Іспанські ЗМІ та соціальні мережі останніми тижнями розділилися на два табори: напруга після каталонського референдуму поки не спала, а тільки посилилася. Адже президент каталонського Женералітету Карлес Пучдемонт пообіцяв 9 жовтня в односторонньому порядку проголосити незалежність перед місцевим парламентом. У цих подіях не останню роль відіграли ЗМІ, а також фейки та чутки, що активно ширилися соціальними мережами.

«1-О»

Зазначимо, що іспанські ЗМІ вибори загальнонаціонального або локального масштабів позначають датою й першою літерою місяця, тобто цього разу нас цікавлять матеріали щодо «1-О» (де «О» — Octubre — жовтень ісп.).

Для тих, хто не стежить за подіями, нагадаємо, що референдум 1 жовтня — не перший референдум Каталонії щодо незалежності, який радше можна назвати опитуванням, бо він не відповідає Конституції Королівства Іспанії. Попереднє опитування щодо політичного майбутнього Каталонії було призначене на 9 листопада 2014 року, але й тоді Конституційний суд Іспанії визнав його таким, що не відповідає Конституції. Стосовно результатів: у 2014-му явка на опитуванні становила 37,1 %, за повну незалежність Каталонії виступили 80,76 %, за розширення прав у складі Іспанії — 10 %, за збереження нинішнього статусу автономії — 4,5 %; у 2017 році опцій для голосування було лише дві «незалежність — так чи ні?» зважаючи на явку в 42 %, «за» проголосували 90 %, а «проти» — 10 %. У разі, якщо Каталонія вийде зі складу Королівства Іспанії, одразу ж вона і втратить членство в ЄС, хоча і зможе зберегти євро.

Однак цього разу каталонський референдум супроводжувався окрім медійної кампанії ще й серйозними сутичками з поліцією. Так, 2 жовтня Департамент здоров’я Женералітету Каталонії повідомив про «893 особи, які звернулися по медичну допомогу в результаті дій іспанської поліції в день проведення каталонського референдуму».

Позиція видань: хто за кого?

Деякі видання підтримали офіційну позицію уряду Іспанії та правлячої партії «Народна партія» (PP — Partido Popular), лідер якої — чинний прем’єр-міністр Мар’яно Рахой; інші — позицію каталонської влади; треті намагалися відстояти мир і діалог.

У чому це виражалося? Наприклад, одна з найвідоміших столичних газет El País переважно підтримувала думку, що референдум суперечить Конституції, менше акцентувала увагу на застосуванні поліцією сили щодо громадян (хоча фоторепортаж сутичок є), також ставила під сумнів дані щодо майже 900 постраждалих, звертала увагу на активацію російських ботів у Твіттері навколо каталонського питання (це питання нижче розглянемо детальніше), а також на фейкові та вибіркові новини щодо теми в ультраправих американських ЗМІ, які активно просували свої наративи під час подій у Шарлоттсвіллі.

По цей же бік барикад, але з більшим ухилом, було й видання АВС та La Razón. Незалежна журналістка з України, резидентка каталонського міста Террасса, Оксана Андрієвська звернула увагу на заголовки та роль цих видань.

«Різниця була помітна в заголовках газет, що вийшли зранку 2 жовтня, наступного дня після голосування та сутичок із поліцією. Деякі центральні газети винесли на перші шпальти не кількість поранених, що сягала вже майже дев'ятисот, і використання національною гвардією кийків, сльозогінного газу та гумових куль, заборонених у регіоні, а питання нелегітимності референдуму. La Razón писав “Твердість перед ударом”, ABC “Провальний референдум шкодить Іспанії”, El Рaís: “Уряд силою запобігає референдуму”», — зауважила вона й додала, що каталонські ЗМІ більше «зосередилися на діях поліції».

Схожу думку висловив і журналіст відомого видання El Mundo Хав’єр Колас: «Я звернув увагу, що існує певний підхід одноманітності в тоні публікацій та навіть підборі слів у мадридських медіа. Думаю, що уряд Мар’яно Рахоя пропрацював свої меседжі в іспанських ЗМІ, але знехтував закордонними… Як я побачив, то видання ABC та La Razón — це були ті, які найбільше підтримували політику Рахоя. У ЗМІ Каталонії звучала критика нелегального референдуму, але водночас не виправдовували насильницькі методи, які застосувала поліція».

Видання АВС продовжувало захищати прем’єра навіть тоді, коли інші звернули увагу на неправомірні дії поліції, 3 жовтня вийшовши із заголовком «Відповідь на переворот». Крім того використовували словосполучення «сепаратистський переворот», що контрастує з каталонським формулюванням «право на самовизначення».

Журналіст El Mundo також звернув увагу на термінологію: «Мадрид уже майже не пише слово “референдум”, аби не додавати до нього “нелегальний” у кожній фразі. Таке відчуття, що хтось стежить за стилем і мовою».

Лексику іспанських ЗМІ прокоментував журналіст La Marea із Барселони Ерік Льюент. За його спостереженнями ще за два тижні до «1-О» в медіа спостерігалася тенденція «прищепити поняття “насильство”, “напруга”, “страх”, “конфлікт”, розповідаючи про події в Каталонії; була створена паралельна реальність для виправдання насильницьких дій поліції Іспанії в неділю, 1 жовтня».

Якщо вже зайшла мова про мадридське видання El Mundo, то розділ, присвячений подіям у Каталонії, вони назвали «Виклик незалежності» (ісп. — Desafío Independentista). El Mundo теж достатньо часто цитує іспанський уряд, а також низку публікацій присвятив тому, що в каталонських школах «провокують ненависть» у зв’язку з подіями 1 жовтня. Видання критикує дитячий випуск каталонського телеканалу TV3, в якому пояснювався «1-О» та виправдовувалися дії Моссоса (каталонський підрозділ поліції) і засуджувалися дії Національної гвардії. Оповідь була представлена у формі казки, а урни для голосувань «переховували, як найдорожчий скарб у світі», каталонські поліцейські були героями, які не «стали нападати на людей, хоча політики їм наказали це робити», а от поліцейські Іспанії були «негідниками на службі в політиків». Звісно, ніде не було сказано, що референдум був незаконним. У соцмережах та у ЗМІ думки теж розділилися: одні казали, що це маніпуляція фактами, інші аплодували.

Коментуючи позицію видання, Хав’єр Колас додав, що рівновагу у виданні відновлювали колумністи, які тиснули на уряд та критикували його дії.

Позиція телеканалів

Щодо згаданого каталонського каналу TV3 Оксана Андрієвська визнає: «Канал звинуватили у пропаганді референдуму: медіа не припиняло видавати в ефір рекламу на підтримку “1-О”, тимчасом як офіційний Мадрид заборонив її як незаконну пропаганду».

Журналісти, з якими ми поспілкувалися під час підготовки цього матеріалу, звернули увагу й на конфлікт у редакції загальнонаціонального телеканалу RTVE. Зокрема, журналісти каналу були обурені тим, як їхнє керівництво налаштоване висвітлювати «1-О». Тож вони виступили проти маніпуляцій у цій темі із табличками «Ганьба!» та мовчазним протестом. Річ у тім, що під час сутичок та референдуму 1 жовтня керівництво каналу вирішило подати дуже мало інформації про цього. Канал применшив важливість події, описавши фразами «моменти напруги» і «штовханина» насильницькі дії поліції в Каталонії. Журналістів підтримала навіть міжнародна організація «Репортери без кордонів», водночас висловивши занепокоєння тим, що журналісти також зазнали брутального поводження в день референдуму.

Фото protesta TVE, джерело: Vertele (відео тут)

Оксана Андрієвська вказала на однобокість каналу у висвітленні однієї із сутичок із поліцією: «На дільниці в Жироні, де мав голосувати президент Каталонії, люди чинили опір поліції. Із натовпу вивели батька з сином, який сидів у нього на плечах.Чоловік хотів подарувати нацгвардійцю квітку на знак миру, але той не взяв, але допоміг вийти. Так от, RTVE у своєму репортажі акцентували на тому, що силовик “в один із найнапруженіших моментів допоміг батькові зняти неповнолітню дитину з плечей, аби не ризикувати його здоров’ям”, і жодним словом не прокоментувало мирного жесту цього батька».

Найбільший приватний телеканал La Sexta мав більш-менш нейтральну позицію. «La Sexta — один із найвпливовіших приватних телеканалів Іспанії, у своїх ток-шоу журналісти засуджували дії поліції, хоча сам референдум також не викликав схвалення в їхніх програмах», — каже Оксана Андрієвська.

Також La Sexta активно транслював передачу «Проклята брехня» (ісп. — Maldito bulo), яка спростовувала неправдиві чутки навколо «1-О». Про цю ініціативу згодом поговоримо більше.

Серед друкованих ЗМІ, які, зокрема, Ерік Льюент відзначив як ті, які зберігали об’єктивність і наполягали на мирному діалозі, — видання La Vanguardia та El Periódico. Так, La Vanguardia вийшла із заголовком «Уряд придушує 1-О» на першій шпальті; El Periódico дало заголовок «Повстання». При цьому одна з найстаріших каталонських газет La Vanguardia критикує передачу TV3 для дітей про референдум і наголошує на тому, що він є нелегальним, про що TV3 не сказало. Також видання не виправдовує дій прем’єр-міністра.

Цікавим видався також аналіз преси від 2 жовтня, який зробила Сесілія Гузман для El Plural. Журналістка зазначила, що практично всі провідні видання, включно із мадридським El País, засудили насильницькі дії поліції щодо каталонців 1 жовтня під час референдуму, окрім трьох: La Razón, ABC та El Mundo. Останні три вийшли з такими обкладинками: «Твердість перед переворотом», «Провальний референдум шкодить Іспанії» і «Пучдемон проголосить незалежність “на днях”».

Російські боти і фейки в мережі

Для української аудиторії словосполучення «фейкові новини», «російська пропаганда» та «дезінформація» стали за останні майже чотири роки до болю зрозумілими. З іспанськими ЗМІ ситуація інша, але й вони вже, як виявилося, шукають «руку Кремля», ймовірно, більше навчені досвідом інших виборів у Європі та російськими хакерськими атаками, аніж українським досвідом спростування фейків; хоча й не без цього.

Про «російський слід» у каталонській кризі одними з перших написали в El País. Заступник директора видання Давід Аландете 24 і 25 вересня опублікував два матеріали «Каталонія — серед пріоритетів російського втручання задля послаблення Європи» і «Російське втручання у каталонську кризу». У першому матеріалі автор звертав увагу, що англомовні, російські й німецькі ЗМІ порівнюють кризу в Іспанії з конфліктами у Криму та Курдистані. До речі, в редакції «Криму. Реалій» теж відреагували на часті порівняння ситуацій у Криму та Каталонії. Російські ЗМІ таким чином виправдовували нелегальну анексію півострова, хоча такі порівняння безпідставні.

У другому матеріалі подавалося дослідження активізації російських ботів, які активно поширювали твіти засновника WikiLeaks Джуліана Ассанджа та колишнього співробітника ЦРУ Едварда Сноудена на підтримку від’єднання Каталонії від Іспанії. При цьому автор відзначає роль новин про каталонський референдум на іспаномовній службі RT, Sputnik та News-Front. Зокрема, за підрахунками експерта із Atlantic Council Бена Німмо, протягом двох тижнів у вересні напередодні «1-О» Sputnik присвятив темі Каталонії 220 публікацій, а RT за цей же період — 85 матеріалів.

Повертаючись до теми «руки Кремля», за версією El País, 1 жовтня проросійські мережі підняли свою активність у 2000 % на підтримку референдуму в Каталонії. Ідеться, знову ж таки, про Twitter і розповсюдження під час «1-О» повідомлень із хештегом #catalan акаунтами, які раніше поширювали новини про Росію або були задіяні в певних проросійських кампаніях.

Варто зазначити, що це не «паранойя» саме цього видання, бо і The Washington Post 2 жовтня вийшла із заголовком «У Каталонії пройшов референдум. Виграла Росія». Вже згадане видання El Mundo теж написало про російських хакерів у каталонській кризі.

Із Росією пов’язаний іще один момент: із технічних міркувань сервери веб-сайтів каталонського референдуму були розташовані поза межами ЄС у різних країнах, серед яких є й Росія.

При цьому журналісти, які мешкають у Барселоні, зауважують: твіти Ассанджа не доводять російського сліду, а інших вагомих доказів, окрім ботів у Twitter чи можливої участі російських хакерів, немає.

Однак не лише російські пропагандисти можуть бути джерелом фейків. Тепер трохи більше про ініціативу Maldito bulo (ісп. — проклята брехня). Це інтернет-сторінка у Twitter і Facebook, яка активно спростовує будь-яку неправдиву інформацію щодо кризи в Каталонії. Ініціатива створена менше року назад (судячи з акаунту в Twitter, у листопаді 2016-го) нині в сумі має більше 107 тисяч підписників у соцмережах. Вони фокусуються на неправдивих фото, які циркулюють мережею, але були зроблені не під час недавніх подій у Каталонії, або ж спростували сфальсифікований документ нібито іспанського Міністерства оборони щодо вводу військ до Каталонії. Раніше ця ініціатива спростовувала фейки навколо теракту в Барселоні, а також інші чутки, що переважно ширилися в соцмережах іспаномовного інфопростору. Їхні відеодайджести виходять на телеканалі La Sexta.

 Фотографія з 2012 року була перезалита у мережу 1 жовтня 2017

 Фотографія з 2008 року у Альмерії була поширена як ніби у Каталонії під час 1-О

На поширення фейків та «качок» про «1-О» звернула увагу й газета La Vanguardia. У статті із заголовком «Постправда й “качки” про “1-О”» каталонські журналісти викривали неправдиві підписи під фото, які ширилися в мессенджерах та соцмережах і викривлювали події в Каталонії. Деякі з цих історій із соцмереж «перекочовували» у ЗМІ.

Замість висновків підготовка до «9-О»

Підсумовуючи, можна сказати, що серед іспанських ЗМІ спостерігається доволі помітне розділення, навіть поляризація, деякі теми ігноруються, деякі дії виправдовуються, акценти розставляються відповідно до поглядів.

Барселонський журналіст Ерік Льюент побоюється, що коли центральні ЗМІ показують «хаос і насильство на вулицях Каталонії», це готує «підґрунтя для виправдання захоплень силовиками каталонських інституцій».

Та водночас низка каталонських ЗМІ теж безапеляційно підтримує лінію Карлеса Пучдемона, що поглиблює прірву прірву непорозуміння.

Тим часом поліція Іспанії вже застерігає населення, щоби 9 жовтня не повторилося те, що світ уже спостерігав 1 жовтня.