Журналіст Павло Шеремет загинув у результаті, ймовірно, вибуху саморобного вибухового приладу потужністю від 400 до 600 грам в тротиловому еквіваленті. Вибух стався вранці в середу, 20 липня, в центрі Києва, на розі вулиці  Богдана Хмельницького та Івана Франка. Наразі СБУ заявляє про шість версій вбивства Павла Шеремета.

Іноземні ЗМІ досить оперативно відреагували на цю подію,  більшість із них дотримувалися принципу сухого викладення фактів, утім, акценти розставляли на власний розсуд.

Британське видання The Guardian, пишучи про Павла Шеремета, звернуло увагу на те, що журналіст «критикував лідерів України, Білорусі та Росії». Окрім офіційних коментарів про обставини вибуху та коментарів колег, The Guardian навело позицію представника ОБСЄ з питань свободи слова Дуні Міятович: «це нагадує всім нам, що ситуація з безпекою журналістів в Україні повинна бути вирішена ефективно і своєчасно».

Згодом The Guardian опублікувало частковий переклад колонки спецкореспондентки «Медузи» Катерини Гордєєвої.  «Біографія Павла Шеремета - це історія цілого покоління журналістів в колишньому Радянському Союзі, які втратили свої робочі місця - а в деяких випадках і життя - через свою професійну діяльність», - цей фрагмент редакція британського видання винесла на початок публікації, присвяченої пам'яті загиблого журналіста.  У порівнянні з іншими виданнями, висвітлення The Guardian було найбільш емоційно забарвленим.

The New York Times приділило увагу доступним відеоматеріалам - видання зібрало фрагменти відеозаписів очевидців, камери спостереження, коментарі від МВС України. У розширеній новині наводяться коментарі президента України Петра Порошенко, прес-секретаря президента Росії Дмитра Пєскова, МЗС Російської Федерації. «Пан Шеремет дійсно був критиком російського уряду, але він ніколи не був під загрозою "фізичного насильства" через свої погляди в той час, коли він перебував у Росії», - цитує The New York Times повідомлення Міністерства закордонних справ РФ.

В контексті новини про загибель Павла Шеремета, The New York Times наводить інформацію про напад на редакторку журналу Forbes Марію Ридван. 

Так само, як і The Guardian, The New York Times нагадує про складнощі роботи журналістів у пострадянських країнах. Видання цитує слова журналіста Євгена Кисельова щодо смерті білоруського журналіста.

«Євген Кисельов - ще одна російська зірка телевізійних новин, яка переїхала в Україну після початку утисків преси у себе на батьківщині», - пише The New York Times. «У країнах колишнього Радянського Союзу журналістів вбивають через низку причин, але вбивства рідко розкриваються... Журналіста можуть вбити як повчальний урок для інших. Це як послання: "не старайтеся занадто багато"», - наводить видання слова Кисельова, сказані в ефірі телеканалу «Дождь».

CNN подає новину із цитатами заяв президента України Петра Порошенко та Міністерства закордонних справ РФ. «Шеремет є найвідомішим із журналістів, убитих в країні за останні 16 років», - зазначає канал. «Його вбивство викликало припущення, що він став мішенню через свою роботу», - йдеться далі в новині.

Daily Mail, пишучи про загибель журналіста, також вказує на його суперечки із білоруською та російською владами. «За час своєї кар'єри  журналіст  білоруського походження встиг роздратувати чиновників в Білорусі і Росії, перш ніж він переїхав в Україну в 2014 році після того, як чітко проявив свою незгоду з політикою Путіна в Україні», - йдеться в новині. Видання також вказує на близький зв'язок журналіста із лідером російської опозиції Борисом Нємцовим, який був застрелений в минулому році.  «Він називав убитого політика "мій старший брат", і звинуватив спецслужби Москви у його вбивстві», - пише Daily Mail.

Німецьке видання Deutsche Welle акцентує увагу на тому, який шок викликало вбивство журналіста. «Ніколи раніше журналістів в Україні не підривали в автомобілях. Засмучені не тільки його колеги, політики і пересічні громадяни відчувають відразу, вони шоковані і здивовані. Вже надійшли відповідні реакції з-за кордону», - пише Deutsche Welle. В тексті наводяться цитати представника ОБСЄ з питань свободи слова Дуні Міятович та спікера «Репортерів без кордонів» Крістофера Дрейера. Серед іншого, Deutsche Welle виділяє питання, чи дійсно Павло Шеремет був ціллю зловмисників, чи ж мішенню була Олена Притула.

Щодо припущень про ймовірних замовників вбивства, видання обмежуються цитуванням офіційних заяв, зокрема про те, що слідство буде розглядати «усі версії» (зокрема, у матеріалі із відеосюжетом Al Jazeera). Financial Times у матеріалі «Україна шокована вбивством відомого журналіста» у лід винесло слова Порошенка про те, що «вбивство є частиною сценарію по дестабілізації країни, яка розірвана війною…Я не виключаю залученість іноземних інтересів тут». Також FT наводить слова Антона Геращенка про ймовірну участь російських спецслужб, відразу цитуючи Дмитра Пєскова та Всеволода Богданова (голова російської спілки журналістів), які відкидають такі звинувачення. Несподіваним є цитування Ігоря Коротченка, російського військового експерта, який каже: «Шеремет мав тісні зв’язки з Radio Free Europe, яким керує ЦРУ. Можливо, Шеремет надто багато знав?». 

«Радіо Свобода/Вільна Європа» у докладному матеріалі про вбивство, нагадує про смерть Георгія Гонгадзе: «Відносини між медіа та владою в Україні були отруєні вбивством засновника “Української правди” Георгія Гонгадзе, який зник у вересні 2000, і після того кожну наступну українську владу звинувачували в утисках свобод медіа». Більшість ЗМІ у матеріалах про Шеремета нагадували про вбивство Гонгадзе та звинувачення на адресу Леоніда Кучми.  

Сайт The Daily Beast опублікував матеріал Анни Нємцової «Вбиваючи журналіста -  і правду -  в Україні». У новині на чільне місце винесена проблема переслідування журналістів у пострадянських країнах: «Його смерть ранить серця незалежних журналістів в країнах усього колишнього Радянського Союзу, де преса перебуває під тиском... Десятки сильних голосів змусили замовкнути, включаючи Анну Політковську, правозахисницю Наталю Естемірову, адвоката Станіслава Маркелова, білоруського журналіста Дмитра Завадського, українського журналіста Георгія Гонгадзе».

 Видання пише, що «Шеремет мав багато ворогів, не лише у Києві, а й в Москві та Мінську, у своїй рідній Білорусі. Погрози вбивства переслідували журналіста починаючи з ранніх 90-х», - видання The Daily Beast також наводить слова Шеремета про те, що він є «особистим ворогом» Лукашенка.  The Daily Beast згадує і про дружбу Шеремета та Бориса Нємцова. «Він був безстрашним, так само, як його старий друг, лідер російської опозиції Борис Нємцов, який також був жертвою вбивства», - йдеться в тексті.

«Вбивство стало ще одним прикладом того, як Україна скочується до прірви, - йдеться в огляді. - Лідери країни втрачають підтримку день за днем; економіка погіршується; служби безпеки загрузли в міжнародних скандалах. Здається, випадкові напади стають все більш поширеним явищем. Нелегальний ринок смертоносної зброї зростає. Майже кожного тижня стає відомо про нові випадкові атаки, в той час як на сході війна з бунтівними республіками стає все запеклішою».