В останні два тижні боргова криза у Греції витіснила з перших шпальт усі інші новини. Рятувати Афіни, з ентузіазмом чи без, кинувся мало не весь світ, а українці навіть перефразували популярний мем на «че там у греков?» Врешті, зірвавши всі дедлайни, греки узгодили з кредиторами третій пакет фінансової допомоги. Як складеться його непроста доля, чи допоможе він Греції, а то і Єврозоні - покаже час. MediaSapiens вирішив перевірити, чи проводять західні медіа паралелі між грецькою кризою та ситуацією в Україні.

Порівнювати Грецію та Україну в конктексті боргової кризи було б не зовсім коректно, зважаючи на передумови цієї, без перебільшення, драматичної історії. Втім, більшість українських експертів сходяться на думці, що певні уроки з грецької кризи Україні засвоїти варто. Якщо коротко - не набирати стільки боргів, якщо більш розлого - пам’ятати про те, що реформи бувають болючими, а популізм жорстко карається.

У західних медіа на перший план вийшли політичні ігри між Афінами та Брюсселем, харизматична фігура грецького прем’єра Алексіса Ципраса, безапеляційна Ангела Меркель, загроза Grexit (виходу Греції з Єврозони) та провали європейської кредитної політики. Однак, проводячи паралелі між Грецією та Україною, іноземні журналісти знайшли кілька цікавих позицій.

Для початку стаття «Радіо Свобода» «Чотири причини, чому Україна - не Греція». В ній видання пояснює ключові відмінності криз в Афінах та Києві, з огляду на реформи, приватних кредиторів, Міжнародний валютний фонд (МВФ) та ситуацію з безпекою (або «війною та миром», як образно зазначили журналісти). Матеріал можна назвати  «програмовим», який варто прочитати (тут – українська версія).  

Український аналітик Євген Воробйов жваво змалював ситуацію в детальній статті «В Україні хоча і безлад, але це все одно не Греція» для видання Foreign Policy: «Греція не єдина європейська країна, що балансує на межі дефолту. За кілька тижнів Україна, ймовірно, також буде змушена оголосити, що не може погасити деякі зі своїх боргів приватним іноземним кредиторам». Аналітик пояснює наслідки рішення уряду про припинення виплат приватним іноземним інвесторам і зазначає: якщо в Греції до аналогічної ситуації призвів популізм та нездатність політиків домовитися, то Україні невиплата боргів може навіть піти на користь. Крім цього, автор віддає належне українцям - адже незважаючи на те, що підтримка уряду прем'єр-міністра Арсенія Яценюка суттєво впала, на відміну від Греції, це невдоволення не спрямоване проти іноземних кредиторів: до МВФ більшість українців ставляться позитивно. До того ж, українці більш схильні займати сторону чиновників, які говорять прямо й чесно про економічні проблеми країни. З огляду на можливість дефолту, паніки в Україні немає, пише Євген Воробйов.

Тим часом українські політики також не оминули увагою ситуацію в Греції, але озвучують дещо іншу позицію. Так, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк в інтерв’ю Financial Times розкритикував підхід Європи до вирішення грецької кризи й назвав його «політичною катастрофою». Яценюк вважає, що рішення європейських кредиторів щодо Афін впливає й на Київ. На його думку, в Україні зростають протестні настрої проти жорстких реформ, яких вимагають міжнародні кредитори. Одночасно прем’єр наголосив: Греція відволікла на себе занадто багато уваги, доки Київ має справу з російськими танками й гостро потребує грошей.

Фінансова складова виходить на перший план у статті журналіста New York Times Ендрю І. Крамера (Andrew E. Kramer) «Пам’ятаючи про Грецію, Україна поспішає послабити борговий тягар». Він пише про те, що українська влада за жодних обставин не хоче повторення грецького сценарію. Західні донори суттєво допомагають Україні. Найбільший приватний кредитор України, фонд облігацій Franklin Templeton, поки що не поспішає пристати на умови уряду і списати майже половину боргу. Ендрю І. Крамер наводить перспективи розвитку ситуації з українськими боргами, часом натякаючи на постійне повернення за стіл переговорів із кредиторами, як це було у випадку з Афінами.

Кризи в Греції та Україні непокоять західні медіа і в контексті безпеки. Джуді Демпсі (Judy Dempsey) із видання Newsweek у своїй колонці «Аби вбергети себе, Європа має підтримати Україну та Грецію» пише про те, що майбутнє європейської безпеки розігрується в Греції та Україні. «Кризи, що охопили ці дві країни, є не тільки економічними, вони не лише випливають із багаторічних невдалих спроб боротьби в Афінах та Києві з основними структурними вадами їхніх державних інститутів. Ці дві кризи свідчать про нездатність Європи визнати: якщо Греція покине Єврозону і якщо Європа відступить від надання Україні максимальної політичної і фінансової підтримки, на кону буде безпека в Європі». Журналістка критикує ЄС за відсутність стратегії як у грецькому, та і в українському питаннях, аналізує політику Брюсселя на півдні Європи та на Балканах, а також нинішню позицію стосовно української кризи.

Схожу критичну позицію має і колумніст спеціалізованого фінансового видання MarketWatch Девід Марш (David Marsh). У своїй  колонці під назвою «Греція та Європа дивляться в очі ще гіршим сценаріям» він пише, що навіть зараз для Греції та Європи можливий небезпечний розвиток подій: це падіння уряду Алексіса Ципраса, введення в Греції паралельної валюти, вихід країни із зони євро, а можливо навіть падіння інших європейських урядів, що матиме негативні геополітичні наслідки, в тому числі для України.

Звісно, не оминають західні ЗМІ увагою й теплі відносини між Грецією та Росією. Ліворадикальний уряд прем’єра Алексіса Ципраса належить до симпатиків Росії в Європі. Греція хоча і погодилася продовжити санкції проти Кремля, однак зберігає з ним тісні торгівельні відносини та виступає за те, аби якнайшвидше зняти обмеження. Найбільший спільний інтерес обох країн лежить у сфері енергетики. Будівництво «Турецького потоку» замість «Південного» за участі Греції обіцяє Афінам мільярдні вигоди. Питання підтримки Росії порушували і під час затяжних переговорів Алексіса Ципраса із міжнародними кредиторами, впродовж яких прем’єр навідався до Москви та Санкт-Петербурга. Втім, конкретних заяв сторони так і не озвучили. Доленосну угоду з кредиторами в Москві коментують обережно, обіцяючи у складні часи підтримати енергетичний сектор Греції.

У статті «Греція фліртує з Росією, аби спонукати Європу на ревнощі» для Business Insider журналістка з Балкан Єлена Голодни (Elena Holodny) пише про те, що для тісної співпраці Афіни та Москва не обов’язково повинні мати стратегічну мету, достатньо й короткострокових вигод. Співпрацювати з Грецією Москві вигідно й для того, щоби зайвий раз схвилювати Європу через ситуацію в Україні. А от Греція цілком покладатися на російську підтримку навряд чи стане. Аналогічну тезу висловили журналісти Пауль Зонне (Paul Sonne) та Матіна Стевіс (Matina Stevis) у статті для The Wall Street Journal «Руйнуючи міф російської допомоги Греції». А німецько-російський оглядач Андрій Гурков у своїй колонці для Deutsche Welle написав, що сумнозвісний Grexit для Росії не особливо вигідний: він забезпечить Кремлю короткостроковий пропагандистський ефект і довгострокові проблеми на Балканах.

Тема Греції ще довго не зникатиме з перших шпальт світових ЗМІ. Чи будуть оглядачі порівнювати грецьку та українську кризу й далі? Можливо. Але тут хотілось би згадати матеріал «Війна Путіна в Україні значно важливіша за грецьку угоду» Андерса Аслунда (Anders Åslund) для Newsweek. Змальовуючи ситуацію з безпекою в Україні, автор доходить висновку: навіть за таких складних умов Київ проводить реформи, які не мають не наражаються на спротив населення, тимчасом як Греція відмовляла кредиторам довгі роки. За умови втрати Греції Україна може стати для Брюсселя історією успіху, вважає журналіст. Нині погодитися з ним складно.

Однак стаття Аслунда - чудовий приклад того, як західна преса сприймає ситуацію в Україні в контексті грецької кризи. Звісно, в таких матеріалах журналісти перш за все пишуть про війну на сході, анексований Крим, інтереси Росії, порівнюють бюрократичні апарати в Києві та Афінах, порівнюють надані їм кредити і здатність виплачувати борги в обмін на реформи. Навіть після підписання угоди між Грецією та кредиторами, навіть незважаючи на економічну та безпекову кризу в країні на цьому тлі Україна поки що має певні переваги. Сподівання Заходу на реформи Києва, підтримка української влади й тиск на Москву залишаються дуже вагомим моментом.

Тому, підбиваючи підсумки, скажу: порівнювати кризу в Греції та Україні можна, однак для цього потрібно наводити історичний контекст. Одночасно хотілося б і застерегти українців від звички порівнювати, набагато краще - засвоювати уроки. Передумови різних кризових ситуацій у багатьох країнах світу дуже схожі. Але це зовсім не означає, що революції, перевороти, боргові кризи й дефолти всюди відбуваються за однаковим сценарієм.