Американський президент щодня перебуває в центрі уваги світових медіа. Інформаційних приводів достатньо: інавгурація, масові демонстрації на захист прав жінок по всьому світу, звинувачення Трампа у фальсифікації виборів за допомогою «мертвих», будівництво стіни на кордоні з Мексикою, за яку повинні чомусь платити мексиканці. Словом, одіозності із запасом вистачить на найближчі чотири роки як для новин, так і для стендап-коміків. Чимало поживи  для розмов подарувало й питання санкцій США щодо Росії. Його порушили одні з найпопулярніших медіа США The New York Times і Washington Post. Журналісти обох видань також написали, чому санкції скасовувати не варто. Але це не єдине питання у глобальній темі відносин Вашингтона і Кремля, яке все частіше згадується американськими медіа. MediaSapiens дізнавався,  що саме радили журналісти новому американському президенту у стосунках із Путіним.

Чоловіча дружба й роль телеканалу Fox

Знайти матеріали американських ЗМІ, в яких потенційне потепління у стосунках США і Росії оцінюється як позитивне, досить важко. Втім, не легше знайти й позитивні або хоча б нейтральні матеріали про самого Трампа. «Увімкніть Fox і подивіться, як вони все висвітлюють», – роздає поради президент США під час інтерв'ю з журналістом ABC News, коли той поставив питання про виступ стосовно ЦРУ. До цього Трамп встиг дуже послідовно спочатку розкритикувати ЦРУ через доповідь про можливе існування російського компромату на нього, а потім сказав, що поважає розвідку, а вся ворожнеча надумана в медіа. Дарма американський президент не попросив допомоги своєї радниці Келліенн Конвей. Тоді б можна було все назвати «альтернативними фактами».

Мабуть, якщо Трампа питатимуть про відносини з Путіним, його заяви щодо санкцій по відношенню до Росії, деталей розмов із російським лідером по телефону – в нього вже буде готова відповідь на все: «Увімкніть Fox і подивіться». Стосунки з телеканалом у Трампа досить тривалі, наприклад, ще в березні 2011 року на Fox вийшов сюжет під назвою: «А що би зробив президент Трамп?». Одразу після початку президентської кампанії Трамп в одній із одіозних заяв назвав мексиканців «злочинцями й ґвалтівниками». Fox, звісно, підтримав кандидата в президенти: «Трамп висуває на перший план проблеми, які завдають шкоди нації».

Цікаво, що, згідно з дослідженням Pew Research Center, Fox News був основним джерелом новин для 40% виборців Трампа. Канал неодноразово звинувачували в упередженості та просуванні інтересів Республіканської партії. Він належить австралійсько-американському магнату Руперту Мердоку, який директором Fox News призначив  колишнього медіаконсультанта тієї ж Республіканської партії Роджера Айлса.

Відносини Трампа з Путіним теж висвітлюються на телеканалі більш ніж лояльно. Із посиланням на джерела у Кремлі Fox за 28 січня випускає два матеріали: «Розмова Трампа з Путіним покращить стосунки і допоможе спільно боротися з ІДІЛом» і «Антиамериканські настрої в Росії зникнуть, оскільки Трамп відкрив двері для примирення».

Взаємини Трампа з Путіним і Fox News порівняло видання Washington Post, проти якого президент США розгорнув справжню війну ще під час президентських перегонів. У статті «Забудьте про Путіна. Роман Трампа з Fox News – найбільший роман у політиці» видання пише, що телеканал був найвіданнішим партнером кандидата з Республіканської партії під час його кампанії. Про самого Путіна, до речі, в матеріалі ані слова, але порівняння вийшло дотепне.

Про позицію Кіссінджера й національні інтереси

Окрім Fox News, американський президент у відповідь на критику може посилатися ще на відомого ідеолога американської дипломатії та колишнього держсекретаря Генрі Кіссінджера. Його слова зі Всесвітнього економічного форуму в Давосі наводяться у статті Fortune: «Кіссінджер погоджується з загальною політикою Трампа щодо Росії. Його не бентежить чоловіча дружба Трампа з Путіним. Кіссінджер зазначив, що зменшення конфронтації має стати одним із головних пріоритетів для адміністрації Трампа». Утім, так само Fortune в іншому матеріалі наводить і позицію сенатора Джона Маккейна, який виступає за збереження антиросійських санкцій, тому звинуватити його в упередженості, на відміну від Fox News, важко.

Присутність цитат Кіссінджера не впливає на позицію Fortune, чого точно не можна сказати про National Interest, у якому дипломат очолює раду експертів. Американське аналітичне видання, яке пише виключно про міжнародні відносини та зовнішню політику, часто відносять до республіканського табору, хоча на президентських перегонах видання критикувало як Гілларі Клінтон, так і Дональда Трампа. Утім, про позицію в російському питанні промовисто свідчить постійна рубрика перекладів їхніх матеріалів на Russia Today.

Нещодавній матеріал редактора видання Теда Галена Карпентера лише доводить лояльність видання до ідеї примирення з Росією:  «В адміністрації Трампа є важлива можливість виправити відносини з Росією. Сам Трамп неодноразово висловлював бажання знизити напруженість і налагодити співпрацю з Москвою. Залишається сподіватися, що він зуміє послабити напруженість. Альтернативою цьому стане все більш небезпечна конфронтація з Росією – країною, що володіє тисячами одиниць ядерної зброї», – пише National Interest.

Приблизно таку ж думку висловлює інший автор видання, Залмай Халілзад: «Президент Трамп повинен перевірити, чи можна поліпшити відносини між Росією і США до вигоди обох країн. Шанс на успіх у нього є. На відміну від двох попередників, він не схильний домагатися внутрішніх змін у Росії й ратувати за негайне подальше розширення НАТО». Отже, стартовою позицією для медіа є думка, що покращення відносин із Росією – ідеальний розвиток зовнішньої політики США, питання тільки в тому, чи зможе Трамп це втілити.

Противники дружби

Набагато легше знайти ті американські медіа, які ставляться до примирення з Росією негативно. Тільки за останній тиждень на тему небезпеки російсько-американської «дружби» висловлювалися The New York Times, Politico, The Washington Post. Приблизно такої ж позиції дотримувалися не менш упливові британські The Guardian, The Independent, The Spectator, The Telegraph UK. Інколи популярні британські медіа були навіть відвертішими у висловлюваннях за The New York Times і The Washington Post. Наприклад, The Telegraph UK опублікував матеріал із заголовком «Трамп і Путін: найнебезпечніші особливі взаємини». Пол Вуд у статті для The Spectator пішов ще далі і згадав випадок, який, за версією так званого компромату, міг статися з Трампом у Росії: «Опоненти Трампа думають, що він зробив із конституцією те, що й російські повії зробили з ліжком у президентському люксі Ritz Carlton».

Американські медіа були стриманішими. У більшості випадків вони просто цитували коментарі спікерів, які висловлювалися щодо ймовірного американсько-російського потепління. Так, у статті «Що Володимир Путін бачить у Трампі» The New York Times наводить цитати професора Брендона Найєна, науковця Нормана Орнштейна та автора книжки про Путіна Хінтера Конлі. Загальна думка, що стосунки Трампа і Путіна – руйнування ліберально демократичного порядку, підтверджується потім словами журналістки й письменниці Енн Еплбаум: «Бізнес-імперія Трампа ґрунтується – хоча ми й не знаємо, якою мірою – на російських грошах». Усі коментарі підтримують виключно одну думку. У такий спосіб видання одночасно демонструє свою позицію щодо питання відносин США з Росією й залишає за собою право заявити, що коментарі не обов'язково збігаються з позицією журналіста чи редакції. Висновок у статті стосується не стільки зовнішньополітичних векторів, скільки постаті Трампа загалом: «Ми зіткнулися з перспективою головнокомандувача-ренегата, озброєного значними повноваженнями виконавчої влади та, на перший погляд, гнучким законодавством. Трамп уже завдав нищівного удару по політичному процесу в США. Незабаром ми дізнаємося, скільки шкоди він може завдати на посаді президента».

Найповніший аналіз небезпеки зближення з Росією пропонує Politico у статті «Росія вже перемагає».  На думку її автора Моллі К. Маккью, Росія – справжня небезпека для США. Вона не в компроматі на Трампа й не у впливі на вибори, а в підриві цінностей ліберального демократичного порядку. «Незалежно від того, чи визнає Трамп підтримку Кремлем його кампанії чи ні, інформаційна архітектура, створена Росією, нікуди не поділася. Це настільки ж небезпечно для нього, будь-якого американського законодавця і чиновника, наскільки небезпечно для американського суспільства», – пише Politico.

Впливові американські медіа поділені на кілька таборів: ті, хто розглядає потепління у відносинах із Росією як успіх дипломатії, й ті, хто боїться цього. Перша група – набагато менша і складається переважно з видань, відданих республіканцям. Друга містить медіа, які впродовж чотирьох найближчих років не змиряться з президентством Трампа та його одіозними рішеннями. Головне, що питання «дружби» Трампа і Путіна – актуальне і для тих, і для інших, тому воно ще не раз потрапить на головні шпальти газет і журналів, а також в ефір американських телеканалів. Звісно, з коронною фразою Трампа: «Увімкніть Fox».