У рамках Міжнародної конференції з медіаграмотності, організованої ОБСЄ, медійники, освітяни, правозахисники, представники державних органів і міжнародних організацій обговорили виклики, пов’язані зі штучним інтелектом, дезінформацією та розвитком критичного мислення, а також окреслили пріоритети розвитку медіаграмотності в Україні до 2030 року.

«Детектор медіа» вже опублікував розмову Андрія Куликова з послом, представником ОБСЄ з питань свободи медіа Яном Браату про те, чому медіаграмотність є основою демократичного суспільства та як журналістська етика допомагає протистояти пропаганді.

Під час однієї з панельних дискусій Ян Браату сказав, що медіаграмотність не повинна перетворюватися на інструмент нав’язування поглядів чи недовіри до всіх джерел інформації. Якщо людей переконувати, що будь-яка інформація є маніпуляцією, а кожна інституція однаково підозріла, це лише породжуватиме цинізм, який, на його думку, є лише подарунком для пропагандистів.

Посол, представник ОБСЄ з питань свободи медіа Ян Браату

«Медіаграмотність формує мисленнєві навички, а не переліки питань. Вона допомагає людям зрозуміти не лише те, що є неправдою, а й те, як працює маніпуляція, як емоції, зокрема, страх, алгоритми підсилюють обурення, як дипфейки та синтетичний контент стирають межу між справжнім і вигаданим, і як інформацію можна використовувати, щоб налаштувати людей один проти одного. Вона також стосується розуміння того, чому незалежна журналістика, редакційна свобода має значення, чому демократична суспільність і люди — це не тільки користувачі медіа, але активні й відповідальні учасники в публічному житті», — сказав посол.

Модератор дискусій, співзасновний Громадського радіо та голова КЖЕ Андрій Куликов

Старша радниця Офісу Представника ОБСЄ з питань свободи медіа Беттіна Руїгіс сказала, що дедалі більшої уваги потребує інтеграція теми штучного інтелекту в медіаосвіту. Вона розповіла, що її команда працює над розробкою навчальних програм, які поєднують медіаграмотність і питання використання штучного інтелекту, орієнтуючись на практичні рішення, а не абстрактні моделі.

Старша радниця Офісу Представника ОБСЄ з питань свободи медіа Беттіна Руїгіс

«Ми розглядаємо медіаграмотність та ШІ не як щось, про що можна сказати: “Так, вам потрібно знати, як покращити свій текст, як використовувати ШІ для вдосконалення тексту та створення зображень”. Ми бачимо, що ШІ — це інструмент, але студентів також слід навчати того, який вплив має ШІ: які він має переваги, що таке “галюцинації”, що може з вами статися, чиїм інтересам ви служите, коли просуваєте зображення, згенеровані ШІ.

Те саме стосується медіаграмотності. Річ не в тім, щоб зараз викладати “ШІ-грамотність” — хоча це, звісно, актуально — але навчальна програма з медіаграмотності має бути орієнтованою на майбутнє. Тож найважливішим є й залишається критичне мислення, а також очікування нових моделей, що з’являться в майбутньому», — пояснила старша радниця.

Участь у конференції також узяла голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк. Вона сказала, що з початку повномасштабного вторгнення російські хакери здійснили понад 120 кібератак на українські медіа, що підтверджує, що медіа є однією з головних мішеней у гібридній агресії проти України.

Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк

«Медіаграмотність — це не окремі конференції чи окремі семінари, це має бути постійний проєкт. Сьогодні штучний інтелект не дозволяє нам зупинятися.

І саме тому ми повинні вийти за межі разових проєктів і слухань і говорити про довгострокові програми, які здатні гнучко адаптуватися до нових технологічних загроз у реальному часі. Медіаграмотність не може працювати у вакуумі, поки алгоритми великих технологічних платформ поширюють дезінформацію. Нашим спільним завданням разом із міжнародними партнерами має бути спільна адвокація та налагодження ефективного діалогу з глобальними цифровими платформами», — сказала Герасим’юк.

Заступниця Міністра культури України з питань європейської інтеграції Наталія Мовшович вважає, що медіаграмотність повинна сприйматися не просто як індивідуальна навичка людини, а як невіддільна інституційна опора здорової та цілісної інформаційної екосистеми.

Заступниця Міністра культури України з питань європейської інтеграції Наталія Мовшович

«Це навчання упродовж життя. Медіаграмотність — динамічний процес, має розвиватися з самого дитинства, супроводжувати людину постійно. Це наскрізна навичка. Вона має стати і природною, і просто базовою компетенцію кожного», — сказала вона.

На її думку, рівень медіаграмотності людини корелюється з її добробутом, а рівень інформаційної культури та стійкості суспільства безпосередньо впливає на загальний рівень його розвитку та благополуччя.

Водночас проєкти з медіаграмотності мають ураховувати психологічні аспекти сприйняття інформації та вразливості різних груп людей.

Директорка Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури України Ганна Красноступ повідомила, що міністерство вже підготувало драфт нової Стратегії інформаційної безпеки, яка завершилась 2025 році. Красноступ підкреслила, що ця стратегія включає не лише заходи стратегічних комунікацій, протидії дебанкінгу та FIMI. Там закладені окремі стратегічні цілі захисту журналістів, впровадження медіаграмотності та культура, як частина інформаційної безпеки.

Директорка Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури України Ганна Красноступ

«Також ми в цьому році плануємо переглянути Стратегію медіаграмотності міністерства. Вона розрахована до 2026 року, тож зараз ми робимо аудит нашого національного проєкту з медіаграмотності “Фільтр”: які заходи були ефективними, а які ми, на жаль, не зробили так, як планували. І на підставі цього аналізу ми плануємо переглянути стратегію, залучимо нашу експертну раду з формування інформаційної політики, а також інших представників громадянського суспільства, які зголосяться попрацювати з нами над конкретними положеннями Стратегії з медіаграмотності до 2030 року», — сказала Ганна Красноступ.

За словами шеф-редакторки «Детектора медіа» Наталії Лигачової, повномасштабна війна прискорила розвиток медіаграмотності через такі явища як ІПСО, кібершахрайство, маніпуляції та російська дезінформація. Проте, на її думку, поки що не можна стверджувати, що українська освіта забезпечує системне формування медіаграмотності.

Шеф-редакторка «Детектора медіа» Наталія Лигачова

Наприклад, за інформацією дослідження «Детектора медіа» про медіаспоживання підлітків 12—18 років, для багатьох навіть термін «медіаграмотність» залишається маловідомим.

«Зараз Міністерство культури намагається допомагати, є проєкт “Фільтр”. Але сил одного Міністерства замало. Треба, щоб вибудовувалася система, щоб були різні міністерства до цього долучені. Має бути якась міжсекторальна взаємодія і, можливо, якийсь координаційний орган, у який би входили також і громадські організації», — сказала Наталія Лигачова.

Андрій Куликов під час відкритого мікрофону

Засновниця та виконавча директорка Українського інституту медіа та комунікації Діана Дуцик сказала, що інформаційна стійкість є базовою компетентністю, необхідною незалежно від спеціальності, однак інтегрованих програм із медіаграмотності в системі вищої освіти немає. В середній освіті ситуація дещо краща, адже медіаграмотність визначена однією з компетентностей Нової української школи. Водночас, за її словами, поки що не йдеться про всеохопне впровадження цих підходів у школах.

Засновниця та виконавча директорка Українського інституту медіа та комунікації Діана Дуцик

Скептично Дуцик оцінює й рівень медіаграмотності педагогів. Вона звернула увагу, що результати вимірювань часто базуються на самооцінці, тоді як інші дослідження свідчать про значне поширення теорій змови саме в освітньому середовищі.

«Система освіти — це дуже складний процес. Мені дуже сумно, що на рівні держави не просувається питання інтеграції медіаграмотності. А система — це завжди має бути — я не кажу про “спускання згори”, у нас усе-таки трошки інша країна — але має бути позиція міністерства, яке каже, що це важливо. Має бути позиція держави, яка каже, що це важливо. І якщо держава каже, що це важливо, то ректори точно міняють свій фокус і своє бачення», — сказала Діана Дуцик.

Учасники дискусії про медіаландшафт України: Інна Ведернікова, Олександр Богуцький, Андрій Боборикін, Микола Чернотицький та модератор Андрій Куликов

Генеральна директорка Директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України Інна Кільдерова підтвердила, що ефективність формування медіаграмотності в учнів значною мірою залежить від професійної підготовки самого педагога. За її словами, вчителі мають отримувати доступ до якісних програм підвищення кваліфікації, розроблених експертами та доступних на спеціалізованих освітніх платформах.

Генеральна директорка Директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України Інна Кільдерова

Вона розповіла, що цього року Міністерство освіти і науки запровадило експериментальний проєкт — платформу «Вектор», яка змінює підхід до підвищення кваліфікації педагогів. Якщо раніше цей процес часто сприймався як формальність, пов’язана насамперед з атестацією, то тепер учителі можуть самостійно обирати курси відповідно до власних професійних потреб та інтересів своїх учнів. Серед доступних напрямів є й медіаграмотність.

«Ми сподіваємося, що цей проєкт завершиться успішно, тому що кожен експеримент обов’язково потребує політики, звітності для того, щоб розуміти, наскільки можна впроваджувати надалі саме таку практику», — каже Інна Кільдерова.

Вона також розповіла про потребу розвитку професійних спільнот учителів, у яких педагоги можуть обмінюватися досвідом, поширювати успішні практики та знайомитися з новими методиками. Учасники проєкту вже передають отримані знання колегам у своїх регіонах, сприяючи поширенню сучасних підходів до навчання.

Голова Наглядової ради Суспільного Світлана Остапа

Директорка Центру демократії та верховенства права Олеся Холопік сказала, що в Україні вже сформовано достатній законодавчий фундамент для розвитку медіаграмотності. Зокрема, відповідне поняття закріплене в Законі України «Про медіа», а підвищення рівня медіаграмотності визначене однією зі стратегічних цілей Стратегії інформаційної безпеки. Вона пояснила, що зараз одним із першочергових завдань є затвердження оновленої Стратегії інформаційної безпеки. Однак головне питання полягає не стільки у створенні нових документів, скільки в тому, щоб вони реально працювали.

Директорка Центру демократії та верховенства права Олеся Холопік

Холопік виокремила три ключові аспекти, аби цей напрямок функціонував. Перший — тема інституалізації медіаграмотності. Тут вона згадала проєкт «Фільтр», який від початку створювався як майданчик для координації державних органів, громадського сектора, міжнародних партнерів і бізнесу. Але команда «Фільтру» не є інституцією.

Другий аспект — посилення міжвідомчої координації, аби підсилювати і не дублювати зусилля, адже питання медіаграмотності вже вийшло за межі компетенції одного міністерства.

Радник зі стратегічних комунікацій Відділу преси та інформації Представництва ЄС в Україні  Сергій Гриценко

Третім елементом вона вважає моніторинг і звітність: «Багато хто сприймає це як культуру, насаджену міжнародними партнерами: що потрібно щось відмоніторити, відзвітувати і написати. Хоча мета його насправді — оцінити, чи те, що ви виконували, допомогло досягнути цілей. І тільки коли ми будемо це усвідомлювати на всіх рівнях — на державному, урядовому, іншому — ми змінимо до цього ставлення. І тоді різні звіти, документи будуть мати іншу природу і насправді допоможуть нам».

Начальниця відділу впровадження проєктів із цифровізації освіти директорату розвитку цифрових інновацій, штучного інтелекту Міністерства цифрової трансформації України Ярослава Дьо розповіла про платформу «Дія.Освіта», яка, за її словами є національним навчальним проєктом із розвитку цифрової грамотності, а також покращення й засвоєння нових навичок.

«В епоху конкуренції зі швидким дофаміном цифрові технології мають використовуватися для того, щоб давати освітню мету, але в яскравій обгортці — у форматі edutainment, тобто навчання під час розваги», — пояснила вона.

Начальниця відділу впровадження проєктів із цифровізації освіти директорату розвитку цифрових інновацій, штучного інтелекту Міністерства цифрової трансформації України Ярослава Дьо

Спікерка нагадала, що перше дослідження рівня цифрової грамотності населення Мінцифра провела ще у 2019 році. Відтоді такі вимірювання відбуваються кожні два роки. За її словами, станом на кінець 2025 року базовими цифровими навичками володіють 58% українців — це на 14% більше, ніж у 2019 році.

Медійна юристка Людмила Панкратова та менеджер проєктів ЦЕДЕМ Олексій Третьяков

Вона розповіла, що сьогодні платформа «Дія.Освіта» має понад три мільйони зареєстрованих користувачів по всій Україні: «Звісно, зараз є питання деокупованих областей або тих регіонів, які перебувають під окупацією. Ми намагалися спростити це для того, щоб людина, якщо вона не хоче використовувати мобільний телефон, може використати просто акаунт в фейсбуці або в гуглі для того, щоб зареєструватися на порталі».

Команда постійно адаптує формати навчання до змін у поведінці користувачів. Якщо раніше основним форматом були освітні серіали, то нині дедалі більше уваги приділяють коротким відео, рилзам або тіктоку. Також у партнерстві з Google на платформі впровадили два інструменти на основі штучного інтелекту — ШI-ментора та ШІ-провідника, які допомагають користувачам знаходити потрібні матеріали серед понад 800 освітніх ресурсів відповідно до їхніх потреб і професії.

Представник Департаменту кібербезпеки СБУ Олександр Мельниченко

Участь у конференції також узяли представники Національної поліції та Служби безпеки України. Зокрема, підполковник поліції, начальник 1-го відділу 1-го управління Департаменту кіберполіції Віктор Байов розповів, що в структурі Департаменту кіберполіції цьогоріч був створений підрозділ, який займається злочинами в сфері штучного інтелекту.

«ШІ використовується в усіх напрямках злочинної діяльності: дитяча порнографія, шахрайство, дипфейки — і ми повинні це все розуміти, ми з цим всім працюємо. Відповідно, і наші колеги слідчих підрозділів із процесуальної сторони, з прокуратури, теж беруть участь у тренінгах, щоб теж розуміти, як представляти в суді докази, здобуті під час розслідування та документування цих злочинів», — сказав підполковник.

Підполковник поліції, начальник 1-го відділу 1-го управління Департаменту кіберполіції Віктор Байов

«Детектор медіа» також окремо поспілкувався з керівницею медіапроєкту Програми підтримки ОБСЄ для України Ольгою Прокопенко. Додаємо її бліцінтерв’ю щодо підсумків Міжнародної конференції з медіаграмотності.

— Нашою головною метою було об’єднати всіх ключових партнерів, які працюють у сфері медіаграмотності в Україні, щоб спільно визначити стратегічне бачення її розвитку та розпочати роботу над дорожною картою до 2030 року, — каже Ольга Прокопенко.

Керівниця медіапроєкту Програми підтримки ОБСЄ для України Ольга Прокопенко

Саме тому на заході зібралися представники міжнародних організацій — ОБСЄ, Ради Європи, Європейського Союзу, ЮНЕСКО в Україні, а також Верховної Ради України, Міністерства культури та стратегічних комунікацій, Міністерства освіти і науки, Міністерства цифрової трансформації, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Департаменту кібербезпеки СБУ, Національної поліції, медіаспільноти, закладів вищої освіти, шкіл, громад і громадських організацій.

Посол, Спеціальний представник Головування ОБСЄ — Координатор проєктів в Україні Петр Мареш

Ми прагнули створити діалогову платформу, де міжнародний досвід поєднається з українськими практиками та державними підходами. Адже сьогодні медіаграмотність — це вже не лише про вміння перевіряти інформацію. Це про здатність суспільства протистояти дезінформації, дипфейкам, алгоритмічним маніпуляціям та іншим сучасним інформаційним викликам.

Саме тому одним із ключових результатів конференції має стати формування системного бачення того, як інтегрувати медіаграмотність у державну політику та систему освіти, щоб ці навички стали невіддільною частиною життя українців.

Для Програми підтримки ОБСЄ для України це один із пріоритетних напрямів роботи. Ми підтримуємо ініціативи, спрямовані не лише на розвиток навичок медіаграмотності, а й на їхню інституціоналізацію — створення сталої системи, яка працюватиме незалежно від окремих проєктів чи програм.

Для нас було великою честю вітати на конференції Представника ОБСЄ з питань свободи медіа, Посла Яна Браату, який прибув до Києва разом із делегацією з Відня. Цей візит став важливим сигналом міжнародної підтримки України та підтвердженням спільної уваги до розвитку медіаграмотності.

Керівниця проєкту «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – Фаза ІІ» (SFEM-UA), Офіс Ради Європи в Україні Олена Демченко та представниця Офісу Ради Європи в Україні Христина Заплацінська

— Як в ОБСЄ оцінюють стан впровадження медіаграмотності в Україні?

— За останні роки було реалізовано багато якісних ініціатив, сформувалася сильна експертна спільнота, а тема медіаграмотності стала одним із пріоритетів державної політики.

Водночас війна суттєво впливає на темпи розвитку цього напряму. Частина важливих проєктів була призупинена через скорочення або припинення фінансування, зокрема після змін у підтримці з боку USAID. Деякі ініціативи складніше реалізовувати через безпекові виклики та обмежені ресурси.

І все ж можна констатувати, що розвиток цього напряму залишається предметом уваги широкого кола зацікавлених сторін. Попри виклики, державні органи, міжнародні партнери, громадські організації, освітяни та представники медіаспільноти продовжують працювати над реалізацією ініціатив у сфері медіаграмотності.

Як на мене, сьогодні одним із ключових викликів є забезпечення ефективної взаємодії між усіма суб’єктами, які працюють у сфері медіаграмотності. Потрібен постійний майданчик для професійного діалогу, який регулярно об’єднуватиме міжнародних партнерів, представників державних інституцій, громадянського суспільства, освітньої спільноти та медіа. Це сприятиме кращому узгодженню зусиль, своєчасному виявленню прогалин, уникненню дублювання ініціатив і визначенню спільних пріоритетів.

Під час конференції ця потреба неодноразово звучала у виступах учасників. Відповідні висновки та рекомендації буде відображено у комюніке конференції як спільне бачення подальших кроків для більш узгодженого розвитку сфери медіаграмотності в Україні.

Ольга Прокопенко під час дискусійної панелі

— Які головні висновки винесли з конференції?

— Для медіапроєкту Програми підтримки ОБСЄ для України головним завданням цієї конференції було створити майданчик для відкритого професійного діалогу. За результатами дискусій учасники сформували низку рекомендацій, які будуть зафіксовані у комюніке конференції та можуть стати орієнтиром для подальшого розвитку сфери медіаграмотності в Україні до 2030 року.

Серед ключових рекомендацій — розроблення Національної стратегії медіаграмотності до 2030 року, яка об’єднає зусилля державного сектора, громадянського суспільства, міжнародних партнерів, академічної спільноти та бізнесу. Окрему увагу учасники приділили необхідності гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами, зокрема відповідно до Акта про цифрові послуги (DSA) та Європейського акта про свободу медіа (EMFA).

Не менш важливим напрямом є інтеграція медіаграмотності до системи освіти. Зокрема, йшлося про включення компетентності «Медіаграмотність» до Державного стандарту середньої освіти, а також про розроблення доступних навчальних програм для педагогів, зокрема з питань використання штучного інтелекту та розвитку ШІ-грамотності.

Член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Олександр Бурмагін

Учасники також наголосили на необхідності створення постійного майданчика для взаємодії всіх зацікавлених сторін — державних органів, міжнародних партнерів, громадянського суспільства, освітньої спільноти та медіа. Такий формат сприятиме кращому узгодженню зусиль, обміну досвідом, визначенню спільних пріоритетів і більш ефективному використанню ресурсів.

Окремий блок рекомендацій стосувався розвитку відповідального інформаційного середовища. Зокрема, учасники відзначили важливість створення інклюзивного та гендерно чутливого медіаконтенту, підтримки незалежних медіа як важливої складової екосистеми медіаграмотності, а також розвитку саморегулювання серед авторів цифрового контенту та блогерської спільноти шляхом популяризації етичних стандартів і принципів відповідального створення контенту.

Для нас одним із найважливіших результатів стало те, що конференція об’єднала широке коло експертів і партнерів навколо спільного бачення подальшого розвитку медіаграмотності в Україні. Ми розраховуємо, що започаткований діалог продовжиться у форматі практичної співпраці, а напрацьовані рекомендації стануть корисною основою для подальших рішень і спільних ініціатив у цій сфері.

Панельна дискусія «Дорожня карта 2030 Інституціоналізація медіаграмотності в освітніх та правових процесах»

— Якими можуть бути подальші кроки саме медіапроєкту Програми підтримки ОБСЄ для України у сфері медіаграмотності?

— Для медіапроєкту Програми підтримки ОБСЄ для України розвиток медіаграмотності є одним із ключових напрямів роботи. Наш підхід полягає не лише у підтримці окремих ініціатив, а й у створенні умов для того, щоб медіаграмотність стала невіддільною складовою освітнього процесу та повсякденного життя.

Одним із наших пріоритетів є співпраця з закладами вищої освіти. На сьогодні вже 11 українських університетів інтегрували розроблену за підтримки медіапроєкту навчальну програму з медіаграмотності у свої освітні процеси, а понад 9 тисяч студентів пройшли відповідне навчання. Ми продовжуємо працювати над розширенням цієї ініціативи та ведемо діалог з іншими закладами вищої освіти щодо її впровадження.

Виконавча директорка Інституту демократії імені Пилипа Орлика Світлана Єременко

Водночас сучасна медіаграмотність нерозривно пов'язана з питаннями цифрової безпеки. Саме тому медіапроєкт започаткував співпрацю у цій сфері з Департаментом кібербезпеки Служби безпеки України. Ми побачили, що медіаграмотність і кібербезпека мають спільну мету — зміцнення стійкості українського інформаційного простору та підвищення безпеки роботи медіа в умовах сучасних цифрових викликів.

У межах цієї співпраці вже розроблено практичні рекомендації для редакцій щодо захисту мобільних пристроїв і персональних комп’ютерів. Їхня мета — допомогти журналістам, редакторам та ІТ-фахівцям медіа краще розуміти потенційні цифрові ризики та впроваджувати сучасні підходи до захисту своїх інформаційних ресурсів.

Вчителька української мови та літератури, фіналістка Global Teacher Prize Ukraine Лідія Поворознюк та виконавча продюсерка Українського радіо Юлія Шелудько

Крім того, за підтримки медіапроєкту Програми підтримки ОБСЄ для України Ситуаційний центр забезпечення кібербезпеки СБУ провів оцінку кіберстійкості понад 700 українських медіаресурсів, включаючи провідні національні та регіональні медіа. Результати цього аналізу стали основою для практичних рекомендацій, які допомагають редакціям посилювати захист своїх вебресурсів і зменшувати ризики кіберінцидентів — інтернет-ресурсів.

Надалі ми плануємо продовжувати підтримувати ініціативи у сфері медіаграмотності, розширювати співпрацю з закладами освіти, міжнародними партнерами, державними інституціями та медіаспільнотою. Ми переконані, що об’єднання експертизи, обмін досвідом і практичні спільні ініціативи сприятимуть розвитку медіаграмотності, посиленню цифрової стійкості та безпечнішому інформаційному середовищу в Україні.

Учасники конференції

— Які напрямки розвитку медіаграмотності вважаєте зараз пріоритетними?

— Сьогодні в Україні працює багато організацій, і кожна з них робить важливий внесок у розвиток медіаграмотності. Хтось працює з людьми старшого віку, хтось — зі школами чи дошкільною освітою. Медіапроєкт Програми підтримки ОБСЄ для України свідомо обрав своїм пріоритетом студентську молодь, насамперед майбутніх журналістів. Неможливо охопити всі цільові аудиторії одночасно, тому важливо, щоб кожен партнер зосереджувався на тому напрямі, у якому має найбільшу експертизу та може досягти найбільшого результату.

Медіаграмотність є одним із ключових напрямів нашого медіапроєкту. Ми вважаємо, що під час навчання майбутні журналісти мають не лише здобувати професійні знання, а й розвивати критичне мислення, опановувати принципи журналістської етики, відповідального створення контенту та безпечної роботи в сучасному інформаційному середовищі.

Саме тому цього року ми започаткували серію навчальних заходів для студентів факультетів журналістики. Перший тренінг об’єднав 30 студентів із різних регіонів України, зокрема з прифронтових областей. До його проведення долучилися провідні українські експерти, представники університетів, медіа та громадського сектора. Такий формат дозволяє поєднати академічні знання з практичним досвідом журналістів і медіафахівців.

Марина Безкоровайна

Ми прагнемо, щоб молоді журналісти були готовими працювати в умовах сучасних інформаційних викликів, відповідально ставилися до своєї професії та дотримувалися високих професійних стандартів.

Надалі ми плануємо зробити такі навчальні програми регулярними та розширювати співпрацю з закладами вищої освіти. Ми вже бачимо позитивні результати цієї роботи й сподіваємося, що дедалі більше університетів інтегруватимуть розроблену медіапроєктом програму до своїх освітніх програм. Це дозволить майбутнім журналістам системно опановувати сучасні підходи до медіаграмотності, журналістської етики та цифрової безпеки ще під час навчання.