Подія тисячоліття і постановочна ковдра. Огляд тижневиків за 14-16 грудня 2018 року

Скрін-шот ICTV

Об'єднавчий собор: радість і трохи інтриг

Подією, що визначила порядок денний інформаційно-аналітичних програм минулого тижня, став Об'єднавчий собор Української православної церкви. Тому тижневики можна умовно розділити на «Подробиці тижня», які вийшли в ефір в п'ятницю, до Собору, і всі інші, в яких ця тема домінувала.

«Інтер» висвітлив підготовку Об'єднавчого собору, але зробив це у специфічний спосіб. Ведучий Олексій Ліхман повідомив, що триває історія зі звинуваченнями намісника Києво-Печерської Лаври в плануванні провокацій за гроші Москви. Заперечення з уст митрополита Павла в ефірі прозвучали, а от позиції СБУ чи інших правоохоронних органів не було. Крім того ведучий коротко розповів про те, що має відбутися 15 грудня: «собор тих єпископів, які бажають об'єднатися у новій церкві. Братимуть участь більшість ієрархів київського патріархату та УАПЦ. Представники державної влади неодноразово обіцяли участь і деяких єпископів УПЦ, та чи приїде хтось із них до Святої Софії невідомо. Що вже точно відомо — почесним гостем собору буде президент України».  І повідомив, що предстоятелі УПЦ КП та УАПЦ не претендуватимуть на посаду очільника автокефальної церкви. 

Згадав про Собор і традиційний гість студії, лідер «Опозиційної платформи За Життя» Юрій Бойко, який назвав його «роз'єднавчим» і наголосив, що церковну тему президент Порошенко використовує для власного передвиборчого піару, а ще — порушує Конституцію. «Церква відділена від держави і повинна сама вирішувати свої питання: коли об'єднуватись, приймати устави. А не так, як сьогодні, коли діючий президент каже: "Оця церква буде добра, ідіть всі туди", — а хто не йде, на того натравляють СБУ», — сказав він. Бойко назвав звинувачення проти намісника Павла наклепом і чомусь згадав інсценування вбивства журналіста Аркадія Бабченка як доказ того, що СБУ вірити не можна. Позаяк випуск виходив перед Собором, більше інформації на цю тему не було, але майже все, що прозвучало, мало негативну конотацію.

«Головна новина дня, тижня та й, певно, усього 2018 року», — так створення єдиної помісної церкви і обрання її предстоятеля назвали на ZIKу. Про результати Собору розповіли на початку випуску, лаконічно, максимально чітко, без надміру емоцій. Прозвучали синхрони Петра Порошенка та митрополита Епіфанія. Наголосили, що на Соборі були присутні представники УПЦ МП, щоправда, всього двоє.

Окремо глядачам запропонували біографічну довідку про Епифанія (Думенка), в якій крім традиційних віку, освіти, посад додали, що він є «намісником патріарха Філарета, тобто автоматично займе його місце у разі його смерті». В кількох словах згадали і про тих, хто був конкурентом за місце предстоятеля — ще одного представника церкви Київського патріархату митрополита Михайла та митрополита Симеона з УПЦ МП. І акцентували на тому, що в Московському патріархаті вже відреагували на участь своїх  митрополитів в Соборі — «двоє архієреїв, які були присутні на об'єднавчому Соборі, не мають стосунку до їхньої церкви, бо раніше, в Лаврі забороняли своїм представникам брати участь у об'єднанні українських церков».

Значно емоційнішими були інші канали, зокрема 5 канал. Віталій Гайдукевич також розпочав випуск з повідомлення про Собор. У його підводці це подія, яку «Україна чекала 333 роки. Можна бути католиком, мусульманином. Можна бути юдеєм, а можна взагалі не вірити в Бога, але не можна заперечити той самий факт, що вчора Україна виправила цілу низку помилок, зрад і фатальних історичних обставин». Ведучий провів історичні паралелі: «нарешті зараз Київ зміг використати наявні шанси для відновлення справедливості. Це важливо. І це важливо у першу чергу з точки зору нашої як країни, як нації, самоідентифікації. Як тут не повіриш у провидіння? Ну а для атеїстів нехай це буде знаковий збіг обставин. Тисячу років тому в цей час була знакова служба в Святій Софії. Сто років тому в цей час Україна майже отримала ту саму церковну незалежність. Держава зробила те, що змогла на той момент, але обставини завадили, там від нас нічого не залежало. І от нарешті, вчора, усі пазли остаточно склалися. Подобається це комусь чи не подобається, але вчора ми стали свідками того, як твориться історія». На каналі не було окремого сюжету про перебіг подій, традиційних синхронів, натомість показали найзнаковіші моменти без коментарів та дали коментарі релігієзнавиці Людмили Филипович, ректора Київського військового ліцею імені Івана Богуна Ігоря Гордійчука, інших мирян, представників духовенства, а також Петра Порошенка та митрополита Епіфанія.

Тижневик ICTV теж розпочав випуск із цієї теми. Собор Оксана Соколова назвала історичною подією, про яку мріяли ще з часів проголошення незалежності. Ґрунтовний матеріал Веніаміна Трубачова містив оповідь про перебіг Собору і події навколо нього з великою кількістю коментарів віруючих, духовенства, посадовців тощо. Розповіли й про Порошенка — коли приїхав, що сказав, що повідомила та опублікувала його прес-служба тощо. Додали трохи інтриг: «Посланець Константинополя немов відчував, що буде важкий діалог, навіть пішли чутки, що рішення відкладається і у Київ екстрено летить Патріарх. [...] Саме за наполяганням Константинополя настоятеля обирають не на Архієрейському соборі, як зазвичай у Московському та Київському патріархатах, а помісному, тобто голос у першому турі мають і прості священики і миряни. Це начебто не сподобалось Філарету, оскільки ускладнювало контроль за рішенням. Тим часом досвідчені віряни розмірковують про історичне значення».  Показали фрагменти промов Порошенка і Епіфанія з його подякою Філарету. Розповів журналіст і про самого митрополита, походження і освіту, що не пов'язує його з московською церквою. Прозвучала інформація і про УПЦ МП: участь двох митрополитів, позиція церкви щодо незаконності собору та інформація від СБУ про провокації в Лаврі. Цікаво, що тут, на відміну від «Інтера», не лише процитували намісника Лаври, а в показали синхрон представника Служби безпеки України. Процитували російських релігієзнавців, які переконані, що патріарх Московський Кирило не зможе зберегти свій вплив на Україну. Але журналіст наголошує не тому, що протидію автокефалії з боку Росії треба буде враховувати.

В спокійному тоні розповіли про Собор на «Україні». Олег Панюта також розпочав випуск із цієї теми, охарактеризувавши її як «подія тижня, але якщо виходити за рамки — історична подія останніх кількох століть» і додав, що «мудрість перемогла амбіції та породжені ними чвари». Сюжет Наталі Кравченко містить історичний екскурс і торкається підкилимних ігор, зокрема, інтриг навколо процедури голосування (відкрите чи закрите), суперечок про статус нової церкви (митрополія чи патріахат) тощо. Дали й позицію очільника УПЦ КП, адже «саме Епіфаній і був тим кандидатом заради якого Патріарх Філарет поступитися власними амбіціями і мрію одноосібно отримати томос».

Значний акцент зробили на реакції Росії на те, що відбулося: «Коли центр духовного життя Східної Європи з Москви переходить до Києва, то релігійне питання вочевидь стає геополітичним. Адже РПЦ разом з вірянами втрачає вплив та гроші і мізерні до розмірів середньостатистичної помісної церкви. Минулого тижня російській Патріарх, Кирил куди тільки не відправив листи зі скаргою на українську владу, яка на його думку, втручається у церковне життя. Не написав хіба, що Далай-Ламі та головному рабину. А так доноси від нього отримали, генсек ООН, Папа Римський і чомусь архієпископ Кентерберійський. Міг би і у Стамбул писати, але РПЦ ще в жовтні євхаристичне спілкування з Вселенським патріархатом припинила, якраз через Томас Україні».

Теми перепон із боку Москви, зокрема від УПЦ МП, торкнулися ще раз, в повідомленні про те, що «8 ієрархів української православної церкви московського патріархату не прибули до Софії Київської через тиск. Про це буквально годину тому заявив президент України Петро Порошенко на підсумковій прес-конференції у столиці». Позицію УПЦ МП в цьому повідомленні чомусь проігнорували.

Як особисту перемогу сприйняли Собор і його рішення на «1+1». Тут не просто найповніше і найдетальніше розповіли про перебіг Собору, процес прийняття рішення та інтриги, які йому передували, а й встигли записали ексклюзивне інтерв’ю з митрополитом Епіфанієм. Алла Мазур розпочала випуск урочисто: «Тисячі вірян вісім годин на морозі в очікуванні. Чотири тисячі поліцейських на вулиці, щоб день минув мирно. Була інформація, що готували провокації проти парафіян у Печерській лаврі. Майже дві сотні учасників об'єднавчого собору, які здали свої мобільні, аби жодна інформація не просочилася передчасно. Те, про що століттями мріяли мільйони людей в Україні, але не до кінця навіть вірили, що все може бути швидко, здійснилося. В суботу п'ятнадцятого грудня створено православну церкву України — така її офіційна назва, і обрано очільника митрополита Київського і всієї України блаженнішого Епіфанія. Іще трохи часу і помісна церква отримає Томос із рук вселенського патріарха». Втім, ТСН не був би ТСН, якби не почав шукати підводні камені. Мовляв, були моменти, коли все трималося на волосині. Чому так? За словами журналіста, «про зацікавлених у зриві собору не варто навіть говорити. Достатньо одного слова — Росія».

Сюжет Сергія Гальченка на цю тему — найповніший з тих, що були в тижневиках. 13-хвилинна детальна розповідь  про те, що передувало Собору, як проходило дійство і що було зроблено для безпеки. Основний акцент — на труднощах, що виникли під час собору. Фірмове нагнітання «ТСН. Тиждень» з використанням інформації, отриманої з таємних джерел: «В якийсь момент один із священників мені повідомив — Собор під загрозою. Не можуть дійти згоди по кандидатам на предстоятелі помісної церкви. Це означало б катастрофу», «Ми ще колись дізнаємося історію цього непростого дня, але зараз цікавило одне — результат».

Те, як зроблений сюжет, дозволяє глядачу ніби зазирнути за лаштунки і відчути, що він знає більше, ніж глядачі інших каналів: «можна собі лиш уявити, який тиск Московської патріархії довелося витримати його святості Варфоломію. Після Собору я зустрічаю архієпископа Євстратія. Він щасливий — все завершилося.

Архієпископ Евстратій (Зоря): Зовні бачили, що це було складно тому, що довго. Зсередини це виглядало це складніше, але я вірив. Я вірив в те, що Господь допоможе цей процес пройти.

Владико, в якийсь момент вийшов один із священників, я не буду називати його ім'я і прізвище, але він сказав, що є загроза того, що собор може розпуститися. Чи була така загроза?

Архієпископ Евстратій (Зоря): Я скажу так. За останній тиждень загроз того, що цей собор не відбудеться, було багато, інколи по кілька разів на день. Тому очевидно до моменту, коли вже все відбулося, то було побоювання, що щось може піти не так.

Всі погодилися з рішенням?

Архієпископ Евстратій (Зоря) Так. Всі прийняли рішення, привітали новообраного предстоятеля від митрополита Еммануїла. було вручено йому панагію, яку передав вселенський патріарх Варфоломій. Владика сказав слово, привітав усіх, висловив подяку і завершилося молитвою».

Розповіли і про участь представників УПЦ МП: «Від УПЦ Московського патріархату на собор приїхали лише двоє найсміливіших. Це митрополит Олександр Драбинко та Вінницький митрополит Симеон. Інші просто не наважилися, злякалися, не захотіли. Попри обіцянку для мільйонів глядачів нашої програми прибути на Собор не зробив цього і черкаський митрополит Софроній. Більшість чекала як повернеться справа. Раптом нічого не вийде, а вони засвітяться перед розлюченим Московським Кирилом».

У відведенні від сюжету Алла Мазур відзначила роль патріарха Філарета: «Зверніть увагу, патріарх Філарет приїхав на Собор уже не в білому клобуку, як належить за саном, а в чорному, як простий монах. Але пероцінювати його значення для створення помісної церкви просто неможливо. Ні новий очільник, ні вселенський Патріарх, ні президент, ні парламент не змогли б наблизитися до нинішньої історичної події, якби не фігура Філарета. Він вірив у цю ідею тоді, коли ніхто в неї не вірив, він будував церкву тоді, коли ніхто йому не допомагав, а навіть навпаки, він збудував з нуля українську Церкву Київського патріархату і зробив її найчисленнішою церквою в країні за кількістю вірних. І навіть в останній момент, все могло зірватися не зроби він мудрий крок і маючи повне моральне право, і всі можливості очолити об'єднану українську Церкву він поступився. Філарет відступив від керування церквою, але він не усунувся від впливу на духовне життя уже не церкви, а всієї країни. Мені здається, його роль нині зросте і не важливо, як зараз звучить титул — для нас він залишається справжнім українським патріархом і за все зроблене, і те, що ще зробить для України, від мене і від всього каналу «1+1» вам, ваше святосте, низький уклін».

Та на цьому зворушливому моменті церковна тема в програмі «ТСН. Тиждень» не завершилась, оскільки далі на глядачів чекало ексклюзивне інтерв'ю з митрополитом Епіфанієм. Сергій Швець поговорив із очільником, як повідомила Алла Мазур, буквально за годину перед ефіром. Про перші кроки (формування керівних органів церкви),  кількість парафій (називає кількість 7 тисяч) та Московський патріархат. Митрополит закликав вірних УПЦ МП не боятися долучитися до новоствореної церкви. А ще зізнався, що ніколи навіть не був у Москві. 

Окремим сюжетом чернівецький кореспондент ТСН Олег Тудан розповів про самого Епіфанія — де народився, який шлях пройшов і що про нього говорять односельці (говорять тільки хороше). 

Повернення картатої ковдри

Героєм тижня майже у всіх тижневиках став Роман Насіров, екс-голова Державної фіскальної служби, який рішенням суду був відновлений на своїй посаді. «Подробиці тижня», що вийшли в п'ятницю, повідомили, що «картата ковдра та Роман Насіров можуть повернутися у Фіскальну службу. Принаймні рішення суду про його поновлення існує. І сам Насіров вважає, що в нього є всі шанси потрапити до заповітного кабінету». В сюжеті Інни Томіної ситуація навколо Насірова названа «судовим детективом», «трагікомедією українського виробництва», «інформаційним серіалом» тощо. Мовляв, є рішення суду, сам фігурант готовий повертатися на роботу, але згоди уряду нема, а це означає, що до роботи Насіров приступити не може. В сюжеті наголошено, що гучна справа так і не зсунулася з мертвої точки, більше того, «поки судом не доведено, що пан Насіров таки завдав збитків державі — держава сама йому винна гроші — понад 180 тисяч гривень недоотриманої зарплати за 10 місяців». Журналістка повідомила, що проти такого повороту справи виступили активісти, які вважають, що це «очікуваний плювок від влади», мовляв, цього і варто було чекати.

Тему зачепили і в обговоренні з гостею студії, депутаткою від БПП та завсідницею ефірів «Інтера» Оксаною Продан, яка, за словами Олексія Ліхмана, «може дозволити собі незалежні оцінки щодо державних справ». Вона спробувала пояснити простою мовою: «Є рішення суду яке стосується звільнення Насірова, а є кримінальна справа за різні речі, яка була відкрита в частині його роботи в ДФС і це різні речі. Звільнений він був за подвійне громадянство, уряд на підставі цього звільняв. А кримінальна справа, яку ведуть НАБУ, прокуратура, продовжується».

«Перші про головне. Деталі» розповіли, що звістка про повернення Насірова викликала в соціальних мережах бурю. Подали реакцію влади та міжнародних партнерів: «в уряді заявили, оскаржуватимуть таке рішення суду. Розкритикували його і в посольстві США. Кажуть, це наслідок недосконалості судової та антикорупційної реформ». У сюжеті Дмитра Будкевича розбиралися, що ж саме інкримінується колишньому очільнику ДФС та чому його звільнення визнали недійсним: «Поновлення на посаді відбулося, тому що служителям Феміди забракло доказів подвійного громадянства екс-керівника податкової, а саме це було причиною його відставки. Посольство Великої Британії ось цим листом підтверджувало, у Насірова є британський паспорт. [...] Та інші докази прокурори суду так і не надали. Водночас друга причина поновлення на посаді — порушення процедури. Його мав звільняти голова уряду, а не міністр фінансів, розповідає юрист Анна Маляр». Глядача заспокоюють: поновлення не означає припинення кримінальної справи проти Насірова. Втім, є коментар і самого фігуранта справи, який вважає, що кримінальне переслідування проти нього не матиме успіху.

Оксана Соколова і Сергій Кудімов у випуску «Фактів тижня» підвели до розповіді про Насірова, обговоривши шпигунське посвідчення Путіна (куди ж без нього) та звинувачення на адресу Сергія Семочка. Про самого екс-очільника ДФС говорять з іронією: «Оксана Соколова: Ой, ну звільнити його, може, і звільнять, а потім поновлять на роботі, як Романа Насірова.

Сергій Кудімов: Оксано, ну всі ж сміялись з цієї ковдри, а вони виявилась фартовою.

Оксана Соколова: Так йому ще зарплату повернули, компенсували за оці дорописки, ось так тепер жартують в соцмережах. Поновлення на роботі фігуранта найгучнішої і певно, найяскравішої корупційної справи останніх років. Яке диво допомогло Роману Насірову виграти суди і коли він повернеться в свій колишній кабінет?».

У матеріалі Олександра Мельничука анонсували ексклюзивні коментарі Насірова. «Його поновлення на посаді голови ДФС, схоже, змінить розклади на політичній шахівниці та головна інтрига, чи вплине повернення Романа Насірова на хід кримінальної справи, яку відкрили проти нього більше року тому? Саме під час цього розслідування якраз і сплило подвійне громадянство Насірова. Він проходить по так званій "газовій справі Олександра Онищенка". На думку слідчих, Насіров безпідставно надавав преференцій компанії колишнього нардепа», — повідомляє журналіст. Анонсований ексклюзив фактично зводиться до репліки про те, що звільнення незаконне. А ще про ковдру: «будучи непритомним я навіть не знаю, що мені вкалювали. Ми досі не змогли з'ясувати фактично, чи це знову ж таки була постановочна ковдра». Чи не головний акцент — поновлення Насірова не перше і не останнє в черзі повернень посад звільненим чиновникам.

У програмі «ТСН. Тиждень» теж іронізували з цього приводу: «пам'ятаєте картату ковдру Романа Насірова? Так от мій колега Сергій Швець виявив, що вона чарівна. Принаймні так твердить у своєму сюжеті, бо цього тижня екс-керівник державної фіскальної служби, якого звинувачують в афері на два мільярди гривень мав усі шанси знову з'явитися на роботі». В матеріалі — відсилки до розслідування про Насірова, яке програма робила раніше, коли з’ясувалося, що в Британії він не вчився, а має там підданство і власність. Та проїхалися не лише по Насірову — за твердженням Сергія Швеця, в уряді знали, що роблять, коли звільняли голову ДФС: «існує ще одна хитрість щодо того звільнення. Формально для нього потрібно подання прем'єр-міністра, якого не було і суд за це вчепився. Юристи уряду не могли не знати, що дають Насірову прекрасний шанс відновитися в кріслі».

Висновок однозначний: суспільство вже не вперше пошили в дурні, причому влада робить це свідомо: «Враження, що над нами сміються. Влада, яка одного скомпроментованого чиновника заміняє наступним фігурантом кримінальних справ. Суд, який замість правосуддя влаштовує формальні читання по сторінці на день. Та й сам Роман Насіров, який в телеефірах уже захопливо розповідає, як він керуватиме Україною, коли стане президентом. Скажіть тепер, що ковдра не чарівна?».

Підступна зелена енергетика

Нові тарифи на комунальні послуги опинилися в фокусі майже всіх тижневиків. На «Інтері» розповіли, що в різних регіонах зміни в платіжках були різні: десь підвищення становило 18%, в Києві 23%, а в одному з районів Дніпра тарифи навіть були знижені. Автори програми порахували, де найдорожче тепло, і назвали лідером Кропивницький. Тему тарифів зачепили у розмові гостем студії, економічним експертом Тарасом Козаком, який зосередився на питання кредитів від МВФ. За словами експерта, «це буде війна: ринкова ціна на газ для населення чи все-таки трохи обмежена» (МВФ виступає за ринкову ціну).

У підводці до сюжету 5 каналу Віталій Гайдукевич виправдовує підвищення цін на комірне цивілізаційними чинниками: «Це вимагає МВФ, так живе цивілізований світ. За товар слід платити його реальну, а не вигадану вартість. Можна бути популістом і вимагати штучного впливу на ціни. Це пряма дорога до регульованої економіки, привіт СРСР. Можна бути реалістом, розуміти, що скрізь в світі ціни формує ринок, а значить, вони можуть і підвищуватися, і знижуватися». У сюжеті є інформація про нові тарифи у різних регіонах. Але закінчується матеріал певною надією, яку дає глядачам  експерт Андрій Герус. Мовляв, ціни на газ у світі падають, і, можливо «не буде потреби в наступному році цю ціну на газ переглядати, підвищувати. І більше того, можливо МВФ навіть буде згоден з тим, що не потрібно підвищувати, якщо ціни на газ продовжать своє зниження».

На ICTV розповіли, що люди почали отримувати платіжки з дивними сумами: «виявляється, це борги за попередні три роки. А от звідки вони могли з'явитися в людей, що справно платили увесь цей час? Ниточки потягнулися до обласних постачальників газу. І ситуація вибухнула скандалом, який докотився аж до Прем'єр-міністра». Оксана Соколова детально пояснила ситуацію про роль і захцянки «Нафтогазу» і облгазів: «"Нафтогаз" хоче сам постачати паливо населенню. Та обласні компанії так просто не здаються. Власне чому і з'явилися оці платіжки в людей. Офіційно це приведення обсягів газу до еталонних умов вимірювання. Ну що це означає? Кількість спожитого газу в ідеалі заміряють при температурі 20 градусів. Але на холоді газ стискається. Виходить взимку лічильники рахують в мінус постачальнику. І от цю похибку за останні три роки і навісили на споживачів». Більше того, «головна мета оцих *платіжок* навіть не зібрати гроші, а створити людям борги. Бо з тими боргами перейти до нового постачальника газу людина не зможе. Тобто це боротьба за споживачів на газовому ринку». Ведуча пояснює, що це боротьба не лише за тарифи, а за всю мережу газових комунікацій, яка зараз під контролем приватних облгазів, та бази споживачів газу, якої «Нафтогаз» не має. Експерт Сергій Фурса дає людям конкретну настанову: платити по платіжках без дорахувань. Це безперечно плюс — пояснення логічне і порада зрозуміла. А на додачу проінформували, що Гройсман ініціював перевірку облгазів.

Про підвищення тарифів на електроенергію розповіли в сюжеті «України». Втім спершу згадали про подорожчання хліба, сала, ліків та медичних послуг, проїзду в транспорті, газу, а потім дісталися і до електроенергії, зауваживши втім, що «єдине, чим можуть тішитися українці — поки що вони споживають найдешевшу в Європі електричну енергію».  І навіть після подорожчання на 2% вартість лишається найнижчою в Європі. «Натомість у другому півріччі наступного року електроенергія для населення таки може подорожчати. У Нацкомісії декларують, що після скасування формули "Роттердам +" ціни диктуватиме ринок, а отже вони можуть зрівнятися з європейськими». Нагадаємо, що формула «Роттердам+» лобіювалася структурами Ріната Ахметова, якому належить канал «Україна».

На «1+1» підійшли до теми оригінально і пов’язали її з розвитком зеленої енергетики: «за цим чорним димо із ТЕЦ, який зараз дме на повну, ми роздивилися дивний парадокс. Що більше в країні зеленої енергетики, то бруднішим стає повітря, довшими чеки на електрику і економіка не так уже і виграє. Чому ж цього не помічають в Кабміні або на Банковій? А може навпаки? Всі в курсі і добре знають, що роблять?». У сюжеті Ірини Прокоф'євої рефреном звучить теза: «нас дурять». Мовляв, гектари сонячних панелей та вітряків в українських реаліях завдають удар по кишені споживачів: «Називається він зелений тариф, а по суті узаконена схема на десятки мільярдів гривень, які ми всі оплачуємо. А ще грандіозна афера, коли під ширмою чистої енергії на повну катушку вмикаються світлові генератори. То хто ж так добре заробляє навіть коли сонце не світить, а вітер не дує». Далі журналістка пояснює: «В Україні є 4 основні види генерації. Усі електростанції продають свій товар держпідприємству "Енергоринок", що діє наче енергетичний казан — перемішує електрику між собою і потім продає в обленерго за оптовою ціною. Тому ми майже не помічаємо високу ціну окремих складників в тарифі, який платимо, а подивитися є на що. Бо наприклад, атомний струм продають всього по п'ятдесят копійок за кіловат. А от сонячний в десятеро дорожчий і оплачується лише в твердій валюті і це при тому, що "Енергоатом" належить державі, а вся зелена генерація зосереджена в приватних руках». Зелений тариф критикують, бо на ньому заробляють надприбутки з дозволу держави.

Чому «1+1» так активно взялися за тему? Відповідь не забарилася: «Вгадайте, хто ці спритники, які так поспішають наступного року запустити найбільші електростанції?». Експерт Андрій Герус називає ім'я Ріната Ахметова. Далі — більше: «вже сьогодні ДТЕК має чи не найбільший вітропарк в Україні, а наступного року анонсують відкриття потужної сонячної електростанції, третьої за обсягами в Європі. Загалом вони планують збільшити виробництво зеленої електрики до рекордних цифр і зафіксувати за собою отой зелений тариф, а це означає по 5 млрд гривень в рік і так кожен рік до 2030. Виходить близько 50 млрд гривень з наших кишень, але і це ще не все. Головний посил, який нам озвучили в цьому кабінеті, більше альтернативних електростанцій і таким чином зберігаємо екологію, економимо гроші, зменшуємо традиційну генерацію шкідливу і брудну. Але це добре для звітів і повний провал для галузі. Постійний стабільний струм забезпечує атомна енергетика. Якщо збільшується виробіток зеленої до умовних двадцяти п'яти відсотків, щось має скоротитися, інакше електроенергію нікуди буде дівати і це вдень, коли світить сонце. А що робити ввечері, коли наступають пікові навантаження і сонце вже сховалося? Правильно — балансувати систему маневреною вугільною електрикою і саме вона включається коли інші не працюють. Сподіваюся ви не забули хто тримає цю енергетичну галузь. Але в кінцевому результаті це означає лише одне і називаєтся зелено-вугільний парадокс».  Позиції Ахметова, яка б урівноважила всю цю критику, звісно ж, немає.

Вибори і піар

14-16 грудня про вибори і рейтинги говорили лише «Інтер» та ZIK.

На «Інтері» ситуацію в партії «Опозиційний блок» обговорили з гостем студії Юрієм Бойком, а ще присвятили їй окремий сюжет. Олексій Ліхман назвав тих, хто провів збори політактиву «Опозиційного блоку» і зібрався провести з'їзд в суботу (про його тенденційне висвітлення в новинах «Інтера» йдеться тут), «опозиційною меншістю». Він також розповів про позов одного з партійців Сергія Ларіна з вимогою заборонити внесення будь-яких змін в установчі документи партії, щоби запобігти «рейдерському захопленню». Позиції «ахметовського» крила «Опоблоку» в ефірі не було.

Озвучуючи результати соціологічного опитування Київського міжнародного інституту соціології, Олексій Ліхман акцентує на протистоянні: «Опозиційна платформа За життя» на третьому місці з 11%, натомість«виборці майже позбавили підтримки "Опозиційний блок", результат цієї сили був би у 6 разів меншим за опозиційну платформу "За життя" — всього-на-всього 2%». 

Розповідає ведучий і про опитування від Українського інституту соціальних досліджень імені Яременка та Центру «Соціальний моніторинг», де «Опозиційна платформа За життя» так само набирає 11% і посідає третю сходинку, а «у "Опозиційного блоку" без Юрія Бойка може бути підтримка на рівні 2%, і це значно нижче, ніж прохідний бар'єр». Таким чином, вибрані цифри з опитувань використовуються для того, щоб показати глядачам: «Опозиційний блок» уже не актуальний проект, усі на платформу «За життя».

Сам Бойко у студії намагається пояснити те, що відбувається, простими словами: мовляв, люди чекали від нас об’єднання з Рабиновичем, ми об'єдналися, але частина лишилася з Порошенком. Це погано, та не критично, бо навіть рейтинги показують, що об'єднання було потрібне. Проте самих колишніх колег Бойка по «Опоблоку» в ефірі глядачі так і не почули.

ZIK подав рейтинги нейтральніше. Із результатів дослідження КМІС були названі лише кандидати на пост президента, до того ж перелічували їх у зворотному порядку — з 10 місця, яке займає мер Львова Андрій Садовий. Про рейтинг партій ані слова. А от про самі партії є окремий сюжет — Олексій Братущак розбирався в конфлікті в «Опоблоку». У підводці Катерина Романюк розставила крапки над «і»: «Опоблок висунув на президентські вибори Олександра Вілкула, проте, з’їзд був практично засекреченим, бо його намагалися зірвати колишні однопартійці». Журналіст розповідає про природу конфлікту прямолінійно: «дві групи впливу Опоблоку: донецькі Ахметова-Колеснікова та газовики Фірташа-Льовочкина закидають одне одному співпрацю з владою і говорять про політичний розкол».

У матеріалі чимало синхронів від тих і інших із взаємними обвинуваченнями і критикою. Журналіст дистанціюється від обох таборів, більше того, з сюжету не одразу зрозуміло, хто зі спікерів за кого і хто проти кого.

«Війна публічно виривалася, просто її так не світили. Екс-регіонал запевняє — сварки у партії Януковича між газовиками та старими донецькими були завжди, на межі розколу Опоблок був іще 2 роки тому.

Тарас Чорновіл: Прихід Медведчука, мені здається, все це дуже швидко прискорив», — йдеться в сюжеті. Чорновіл також розповів, що в переговорах із «За життя» важливим було питання квот, яке остаточно розсварило опоблоківців: «⅓ Медведчуку, який має там буквально пару чоловік, які йому там підконтрольні більше чи менше. ⅓ — Льовочкину і Фірташу, і ⅓ Ахметову. З 70% піти на 30%, бізнесмени на таке не погоджуються».

Політкоментатор Володимир Фесенко у сюжеті озвучує інформацію, що переговори з політсилою Рабиновича були ініційовані з Москви, щоби помирити Льовочкіна з Рабиновичем, а Ахметов «виявився більш таким настирним, більш жорстким в переговорах».

Олексій Братущак розповів про політичні наслідки об'єднання: «депутатську групу так і не створили. Для цього прихильникам об'єднання довелося б вийти з фракції, що мало б наслідки позбавлення депутатських мандатів. Цього тижня ті, хто об'єднався з Рабіновичем, почали боротися за вплив на партію Опоблок. Юрій Бойко подав заяву до поліції щодо фальсифікації партійних документів. Бориса Колесникова терміново викликали на допит до МВС. Він передав привіт опоненту через Фейсбук.

Борис Колесников: Есть у нас сомнения, что ты, мил человек, стукачек, дурилка картонная, обмануть хотел?

Кореспондент: Також соратники Медведчука та Бойка вимагали заборони від Мінюсту вносити будь які зміни до реєстраційних документів партії "Опозиційний блок». Такої повної інформації про конфлікт в «Опоблоку» не отримали глядачі «Інтера».

Згадали на ZIKу і про співпрацю опозиційних сил із владою: мовляв, це вони закидають один одному, але «ще не так давно для Порошенка було вигідно вийти до другого туру президентських виборів з Юрієм Бойком. Соцопитування показували, що лише у такій парі чинний президент переміг би. Опозиціонери подібну співпрацю з владою спростовують». Тут цікаво було б почути думку представників Президента або хоча б його прихильників.  

Дивно, що «Україна» промовчала про розвиток подій в «Опоблоку», партії, без якої дотепер не обходився жоден випуск новин або тижневика.

Окрім згадуваного бенефісу Бойка на «Інтері», який повторюється мало не щотижня вже чотири роки, глядачі отримали порцію «паркету» від прем'єр-міністра Володимира Гройсмана. «Подробиці тижня» розповіли, як він вчергове пообіцяв допомагати і підтримувати тих, хто постраждав на Майдані та їхні родини, на що Уряд виділив рекордну суму.

«Україна» традиційно пропіарила своїх улюбленців Ріната Ахметова і Олега Ляшка. А от Арсенія Яценюка в тижневику 16 грудня не було, хоча протягом тижня він фігурував у новинах регулярно.

Моніторинг здійснює громадська організація «Детектор медіа» за підтримки уряду Королівства Данії. Висновки й погляди, висловлені в моніторинговому звіті, можуть не збігатися з позицією уряду Королівства Данії. Моніторинг здійснено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».

comments powered by Disqus