Сайт «Миротворець» опублікував персональні дані 4508 журналістів та медіапрацівників українських та іноземних видань, які отримували акредитацію у самопроголошених республіках на сході України. Хоча «Миротворець» заявив 13 травня, що припиняє діяльність, іноземні ЗМІ та організації за кілька днів різко розкритикували українську владу через оприлюднений список.

Як відомо, хакери, що виклали в мережу імена журналістів, їхні мобільні телефони та електронні скриньки, звинуватили представників медіа в колабораціонізмі з владою «ДНР». У списку фігурують представники таких впливових видань, як AFP, DW, CNN, The New York Times, Vice News, Reuters, BBC, Al-Jazeera. Серед них є журналісти, оператори, продюсери, стрингери, перекладачі, водії.

Низка міжнародних організацій та журналістів одразу висловили свій рішучий протест проти оприлюднення подібного списку і вимагають видалити дані з сайту «Миротворець». Десятки українських та міжнародних ЗМІ, зокрема ті, які є у списку «Миротворця», у спільній заяві висловили незадоволення діями представників української влади. Прокуратура міста Києва розпочала кримінальне провадження за фактом перешкоджання професійній діяльності журналістів шляхом оприлюднення їхніх персональних даних. Комітет із захисту журналістів, штаб-квартира якого розташована в Нью-Йорку, зазначив, що «хакери та депутат [Антон Геращенко] поставили під ризик журналістів в Україні». З різким осудом виступила Дуня Міятович, представниця ОБСЄ з питань свободи слова: «Це дуже тривожна ситуація, яка може ще більше поставити під загрозу безпеку журналістів».

Хоча багато впливових англомовних видань, таких як The Telegraph, Al-Jazeera, The Guardian чи The Independent, оминули список «Миротворця», ті ж, що написали про нього – не приховували незадоволення та обурення.

Питання безпеки журналістів

Видання, цитуючи міжнародні організації або журналістів, вказують на той факт, що відкриті персональні дані можуть наразити на небезпеку фігурантів переліку. Американські The Washington Post, The New York Times та британська The Daily Mail передрукували матеріал редактора Associated Press у Москві Лінн Беррі під назвою «Українські хакери опублікували інформацію про тисячі журналістів». Оприлюднена персональна інформація «викликає стурбованість щодо безпеки журналістів, зокрема з багатьох міжнародних медіа». Цитуючи віце-президента Associated Press, Лінн Беррі пише, що висвітлення новин із окупованих територій жодним чином не означає підтримку цієї сторони: «Кореспонденти на місцях є важливими для законних медійних організацій. Вони розповідають та поширюють суспільно необхідну інформацію. Українці, які вірять у свободу, повинні рішуче захищати цінність висвітлення новин, щоб розповісти історію України.  Хакери, мабуть, неправильно зрозуміли роль, яку відіграє журналістика у вільному суспільстві».

Критика української влади та, зокрема, Антона Геращенка

Натомість видання The Daily Beast агресивніше розкритикувало Україну, натякнувши на зменшення шансів щодо вступу в ЄС (хоча, варто зазначити, без ґрунтовної аргументації, як і чому). Російська журналістка Анна Нємцова в заголовку прямо звинуватила українську владу в залякуванні журналістів – «Україна намагається налякати журналістів, які висвітлюють війну». Особливо дісталося СБУ та раднику міністра МВС Антону Геращенко. Це було  «безвідповідальне» оприлюднення, адже деякі фігуранти списку вже почали отримувати погрози через СМС та електронні листи.  Також авторка нагадує, що деякі журналісти зі списку були в полоні «ДНР». З позитиву The Daily Beast відзначає тільки той факт, що прокуратура вже почала розслідування справи. «Що українські чиновники називають "безпечним витоком", є порушенням Європейської конвенції про права людини, що є серйозною проблемою для країни, яка планує приєднатися до Європейського союзу», – завершує авторка.

Водночас Олександр Савоченко у статті для AFP був значно стриманішим в оцінках причетності української влади до публікації. В матеріалі не згадується про можливий зв'язок Антона Геращенка та СБУ з сайтом «Миротворець». Окрім того, журналіст із посиланням на міністра інформаційної політики Тетяну Попову пише, що «Миротворець» не пов'язаний із владою. В іншому Олександр Савоченко обмежився цитуванням міжнародних організацій щодо загроз журналістам.

Українська журналістка «Радіо Свобода» Анна Шаманська нагадує, що Олеся Бузину було вбито невдовзі після публікації його персональних даних на тому ж ресурсі, що й тепер. Більшість уваги авторка приділяє «тривожній» реакції українських та міжнародних журналістів. Разом із тим Шаманська зазначає особливу роль Антона Геращенка, який має більше 150 тисяч фоловерів у Фейсбуку й чий пост 11 травня, власне, актуалізував цю тему (хоча на сайті «Миротворець» список з’явився ще 7 травня).

Розслідувач Bellingcat Арік Толлер спільно з Тетяною Локот у статті для Global Voices також зауважують цю деталь про Антона Геращенка, вочевидь натякаючи на причетність радника міністра до розпалення скандалу. Реакцію українських журналістів автори називають «зневірою та гнівом». «Для багатьох журналістів, які є в електронній таблиці, витік інформації не є відчутним, але в деяких випадках він може мати наслідки, оскільки багато хто вважає, що список міг бути задуманий як “чорний”, котрий може викликати утиски та створити додаткові перешкоди для роботи журналістів в Україні», – пише Global Voices.

Далі Global Voices цитує одного з фігурантів списку Яна Бейтсона, який працює як незалежний журналіст в Україні. Він каже, що «Миротворець» неправильно зрозумів роль іноземних журналістів у зоні АТО: «Цей список зводить всю журналістику до пропаганди. Він передбачає, що писати про контрольовані сепаратистами території на cході України якимось чином означає підтримку груп, які захопили контроль над нею, – це позиція, якій немає місця в демократичній Україні. Іноземні журналісти зіграли ключову роль у поширенні інформації про те, що відбувається в східній частині України, тому що ми були єдиними, хто мав туди доступ. Ми ризикували власним життям, щоби зробити це, й тепер у якості винагороди нас назвали колабораціоністами, оприлюднивши наші особисті дані. Журналістика ніколи не була настільки невдячною роботою».

Німецькі видання також висловлюють тривогу через список. Так, Deutsche Welle занепокоєне, що список порушує право на приватність життя і може «призвести до того, що все менше і менше репортерів їздитимуть у східні регіони і в світі все менше і менше про них дізнаватимуться новини». Окрім нагадування про вбивство Бузини, засновниками (та, відповідно, причетним до справи) сайту «Миротворець» видання називає також Георгія Туку, екс-голову Луганської обласної військово-цивільної адміністрації.

Про роботу іноземних кореспондентів, які опинились у списку

Видання The Interpreter, яке регулярно висвітлює війну в Україні та ситуацію в Росії, витік персональних даних журналістів називає «дурною та легковажною дією». Кореспондент Пьєр Вокс, не шкодує критичних слів на адресу Антона Геращенко та сайту «Миротворець». Автор пише, що у списку є, наприклад, журналісти BBC Наталя Антелава і Абдужаліл Абдурасулов, «які зробили, мабуть, найбільш руйнівну доповідь про використання Росією пропаганди у війні», викривши фейк про вбиту на Донбасі 10-річну дівчинку. Або Саймон Островський, кореспондент VICE News, який «не тільки повідомив про його затримання і знущання з боку підтримуваних Росією сепаратистів, а й повернувся, щоб продемонструвати геолокаційні дані, що доводять присутність російських військ в Україні». Ба більше, «Шон Вокер із The Guardian і Роланд Оліфант із The Daily Telegraph навіть показали в прямому ефірі перетин колоною російських бронетранспортерів кордону в Україну в серпні 2014 року». Пьєр Вокс наводить ще декілька подібних прикладів, без яких «було б набагато важче переконливо довести, що Україна була захоплена російськими військами». Цікаво, що в статті The Interpreter зазначається справжня небезпека для місцевих водіїв і перекладачів, які опинилися у списку, що є «кримінально безвідповідальним». Публікація даних зашкодить Україні, адже інформація про це «буде розглядатися як напад на вільну пресу в той час, коли Україна вислизала з уваги ЗМІ, незважаючи на щоденні жертви війни».

Німецький журналіст Крістіан Нееф, який є у списку, оприлюднення даних називає «величезною дурницею», «саботажем України» та «абсурдом». Причина, чому це було зроблено, – «ймовірно, з метою знущання», пише Spiegel Online. Згадуючи заслуги західних репортерів у висвітленні війни на сході, Крісіан Нееф обурений, що тепер його приписали до числа «помічників сепаратистів». Він нагадує, що його інтерв’ю з головою «ДНР» Олександром Захарченком, яке надрукувало Spiegel Online, продемонструвало світу «уряд без легітимності, який реагує тільки на тиск Москви».   Натомість Suddeutshce Zeitung обмежилося сухим викладом фактів щодо ситуації зі списком, уникаючи прямої критики на адресу української влади.

Загалом іноземні ЗМІ негативно та місцями дуже різко відреагували на оприлюднення списку з персональними даними, зокрема й своїх, журналістів, які працювали в Україні. По-перше, вони не розуміють, як їхня професійна діяльність у зоні АТО пов’язана зі звинуваченням у допомозі сепаратистам. По-друге, вони занепокоєні своєю безпекою та безпекою українських колег. Звісйно, найбільше «дісталося» раднику міністра Антону Геращенко, якого, фактично, вважають одним із головних ініціаторів появи публікації. Навряд чи хтось із західних журналістів відмовиться від подальшої роботи на окупованих територіях або в Україні, але очевидно, що завдано удару по іміджу української влади, яка вчасно не відреагувала на публікацію ресурсу.