За його словами, Польща і країни Балтії домоглися того, що українська криза опинилася у центрі порядку денного нещодавнього саміту держав Північноатлантичного договору, у Ньюпорті (Уельс).

Директор Польського інституту з міжнародних справ і член групи експертів, призначених генеральним секретарем НАТО для розгляду стратегії альянсу напередодні пояснює це двома причинами.

По-перше, союзники у Центральній та Східній Європі просили вжити заходів, які запевнили б їх у тому, що НАТО візьме участь у протистоянні російській агресії. Крім того, демонстрація солідарності з Україною була у фокусі уваги саміту, в якому взяв участь президент Петро Порошенко.  

«Однак підсумок саміту у Ньюпорті виправдовує очікування, у кращому разі, тільки наполовину, - вважає Заборовський. - Неспроможність НАТО послати чіткий сигнал Росії щодо підтримки України сама по собі становить серйозну загрозу членам альянсу у Центральній та Східній Європі, які можуть стати наступними у списку потенційних російських цілей».

Найбільша зміна, пише він, відбулася у риториці та у позиціонуванні ключових членів альянсу. Донедавна НАТО, для якої пріоритетом було партнерство з Росією, всіляко намагалися не порушити його. Однак через дії Росії в Україні воно стало безглуздим.

Це великою мірою визнали держави альянсу. На шляху до саміту президент США Барак Обама побував з візитом в Естонії й виступив там з промовою у рейганівському дусі, пообіцявши повну солідарність з країнами Балтії, пише автор. Канцлер Німеччини Ангела Меркель засудила російську агресію в Україні й підтвердила життєздатність колективних заходів НАТО у сфері оборони.

Автор статті відзначає, однак, суперечливість нової геополітичної ситуаціі. «Загалом риторика партнерства з Росією, яка домінувала на попередніх зустрічах, у Ньюпорті зникла. Її змінила риторика протистояння ворожій Росії, - пише він. – Але у той час, як лідери НАТО були сильні у висловлюваннях, рішення, які вони ухвалювали у відповідь на російські загрози, у кращому разі, можна назвати  скромнішими».

Заборовський наводить красномовні порівняльні цифри. У розпал кризи під час холодної війни американська військова присутність у Західній Європі досягала понад 277 тисяч вояків. Цього місяця США заявили, що вони мають в Європі 57 тис. військовиків. Лише їхня невеличка частка базується у Польщі та у державах Балтії».

«Рішення, ухвалені у Ньюпорті, не змінюють значною мірою ці факти, - робить висновок польський експерт. - Хоча НАТО оголосило про створення сил швидкого реагування, про часте проведення  маневрів і створення тилових центрів матеріально-технічного забезпечення, ця ініціатива не змінить стратегічного балансу в Центральній та Східній Європі».

У цілому польський експерт характеризує нові заходи НАТО у цьому регіоні як такі, що з перспективного погляду здійснюються «у правильному напрямку» Однак Києву, за його словами, альянс не запропонував «майже нічого». Оголошена НАТО військова допомога Україні на суму 15 мільйонів євро «не вразила ані українців, ані росіян».

«Рішення НАТО, дозволити окремим членам альянсу продавати зброю Україні нічого не змінило. Хоча би тому, що відтоді ряд держав кинувся заперечувати, що має намір продавати будь-що Україні в той час, як там зберігається нестабільне становище», - пише на закінчення Марцин Заборовський. – Іншими словами, після саміту Україна лишається сам на сам проти войовничої Росії».