Весь цей воєнний стан. Огляд тижневиків 30 листопада - 2 грудня 2018 року

Скрін-шот "1+1"

Про що говорили «Подробиці тижня з Олексієм Ліхманом» («Інтер»), «Перші про головне. Деталі» (ZIK), «Час. Підсумки тижня» (5 канал), «Факти тижня» (ICTV), «Сьогодні з Олегом Панютою» («Україна») та «ТСН. Тиждень» («1+1»).

Морський бій

До часу виходу в ефір тижневиків панічна реакція на те, що відбувається в країні, переважно минула. Підсумкові програми були виважені, подавали інформацію здебільшого коректно, без перекручень і зловживань. Щоправда, не без особливостей, зумовлених редакційною політикою. Втім, навіть редакційна політика не вплинула на те, що всі як один визнали — те, що відбувається, є свідченням реальності російської агресії проти України.

Поряд з темою запровадження воєнного стану і його безпосереднього впливу на життя людей в інформаційно-аналітичних тижневиках розповідали і про сам напад російських кораблів на «Бердянськ», «Нікополь» та «Яни Капу» та про долю 24 українських моряків, що опинилися в полоні. Переважно тижневики використовували графіку, щоби наочно показати, як відбувався напад, де саме він відбувався, якими були маневри українських та російських суден. Акцентували і на тому, де зараз перебувають українські моряки і які перспективи їх повернення додому. Всі тижневики вживають формулювання «полон».

В сюжеті «Подробиць тижня» рішення російської феміди, «безжальної і блискавичної», коментує заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз — саме він в ефірі тижневика «Інтера» озвучує інформацію про те, що 21 моряк знаходиться в московському СІЗО Лефортово. Озвучена інформація, що шестеро поранених моряків судили заочно. Глядачам розповіли про кількох арештованих, зокрема тих, хто відверто висловлював патріотичну позицію — Романа Мокряка, Олега Мельничука, Андрія Ейдера, Богдана Небилицю тощо. «Нашим морякам росіяни "шиють" незаконний перетин українського кордону. А покарання за це від 6 років за гратами. ФСБ одразу, буквально наступного дня після обстрілу, як "доказ" виклала псевдозізнання. На короткому відео три українські моряки говорять, про перетин кордону. В українських ВМС певні: їх змусили це сказати. А тут навіть видно, що затриманий читає текст», — повідомляють журналісти. Чітко пояснено, чому затримані моряки перебувають у статусі військовополонених: «оскільки моряків захопили у нейтральних водах, то вони мають статус військовополонених, а не порушників кордону». Важливий акцент: допомогу кримчан затриманим морякам автори сюжету називають свідченням того, що Крим — це Україна.

Далі в ефірі «Інтера» матеріал про те, як відбувалося захоплення українських суден, якою була міжнародна реакція на дії Росії, в тому числі і на саміті великої двадцятки в Аргентині. Останню тему підняли і в розмові з експертом Тарасом Качкою, радником МЗС України, який включився по відеозвязку і наголосив, що рішення Трампа скасувати зустріч з Путіним однозначно свідчить про те, що США «будуть дуже чітко захищати Україну. Питання лише в інтенсивності». Про те, як Україна працює над питанням звільнення полонених, у другій частині програми говорили з міністром закордонних справ у студії. Павло Клімкін заявив, що Україна досі не отримала офіційного повідомлення від російського МЗС повідомлення, де знаходяться моряки. Підняли і тему реакції міжнародної спільноти, на підтримку якої сподівається очільник МЗС: «Зараз майже весь світ вимагає від Росії звільнення українських полонених моряків. Як Ви думаєте, цього тиску буде достатньо чи, на жаль, ні?

Павло Клімкін: Я думаю, що заяви — це класно, ми завжди їх цінуємо, але політичний тиск, який, я сподіваюсь, Путін почує в Буенос-Айресі і не тільки в результаті своїх контактів, має спрацювати краще. І, звичайно, ті меседжі (я свідомо не можу казати, які меседжі) теж мають спрацювати, оскільки те, що ми вимагаємо найперше — це звільнення хлопців, потім —  наші кораблі«.

У студії «Інтера» зазвичай головну тему коментують політики чи політичні експерти, але цю коментував хіба завсідник студії і бізнес-партнер власників каналу Юрій Бойко. Він сказав, що запровадження воєнного стану не вирішує жодної проблеми в країні, натомість уже почалися нові проблеми, «инвесторы выводят деньги из страны, срываются сделки, которые планировались, иностранцы сдают билеты и отменяют бронирование гостиниц на Новый год, особенно это касается Одесского региона, людей просто запугивают. Идет просто травля и запугивание людей перед выборами».

Про вплив запровадження воєнного стану говорили зі ще одним гостем студії, політекспертом Олегом Устенком. Представляючи гостя, ведучий Олексій Ліхман заспокоїв глядачів: «як і передбачалося новий транш від Фонду Україна, швидше за все, отримає найближчим часом. Не став перешкодою воєнний стан і для інших кредиторів України. Приміром Єврокомісія схвалила надання першої частини макрофінансової допомоги на 500 мільйонів євро». Устенко підтвердив, що воєнний стан не скасовує траншів від МВФ, проте наголосив, що його запровадження вплине на інвесторів, які не розуміють, що відбувається в Україні.

Наступного дня конкретної інформації вже було більше. Катерина Романюк, ведуча програми «Перші про головне. Деталі» розповіла про те, що 21 моряк знаходиться в СІЗО Лефортово, ще троє — в іншому ізоляторі. За її словами, «правозахисник Ілля Новіков у коментарі ZIKу розповів, у моряків забрали форму, видали тюремний одяг та розмістили в одиночних камерах. Напередодні начальник московського СІЗО телефоном підтвердив нашому консулу, що двадцять один українець у них і ще троє в лікарні. Таке у Фейсбуку написала українська уповноважена з прав людини Людмила Денісова». В ефірі ZIKа в сюжеті Романа Недзельського детально розповіли про те, як відбувалося захоплення українських кораблів. Не забули і про підтримку захоплених моряків кримськотатарською громадою.  Матеріал Анастасії Яценко був присвячений реакції міжнародної спільноти на ситуацію в Азовському морі і дії Росії.

Віталій Гайдукевич, ведучий програми «Час. Підсумки тижня», зауважує, що «сутичка в Чорному морі, по суті стала, першим задокументованим інцидентом, коли військова техніка під прапором Росії атакувала техніку військову під прапором України».  Мовляв, наслідки цього факту ще попереду. В сюжеті — детальний перебіг атаки. Дещо іронічно охарактеризовано реакцію міжнародної спільноти — «сто відтінків занепокоєності». В окремому матеріалі розповіли про тих, хто підтримав Україну, і ті держави, представники яких намагаються «всидіти на двох стільцях», зокрема, Туреччину. Крім того, «Італія, Угорщина, Болгарія, Греція та Сербія від коментарів або утрималися, або зрештою зробили нейтральні заяви закривши очі на відвертий збройний напад».

«Маски зірвані. Не "зелені чоловічки" без шевронів і не так звані "добровольці" на Донбасі. Більше ніхто не прикриється "их там нет". Російські військові відкрито напали на українців», — так розпочала Оксана Соколова випуск «Фактів тижня». «Що стоїть за цією російською агресією? Це пробний камінець реальної війни, що може початися цієї зими чи самодіяльність "феесбешних" генералів що прагнуть вислужитися?» — окреслила тему вона. Розпочали зі з'ясування того, що відбувається з полоненими моряками. Тут, як і на «Інтері», розповіли про кількох з них: Андрія Ейдера, Василя Сороку, Богдана Небилицю, Романа Мокряка, Олега Мельничука тощо. Згадали і про озвучене російськими спецслужбами зізнання кількох моряків у перетині кордону: «Згодом троє моряків дали суперечливі зізнання за написаним ФСБ, наче під копірку, текстом.

Віктор Сорока: Ви прекрасно розумієте, як вміє працювати ФСБ. Я думаю, що вони казали то, що від них вимагали.

У сказане не повірили ані рідні, ані військові керівники хлопців.

Ігор Воронченко, командувач ВМС України: Я знаю цих матросів з бака "Нікополя". Це не вони, це зовсім інші люди. І Російська Федерація за це теж відповість: за психологічний, може, і фізичний вплив стосовно примусу давати такі покази».

Не забули автори сюжету і про підтримку захоплених моряків місцевим населенням: «Справжню лють у Кремля викликало те, що прості кримчани почали висловлювати підтримку нашим морякам. Навіть ув'язнені Сімферопольської тюрми збирали для них продукти, одяг і гроші». В сюжеті, чи не єдиному з усіх, звучать прогнози щодо їхньої долі: вже в січні моряків можуть засудити до шести років позбавлення волі.

В цілому, ведуча висловлюється емоційно: «Піратство гірше за сомалійське, бо там хоча б гроші, а тут накачана пропагандою тупа ненависть». Та й діалог ведучих програми про події в Керченській протоці був достатньо гострим:

«Оксана Соколова: Володимир Путін назвав це, Сергію, невеликим інцидентом.

Сергій Кудімов: Тобто напад на військові кораблі іншої держави – це дріб'язок. Це ж фактично усний указ – будь ласка, тараньте і розстрілюйте й далі.

Оксана Соколова: Але знаєш, заява Путіна все таки нервова щодо української влади, мені здається. Давайте її послухаємо зараз.

«Такое впечатление, что от чего они не сделают – им все сходит с рук. Если они потребуют сегодня младенцев на завтрак, им наверное подадут и младенцев. А что же скажут, они хотят кушать.

Оксана Соколова: Ти звернув увагу, що заява класична, в стилі російської пропаганди, про немовлят на сніданок.

Сергій Кудімов: Я знаєш от звернув увагу Оксано, що він цю заяву зробив аж на третій день після нападу.

Оксана Соколова: Ну напевне чекав, якою буде реакція світу.

Сергій Кудімов: Ну тоді судячи зухвалої поведінки Путіна, реакція так собі, ну вибач, можна борзіти і далі».

У сюжеті Олександра Візгіна по годинах розібрано напад на українські кораблі з коментарями військових експертів та Ігоря Воронченка. Висновок невтішний: «Шансів відбитися у українців не було навіть якби проти них діяли лише прикордонні кораблі, озброєні гарматами АК-630». А ще «Кремль знову готується до війни».

Ще один сюжет присвячено реакції світу на поведінку Росії. Веніамін Трубачов повідомив, що «реакцію головних Європейських партнерів та членів Нормандського формату експерти оцінили, як кволу». Мовляв, українці розраховували, що питання буде обговорюватися гучніше і, наприклад, стане головним на саміті великої двадцятки. «Однак за день до початку саміту прогриміла сенсація Трамп написав у твіттері, що передумав зустрічатись з Путіним, допоки той не звільнить українських моряків і не поверне судна. Схоже, для Путіна така поведінка Трампа стала несподіванкою», — повідомив журналіст. За його словами, на Путіна тиснули лідери Канади, Франції, Німеччини, і він «натякнув, звільнення моряків можливе, хоча перед тим договорився до того, що начебто вони хотіли підірвати Керченський міст». 

Олег Панюта, ведучий «Сьогодні», наголосив на тому, що «минула неділя вивела цю війну на інший рівень». Підготували кілька сюжетів, зокрема і про перебіг подій в Чорному та Азовському морях, з коментарями військових експертів та командувача ООС Сергія Наєва.

В комплексному сюжеті Наталі Кравченко йдеться і про перебіг подій і про наслідки нападу. Яскрава цитата російського публіциста Олександра Невзорова: «"Яны Капу" на крымотатарском языке означает "новые ворота". А как себя ведут любые бараны при виде новых ворот — хорошо известно. Вся страна слышала старпомовский матерно—боевой клич и наблюдала вдруг охватившую русских флотоводцев необъяснимую истерику. "Бодательный позыв" был настолько силен, что "забодали" еще и свой же боевой корабль "Изумруд", расфигачили причем его даже основательнее, чем украинский баркас».

Про долю моряків у сюжеті згадали дуже побіжно. Більше про це розповів ведучий, процитувавши омбудсмана Людмилу Денисову.

 Від «ТСН. Тиждень» глядач отримав чимало ексклюзиву і емоцій. «До нашим моряків у московській в'язниці не допускають ні дипломатів, ані адвокатів. Як стало відомо, їх примусили зняти військову форму і вдягти тюремну робу і тримають в одиночках Лефортового півтора метра на два. Це тих двадцяти одного, хто на ногах. Як почуваються троє поранених, їх відвезли до лікарні Матроської тиші, теж дізнатися неможливо. Росіяни заявляють, що в їхніх СІЗО до понеділка вихідний», — розпочала Алла Мазур. Втім, наступні її слова мали приголомшити аудиторію: «насправді наших моряків хотіли вбити». В сюжеті журналіст Андрій Цаплієнко стверджує, що по українських плавзасобах стріляли на ураження, «окупанти не просто хотіли зупинити українців в українських водах, вони цілили по людях». Він провів провів аналогії між ураженнями «Бердянська» і розташуванням людей на борту аналогічного судна і дійшов висновку: «на броні "Бердянська" можна роздивитися сліди від різних типів боєприпасів. У рубці отвір, діаметр якого очевидно більше двадцяти сантиметрів. Чому стріляли саме в "Бердянськ"? Здається росіянам було відомо, що старший офіцер походу перебуває саме на цьому катері». Характер уражень свідчить, що «лише щасливий випадок і якісна броня врятували життя Андрія Артеменка і Андрія Ейдара. Є і ще одна деталь, яка говорить, що вогонь вівся на ураження, на знищення. [...] за українцями полювали і два гелікоптери К-52, позивні 9-47 та 9-49. О 20:05 катер "Бердянськ" доповів про те, що його обстріляли, на борту є поранені. А через 27 хвилин російський диспетчер запитує у вертольотів про витрату боєприпасів.

—Подскажите расход "карандашей" у вас?

—У 47 не было, у 49 — два.

"Карандаш" — так пілоти називають ракету С-8. Півтораметровий "карандаш" міг залишити такий отвір, якщо його бойова частина не розірвалася, тому всі залишилися живі. Але гарантовано дізнатися чим хотіли вбити українців ми зможемо тільки, якщо і моряків, і катери повернуть додому».

Варті уваги і коментарі Ігоря Воронеченка, який, трохи не зірвавшись на крик, сказав: «Ми виконували рішення Ради національної безпеки. Чому туди ми йшли? Для того, щоб захищати нашу державу. Ми йшли захищати своє море. Не внутрішнє озеро Росії, а своє море. Я вважаю, що з військової точки зору воно було правильно прийняте рішення. Не по подворотням катера переміщувати, а відкрито показати, що протока наша і море наше».

Ще один матеріал стосується реакції міжнародної спільноти, зокрема заяви країн великої сімки з засудженням дій Росії. «Так, дипломатичні звороти типу російські дії замість нападу нікуди не ділися. Утім, між рядками варто читати і прихований зміст, його озвучують дипломати вже поодинці, але відкрито на камеру.

Хайко Маас, міністр закордонних справ Німеччини: Нам треба завершити цю війну, яка відбувається у нас по сусідству й зараз ми мусимо особливо перейнятися ситуацією, що склалася в Азовському морі. Й це те, що ми збираємось робити», — акцентують в «ТСН. Тиждень». Втім, деякі держави виступили з критикою в бік України (зокрема, на «1+1» згадали про «тривожну позицію» лідерів однієї зі словацьких партій, мовляв, «українська влада може приховувати правду про події в Азово-Керченській акваторії, тому закликає не поспішати з рішенням карати Москву. На щастя словацького колегу масово проігнорували в Європарламенті»).

Що говорили про воєнний стан

Запровадження воєнного стану — безпрецедентна подія для України. Спочатку вона викликала паніку не лише у простих українців, але й у випусках новин. Та в тижневиках інформація подавалася виважено — був час осмислити, систематизувати, перевірити факти, сфокусуватись. Говорили і про те, як воєнний стан вже вплинув (чи не вплинув) на життя в тих регіонах, де був запроваджений. 

«Подробиці тижня» були лаконічні. Окремо повідомили про певні обмеження: «для більшості громадян Росії чоловічої статі в'їзд на територію України значно обмежується. Росіяни віком від 16 до 60 років тепер можуть бути допущені на територію України лише після ретельної перевірки та з гуманітарних причин. Це робиться для того, щоби зменшити можливості Росії з організації диверсій та інших форм дестабілізації». Цю інформацію супроводили синхроном президента України. В звичайній ситуації, це можна було би назвати паркетом, втім, тут слово головнокомандувача має вагу.

Підготували для глядачів і довідку про те, як саме військових стан вплине на їх життя. Чітко розповіли про те, що вже запроваджено і те, що може бути втілено «у разі наземної наступальної операції».

Вийшов також сюжет з регіонів, де було запроваджено воєнний стан, зокрема з Вінничини. Виявляється, там побільшало перевірок на дорогах, особливо авто з підозрілими, «донецькими і луганськими номерами» (за словами одного з перевіряльників). Та ситуація в самій Вінниці спокійна, хоча не робиться того, що мало би: «Ми опитали людей, як вони будуть рятуватися в разі надзвичайної ситуації. Виявилося, не знає ніхто, як і основ безпеки життя, де у місті розташовані сховища, теж ні сном ні духом. Хоча це якраз і мало б змінитися в умовах воєнного стану. У місті повинні облаштувати укриття та бомбосховища, і сповістити про них людей».

Коротко говорили про умови воєнного стану в «Перші про головне. Деталі». Про перипетії навколо прийняття цього рішення розповів Олексій Братущак, який одразу наголосив: «Найважливіше рішення держави, яке сколихнуло парламент. Побачене у парламенті обурило українців, хоча самі депутати назвали перемогою парламентаризму. Вони говорили про воєнний стан, а в думках були вибори». В сюжеті — відсилки до того, як раніше, в 2014-2015 роках, Порошенко заперечував доцільність запровадження воєнного стану, з цитатами самого  президента. В матеріалі йдеться про торгівлю навколо прийняття цього рішення, зокрема його вплив на проведення виборів. Журналіст шукає причини того, що воєнний стан вирішили саме на 30 днів. Зокрема, звучать слова політкоментатора Володимира Фесенка, що на рішення Порошенка вплинула розмова з канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель. Автор розкритикував усіх: «В оплесках за історичне голосування загубилось юридичне невігластво усіх причетних: указ писали та переписували без дотримання процедур, голосування відбувалося із відвертим "кнопкодавством", рішення тривалий час не підписували через юридичні колізії. У руках політиків важливе питання безпеки країни перетворилося на гібридний воєнно-виборчий стан».

Розповіла ведуча і про реальні обмеження: «розпочинаються збори резервістів та військовозобов'язаних. Викликати їх будуть на 15-20 діб. Український кордон натомість закрили для частини росіян. Другу добу чоловіків з Російської Федерації, яким від 16 до 60 років, не пропускають до України. Станом на ранок суботи, прикордонники зупинили сотню охочих. Пояснили: як такої заборони немає, йдеться радше про ретельніший огляд груп ризику [...]. Російське МЗС офіційно заявило, що відповідати дзеркально не буде, однак, на ділі вже першого дня тамтешні прикордонники не пропустили 40 українців».

Підготували й сюжет про те, як реально почав впливати воєнний стан на окремі регіони. Журналісти ZIKа вирушили на Чернігівщину і прийшли до висновку, що життя там не сильно змінилося: «дефіциту продуктів немає, їх навіть більше, ніж потрібно, звітують у міністерстві аграрної політики і продовольства і наводять ось такі цифри. Борошна більше на 53 тисячі тон від потреби, гречки, хоч греблю гати, за потреби у 25 тисяч тон маємо понад 35 тисяч, свинина у профіцит на 26 тисяч тон, цукру вдвічі більше за потребу. Курячих яєць лічимо у мільярдах штук, їх теж більше майже у 2 рази. Соняшникової олії на ринку взагалі досхочу, профіцит у 836 тисяч тон. Єдине, що штовхає українців на панічне скуповування харчів — історична пам'ять, особливо старшого покоління».

У підводці до сюжету, та й у самому матеріалі, звучить тема фейків, що супроводжують воєнний стан, зокрема про мобілізацію і конфіскацію майна.

Про воєнний стан висловився і Віталій Гайдукевич («Час. Підсумки тижня»): «Ще про висновки "Bellingcat". На їхню думку, в Україні діють сотні шпигунів—"грушників". Їхніми завданнями є поширення дезінформації, провокування хаосу, ініціювання соціальних протестів з метою впливу на вибори в інтересах Росії. "Bellingcat" вважають, що чимало агентів ГРУ працюють в публічних компаніях, громадських організаціях і є учасниками "круглів столів". На загал, близько 20% усього ресурсу російського ГРУ кинуто на підрив України. Згадайте про це, коли черговий крикун волатиме про "всё пропало", вимагатиме роздачі дешевого сиру, обливатиме лайном армію або ж буде обурюватися, навіщо той воєнний стан. І вишенька на тортик. Путін прямим текстом на саміті "Великої двадцятки" заявив (цитую): "Війна буде допоки вони залишатимуться при владі". "Вони" — це нинішня влада, Президент, уряд і парламент. Отже, це зізнання: російська агресія триватиме, допоки Україну не повернуть знову в стан колонії. Ще є питання, навіщо воєнний стан?».

Тижневик 5 каналу підготував окремий сюжет про ухвалення рішення — сутички в парламенті, позиції різних політичних сил. Наприкінці матеріалу цитується указ президента і наголошується, що «всі вищезгадані обмеження, переконують автори оголошення воєнного стану, почнуть діяти лише в разі загострення ситуації і збройної агресії з боку ворога. Найближчий місяць Україна перебуватиме у повній бойовій готовності і політичній також».

«Факти тижня» також розповіли про перебіг ухвалення рішення про запровадження воєнного стану. В сюжеті Володимира Соколова детальний розбір «шоу» у Верховній Раді і ексклюзивні висновки експертів. Як і в сюжеті ZIKа, цитують Володимира Фесенка і його тезу про вирішальну роль Ангели Меркель у коригуванні тривалості воєнного стану. Втім тут додано ще й згадку про переговори з держсекретарем США Помпео. «Експерти не виключають, що президент може і раніше скасувати воєнний стан, а от в його продовження на надто вірять, хоча чимало залежить від поведінки Кремля та й власне сюрпризів наших політиків», — резюмує журналіст із недостовірним узагальненим посиланням на «експертів».

У студії ведуча Оксана Соколова детально пояснює, в чому суть воєнного стану й які обмеження він може спричинити. Вона звертає увагу на те, що «тут виникли нюансі. В остаточній версії указу президента, оприлюдненій у середу 28 листопада, прописано: "Воєнний стан вводиться на 30 днів. Через агресію з боку Росії, загрозу широкомасштабного вторгнення в Україну російських військ". А от пунктом три зазначається, що "на період воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права та свободи передбачені" кількома статтями Конституції. Але не уточнено які саме і коли». Особливості нинішнього воєнного стану коментують Степан Гавриш, титрований як заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони в 2018-2011 роках, медіаексперт Тарас Шевченко. аналітик ГО «Майдан закордонних справ» Олександр Поліщук. В цілому у «Фактах тижня» доходять висновку, що «Указ про воєнний стан залишає простір для маневру. Визначає, що певні обмеження прав і свобод можуть бути введені. Президент заявляє, що лише у випадку наземного вторгнення на територію України. Тоді це має бути підтверджено окремим указом». Страшилок немає, інформація виважена і конструктивна.

В окремому матеріалі говорять про те, як уже змінилося життя українців: переносяться футбольні матчі, натомість фінансової паніки немає. На вулицях побільшало поліцейських, а кількість охочих перетнути кордон суттєво зменшилась.

«Без паніки все ж не обійшлося, але її намагалися підігріти штучно. Спочатку почали ходити чутки про конфіскацію майна для військових. Владі навіть довелося заспокоювати мешканців. А потім одразу у кількох областях почали розсилати фейкові СМС: "У зв'язку із мобілізацією Вам потрібно негайно прибути до військової частини за місцем проживання". Коли почали розбиратися, то ниточки привели до Росії», — але куди саме до Росії, не уточнюється. Втім, зважаючи на постійні пошуки ICTV російського виміру в будь-якій темі, такий пасаж не дивує.

«Сьогодні» висвітлювали питання запровадження воєнного стану лаконічно, без зайвих подробиць. Окремий сюжет присвятили питанню готовності економіки, зокрема наявності необхідних ресурсів у Держрезерві. Сюжет життєствердний — економіка має витримати. Закінчують порадою від програми «Сьогодні. Підсумки»: «уникайте неперевірених джерел інформації, а в разі сумнівів довіряйте здоровому глузду».

Сюжет «ТСН. Тиждень» про те, на які аспекти життя реально впливає воєнний стан,  відрізняється від істерики, що її влаштували «Плюси» на цю тему у щоденних новинах. Виважено, лаконічно й динамічно журналісти дали відповідь на питання, що виникають  у глядачів. Кореспонденти ТСН включаються з різних міст і пояснюють, що реально змінюється в житті людей.

Щоправда, сюжет Сергія Швеця таки привніс у висвітлення цієї теми присмак «зради»: «Такі навчання потрібні. Але цього треба було навчитися вже давно. Ми вже 5 рік живемо в стані війни, ми очікуємо масштабної російської агресії щодня і щоночі. Ми переживаємо за себе, дітей та рідних, ми мобілізуємося, ми даємо волонтерів для суспільства і для фронту, ми витягаємо останню копійку і вправі розраховувати на захист, а не на політичні ігри. Запровадження воєнного стану в половині України сьогодні виглядає саме такими іграми, бо навіть воєнний стан в одній області означає, що вибори не дійсні, годі і казати про половину країни. 26 грудня особливий режим життя держави закінчиться. Для продовження потрібно буде нове рішення парламенту, а усі розмови про продовження, знову ж, політична гра. Лідер країни не має права бути запідозреним у грі з війною, особливо коли з того боку кордону на нас чекає справжнє лихо».

Справи церковні

Шлях до автокефалії відкритий — з'явився документ, що підтверджує її надання. В тижневику «Інтера» заговорили про справи церковні. Раніше тема томосу в тижневику телеканалу практично не висвітлювалася — вочевидь, щоби не плутати глядача і не викликати у нього зайвих питань. 2 грудня Олексій Ліхман нарешті про нього заговорив, але замість «перемоги», яка фонтанує в повідомленнях інших каналів, зробив наголос на невизначеній перспективі: «Константинополь схвалив проект статуту православної церкви в Україні. Також було затверджено, власне, й текст томосу для України. Проте поки що цей документ не публікуватимуть. Без відповіді залишається й питання про дату об'єднавчого собору».

Втім, прорвали цю спіраль мовчанки обшуки у настоятеля Києво-Печерської Лаври, митрополита Павла. Про візит представників українських спецслужб до «підсобного господарства Лаври» повідомили окремим сюжетом, наголосивши, що саме з цих угідь допомагають сиротинцям і будинкам для літніх людей. В порівнянні з іншими каналами, які також розповідали про цю подію, синхронів Павла було більше; дали висловитися і його адвокату. Натомість позиція правоохоронців була викладена фактично в одному реченні. Журналісти роблять висновки: «Те, що відбувається, митрополит Павло називає політичним тиском. При цьому запевняє: Українська православна церква ворогувати не збирається».

Якби «Інтер» по-журналістськи підійшов до розкриття цієї теми, то мав би принагідно поцікавитись, чому «підсобне господарство» Лаври виглядає як розкішний палац.

Прокоментував таке «втручання держави в церковні справи» і гість студії «Подробиць тижня» Юрій Бойко. Він наголосив, що Порошенко безпосередньо причетний до цих подій: «это была его инициатива вмешаться в дела церкви, это была часть его предвыборной программы, и вот сегодня началось реальное преследование инакомыслящих, преследование канонической церкви с использованием правоохранительных органов». Обіцяє захищати Московський патріархат: «мы знали, что это будет, что будут силой пытаться сломать церковнослужителей канонической церкви, заставить их отказаться от своих убеждений и мы будем защищать их, поскольку сегодняшняя власть не понимает, что делает. Церковный раскол — это самое страшное, что может быть в стране».

Натомість в ефірі «Перші про головне. Деталі» церковна тема звучала спокійно. Ведуча повідомила, що Константинополь затвердив томос та статут для помісної Української православної церкви, і що томос вручать голові УПЦ, якого мають обрати на об'єднавчому соборі у Києві, дату проведення якого скоро повідомлять. Після цього процитували емоційну промову Порошенка, в якій той сказав, що «Москва, держава та російська церква, ФСБ-шники та церковники, хто в погонах, хто в рясах, хто в хрестах, хто в лампасах, не боялися жодного гріха аби тільки зірвати це рішення, але Господь був з нами».

Після цього інформація про обшук в угіддях УПЦ МП сприймалася неоднозначно, незважаючи на те, що, в порівнянні з сюжетом на «Інтері», більше конкретики і менше емоцій. Ведуча повідомила, що «митрополиту інкримінують розпалювання ненависті на релігійному ґрунті, за таке загрожують виправні роботи терміном до двох років або до п'яти років позбавлення волі». Втім, самого Павла також цитують.

Справи церковні в ефірі «Час. Підсумки тижня» обговорювали з Ростиславом Павленком, «радником президента та одним з основних державних переговорників із Константинополя», як охарактеризував його ведучий. Павленко є директором Національного інституту стратегічних досліджень. Згадали в розмові про перевірки ієрархів УПЦ МП: «А от що зараз СБУ перевіряє владик Московського патріархату. Зокрема і в Лаврі цей процес, це кримінальна площина? Чи це релігійна площина?

Ростислав Павленко: Я думаю, це певний збіг, наскільки я розумію це, судячи з тих коментарів, якими звітують правоохоронці, там є своя логіка розвитку кримінальних справ яким не один день, не один місяць і не один рік. Прийшов час для певних дій, для того щоби певні справи таки дійшли до логічного завершення». Більше про цю тему у випуску не говорять.

Ведучий «Фактів тижня» Сергій Кудімов поетично назвав томос «візою, яка відкриє дорогу до незалежності нашої церкви». Стисло розповів, що Синод Вселенського патріархату затвердив текст томосу і скоро стане відомо, коли пройде собор. Про події навколо обшуків у митрополита Павла розповіли побіжно і акцентували на тому, що «з'ясувалося, цей маєток продається. Ми знайшли оголошення на сайті з продажу нерухомості. 22 800 000 гривень! Я так розумію, Оксана, бонус — Боже благословіння від Павла?».

На «1+1» розповіли про останні новини про томос, а в сюжеті Сергій Гальченко «дізнався таке, про що медіа ще не здогадуються, і покаже ексклюзивні кадри зустрічі російського дипломата—розвідника із високопоставленим представником УПЦ МП просто у центрі столиці України».  Журналіст не просто критичний до митрополита Павла, він явно демонструє упередженість: «Усі наближені до церкви знають, що у владики Павла язик без кісток і говорить він все, що думає. Наприклад, нещодавно заявив, що Америка випустила отруйних комарів, які жалять українців. Схожі дурниці він говорить постійно. Можна хоч цитатник випускати. Навіть зараз перед пресою в образі жертви державного свавілля він спочатку стримується, але далі продовжує у своєму стилі».

Балансом не пахне і в тезах про те, що УПЦ МП керується російськими спецслужбами: «Росія цілком контролює всю верхівку цієї церкви. останні місяці підготовки до проголошення автокефалії це продемонстрували і зараз ми маємо змогу показати вам чергові докази. Я вже демонстрував вам кадри з російською офіційною резидентурою при російському посольстві, яка постійно навідувалася у лавру. Цих дипломатів під прикриттям уже випровадили з України, але контакти тривають. Як ви знаєте керівництво УПЦ МП не захотіло зустрічатися з президентом України, проте систематично це робить із представниками посольства Російської Федерації. На фото ліворуч отець Микола Данилевич, він заступник голови відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ МП. На фото праворуч Максим Полєтаєв — перший секретар посольства Росії в Україні. За моїми даними вони зустрічаються постійно. Ось вони проходять у храм, де служить Микола Данилевич, поговорити. Ну захотілося дипломату пасторського слова. Що тут такого? Та злі язики та наші джерела підтверджують тісний зв'язок Полєтаєва зі службою зовнішньої розвідки Росії. Можливо навіть кадровий зв'язок. Тож кураторство, яке доручено Полєтаєву над УПЦ МП Отримує якийсь дуже негарний вигляд. Тож отче Миколо, ми звичайно віримо в тайну сповіді, але нам дуже незрозуміло хто кому сповідається в цій парі. На щастя, частина вірян УПЦ МП, у якій служить, зокрема, і Данилевич, уже зробила свій вибір».

Далі Сергій Гальченко оцінює кількість тих, хто готовий перейти до новоутвореної української православної церкви. «За моїми спостереженнями приблизно 60—70% вірних УПЦ МП, з якими я спілкувався, готові перейти до автокефальної церкви. Інші досі перебувають під впливом, зокрема священиків», — резюмує він. Ось як тепер визначають настрої в суспільстві. Жодної соціології не потрібно.

Перші ластівки розмитнення

Попри воєнний стан, інтерес до теми розмитнення автомобілів на єврономерах не вщух. Тему стали висвітлювати конструктивніше, оскільки з'явилися перші ластівки розмитнення.

«Подробиці тижня» повідомили, що євробляхери здаються, мовляв, «по-перше, почалася легалізація машин в Україні за новим законом, ціна питання не захмарна. А по-друге, всі пункти пропуску на кордоні розблоковано».

Дещо більше уваги темі приділили в «Перші про головне. Деталі». Катерина Романюк розповіла що процес пішов — перший автомобіль розмитнено. В сюжеті йдеться про прихильників нового закону і тих, хто відмовляється його виконувати. Не забули і про угрупування, які активно виступають проти умов розмитнення: «активісти вже заявляють — від мітингів переходять до політичної боротьби. Хочуть на виборах висунути своїх кандидатів, які приберуть акциз або зроблять так, щоб його розмір не збільшувався для старих авто». Подали в сюжеті і корисну інформацію: де і як відбувається розмитнення, які потрібні документи.

Ведучий програми  «Час. Підсумки тижня» до євробляхерів дуже критичний: «Моя халява. І в боротьбі за неї я і дороги перекриватиму, і іншим людям шкоди нароблю, зрештою державі збитків завдам». Віталій Гайдукевич повідомив, що через перекриття кордону «бюджет у середньому недоотримав серед 5 мільйонів гривень за 1 день. Скільки втратив бізнес через зірвані контракти і грошей і репутації тут важко сказати». Попри таку підводку, сюжет на цю тему збалансований.

«Потрібна допомога євроблях у блокуванні Чорноморського флоту Росії — жарт тижня у соцмережах, як реакція на блокаду євробляхерами нашого західного кордону», — пожартував Сергій Кудімов в «Фактах тижня». У сюжеті програми йдеться не лише про блокування кордону євробляхерами, а й про проблеми  людей, що збираються розмитнювати свої авто.

«Сьогодні» зібрали цікаву статистику: «Близько 100 автомобілів на євро номерах отримали протягом тижня українську прописку за новим законом. Про це нашій програмі повідомили у фіскальній службі. Це, так би мовити, перші ластівки. Та в Україні за середніми неофіційними оцінками понад мільйон машин на євробляхах. І навіть якщо розмитнювати навіть по 100 автівок на тиждень, повне розмитнення євроблях триватиме 192 роки. Ну а за новим законом це має бути 3 місяці». В сюжеті закон не критикують, але показують, що поки що навіть працівники митниці не дуже розуміють порядок розмитнення.

В сюжеті Андрія Орляка («ТСН. Тиждень») наголос зроблений на позиції людей, які не бачать сенсу в розмитненні і не збираються цього робити. «Кажуть, можливо, блокаду поновлять», — резюмує він.

Трохи паркету

У «Подробностях тижня» про якість ведення бізнесу в Україні розповідав (звісно, тільки хороше) Володимир Гройсман, про програму доступного житла для правоохоронців і рятівників — міністр внутрішніх справ Арсен Аваков (до якого, якщо вже журналістам пощасливилося його записати, є багато питань, наприклад, щодо справи Гандзюк). Не забули показати глядачам, як президент і прем'єр відкривали експрес із київського залізничного вокзалу до аеропорту «Бориспіль».

Візит Юрія Бойка до студії — це вже традиційне дійство, й нема причин розраховувати, що лідер «Опозиційної платформи За життя» буде з'являтися в ефірі «Інтера» менше, ніж коли був лідером «Опоблоку». Більше про те, як «Опоблок» і «Опозиційна платформа За життя» поділили медіаресурс, читайте тут.

У«Сьогодні» традиційно вийшов сюжет про доброчинність Ріната Ахметова.

А от поява нардепа Олександра Шевченка в програмі  «ТСН. Тиждень» стала несподіванкою: він традиційно з'являвся в щоденних новинах і ток-шоу «1+1», а тепер дійшов і до тижневика. «Великий фейк», — так назвав Шевченко рішення запровадити воєнний стан. «Через 30 днів, уже менше, прийдеться Президенту Порошенку пояснити, для чого він це зробив. А я знаю, бо в мене є така інформація від високопосадовців з міністерства оборони, а вони в Одесі десь сіли, по 100 грам випили і розповідали, що Президент Порошенко не збирається не продовжувати воєнний стан», — розповідає обізнаний нардеп.

Моніторинг здійснює громадська організація «Детектор медіа» за підтримки уряду Королівства Данії. Висновки й погляди, висловлені в моніторинговому звіті, можуть не збігатися з позицією уряду Королівства Данії. Моніторинг здійснено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».

comments powered by Disqus