В середу, 25 травня, неочікувано для України та світу в київський аеропорт «Бориспіль» приземлився літак із українською військовою льотчицею. Сотні українських та іноземних журналістів, які були в столиці, поїхали зустрічати Надію Савченко.

Західні ЗМІ регулярно висвітлювали події довкола суду над офіцером, народною депутаткою та депутаткою ПАРЄ Надією Савченко. Судовий процес став одним із символів війни між Україною та Росією. Тому новина про її звільнення з легкістю потрапила в топ більшості англомовних західних ЗМІ. І ось які головні меседжі звучали.

Савченко як символ

Надію Савченко в день її повернення видання називали по-різному:

• «символ спротиву Москві» (BBC, The Guardian, Reuters);
• «символічна перемога в конфлікті України з Росією» (ABCNews, The Daily Beast);
• «найпотужніший політичний голос України» (BBC);
• «національний герой України» (The Telegraph, Al Jazeera);
• «ймовірний майбутній політичний лідер» (The Guardian);

• «найвідоміший заручник Кремля» («Радіо Свобода»);

А такий короткий відеоролик «Хто така Надія Савченко» зробили в The Guardian під пафосну музику.

Політичний землетрус

Київський кореспондент британського видання BBC Девід Стерн багато очікує від Надії Савченко. У статті «Надія Савченко: Росія звільняє українську жінку-військовослужбовця» пише, що льотчиця буде таким же «відвертим провокатором» (outspoken firebrand), якою була під час ув’язнення в Росії. Від її «гніву» дістанеться не тільки Кремлю, але й українським політикам.

Цілком реальним є конфлікт Савченко з Петром Порошенком — на думку Девіда Стерна, каменем спотиканням можуть стати Мінські домовленості, адже Президент неоднозначно заявляв про неможливість силового сценарію повернення Донбасу, тимчасом як Савченко майже одразу заявила про те, що «мир можливий тільки через війну».

Водночас поважний аналітичний центр США Atlantic Council опублікував статтю під красномовною назвою «Звільнення Савченко може викликати політичний землетрус в Україні». Українська активістка Катерина Крук пише про ймовірні зміни всередині українського політикуму: «Савченко була повернута до ювілею: два роки тому український Президент Петро Порошенко переміг на президентських виборах в першому турі. З тих пір кількість прибічників Порошенка знизилася, але звільнення Савченко може додати йому балів. За останні два роки Порошенко використовував кожну нагоду, щоб розповісти про свої зусилля з повернення льотчиці. Тепер це нарешті трапилося. Ця перемога дає йому твердий ґрунт для відновлення підтримки, що падає».

Московський кореспондент The Telegraph Роланд Оліфант у статті «Ув’язнена українська льотчиця Надія Савченко повертається додому після обміну з Росією полоненими» пише про успіх команди Президента України. Звільнення Савченко означає «рідкісну політичну перемогу» для Порошенка, який «бореться з падінням економіки, власних рейтингів, і все більшим тиском з боку західних урядів у зв'язку з повільними темпами реформ і виконання Мінських угод».

Для тої ж Катерини Крук, як і для багатьох аналізованих видань, важливим є питання, як (і чи) спрацюються Юлія Тимошенко і Надія Савченко. По-перше, конфлікт може виникнути через їхні сильні характери (харизматичність та прямолінійність). По-друге, лідерка «Батьківщини» схоче скористатися рейтингом Савченко, яка, у свою чергу, не хоче «грати в політичні ігри»: «Знаючи, що кількість прибічників “Батьківщини” росте, Юлія Тимошенко буде рішуче виступати за дострокові парламентські вибори цієї осені. Повернення Савченко тільки зміцнить позиції “Батьківщини”. Слід очікувати на шквал політичної активності від Тимошенко в найближчі місяці. Однак ми не знаємо, як довго Савченко залишатиметься членом партії».

Майбутнє Савченко як політика

Браян Вітмор у статті для «Радіо Свобода» «Українська нова надія» сміливо порівняв Савченко з відомими політиками, які після звільнення очолювали свої держави: «Надія Савченко може стати — і я наголошую, що тільки може — стати українським Вацлавом Гавелом, Лехом Валенсою або Нельсоном Манделою». Автор зауважує унікальність льотчиці для української політичної арени: «В результаті Україна, можливо, отримала щось, чого їй давно не вистачало — і що вкрай необхідне: політичну фігуру з чітким і недвозначним моральним авторитетом; когось із чистим минулим і безкомпромісністю в питаннях боротьби з корупцією в нинішній еліті; когось, хто поставив себе на смертельний край заради України, і того, хто показав середній палець під час несправедливого суду Володимира Путіна» («flipped the bird at Vladimir Putin's kangaroo court»).

Савченко, пише «Радіо Свобода», може очолити рух реформаторів: «Як хтось, хто страждав і вистояв заради своїх цілей, Савченко тепер може стати потужним магнітом для несформованих реформаторів України». На додачу Браян Вітмор підкреслює загальну ситуацію, корисну для Савченко як політика: «Вона повертається додому героєм в той час, коли українці глибоко розчаровуються в своїх пост-майданних лідерах, розчаровані повільними темпами реформ, і злі через неефективну боротьбу з корупцією».

Водночас згадана раніше Катерина Крук в Atlantic Council сумнівається, що з Савченко буде хороший політик, попри високу довіру суспільства: «Вона проста і відверто каже те, що думає — рідкісна якість у політиці, яка навряд чи їй принесе більше політичних друзів».

Фотограф Єфрем Лукацький, який висвітлює конфлікти по світу, зокрема й під час Євромайдану, звертає увагу на цікавий момент. У статті для Associated Press «Звільнену українську льотчицю зустрічають у Києві як героїню» автор пише про загрозу для нацбезпеки України: «Якщо вона кине виклик Порошенку й уряду, це може послужити інтересам Росії, підсилюючи політичну нестабільність України». Анна Нємцова, журналістка The Daily Beast, занепокоєна, що льотчиця через свою харизму спровокує ще більше скандалів в українській політиці. Щоправда, не уточнюючи, кого саме вона має на увазі. В статті під назвою «Росія звільнила злющу льотчицю Надію Савченко», зокрема, йдеться: «В середу вона виглядала сильною і звучала як майбутній лідер України».

Financial Times у статті «Українську льотчицю Надію Савченко звільнено в драматичному обміні полоненими» зазначає, що «Савченко має потенціал, щоби стати значним політичним діячем в Україні, де вона завоювала національну популярність після голодувань і непокори в залі російського суду». Московський кореспондент видання International Business Times Говард Амос вважає, що нині чудовий шанс для Савченко як політика, однак не зрозуміло, в якому форматі: «Не відомо, що Савченко планує робити тепер, коли вона повернулася в Україну, — але є активні спекуляції, що вона би могла використати свою популярність для початку політичної кар'єри».

Інтерес Кремля: Савченко в обмін на санкції

Більшість аналізованих видань зазначають, що головним мотивом для російської влади віддавати Надію Савченко було питання антиросійських секторальних санкцій напередодні розгляду в липні ЄС цього питання. Тим часом ЗМІ не пишуть, що з Росії знімуть санкції. Однак звільнення Савченко — такий собі «гуманний жест» Володимира Путіна (як написав Reuters), який може покращити стосунки країн Заходу з Кремлем, звинувачуваним у невиконанні Мінських домовленостей.

Американський оглядач Патрік Реевель, який працює кореспондент ABCNews у Москві, особливо не сподівається на прогрес у вирішенні конфлікту на сході України, однак, вважає він, це може допомогти Росії пом’якшити санкції Заходу. «Звільнення Савченко є важливим, оскільки воно прибирає символічну точку спотикання між Росією й Україною, а також Сполученими Штатами й Європейським Союзом, який міг би допомогти Москві домогтися пом’якшення санкцій, — пише він. — Звільнення також усуває щонайменше одну з перешкод для знаходження остаточних рішень мирного врегулювання на сході України, хоча мало хто очікує, що звільнення дасть негайний значний прогрес».

Американський кореспондент у Москві Ендрю Крамер, який регулярно пише про події в Україні для The New York Times, не робить ніяких передбачень щодо подальшої діяльності чи ролі Надії Савченко або щодо впливу на українську владу. У статті «Українську льотчицю Надію Савченко обміняли на двох російських полонених» він зосереджується на намаганнях Кремля дистанціюватися від причетності до війни в Україні, не визнаючи Єрофеєва та Александрова військовополоненими й називаючи обмін «ретельно спланованим» (carefully choreographed): «Обмін, як і більша частина дипломатії, пов'язаної з дворічним конфліктом, був ретельно спланований, щоб підкреслити позицію Росії, що вона ніколи не брала участь у війні в Україні, в той же час дозволяючи військовополоненим з обох сторін повернутися додому». Також Ендрю Крамер вважає, що обмін ув’язненими може «допомогти учасникам переговорів досягти врегулювання в конфлікті на сході України».

Зазначимо, що британські ЗМІ не прогнозують швидкого потепління дипломатичних відносин України та Росії. Так, для московського кореспондента The Telegraph Роланда Оліфанта звільнення Савченко закінчує «найбільш вибухонебезпечний дипломатичний гарячий етап у конфронтації Кремля з Києвом». Не даючи самостійної оцінки, британські ЗМІ цитують Володимира Путіна, який заявив у середу про зменшення напруження між країнами після обміну. Для кореспондента Алека Луна та автора кількох книг про Росію Люка Хардінга від The Guardian звільнення Савченко — «важливий момент розрядки напруженості між Києвом та Москвою, а також прорив у дипломатичних переговорах щодо Мінських домовленостей».

Катарське видання Al Jazeera, яке рідко пише про Україну, цього разу опублікувало статтю під несподіваною назвою «Надія Савченко закликає росіян кинути виклик уряду», розглядаючи цю історію під кутом її впливу більше на майбутнє Росії, аніж України. «Українська льотчиця Надія Савченко, звільнившись після дворічного тюремного ув'язнення в Москві за участь у конфлікті проти проросійських повстанців, закликала громадян Росії “піднятися з колін”», — пише видання. Для миру в Україні треба, щоб росіяни кинули виклик уряду, продовжує цитувати Савченко кореспондент Al Jazeera в Москві Рорі Чалландз. «Тимчасом як Савченко прийняли як героїню в Україні, двох російських ув'язнених, які прилетіли в Москву за обміном, було "практично заметено під килим”. Причина проста: Кремль “не хоче відповідати на питання, що вони робили в Україні”».

Деякі англомовні видання «згадали» й про інших утримуваних у Росії українських політичних в’язнів. Так, редактор Deutsche Welle Бернд Йоганн вважає обмін «хорошою новиною», однак підтримує поширену серед західних ЗМІ думку, що це не змінить ходу війни. У статті «Звільнення Савченко — маленький щасливий кінець для Росії та України» він пише: «Реальний поворотний момент буде можливим, коли лідери Кремля візьмуть на себе відповідальність за їхню неоголошену війну проти України». Це навряд чи можна назвали поразкою Кремля, бо в нього свої інтереси: «Звільнення військової льотчиці Савченко не більше ніж, можливо, невелика ознака того, що Кремль хотів би прибрати деякі політичні перешкоди [на шляху послаблення санкцій]».

Експерт у коментарі виданню «Голос Америки» вважає, що Росії вигідне звільнення Савченко. Керівник Центру українських досліджень при Російському державному гуманітарному університеті Олександр Гущин вважає, що обміном полонених Кремль намагається «звести до мінімуму свій власний негативний імідж і показати Заходу свою готовність обговорювати ширший варіант компромісу, беручи до уваги інтереси Росії… Я не думаю, однак, що цей крок призведе до негайного прориву в переговорах по Донбасу». Назва статті — «Аналітик: Звільнення Савченко показує прагнення Росії до переговорів».

Підсумок

Звільнення Савченко — шанс для Порошенка й Тимошенко отримати політичні дивіденди. Однак деякі західні ЗМІ вважають, що це може обернутися для них катастрофою. Перш за все через безкомпромісний характер Савченко, який може заважати знаходити спільну мову з українськими політиками в різних питаннях.

Звільнення Савченко — тактична перемога Києва. Однак це не означає, що Кремль програв, адже йому важливо вирішити питання послаблення антиросійських санкцій. Також це не означає, що Кремль збирається відпускати інших політичних в’язнів із російських тюрем, про яких нечасто згадували онлайн-видання. ЗМІ сходяться в позиції, що після 25 травня напруження на Донбасі навряд чи спаде. В цілому, вражені вольовими якостями української льотчиці, західні журналісти з обережністю ставляться до Надії Савченко як майбутнього політика, більше переймаючись нинішніми можновладцями.