тобто користувач контактує з брендом напряму. Потрібно шукати більш креативні контакти з аудиторією», – зазначив Денис Адамович.

Конференція «Нові медіа – нові можливості відбувається у межах Українського медійного проекту «У-Медіа», що здійснює «Інтерньюз Нетворк» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).