Тижневики з народом

ТСН

Євромайдан залишався минулої неділі  головною темою, а для більшості тижневиків – єдиним тематичним полем. При цьому лише два телеканали, Перший національний і «Україна», відверто грали на користь влади, замовчуючи й перекручуючи факти, або ж розповідаючи про події крізь призму позиції влади. Загалом дещо істеричні настрої позаминулого тижня вже вщухли, і в тижневиках почала більш виразно артикулюватись точка зору влади. «Інтер», «1+1» і ICTV дозволяють собі критику влади, хоча й не роблять жодних преференцій для опозиції. Перший національний, хоч і не замовчує сам факт масових протестів, робить акцент на проблемах, які створює Євромайдан мешканцям Києва, та не забуває похвалити владу за конструктивний діалог з Китаєм. Падіння Леніна, натомість, не справило того ефекту інформаційної бомби, заради якого, ймовірно, пам’ятник дозволили завалити – тижневики не встигли відрефлексувати з цього приводу та з’ясувати достеменно, хто і як це зробив, тому не наголошували на цій події. Наприклад, «Факти тижня» взагалі показали падіння Леніна без коментарів.

Перший національний, «Підсумки тижня».

На столичному бульварі Шевченка група молодиків повалила пам’ятник Леніну.

Як цього тижня минали майданні будні.

Мітинг у центрі столиці, який триває уже 2 тижні, змусив змінити життя багатьох місцевих жителів.

Президенти України та Росії не обговорювали питання вступу України до Митного союзу.

Депутати провалили голосування за відставку уряду.

До народу звернулися три українські президенти.

На події в Україні гаряче реагує світ.

Огляд міжнародних подій.

Батьки дев'ятимісячної Вікторії дякують за допомогу на лікування дитини.

У шестимісячної Діани з Хмельниччини – хвороба Костмана.

Робити те, що хочеться, та ще й отримувати за це гроші – мрія кожного.

Ким сьогодні можна пишатися, так це жіночою збірною з біатлону.

Перший національний розпочав  випуск із новини про те, що «група молодиків» на бульварі Шевченка повалила пам’ятник Леніну. Ведучий наголосив, що за інформацією «деяких електронних ЗМІ», акція могла бути запланована і здійснена провокаторами. Але детальнішої інформації глядачам не дали, хоча «Підсумки тижня» мали близько трьох з половиною годин на те, щоб зібрати та підготувати до ефіру інформацію про повалення Ілліча.

У наступному матеріалі звернулися до недільних, 8-го грудня,  подій на Майдані Незалежності. Ведучий Андрій Сміян, розповідаючи про народне віче, наголосив на його велелюдності, але не назвав жодної цифри – ані міліцейської, ані майданівської. Неконкретним було й окреслення території, яку займали люди -  «учасники стояли на Хрещатику аж до Бессарабського ринку, на вулиці Інститутській і на пагорбах біля колишнього Жовтневого палацу». Навряд чи можливо було на основі сказаного оцінити масштаби дійства. Жодним словом ведучий не прохопився про те, що відбувалося на сцені 8 грудня, які вимоги ставилися перед владою. А сам сюжет Богдана Піленка про майданні будні являв собою огляд подій тижня у центрі столиці. Основні акценти: барикади, блокада урядових будівель, радикальні протестувальники, окупація КМДА, паралізований рух на дорогах.

Про те, як, нібито, страждають від Євромайдану мешканці центру Києва, йшлося й у наступному сюжеті: «Через Євромайдан центр міста повністю паралізований. Найбільше невдоволені столичні водії. Їм доводиться об’їжджати центр міста десятою дорогою і стояти в заторах. Частина киян до акцій протесту ставиться досить скептично. Переживають, що залишаться без роботи і грошей».

Передають занепокоєння Київзеленбуду, стверджуючи, що «уже підрахували ці збитки – 800 тисяч гривень. Доведеться повністю відновлювати парк Шевченка та газони на Майдані Незалежності. Міняли зламані лавки та побиті ліхтарі.

Володимир БАЖЕНОВ, заступник директора департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА: "У нас там стоит уже 37 биотуалетов. Для справки, в сутки один биотуалет – это порядка 250 гривен. То есть мы каждый день попадаем примерно на 8 тысяч, что не запланировано было ни в каком бюджете".»

Журналістка-авторка сюжету наголошує на тому, що приміщення КМДА також потребує ремонту через те, що в ньому ночують тисячі мітингувальників.  Вона бідкається: «На головній площі цілодобово прибирає бригада двірників. Та все одно ледь встигають виносити сміття».

Не оминули увагою у «Підсумках тижня» і телемарафон, що пройшов на Першому Національному, скромно названий «грандіозним проектом». «Ми мали прямі включення з Майдану Незалежності. У нас були експерти, аналітики і українські міністри. У нас як у державного каналу була така можливість, і ми нею скористались.» - зауважив Андрій Сміян. Він наголосив на тому, що Першому Національному вдалося взяти ексклюзивний коментар з приводу зустрічі Віктора Януковича з Володимиром Путіним у міністра закордонних справ України Леоніда Кожари, який заявив, що «вступ до Митного союзу – це питання не лише Президента. Це питання всіх державних органів, державної політики. І приєднання до всіх статутних документів Митного союзу підлягає ратифікації Верховною Радою обов'язково. Як ми розуміємо, на сьогоднішній день Верховна Рада навряд чи спроможна будь-який документ ратифікувати».

Подав канал і заспокоєння прем’єр-міністра, який зауважив, що «ни один документ для подписания на эту встречу правительством не готовился и, разумеется, не был подписан. Вопрос о Таможенном союзе на этой встрече вообще не оговаривался. Я сейчас категорически опровергаю те спекуляцию и слухи». Цікаво тільки, чому журналісти і редактори не скористалися можливістю поцікавитися, які ж тоді документи були підписані в ході зустрічі… Оповідаючи про візит Януковича до Китаю, ведучий сповістив про великі здобутки цієї поїздки, не надто обтяжуючи себе підтвердженнями.

У підсумковому випуску головною політичною подією тижня названо засідання Верховної Ради, на якому опозиція планувала відправити Уряд у відставку. Втім,  журналістка Олена Чепіль робить низку дивних висновків. «Прем’єр Микола Азаров вибачається за незаконний розгін Євромайдану. Дії опонентів засуджує.» - каже вона й наводить синхрон: «Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: "Какой же для вас путь к евроинтеграции, если вы используете такие методы действий. Мы выстоим, но вам будет стыдно, и с кем вы будете дальше работать".» Це більше  схоже на погрозу, ніж на вибачення.

Не до кінця зрозуміла і логіка редакторів, які в повідомленні про те, що три українські президенти звернулись до народу і закликали політиків до діалогу, подали синхрон глави УПЦ Митрополита Володимира, який також наголошує на необхідності діалогу.

Зауважмо, що Перший національний - один із небагатьох каналів, що звернувся до інших тем, окрім Майдану. Втім, їх добір дещо дивує – окрім традиційних для «Підсумків тижня» сюжетів про дітей, що потребують допомоги, було висвітлено нинішню ситуацію в Південноафриканській республіці. та показано схожий на «джинсовий» сюжет про те, як держава сприяє функціонуванню малого бізнесу з коментарями голови Державної реєстраційної служби України.

На завершення – приємна новина про перемогу жіночої збірної України з біатлону на одному з етапів кубку світу. Добре, що у «Підсумках тижня» не повідомили неправдиву інформацію про те, що дівчата фінішували з українським прапором, таким чином вітаючи з ювілеєм президента НОК України Сергія Бубку з ювілеєм, як це було зроблено в суботньому випуску новин. Парадокс у тому, що на записі чітко видно написи на прапорі, з яким фінішувала біатлоністка Олена Підгрушна, і чути вигуки дівчат на п’єдесталі пошани. Очевидно, слова «За Майдан!» дуже легко переплутати зі словами «За Бубку!».

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Марш мільйона.

Пам'ятник Леніну зараз на землі.

Тим часом служба безпеки України почала розслідування у зв'язку з діями, що спрямовані на захоплення держаної влади в Україні.

Голосування за відставку уряду Азарова, чий міністр не зупинив кривавого побоїща на Майдані, в парламенті відбулося.

Устами міністра МВС Захарченка і вже колишнього очільника столичної міліції силовики вибачилися за надмірне застосування сили

Урядовці найбільшою своєю помилкою називають те, що мало роз'яснювали позицію влади і проблеми в підготовці угоди про асоціацію з Євросоюзом.

Президент Янукович у розпал протестів вирушив із державним візитом у Китай.

Водночас стало відомо, офіційний Київ відправляє зразу дві делегації для переговорів у Москву і Брюссель.

Гість у студії - Олександр Клименко, міністр доходів і зборів України.

Вартувала цього тижня не лише столиця. Львів, Тернопіль та Івано-Франківськ оголосили страйки.

Опозиція зареєструвала у Верховній раді законопроект про розформування цього військового об'єднання.

В МВС стверджують, Беркут створений і діє на підставі закону про міліцію.

Міліція тим часом і далі доводить – недільні бійки у столиці спровоковані.

Наметове містечко в урядовому кварталі.

Увесь випуск присвячений Євромайдану. Розпочали з розповіді  про Марш Мільйона. «Чи навіть мільйонів українців», - наголосила Алла Мазур. Вона зауважила, що «це вже друге народне віче називають наймасовішим за всю історію нашої Незалежності». В сюжеті Ганни Бокої йшлося і про перебіг акції, і про вимоги протестуючих. Цікавий момент: «Передала своє послання через доньку і екс-прем'єрка Юлія Тимошенко. Вона закликала формувати новий уряд народної довіри та Центральну виборчу комісію народної довіри. І також закликала на Майдані запросити експертних військових, які би почали переговори із силовиками, та армією. Також екс-прем'єрка запропонувала створити на Майдані експертну групу із фахових дипломатів, які би почали переговори із дипломатами демократичного світу, а ті вже в свою чергу проводити міжнародні розслідування щодо дій чинної влади. Звісно, Юлія Тимошенко закликала народ виходити на Майдани всіх міст, утім, це було лише пропозицією від неї. Підтримати цей план із опозиційних лідерів ніхто не зголосився. Натомість від них не прозвучало жодної конкретики. Єдиний однозначний заклик пролунав від пана Турчинова, це розширювати Єврмайдан, і вже в обід вони сформували колону і повели людей до Кабміну, встановлювати там наметове містечко ».

З цього пасажу можна зробити висновки, що, на думку журналістки, ніхто з політичних діячів, що зараз очолюють Майдан, не пропонує реальних вимог і шляхів розв’язання протистояння. «Забула» журналістка згадати і про план «5.12», озвучений письменником Юрієм Андруховичем.

Далі про повалення пам’ятника Леніну. Кореспондент Олена Мацюцька, розповідаючи про події вечора 8 грудня, каже: «Люди у масках із прапорами "Свободи" підійшли до пам'ятника. Міліції було зовсім небагато, вони накинули троси на монумент, і повалили його. "Українська правда" пише, що люди скандували "Свобода прийде – порядок наведе". Ще раз кажу, міліції було зовсім небагато, і вона не перешкоджала людям це зробити. У нас є інтерв'ю свідка цих подій. Очевидець: "Прийшли молодики, в масках, з національними гаслами, зібралися, оточили все, перекрили дорогу, скликали всіх підходити до них. Ми боялись, що це провокація і не підходили, кинули мотузки на шию Леніну, зв'язали повністю всього Леніна, та скинули пам'ятник".» Крім того, в сюжеті були подані думки людей про те, що відбулося, переважно схвальні. Єдина негативна оцінка прозвучала з уст прес-секретаря прем'єр-міністра Миколи Азарова Віталія Лук'яненка.

Окремий великий сюжет «ТСН. Тиждень» присвятили  голосуванню за відставку Уряду. Кореспондент Ірина Павленок, розповідаючи про безрезультатне голосування, наголосила на тому, що «Азаров та його міністри не тільки зберегли свої крісла, а й отримали імунітет. Порушувати питання відставки уряду в парламенті можна тепер не раніше лютого.» Завершила журналістка свій сюжет таким висновком: «Та хай про що домовляються політики, незалежно це влада чи опозиція, головне слово, і це сьогодні підтвердив Майдан – за українським народом». Таким чином журналістка проводить межу між Майданом і політичною акцією.

Окремий сюжет було присвячено ув’язненим після подій 1 грудня. Алла Мазур повідомила: «Устами міністра МВС Захарченка і вже колишнього очільника столичної міліції силовики вибачилися за надмірне застосування сили» Втім, хотілося би почути пряму мову.  В сюжеті Юлії Панкової йдеться про побитих хлопців, що перебувають під арештом, подані коментарі їх родичів про важкий стан здоров’я, знущання з боку правоохоронців. Авторка повідомила, що щодо неправомірних дій правоохоронців вже відкрито провадження, але «Доводити провину людей з кийками справа не проста – зізнається генпрокурор.

Віктор ПШОНКА, генеральний прокурор України: "Для того щоб Генеральна прокуратура провела розслідування в повному обсязі, знадобиться певний час. А про перші результати можна буде говорити вже на початку наступного тижня".

Юлія ПАНКОВА, кореспондент: Користувачі соцмереж виявилися спритнішими за слідчих прокуратури. Люди шукають фото/відео карателів. І поширюють їх у мережі. Так само закликають небайдужих підтримати сім'ї тих, хто після подій 1 грудня опинився за гратами.» Такі висновки показують всю слабкість і недосконалість нинішньої судової системи.

Дали слово і представникам влади. Один із сюжетів присвячений зустрічі урядовців зі студентами, наголошено, що «урядовці найбільшою своєю помилкою називають те, що мало роз'яснювали позицію влади і проблеми в підготовці угоди про асоціацію з Євросоюзом.» Урядовці наперебій заспокоюють людей – мовляв, курс на Європу ніхто не скасовував. Микола Азаров також наголосив на тому, що готовий вести діалог з опонентами. І додав, що готується обговорення безвізового режиму з ЄС у тристоронньому форматі. Прикро, що автори сюжету не акцентували на цьому аспекті і не вимагали роз’яснень влади щодо сторін та умов подальших переговорів. Адже до цього «ТСН. Тиждень»  подавав позицію Євросоюзу щодо неприйнятності участі у перемовинах з Україною Росії.

Гостем студії Алли Мазур став    міністр зборів і доходів Олександр Клименко – реверанс у бік влади. На всі запитання урядовець відповідав запевненнями, що все буде добре, уряд думає про європейське майбутнє і добробут народу тощо.

Увагу «1+1» привернув той факт, що опозиція зареєструвала законопроект про розформування «Беркуту». Після останніх подій чимало видань і телеканалів звернули увагу на це формування, зокрема на юридичні підстави його функціонування. Алла Мазур у підводці до сюжету сенсаційно заявляє: «спецпідрозділ Беркут, найтвердіший кулак влади, виявляється сам поза законом. Де-юре цих нещадних ліквідаторів майданів не існує взагалі.» Далі в сюжеті Сергія Гальченка звучить оціночне судження: «Надмірна жорстокість та перевищення повноважень – єдине, з чим зараз асоціюється спецпідрозділ Беркут.» Коментарі прихильників і противників розпуску «Беркуту» (Геннадія Москаля і Олександра Єфремова відповідно), реакція на дії цього формування, в тому числі і від ветеранів «Беркуту», про певні психічні особливості таких бійців тощо. Вироком звучить коментар експерта: «Костянтин ГЛОБА, юрист: "Можна стверджувати про те, що дійсно, платники податків платять за утримання в Україні нелегітимної воєнізованої структури".» Втім, вже після цього сюжету ведуча оприлюднила  відповідь МВС на запит телеканалу, згідно з яким «Беркут» створений і діє на підставі закону про міліцію. Зазначимо, що насправді цю відповідь треба було б давати до початку сюжету, або ж не робити такої сенсаційної підводки, яка, фактично, далі не знайшла підтвердження. Досить поширений трюк у ТСН, який вочевидь використовується задля скандалізації формату новин, але навряд чи виправданий з точки зору професійних стандартів та відповідальності перед глядачем.

Окрім цього, висвітлили візит Януковича до Китаю, процес переговорів з  Москвою і Брюсселем, страйки на Західній Україні, буденне життя наметового містечка. Також Алла Мазур повідомила, що СБУ почала розслідування у зв'язку з діями, що спрямовані на захоплення державної влади в Україні.

«Інтер», «Подробности недели»

Радек Сикорский министр иностранных дел Польши в своем Твиттере только что написал, что шокирован происходящим в Киеве.

СБУ открыла уголовное производство по факту попытки захвата власти в Украине.

В Киеве собрался масштабный "Марш миллиона".

В Сети создали интерактивную карту зон Евромайдана в Киеве.

Баррикады и самооборона: Митингующие Евромайдана готовы к сопротивлению.

На пересечении Крещатика и бульвара Богдана Хмельницкого все спокойно.

Пострадавшие при разгоне Евромайдана студенты сообщают, что на них давят.

На следующей неделе протестущие должны покинуть занятые в Киеве админздания.

"Евродискотека" и "движуха": В России по-своему рассказывают о событиях в Украине.

Украинцы для нас важны, мы готовы поддержать их, - представитель Еврокомиссии.

Американцы на стороне протестующих украинцев.

Иностранные журналисты шокированы событиями в Украине.

Журналисты с Крещатика на связи со студией.

Семнадцать суток Евромайдана. Политическое решение все еще не найдено.

На Майдане предвидят скорое разрешение ситуации.

Финансовый рынок Украины лихорадит: Виновен ли в этом Евромайдан?.

На Майдане готовятся ко сну и выставляют ночную стражу.

«Інтер» також присвятив весь випуск подіям Євромайдану і зробив його повністю інтерактивним: 40-хвилинний випуск було сім прямих включень від журналістів Веніаміна Трубачова і Андрія Цаплієнка. Кореспонденти розповідали про побут майдану, його атмосферу, яку оцінювали як позитивну і мирну, про перспективи очима учасників. Веніамін Трубачов повідомив  про тиск, який чиниться на студентів, що беруть участь в Євромайдані. 

В одному з включень Андрій Цаплієнко повідомив про повалення пам’ятника Леніну: «Я могу сказать абсолютно точно, что с сегодняшнего дня с 8 декабря мы живем в абсолютно другой стране, в стране без вождя, по крайней мере, гранитного. Мы сейчас находимся возле памятника Ленина, вернее на том месте, где он стоял всего лишь пару часов назад. ВТО сюда подошли демонстранты, набросили трос на гранитный монумент, раскачивали его. Пару минут видимо он не прочно стоял на своем постаменте, и свалили вниз. Это действительно знаковый момент. я бы сказал, что это признак смены исторической смены эпох. Каждый желающий мог взять в руки молот, подойти к памятнику, и отколоть себе кусочек на память. Я думаю, что в скорее, осколки монумента, как обломки берлинской стены разойдутся на сувениры. Сейчас мы стоим на бульваре, в самом начале бульвара, здесь проезжают автомобилисты, они сигналят в знак поддержки демонстрантов. Милиция стоит за памятником и просто наблюдает за ситуацией. К ним, к милиционерам подошел священник с крестом, и попросил не вмешиваться в ситуацию. Люди на подъеме. Я знаю, что, партия «Свобода» взяла на себя ответственность за демонтаж монумента. Но впрочем, люди которые принимали участие в этой акции, говорят что это была народная инициатива. Давайте их сейчас послушаем.

Андрей ЕРЁМЕНКО, бывший сотрудник МВД: «Красиво сваливали. Мы когда подошли. Работники милиции там стояли, человек 40-50. Вообще не лезли. И «свободовцы» были, и ребята шли под красно-черными флагами, это шла громада. Шло много людей». »

Тема так схвилювала Андрія Цаплієнка, що він і в наступному своєму включенні продовжив говорити про цю подію: «Майдан открещивается от причастности к сносу памятника Ленина. На майдане говорят что не поддерживают этот акт. Я хочу сказать, что министр иностранных дел Польши Раслав Сикорский, назвал его актом вандализма. Ответственность за снос памятника Ленина взяла «Свобода», повторюсь».

Сюжет  Ірини Баглай про Марш мільйона виважений і детальний. У підводці до сюжету ведучий Дмитро Анопченко зробив спробу оцінити масштаби зібрання: «Сколько сегодня людей вышло на Майдан, данные называют разные. Но достаточно подняться на крышу любого здания над Крещатиком (или как наши коллеги с "Радио Сводоба" залезть на елку, недостроенную на Майдане), чтобы понять - их явно больше, чем в прошлое воскресенье». В сюжеті йдеться про «антимайдан», що відбувався під стягами Партії Регіонів. Ірина Баглай показала риторику цього зібрання, процитувавши депутата Олега Царьова: «Этот Майдан гораздо более агрессивный, чем тот, который был оранжевый - подготовлены боевики, они вооружены, они прошли тренинг, у нас на территории Украины работали год от года, бандеровские лагеря, где людей готовили и физически, и идеологически».

Після цього вона показала мітинг цих «бойовиків», що «начинают в полдень традиционно с молитвы и гимна Украины». Авторка повідомила, що Марш зібрав мільйон українців, як і з Києва, так і з регіонів. Було згадано і про план «5.12», запропонований інтелігенцією, і про звернення Юлії Тимошенко з закликом продовження боротьби, і про ультиматум, виголошений опозицією владі. Реакція влади  на вимоги мітингувальників теж подана: «Александр ЕФРЕМОВ, народный депутат Украины, лидер фракции Партии регионов: «Какого конца они хотят? Они хотят развития событий в непредсказуемом варианте, когда они перестанут управлять теми людьми, которых они пригласили, или в конечном итоге они выработают какую-то единую цель понятную для людей и принятную для государства».»

У сюжеті Михайла Колесникова було зроблено акцент на порівнянні нинішніх подій з Революцією на граніті 1990 року. В підводці до цього сюжету ведучий Дмитро Анопченко відверто критикує владу: «Но за всю эту неделю власть так и не сделала шага навстречу. Не начала переговоров. А главное - так и не были наказаны или хотя бы названы виновные в жестоком разгоне Евромайдана». Він також наголосив на тому, що за цей тиждень майдан радикалізувався і став більш політичним. Сюжет позитивно змальовує Майдан, автор знаходить аргументи для того, щоб спростувати чимало критичних зауважень. Наприклад:

«Олег ПОКАЛЬЧУК, психолог: «Немає хаосу, немає натовпу, неузгоджених дій - це відчувається. Крім того, вирази облич людей. Вони, можливо, менш романтичні, більш зосереджені. І більше осмислені - вони розуміють, про що йдеться - це важливо».

Михаил КОЛЕСНИКОВ, корреспондент: И то, что нет единого политического лидера - не проблема, - считает психолог.

Олег ПОКАЛЬЧУК, психолог: «Один лідер - це погано. Різні групи, пунктуально різні групи мають своїх лідерів».»

Крім того, в сюжеті згадані «вуличні командири» - Сашко Положинський і Руслана. Чи не вперше подано синхрон дружини Віталія Кличка.

Роман Бочкала у своєму сюжеті звернувся до непростої теми – звільнення адміністративних приміщень. Журналіст показав, як функціонують ці приміщення зараз, і подав думку київської влади. А от підсумував без оптимізму: «А это ноябрь 2004-го. Легкий мороз, первый снег. В киевской мэрии пункт обогрева, ночлега, кормежки. Разница только в одном. Тогда руководство города само открыло двери перед протестующими. Нынче времена другие. И если до вторника все эти люди отсюда не уйдут, им это сделать помогут.»

Популярна цими днями тема – погляд російських ЗМІ на події в Україні – не оминула і «Інтер». Позицію світових ЗМІ журналісти оцінюють як цілком дружню. А щодо російських ЗМІ Лариса Задорожна повідомила: «Если в прессе еще можно было встретить оценки - "революция", "акция протеста", "митинг несогласных", то на телевидении слов не подбирали. Евродискотека, движуха, тусовка. Такие оценки дают телевизионщиков. Когда весь мир рассказывал об избитых студентах с майдана, российское телевидение рассказывало об избитых сотрудниках «Беркута»». Вона наголосила, що певна частина російського суспільства отримує інформацію з інтернету, з соціальних мереж. Як наслідок: «Те россияне, которых это волнует, приходят, например, под стены посольства Украины в Москве. С целой охапкой желто-голубых ленточек. Раздавая их под взглядами оцепеневших полицейских, которые потом обязательно внесут их в списки "ненадежных"». Загальну риторику російської влади авторка характеризує як «Общая тональность - это не революция, а погромы». Дещо філософський висновок матеріалу: «Какие голоса из России отзовутся в Украине? Наверное, те, которое каждый украинец для себя захочет услышать. Просто потому, что другие слушать не станет».

Ольга Червакова у своєму сюжеті наголошує на тому, що політика робиться не на вулиці, а у владних коридорах. Гострий, інформативний сюжет із репліками представників як влади, так і опозиції, висловлюваннями експертів (Євгена Магди, Володимира Фесенка) і, що головне, без істеричності і загравання з Майданом.

В інших сюжетах «Подробностей недели» йдеться про підтримку Майдану представниками Єврокомісії, американськими політичними діячами, реакцію на події в Україні закордонних журналістів (зокрема, акцентовано, що деякі представники російських ЗМІ визнають, що змушені применшувати масштаби подій у Києві). Один із серйозних сюжетів – матеріал Геннадія Вівденка про фондовий ринок. Показуючі всі ризики і проблеми, спираючись на думки експертів, він заспокоїв глядачів – «драматизировать ситуацию на финансовом рынке опрошенные нами специалисты не склонны. Опыт 2004 года показал, что гривна укрепилась спустя несколько месяцев после помаранчевой революции».

ICTV, «Факти тижня». 

У неділю в Києві опівдні почав збиратися марш мільйонів

Останні новини з центру Києва

Леонід Кравчук, Леонід Кучма та Віктор Ющенко вважають, що усім сторонам конфлікту нині слід сісти за стіл переговорів.

Відставка уряду залишається однією із головних вимог мітингувальників.

Не планує подавати у відставку міністр внутрішніх справ України Віталій Захарченко.

Після ганебного побиття молодих людей на євромайдані, пролунали десятки жорстких заяв і від європейських політиків, і від українських.

Штурм на Банковій 1 грудня.

За штурм Банкової заарештовано 11 людей. Суд вирішив, що вони залишатимуть під арештом протягом 2-х місяців.

Генпрокуратура цього тижня розслідувала захоплення приміщень будівлі Київради, Жовтневого палацу, Будинку профспілок.

Політичні протести в Україні цього тижня стали головною темою на зустрічі Ради міністрів ОБСЄ.

Головні заяви закордонних політиків та урядовців, зроблені цього тижня щодо ситуації в Україні.

Через ситуацію в Україні Президент Віктор Янукович скасував свій візит на Мальту. А от до Китаю на початку цього тижня полетів.

Віктор Янукович зустрівся із Володимиром Путіним у Сочі.

Мітинги в різних українських містах.

Нельсон Мандела відійшов у вічність.

Потужний циклон "Ксав’єр" обрушився на країни Північної Європи.

Тріумф українських біатлоністок.

Звалили пам’ятник Леніна.

«Факти тижня» розпочали випуск із новини про Марш мільйона. Оксана Соколова назвала кількість учасників акції – 500 тисяч, і наголосила, що за версією міліції цифра на порядок менша (про цю цифру говорив і у прямому включенні з Майдану журналіст Максим Крапівний). Можливо, ведуча мала на увазі кількість людей на Майдані станом на початок випуску. 

Максим Крапівний повідомив, що на Майдані все спокійно – мітингувальники займають урядовий квартал, міліція реагує на них стримано. Щоправда, зауважив, що, за повідомленням опозиції, можливий штурм, тому протестувальники активно укріплюють позиції.

У сюжеті Володимира Соколова були згадані всі найпомітніші моменти віча; апогеєм мітингу він назвав заклик Олександра Турчинова блокувати державні установи групами по 30-50 тисяч людей.  Журналіст повідомив і про мітинг на підтримку президента в Маріїнському парку, що, за його підрахунками, зібрав кілька тисяч людей.  Сповістивши, що о 14 годині мітингувальники оголосили початок блокування урядового кварталу, Володимир Соколов додав: «За чверть години до цього МВС України заявило про підготовку провокацій і про людей у масках, які йдуть до Адміністрації Президента і Кабінету міністрів». Зауважив, що сутичок вдалося уникнути. Резюмував матеріал повідомленням  про доволі суперечливу подію – «Ввечері близько 6-ї години група радикалів під гімн України завалила пам’ятник Леніна на столичному бульварі Шевченка. На цю годину протести тривають». Відео повалення Леніна було без коментарів показане наприкінці «Фактів тижня».

В огляді подій тижня йдеться про спроби опозиції відправити уряд у відставку. «Микола Азаров насамперед попросив вибачення за дії міліції», - йдеться в матеріалі. Далі наведено синхрон прем’єр-міністра - «Я сделаю жесткие выводы из того, что произошло. И в правительстве будут проведены решительные кадровые перемены», - знову ж таки, нічим не схожий на вибачення.

Описуючи перипетії невдалого голосування і пошуку голосів для відставки уряду, наводять цитату Арсенія Яценюка «Ми готові голосувати за проект комуністів. Давайте сюди постанову». Аналізуючи події у ВР, роблять недостовірне посилання на думку абстрактних експертів: «Насправді ж експерти переконані – ні влада, ні опозиція до компромісу наразі не дозріли», підтверджуючи цю тезу синхроном політолога Віктора Небоженка.

«Факти тижня» єдині говорять про реальні можливі зміни – «Який може бути компромісний уряд – поки важко уявити. Іти в коаліцію опозиція не хоче. Громадський авторитети пропонують скласти уряд з технократів – професіоналів, далеких, як від влади, так і опозиції. Навіть називають ім’я можливого Прем’єра – Петро Порошенко. Але поки це фантазії. Ідуть розмови і про ще один можливий торг – повернення до Конституції 2004 року». Але критика Майдану часом аж надмірна. Два синхрони близького до влади Вадима Карасьова, в одному з яких політолог назвав Майдан «недоношеною дитиною» - свідчення того, що, може, ICTV й отримали зелене світло у висвітленні подій, але одягати рожеві окуляри і впадати в майданну ейфорію не збираються. Втім, і  повністю замовчувати помилки влади  - теж. В одній з підводок Оксана Соколова наголосила: «відразу після розгону відповідальність взяв на себе начальник столичної міліції Валерій Коряк. Він написав тоді рапорт. Але на сьогодні продовжує працювати». В цілому позиція ICTV виглядає тверезою.

Ще один ґрунтовний матеріал присвячений подіям на Банковій 1 грудня. Журналіст Максим Крапівний назвав ці події «українським бойовиком». Він намагався розібратися в тому, хто ж спровокував криваву розв’язку, з посиланням на інформацію МВС називаючи можливих винуватців: «Міністр внутіршінх справ вважає, що це могли бути різні ультраправі організації. Бо напередодні 1 грудня вони активно спілкувалися між собою в мережі.

Віталій ЗАХАРЧЕНКО, міністр внутрішніх справ: "Йдеться про ультраправі, расистські, ксенофобські організації, "Братство", "Свобода" та футбольні угрупування "Ультрас"».

Втім, до честі журналіста, він дав висловитися і представникам цих радикальних організацій, що заявили – «вони прийшли на Банкову, бо вважають мирний майдан не дієвим» і сказали, що провокація заздалегідь не планувалася. Автор також ставить незручні для влади запитання: чому техніка з балансу Дарницького району опинилася в центрі міста? Хто був реальним провокатором? Цитата:

«Напередодні отримали вказівку від столичного керівництва вийти на ремонтні роботи. …

Максим КРАПІВНИЙ, кореспондент: Комунальник каже – спеціаліста, який би міг не лише завести, але й керувати подібною техніко, ще пошукати треба. Тож цілком ймовірно, що провокатори заздалегідь планували захопити трактор, і знайшли потрібного водія. За словами очевидців, спочатку навантажувач пригнали з Майдану до рогу Інститутської. А вже згодом приїхали на ньому до Банкової. На тракторів, і просто у перших лавах надаючих на кордон внутрішніх військ досвідчений у справі провокацій Дмитро Корчинський. Міліції одразу заявить, що у провокація були задіяні майже 300 його братчиків. Самого Корчинського серед підозрюваних не було аж до середи. Хоча він підтримав штурмовиків. (синхрон корчинського) …

Максим КРАПІВНИЙ, кореспондент: Після штурму Дмитро Корчинський зник. В офісі його немає. Телефон відключений. Неофіційно в оточенні кажуть – він поїхав з України. Прокуратура оголосила його у розшук. Відбілювати Корчинського доводиться його дружині.

Оксана КОРЧИНСЬКА, дружина Дмитра Корчинського: "100%, що мій чоловік немає жодного відношення до провокацій".

Максим КРАПІВНИЙ, кореспондент: А хто має? Відповіді чекають мільйони. Наразі, за рішенням суду, під арештом 12 людей, які 1 грудня були біля Адміністрації Президента».

Долі 11 ув’язнених присвячено сюжет Руслана Тарасова. «Суд вирішив, що вони залишатимуть під арештом протягом 2-х місяців. Адже становлять загрозу для суспільства. Слідство запевняє, що двоє із затриманих – це ті люди, які пригнали на Банкову той самий грейдер, і намагалися ним наїхати на солдат внутрішніх військ. Утім активісти євромайдану переконують, що взяли випадкових людей, а зовсім не провокаторів» - наголосила Оксана Соколова у підводці. Це стверджує і журналіст: «На відео зі штурму видно, що провокують бійку зовсім молоді хлопці, в основному худорлявої статури серед затриманих люди іншої комплектації і віку. Втім прокуратура запевняє, що ці люди готувалися не до мирної акції. Утрьох нібито вилучені докази».

Інші матеріали випуску - про ставлення європейського і російського політикуму до подій в Україні, розслідування генеральною прокуратурою захоплення адміністративних будівель, великий, сервільний і безсенсовий матеріал  про візит Януковича до Китаю і китайські перспективи української економіки (інші канали приділили цій тем значно менше уваги), візит до Сочі, мітинги в українських містах.

Як і Перший національний, ICTV розбавив євромайданівські матеріали іншими темами. Так, у «Фактах тижня» з’явилися матеріали про смерть Нельсона Мандели і ураган Ксав’є в Європі.  Без політичних акцентів – тобто, без повідомлення про те, з якими гаслами фінішувала біатлоністка Олена Підгрушна  -  повідомив канал і про тріумф українських біатлоністок.

5 канал, «Час. Підсумки тижня».

Масштабні репресії проти активістів, хвиля антиопозиційної пропаганди, стягування до Києва безпрецедентної кількості силовиків – все це влада виправдовує подіями 1 грудня на Банковій.

Пряме включення з Майдану Незалежності.

Для чого створювали спецзагони і чим зараз займаються бійці, яких утримують за народні гроші?.

Опозиція продовжує наполягати на відставці Президента.

Впродовж тижня європейські делегації навідувались на Майдан Незалежності.

Робоче життя Майдану.

5 канал розпочинає випуск безапеляційною заявою - влада виправдовує подіями 1 грудня репресії, пропаганду і стягування до Києва військ. Автор першого сюжету Олександр Аргат розбирається, що сталося 1 грудня: «невдала спроба силового варіанту з боку радикально налаштованих протестувальників чи свідома провокація з боку режиму?». Він звертає увагу на роль Дмитра Корчинського у цій історії.  Далі повідомляє про провокації і реакцію на них опозиції. Синхрон власника 5 каналу Петра Порошенка в цьому сюжеті є цілком виправданий, адже він був учасником подій на Банкові.

«Діяли молоді люди у масках. Частина з них була схожа на футбольних фанатів, інша мала при собі символіку радикальних націоналістичних організацій. Опозиція, зрозумівши, що на Банковій почалось те, чого вони не планували, намагалась зупинити атаки.  (синхрон Порошенка)

Олександр АРГАТ, кореспондент: У тих, хто закликав до спокою, полетіло каміння. Противники сутичок намагались стати кордоном між правоохоронці та атакуючими. Одним з таких миротворців був журналіст Юрій Бутусов. Зараз з розбитою головою лежить у лікарні.

Юрій БУТУСОВ, редактор "Cerson.net": "Це була повністю театральна постанова".

Олександр АРГАТ, кореспондент: Гадає, взяти Банкову було просто нереально.

Юрій БУТУСОВ, редактор "Cerson.net": "Це неможливо було в принципі. В кордоні було щонайменше рота внутрішніх військ. За нею 4 автобуси, за якими ховались ще підрозділи "Беркуту". І група цих юнаків – вона ніколи не перевищувала 40-50 молодиків".

Олександр АРГАТ, кореспондент: Колишній командувач внутрішніх військ Олександр Кіхтенко звертає увагу на дивну тактику організаторів оборони Банкової. Бійців строкової служби протривали під ударами та камінням 4 години. Не дали одразу щитів.

Олександр КІХТЕНКО, екс-командувач внутрішніх військ: "Пролилась кров. Де групи вилучення злочинців? Чому вони не діяли? Вони повинні були діяти негайно. Вони повинні були професійно вилучати провокаторів, затримувати їх, передавати в слідчі органи".

Олександр АРГАТ, кореспондент: Вражені тим, як підставили їх командири, і самі солдати. Адже на навчаннях вони вчились протидіяти масовим заворушенням зовсім інакше.

Військовослужбовець: "Не было даже команды защищаться".

Журналіст: "Какую вам ставили задачу?"

Військовослужбовець: "Не было задач никаких. Просто стали, поставили нас стоять. В принципе как пушечное мясо".»

Він додав: «Зі сцени Майдану тих, хто жбурляв каміння у міліцію, назвали тітушками, що відпрацьовують замовлення влади. Пізніше у мережі з'явилось відео, як перед штурмом Адміністрації туди автобусом завезли людей в цивільному. Однак з атакуючими солідаризувались і просто доведені до межі свавіллям міліції звичайні громадяни». Власне, на цьому не ризикнули акцентувати чимало інших журналістів. «Журналіст Олена Білозерська заперечує присутність "тітушок" на Банковій теж. Каже, це була націоналістична молодь, в чиїй уяві революція виглядає саме так, і яка ніяк не узгоджувала свої дії з опозицією » - наводить ще одну думку автор сюжету.

Окрема тема – «Беркут». Сюжет Анни Мірошниченко оповідає про те, для чого створювались спецзагони, на які кошти вони функціонують. Тема дуже неоднозначна: «Захист громадян у такий спосіб засуджують екс-командувачі "Беркуту". І думки нині різняться. Одна – ці спецпризначенці чітко виконують чиюсь команду.

Юрій ДАНКО, колишній працівник спецпідрозділу "Беркут": "Без команди на Майдані ніяке рішення не приймалось".

Анна МІРОШНИЧЕНКО, кореспондент: Або інша думка.

Анатолій БЕРКОВСЬКИЙ, командир 2-ї роти ОМОН "Беркут" (1988-1993): "Офіцери не справились з особовим складом. Ніякий командир не казав бити. Це ненависть, що ми тут стоїмо треті сутки із-за цих"» Повідомила журналістка і про різні думки щодо розпуску цього формування. Втім, закінчила сюжет доволі оптимістично: «Але на кнопку перезавантаження поки що ніхто не тисне. "Беркут" при виконанні. За відмову від виконання наказу командира спецпризначенця чекає догана, службова невідповідність або грошові санкції. Але…

Анатолій БЕРКОВСЬКИЙ, командир 2-ї роти ОМОН "Беркут" (1988-1993): "У них є вибір. Завжди є вибір"».

Ще одна велика тема – нинішній стан справ на Майдані: ув’язнені після подій 1 грудня, спроби проголосувати за відставку уряду. В сюжеті Дарії Феденко лаконічно зібрано всі найголовніші події і акценти тижня.

Також у випуску є позитивна і по-людськи проста розповідь про майданівські будні, реакцію Європи на події в Україні, пряме включення журналістки Інни Неродик, що розповіла про події 8 грудня, в тому числі і повалення пам’ятника Леніну. Цікаво, що в оцінці Маршу Мільйона 5 канал був одним з найоптимістичніших – говорив про мільйон мітингувальників в центрі столиці.

«Україна», «События недели».

Семнадцатый день протеста.

О реакции на происходящее в столице.

Новые требования.

Во вторник в Раде пытались отправить в отставку правительство - предмет диалога.

Президент отправился в Китай.

Эксклюзивное интервью «Событиям недели» - Сергей Арбузов, первый вице-премьер Украины.

Быть украинцем неожиданно стало можно и почетно по всему свету.

Евросоюз, уголовный кодекс - на сколько «там» можно сесть за участие в массовых беспорядках и захват общественных и государственных зданий?.

Жизнь в столице и в стране продолжается.

Уголовные дела возбуждены против трех сотрудников спецподразделения «Беркут».

Как вычислить провокатора и кто это такой?.

Вернемся к сегодняшний событиям в центре Киева – снос памятника Ленину»

«Україна» розпочала випуск із прямого включення з Майдану. У підводці до включення ведучий Євген Міхін озвучив інформацію, яку не повідомляли інші телеканали, про мовчазну ходу сотні людей по Хрещатику на підтримку журналістів, що постраждали під час висвітлення протестів.  Журналіст Андрій Кузаков  у включенні повідомив про повалення пам’ятника Леніну: «У нас все хорошо. А вот памятнику Ленина плохо. За последнюю неделю было несколько попыток его свалить. И вот сегодня радикально настроенным людям удалось повалить и разбить статую вождя мирового пролетариата. Они отбили его у правоохранителей – получилась стычка,- прицепили трос и с помощью машины его свалили. Потом добивали памятник уже кувалдами».

Втім, інші видання про сутичку з правоохоронцями не повідомили, та й очевидці про них не згадують. Що це, ексклюзив чи художнє перебільшення? Тим більше, відео сутички з правоохоронцями канал показати не зміг. Також журналіст повідомив про блокування урядового кварталу, альтернативний мітинг тих, хто підтримує президента або виступає проти Євромайдану.

Про Леніна згадали і наприкінці випуску. «Евгений МИХИН, ведущий: Вернемся к сегодняшний событиям в центре Киева – там около шести часов назад демонстранты снесли памятник Ленину на бульваре Шевченко. Несколько десятков молодчиков с масками на лицах снесли памятник. Некоторые из них держали в руках флаги партии «Свобода». Они так же зажигали файеры и бросали дымовые шашки. На данное время возле памятника находится около тысячи человек. На постаменте, где стоял памятник Ленину – бульваре Шевченко в Киеве – установлен государственный флаг Украины и красно-черный стяг. И буквально несколько минут назад народный депутат от всеукраинского объединения «Свобода» Игорь Мирошниченко заявил, что его политическая сила берет на себя ответственность за сном памятника. Ну а Олег Тягнибок заявил это «политическим самоубийством коммунистического лидера». Насправді ж «Свобода» заявила, що це не була їх ініціатива, але вони беруть відповідальність на себе.

«Україна» дала висловитись і владі, і опозиції. Наприклад, Євген Міхін поблажливо повідомив: «О своей готовности к диалогу заявили все, и в первую очередь представители власти. Сначала Президент отметил, что «худой мир лучше хорошей войны», затем прозвучали заявления Кабмина. Сергей Арбузов, поток Николай Азаров призвали начать диалог. Но - есть одно условие!

Николай АЗАРОВ, премьер-министр Украины, (цитата): «Мы готовы согласовать повестку дня, принять ее и выполнить. Мы готовы создать переговорную группу для нормализации ситуации в столице, но исключительно после того, как будет разблокирована работа правительства».

Евгений МИХИН, ведущий: В принципе, логичное условие».

До студії був запрошений  перший віце-прем’єр Сергій Арбузов, який запевнив, що все під контролем і все буде добре. Про переговори з Майданом Арбузов сказав: «На сегодняшний день мы уже ведем переговоры, мы ведем переговоры со студентами – с теми людьми, кто начал на майдан, с теми людьми, кто высказал свой протест. И их протест нам понятен. По сути их волнует два вопроса: что произошло на майдане в ночь на субботу и где мы находимся в процессе интеграции. Что касается переговоров с оппозицией. Ну, вы знаете, что заявлял и премьер-министр, и я не один раз заявлял о том, что мы готовы проводить переговоры. Уверен, что они должны быть за столом переговоров. Мы должны сесть и переговорить – то есть начать диалог, но не на майдане, а за столом переговоров».

Великий і пафосний сюжет «События недели» присвятили візиту Януковича до Китаю, не забувши повідомити про почесті з китайської сторони і райдужні перспективи для української економіки.  В сюжеті Олександра Бондаренка була піднята і тема переговорів з Росією.

«Но самое главное произошло на обратном пути – в Сочи Виктор Янукович встретился с Владимиром Путиным и обсудил договор о стратегическом партнерства. Официально все. Было все… Пока редактор британского «The Economist» Эвард Лукас не написал в своем «Твиттере»…

Эдвард ЛУКАС, (цитата из «Твиттера»): «Вау! Слышал, Янукович сегодня подписал стратегическое соглашение с Россией на 5 миллиардов долларов предоплаты, газ будет по 200 долларов, а Украина присоединится к Таможенному союзу».

Эдвард ЛУКАС, (цитата из «Твиттера»): «Янукович деньгами получит до 15 миллиардов долларов».

Александр БОНДАРЕНКО, корреспондент: Администрация украинского Президента все опровергает. …

Александр БОНДАРЕНКО, корреспондент: И пресс-секретарь Владимира Путина Дмитрий Песков заявил, что никто никому ничего не предлагал. Тогда мы связались с сами Эвардом Лукасом… и удивились еще раз.

Эдвард ЛУКАС, редактор международного раздела, журнал «Экономист» (цитата): «Да, я это написал. Но думаю, что меня немного неправильно поняли. Соглашение в Сочи включает обещание Януковича присоединиться к Таможенному союзу до 2015-го года. Но чего стоит такое обещание?».

Евгений МИХИН, ведущий: Ох уж эти сложности перевода!».

Не забули на ТРК «Україна» й повідомити, що мітинги мітингами, а країна продовжує функціонувати: «Евгений МИХИН, ведущий: Жизнь в столице и в стране продолжается. В этом «События недели» заверили те, кто отвечает за бытовые радости украинцев. Несмотря на все сложности, коммунальные услуги на том же уровне, что и до «евромайдана». Вице-премьер Александр Вилкул обратился к митингующим и рассказал, что коммунальная ситуация осложняется с каждым днем.

Александр ВИЛКУЛ, вице-премьер-министр Украины: «Мы обеспечиваем функционирование систем жизнедеятельности в нормальном режиме – это тепло, вода, газ, электроэнергия – но каждый день это становится делать все сложнее. Сейчас очень важно тем, кто митингует, пропускать коммунальную технику и пропускать коммунальников, потому что нельзя допустить коллапс и надо думать тоже о городе и о его жителях. Вся система сегодня работает в усиленном круглосуточном режиме, потому что проблемы есть, мы их решаем, но каждый денно решать из все сложнее. Ключевые проблемы – это и теплоснабжение, и энергоснабжение, а самое главное – это ликвидация аварий, быстрая ликвидация аварий и их последствий. Ключевая проблема, конечно, в Киеве, есть проблема в областях Западной Украины – это и Львов, и Ивано-Франковск, и Тернополь».

Звернули увагу у випуску на спроби опозиції відправити уряд у відставку. Євген Міхін у підводці до сюжету дещо іронічно підмітив: «Во вторник в Раде пытались отправить в отставку правительство. По крайней мере, отчаянно делали вид, что пытались – 186 голосов при необходимых 226-ти. Не вышло.» Далі – більше: «Оппозиционные депутаты не прекращали скандирование на протяжении практически всего выступления премьера. А Николай Азаров призвал стороны к диалогу и принес публичные извинения за действия силовиков. В этот момент в зале была тишина, затем аплодисменты. Только к диалогу с кем? Есть стойкое ощущение, что политическая оппозиция не выражает интереса всех тех, кто вышел на улицы». Таке враження, що зі зміною ведучого «События недели» змінили не тільки обличчя, а й риторику. Журналіст Борис Іванов у свою чергу був більш виваженим, хоча не втримувався від справедливих шпильок на адресу опозиції. Розмірковуючи про шляхи виходу з ситуації – переговори чи силовий метод – журналіст акцентував: «Политологи говорят: единственный сценарий, который не выгоден всем, - силовой. Хотя так называемые «ястребы», жаждущие крови и мордобоя, есть и в оппозиции,  и во власти». І резюмував:

 «Кроме этого, в переговорах должны быть посредники – люди, которым верят все. Возможно, общественные деятели – хоть кто-то – главное, свой.

Леонид КРАВЧУК, Президент Украины: «Запрошувати будь-кого в країну – це приниження національної гідності України, факт нездатності Україною самою вирішувати свої питання. Тобто вона залишається і фактично, і політично батраком. Я переконаний, що в Україні є достатньо людей, достатньо досвідчених, щоб сісти за круглий стіл».

Борис ИВАНОВ, корреспондент: После урегулирования текущего кризиса нужно переходить к усовершенствованию Конституции, - говорят эксперты. Однако лидерам придется научиться верить друг другу и уступать, хотя в украинской политике это пока искусство невозможного.»

Життєствердним моментом випуску став матеріал Ірини Юсупової про те, що бути українцем зараз модно. Вона розповіла, як живе Майдан, як функціонують захоплені адміністративні будівлі.  Кілька дивних моментів: «в президиуме теперь собирают деньги на революцию и принимают в партию» - в яку партію, не уточнюється, на екрані – жодної ілюстрації до цих слів. Показали, як люди забирають собі одяг, принесений для мітингувальників, розповіли про крадіжки медикаментів тощо. А також розповіли, що керівництво КМДА і Жовтневого палацу дуже незадоволені захопленням. 

Сюжет про заарештованих після подій 1 грудня теж доволі дивний. Цитуємо уривок:

«Евгений МИХИН, ведущий: Сколько арестованных в конце концов. Оппозиция утверждает, что девять, но освободить требует 16. Не проще и ситуация с причинами арестов – большинство задержанных схватили во время акции протеста еще в воскресенье. В милиции называют этих людей «организаторами силовых действий со стороны протестующих». Сами арестованные утверждают, что они зеваки и попались правоохранителям по горячую руку.

Кристина ЛАВЕР, сестра задержанного: «Мы приняли решение с отцом уходить подальше. А брату стало интересно – он пошел посмотреть, что там происходит. В итоге он был задержан, и ему инкриминируют организацию всех этих заворушень».

Евгений МИХИН, ведущий: Тем, кого уже судили, приговор – два месяца за решеткой. Среди арестованных – и бывший менеджер группы «Океан Эльзы», и журналисты – кстати, не только киевские, - и активист «Дорожного контроля», и активисты «Свободы». Безусловно, такой набор обвиняемых вызывает недоумение, особенно если учесть то количество провокаторов из праворадикальных движений и даже футбольных «ультрас», которые принимали участие в беспорядках 1-го числа и бессовестно раскачивали толпу, в результате чего милиционерам – молодым ребятам, которые стояли под градом камней, - которых давили грейдером и избивали цепями, - досталось ничуть не менше».

Популярна тема – як відрізнити провокатора. Євген Міхін попередив: «Иными словами, ситуацию на Банковой целенаправленно раскачивали до тех пор, пока все не переросло в беспорядки. Сейчас мы вам покажем еще раз, как выглядят те, кто профессионально занимается провокациями. Даже в столь многолюдной толпе этих ребят вычислить достаточно просто – хотя бы по закрытым шарфами и масками лицам. Они не стоят на одном месте, а перемещаются от одной группы людей к другой, провоцируя их словами и действиями. На вопрос: «А почему вы закрываете лицо, у них есть готовый ответ: «Я боюсь мести со стороны националистов и милиции». Они всегда готовы к активным действиям и преследуют две цели: в зависимости от ситуации они могут либо посеять панику, чтобы толпа стала неуправляемой, либо, когда страсти накалены до предела, спровоцировать милицию на силовые действия. Если футбольные «ультрас» управляемые, то чистой воды «ультрас» не подчиняются никому. Именно «ультрас» выломали брусчатку и швыряли ее в бойцов беркута. Еще одна группа – так называемые «титушки» - молодые ребята, профессионально занимающиеся боевыми искусствами. Они не вступают в споры и начинают действовать, когда толпа уже раскачена и готова идти куда угодно. Задача – устроить массовую драку внутри колонны. Одеты они, как правило, в спортивные костюмы и лиц своих не скрывают. Третья группа – неприметные люди. Они выглядят как самые обычные горожане, пришедшие на майдан, но при этом они больше всех якобы политически мотивированы. Они кричат популярные политические лозунги и тем самым заводят людей эмоционально и стараются максимально близко подойти к милицейскому оцеплению. Иными словами, они провоцируют и митингующих, и милицию».

Таким чином, у випуску «Событий недели» Майдан показаний місцем криміногенним, небезпечним і суперечливим, а дії провокаторів та екстремістів чітко не відокремлені від мирних вимог акції протесту. Кілька днів потому власник «України» Рінат Ахметов обережно, але все ж підтримав Євромайдан, висловившись на захист протестувальників. Можливо, після цього скепсису та упередженості в матеріалах «Событий недели» про масові протести поменшає.

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Засади моніторингу дивіться тут.

comments powered by Disqus