Під знаком олів'є. Огляд тижневиків 21‒23 грудня 2018 року

скріншот

Вибори наближаються, депутати чубляться, Європу лихоманить, скоро Новий рік і час рахувати, у скільки обійдеться тазик олів'є. Про що говорили «Подробиці тижня з Олексієм Ліхманом» («Інтер»), «Перші про головне. Деталі» (ZIK), «Час. Підсумки тижня» (5 канал), «Факти тижня» (ICTV), «Сьогодні з Олегом Панютою» («Україна») та «ТСН. Тиждень» («1+1»).

Бойовий запал народних депутатів

Про вибори в тижневиках цього разу говорили мало й неохоче, вочевидь відкладаючи задоволення, адже виборча кампанія стартує якраз під Новий рік, 31 грудня 2018 року. Натомість зосередилися на бійці у Верховній Раді.

Про сутичку між народними депутатами розповіли всі канали, але зробили це по-різному. Майже всі згадали, що хоч вона й відбулася після голосування за закон про назви церков, формальним приводом стало те, що народний депутат Нестор Шуфрич зірвав плакат із закликом віддати під суд Медведчука (це зауважили ZIK, ICTV, «Україна» і 5 канал). А от «Інтер» та «1+1» прізвища Медведчука не згадали. І якщо в «ТСН. Тижні» про бійку взагалі згадали побіжно, то в «Подробицях тижня» розставили власні акценти. «Депутати коаліції та опозиції пішли у рукопашну після розгляду церковного питання, бо в більшості вирішили зобов'язати УПЦ вказати в назві приналежність до Росії», — повідомили на «Інтері». А Юрій Бойко, прокоментувавши бійку, ствердив: на опозиціонерів напали ті, хто підтримав рейдерське захоплення церков. Хоча всі, хто міг гарантувати, що силового захоплення не буде, — і влада, і правоохоронці, і нова церква, — це вже зробили.

На ICTV приділили бійці багато уваги — детально переповіли, хто постраждав, кому вибили зуб (Юрію Бойку), хто отримав синці. «Україна» додала деталей, мовляв, плакат щодня на трибуну вивішували депутати від «Народного фронту».

Художньо змалював ситуацію Віталій Гайдукевич на 5-му каналі: «Невідворотність голосування по церковному питанню просто електризувала "Опоблок". Це сквозило скрізь, в заявах з трибун, це було видно по поведінці депутатів, по тому, як табло підтвердило: закон склала. Колишнім регіоналам тільки й лишалося зірвати стрибуни плакат з Медведчуком. Якщо раніше для Нестора Шуфрича колекціонування цих зображень кума Путіна миналося без наслідків, то цього разу наслідки прилетіли від представників "Народного фронту", і не лише йому. Дісталося тут і Юрію Бойку. По тому, як шарпанину розтягли, екс-регіонали жалілася на стусани, мовляв, яка дикість, ніколи такого не було. Напевно, підзабули, як за Януковича фракція регіоналів могла опонентом голову стільцями прибивати і навіть не червоніти при цьому».

«Подробиці тижня» схарактеризували ситуацію в парламенті як «передсвяткове загострення». Ведучий Олексій Ліхман анонсував сюжет про парламентський тиждень як уособлення того, чим українська політика жила цілий рік: «У час із понеділка по п'ятницю політики зуміли вмістити все: від шантажу заради отримання бюджетних грошей до передвиборчого піару, від бійки в парламенті до мітингів за і проти земельного мораторію, від прокльонів на адресу МВФ до радості, що Україна, дякуючи тому ж МВФ , не збанкрутує»

У сюжеті говорять переважно завсідники «Інтера»: Юлія Тимошенко, Юрій Бойко, Олег Ляшко, які висловилися за мораторій на продаж землі, а Вадим Рабинович розкритикував демарш мажоритарників, яким урізали фінансування. У матеріалі аж три представники «Опозиційної платформи — За життя»: Микола Скорик, Бойко і Рабинович.

Народні депутатка й депутат Тетяна Острікова і Володимир Куренний у студії обговорили мораторій на землю, кредит від МВФ, аудит НАБУ, розділення фіскальної служби й низький інтелект депутатів цього скликання. Представниця «Самопомочі» Ірина Сисоєнко, також постійна гостя тижневика «Інтера», говорила про проблеми охорони здоров’я, зокрема, можливі проблеми із законом про трансплантологію, який мав би бути ухвалений до 1 січня 2019 року. Цього не сталося і є ризик, що з початком нового року операції в Україні будуть зупинені. Сисоєнко перевела всі стрілки на Міністерство охорони здоров'я, яке, за її словами, мало підготувати впровадження закону і не зробило цього. «Уряд має сформувати єдину інформаційну систему, мають з'явитися нові спеціальності, як лікарі-трансплант-координатори, має бути закуплено медичне обладнання, яке може констатувати смерть головного мозку в реанімаціях в БСМП, в відділеннях відповідних, і все це потребує також державного фінансування. Також сьогодні немає зовсім стандартів і протоколів для проведення певних дій для проведення трансплантацій. 29 законних актів, постанов уряду , наказів Міністерства охорони здоров'я на сьогодні фізично відсутні, тому система трансплантації з 1 січня 2019 року не побудована для її впровадження», — заявила вона. Позиції міністерства в ефірі не було.  

Крім бійки, «Перші про головне. Деталі» зосередилися на історії з мажоритарниками. Проблема «виникла тому, що на округи, які представляють обранці, з бюджету не перекинули обіцяних грошей, а це ж ремонти лікарень, садочків, шкіл і дитячі майданчики, і подарунки у вигляді техніки, які нардепи часто вручають від свого імені. Тож мажоритарники відмовлялися голосувати поки проблема з коштами усе ж таки не вирішать», — каже Катерина Романюк у підводці. Олексій Братущак у матеріалі наводить численні приклади того, що народні депутати піаряться й роздають подарунки державним коштом.

У сюжеті представники «Опори» називають кілька прізвищ парламентарів, помічених в тому найбільше: «Ігор Гузь — Волинь, Костянтин Іщейкін — Полтавщина — є два одразу. Це по піар-акціям. Є два депутати з Черкащини. Це Сергій Рудик і Антон Яценко». Пізніше народний депутат від «Самопомочі» Єгор Соболєв пояснює ситуацію, мовляв, депутати голосують за бюджет, а на їхні округи за це виділяються кошти, які ті ж депутати згодом використовують для будування доріг, наприклад. Міністр фінансів Оксана Маркарова називає таку систему хабарями для мажоритарників. Перелічені в сюжеті конкретні партії, представники яких отримують більше на свої округи: «Аналіз видатків на соц-економ-розвиток демонструє — найбільші суми йдуть на округи депутатів із провладних фракцій.

Андрій Савчук: Середній розмір субвенції на одного депутата то на першому місці це "Народний фронт" — 44 млн гривень, на другому група партія "Відродження" — 31 млн гривень, на третьому Блок Петра Порошенка — 27 млн гривень».

«Факти тижня» також розповіли про підсумки політичного тижня. Володимир Соколов іронічно зауважив, що Рада таки встигла плідно попрацювати, однак більше його зацікавили новорічні партійні корпоративи. Достатньо уваги присвятили бійці між народними депутатами, а також протистоянню навколо мораторію на землю.

Помітили на ICTV і розкол в «Опозиційному блоці»: «Від спільного проекту "Опозиційна платформа За життя" за булаву змагатиметься Юрій Бойко. Тоді як "Опоблок" на своєму нещодавньому з'їзді висунув кандидатом у Президенти Олександра Вілкула». І не забули про лідера «Громадянської позиції» Анатолія Гриценка, якого останнім часом на ICTV багато. Його назвали позапарламентським кандидатом (скоріш за все, така характеристика допомагає відмежувати Гриценка від того бардаку, що діється у Верховній Раді) і серйозним претендентом на вихід у другий тур на думку фахівців (прізвища яких не названі). А ще навколо Гриценка розпочалися об’єднавчі процеси — теж плюс. Окремий сюжет «Факти тижня» присвятили майбутньому відпочинку народних депутатів — все, як у цьому тижневику люблять: багато подробиць і трохи таблоїдності.

Журналісти «ТСН. Тижня» намагалися максимально систематизувати інформацію про майбутніх кандидатів у Президенти. Сергій Швець дійшов висновку, що «їх можна розділити на групи, хоча поділ доволі умовний. Більшість політики, половина чинні члени парламенту. Кожен шостий  військовий. Соратників чинного Президента немає, всі до нього у відкритій чи прихованій опозиції. Багато відверто технічних кандидатів, або ж спойлерів, завдання яких  псувати результат фаворитів». Ні про кого надто докладно не розповідає, але каже, що участь у виборах — задоволення дороге. Принагідно критикує Порошенка: «Майже всі нинішні претенденти діляться на тих, хто говорить про мир, але прагне перемоги у війні з Росією, і тих, хто говорить про мир, але прагне капітуляції України. Відкрито про братерство з Москвою не наважуються сьогодні заявляти навіть її абсолютні ставленики  це ще одна відмінність нинішніх перегонів, однак і критикувати дії Кремля наважуються одиниці. Втім, найважливішим у виборі може стати неприємний і вже непоправний для чинного Президента фактор. Простими словами: "Влада краде, а ми біднішаємо!". Коли нема чого їсти, вже не думаєш, щонайменше про віру й мову».

Хто ж може здобути перемогу? «Соціологічні дослідження твердять, що українці прагнуть зовсім нових облич. Нові для політики люди цілком здатні переломити на свою користь як хід кампанії, так і її результати, навіть в такому звичаєвому суспільстві, як наше», — каже Швець. Чиїми обличчями ілюструють цю тезу? Зеленського і Вакарчука, шах і мат.

Рятуйте, рейдери!

Якщо минулого тижня тижневики радісно розповідали про Томос і його перспективи, то цього разу радше говорили про законодавчі ініціативи, переходи храмів під іншу юрисдикцію і проблеми, які з цим пов'язані.

Цього разу на «Інтері» про церкву говорили немало. В основному критикували закон про зміну назв церков. Говорили про це і депутати-опозиціонери в сюжеті, й політичний патрон каналу Юрій Бойко у студії. Зокрема, народний депутат від «Опозиційної платформи — За життя» Микола Скорик сказав, що «це початок серйозного громадянського конфлікту всередині України, тому що законопроект призведе до рейдерських захватів майна і землі Української православної церкви. Немає ніякої російської православної церкви. Є Українська православна церква, згідно всім документам». Рейдерським назвав закон і Юрій Бойко.

Цікаво, що на каналі не розповіли про переходи окремих храмів під юрисдикцію новоствореної помісної церкви. Вочевидь, щоби не баламутити глядача, якому нав'язують враження, що новостворена помісна церква — це політичний проект Президента і до вірян стосунку не має.

Значно спокійніше про закон говорять на ZIKу, але зауважують, що «у Московському патріархаті вже заявили: змінювати назву не будуть». Разом із тим фокусуються на фактах переходу окремих храмів УПЦ МП до новоствореної помісної церкви. У сюжеті перевіряють, як це відбувається на Вінничині, де до новоствореної церкви перейшов митрополит Симеон. Є приклади священиків, які перейшли в ПЦУ разом із митрополитом, і  тих, хто залишився в Московському патріархаті. Журналіст робить висновок, що проблем не буде з тими храмами, які належать державі чи сільським громадам, а от із храмами, що належать релігійній організації, у разі переходу до помісної церкви ситуація буде складна: «Усе вирішуватиметься зборами таких організацій і голосуванням, але в законодавстві є недоліки, отож конфліктів під час переходу церков не уникнути». Втім, поміркована позиція і митрополита Симеона, і митрополита Варсонофія, якого в УПЦ МП прислали йому на заміну, приводить журналіста до висновку, що обійдеться без силового протистояння.

«Факти тижня», розповідаючи про ухвалений Верховною Радою закон, акцентували на тому, що депутати також хотіли заборонити діяльність московської церкви у прифронтовій зоні, що «Опозиційний блок» назвав передвиборчим трюком Президента. 

«Погрози та прокльони. На жаль, так зустріли деякі духовні керівники Московського патріархату створення єдиної Православної церкви України. Після історичного рішення в суботу цей тиждень став випробуванням на толерантність, терпимість, свободу вибору», — розповіла Оксана Соколова. «Факти тижня» акцентують на рішеннях Синоду УПЦ МП щодо двох митрополитів, які брали участь у Соборі — їх відсторонили, а в єпархії прислали інших представників УПЦ МП. «Ситуація до болю нагадала суто мирські рейдерські розбірки навколо прибуткових підприємств. До силового захоплення, слава Богу, справа не дійшла, але думаю, ключову роль тут зіграв лист з Константинополя, яким Вселенський патріарх залишив єпархії двом митрополитам — Олександру та Симеону», — розмірковує ведуча. 

У сюжеті Олександра Візгіна згадується конфлікт перед Собором у Київському патріархаті: «Як переконували митрополита Луцького Михаїла зняти свою кандидатуру у другому турі? Він уже заявив, що без шантажу не обійшлося. Щоправда, Філарет це заперечив». Втім, детальніше він розглядає ситуацію в Московському патріархаті — реакцію Синоду на участь двох митрополитів у Соборі, реакцію мирян і перехід до помісної церкви. Перспективи оптимістичні: «На масове приєднання єпархії Московського патріархату навряд чи варто розраховувати, принаймні, найближчим часом. Але в тому, що цей процес триватиме, фахівці не сумніваються. Цього тижня про наміри приєднатися до Православної церкви України оголосили ще декілька парафій: на Вінниччині, Буковині, Львівщині і Закарпатті. Інші — готуються до цього».

Традиційно звернули увагу на реакцію Росії. У «Фактах тижня» згадується Путін, який вважає, що на Україну чекає важкий переділ церковної власності. Втім, предстоятель помісної церкви Епіфаній в ефірі «Свободи слова» на ICTV заявив, що протистояння не буде: «Ніякого захоплення храмів Московського патріархату з боку єдиної церкви не буде. Ті парафії, які проявлять бажання, вони повинні бути прийняті». Втім, «Факти тижня» попереджають, що «у кремлівських ЗМІ роздмухують істерію, буцімто Київ готується захоплювати лаври. Насправді, питання приналежності головних православних святинь зараз поставили на паузу і поки вважають за краще зняти з порядку денного».

«Сьогодні» зауважили, що попри очікувані церковні конфлікти протистояння було одне — у стінах парламенту. Втім, Олег Панюта не радить розслаблятися: «Процес створення помісної церкви триває і за два тижні до отримання Томасу може статися все, що завгодно». Сюжет Наталії Кравченко розповідає про протистояння за храм у Рівному, яке триває вже не перше десятиліття. Собор нічого не змінив: «Через тиждень після Обєднавчого собору тут нічого не змінилося. Думки парафіян розділені, як і сам храм».

Втім, «Україна» теж звернула увагу на слова Путіна: «Вперше зміни в релігійному житті українців прокоментував російський президент. З чотиригодинної підсумкової прес-конференції він цьому питанню приділив лише 3 хвилини. Але сказав про все. Його турбує церковна власність, і він прогнозує кровопролиття». Також згадали про ситуацію в РПЦ і можливу зміну патріарха Кирила.

Сюжет Сергія Гальченка у «ТСН. Тижні» присвячено здебільшого ухваленому закону. Журналіст нагадує, що «Московський патріархат  це додаток, який почали вживати журналісти, аби віряни знали, кому підпорядковується церква, яку вони відвідують. Ті самі віряни мали пам'ятати інший факт, який вказує на те, що їх просто водять за ніс». Що ж мається на увазі? «Олександр Саган, релігієзнавець: До 2007 року ця церква називалася Українська православна церква Московського патріархату. В 2007 році були внесені зміни до статуту і додаток "Московського патріархату" був ліквідований. Чому? Тому що церква провела соціологічні дослідження внутрішні і, користуючись соціологічні дослідження, які були в Україні, і вони зрозуміли, що оцей додаток "Московський патріархат" знижує популярність церкви майже в два рази, а в деяких регіонах і більше ніж в два рази, і тому прибрали, для того щоб фактично маніпулювати свідомістю віруючих.

Тож аби не втратити вірян, УПЦ МП прибрала додаток "Московський патріархат", але правду ж не приховати». Далі у стилі «скандали-інтриги-розслідування» журналіст знаходить згадки про ієрархів УПЦ МП на сайті РПЦ, читає статут і доводить, що структурно ця церква є частиною Російської православної церкви. «Українська православна церква є частиною РПЦ і назва "Українська православна церква" не відповідає дійсності. Вірян обманюють і все це має змінити новий закон», — стверджує кореспондент. Сергій Гальченко висловлюється про Московський патріархат доволі зверхньо («Чим нова і правильна назва церкви завадить Онуфрию і компанії надалі вірити і молитися Богу? Та нічим, звичайно»), ще й прогнозує, що «лише за останні дні вже десять громад Московського патріархату вийшли з УПЦ МП та перейшли до Автокефальної Православної церкви України, а Різдво тільки наближається».

Віталій Гайдукевич розпочав ефір програми «Час. Підсумки тижня» з аналізу розвитку церковного конфлікту у двох площинах. «Площина перша, в принципі, цілком позитивна — парафії поволі переходять з Московського патріархату до Православної церкви України. На кінець тижня десь близько десяти таких або до десяти таких фактів зафіксовано, тут і Поділля і Закарпатті, Львівщина і скрізь все мирно. Негативна площина — це просто істерика з приводу розбудови і визнання Незалежної Української православної церкви. Тут цілий "букет неадеквату": починаючи від пранкерів, які біса женуть в телефонну слухавку Епіфанія, і завершуючи офіційними заявами Кремля. Природно, що "пригорати" стало міцніше після рішення парламенту, що церква, яка керується з Москви, не має права називатися українською, тож мусить переназватися», — охарактеризував ведучий ситуацію.

У сюжеті Ірини Герасимової згадана ситуація, що склалася в УПЦ КП перед Собором, але більше уваги до УПЦ МП. «Маємо дві реальності — з одного боку, прокремлівські представники Московського патріархату на синоді у лаврі відхрещуються від вчорашніх своїх митрополитів, а керівник російської церкви Кирило пише листи іншим помісним церквам світу з проханням не визнавати незалежну церкву України. Натомість Константинополь позбавляє статусу Київського патріарха керівника Московського патріархату в Україні Онуфрія, але надсилає вірчі грамоти і підтверджує приналежність до православної матері-церкви архієреєм Симеона та Олександра. Ці дві реальності існують не лише у верхах, але й серед священства та вірян», — резюмує журналістка

Новий рік на порозі

Перед Новим роком традиційно виходять сюжети про те, як накрити святковий стіл із мінімальними затратами. Ці матеріали сповнені ноу-хау — тижневики навперебій вимірюють «індекс олів'є», «індекс холодцю» тощо. Із програми в програму переходять символи Нового року: свиня, олів'є і червона ікра.  

В ефірі «Інтера» розмірковували, чи всі українці зможуть собі дозволити пишний новорічний стіл. Втім, «незалежно від бюджету, королем на кожному столі буде він.

Чоловік : Буде олів'є з шампанським, це обов'язково.

Жінка : Салат олів'є.

Жінка : Оливье салат.

Жінка : Как обычно, оливье.

Бо без нього і Новий рік не свято. Адже за індексом олів'є навіть макроекономічні показники звіряють і рівень інфляції вираховують, і загальне подорожчання продуктів».

Журналістка Любов Кукла стверджує, що ціна новорічного бенкету зросла на 20%. Щоправда, не уточнює, в порівнянні з яким періодом.  

«Україна» виміряла вартість новорічного столу за «індексом холодцю». Втім, анонс від Олега Панюти дещо напружив: «Прийдешній рік жовтої земляної свині вже переполошив багатьох українців і головне питання, чи можна готувати страви зі свинини та їсти сало в ніч проти першого січня?» Страшно? Не бійтеся, все можна, в сюжеті — кілька традиційних та кілька нових рецептів. Втім, до чого тут «індекс холодцю» і що він показує, так і не зрозуміло, оскільки вартістю продуктів, необхідних для цієї страви, нічого не вимірють.

А «Факти тижня» вирішили зосередитися на червоній ікрі. Ведучі тішаться, як діти: «Ось у нас теж є ікра на бутербродах і ложкою. Подивіться, зовні абсолютно однакова, але ось цю ми зробили самі. Так, за допомоги желатину, червоного соку , олії, цукру. Точнісінько так, як ви бачите на цьому відео. Рецепт можна легко знайти в інтернеті і зробити це може будь-хто». Втім, задаються питанням: як розпізнати підробку. Цьому питанню журналіст Веніамін Трубачов присвячує окремий сюжет. Розібратися в якості цього продукту допомагають експерти. Висновок парадоксальний: «Ікру можна зробити і вдома. І зараз ми з шеф-кухарем покажемо кілька варіантів, щоб було недорого, смачно і корисно».

Також на ICTV розповіли і про передноворічні курйози: бійку Дідів Морозів в Одесі і крадія в костюмі Санти на Закарпатті, який перечепився через паркан і так застряг.

Цілий новорічний марафон запропонували глядачам у програмі «ТСН. Тиждень». Тут і підсумки року, що минає, і традиційні сюжети про новорічний стіл. Серед знакових подій за версією тижневика «1+1» — видворення Михеїла Саакашвілі, арешт Надії Савченко, «джавеліни» в Україні, 69 заручників Кремля, фінал Ліги чемпіонів у Києві, вбивство Катерини Гандзюк, підірваний арсенал в Ічні, повстання євроблях, бій у Керченській протоці, оголошення воєнного стану, перемоги українських боксерів, Об'єднавчий собор Української помісної церкви. Також тижневик дав економічні прогнози на 2019 рік — зростання зарплат, пенсій і податків, законодавчі зміни тощо.

Але було й олів’є, як без нього: «Ми в "ТСН. Тижні" досі любимо рецепт, який знайшла колись наша Юлія Дячук. Пригадуєте, як вона по всій країні вибирала найсмачніший? Так от, олів'є подорожчав і добряче. Ось як було торік, а ось вартість нинішня».

І про рік свині теж згадали: «Цьогоріч можемо обійтися і без свинини. Бо ж зустрічаємо рік жовтої свині, і ви ж розумієте, хто захоче образити іменинницю майбутнього року? Тому замінимо свинину куркою: смачно, та й дешевше. А от на делікатесах зекономити цього року не вдасться аж ніяк. Шпроти, ікра, копчена рибка. Так хочеться себе побалувати в цю особливу ніч». Всього ж за її підрахунками «1254 гривні — стільки приблизно потягне наш новорічний стіл 2019 на родину із чотирьох чоловік і то дякувати небу, здорожчало все не так страшно, гривень на 200 порівняно із минулим роком. Бо з 2017-го на 2018-й, пам'ятаєте, ціна святкового столу стрибнула більш ніж на третину». Алла Мазур нагадує, що «спеціалісти з магії радять не забути і про гриби — відомо, що хрюша дуже любить трюфелі», попереджає, що наступного року пануватиме стихія землі, а це значить, що на новорічному столі обов'язково мають бути овочі і фрукти. А в сюжеті мольфарка разом фз журналістом Костянтином Грубичем готує магічний коктейль і обговорює, яким буде 2019 рік для представників різних знаків зодіаку.

Кровопивця власною персоною

«Інтер» дає ексклюзивну можливість піаритись в ефірі тижневика представникам «Опозиційної платформи — За життя». В сюжеті про ситуацію у ВР різні питання коментують Микола Скорик, Вадим Рабинович і Юрій Бойко. З явним перегином на користь партії була й соціологія: Олексій Ліхман розповів, що за даними свіжих рейтингів, правда, без подробиць, чиїх і наскільки свіжих, Юлія Тимошенко лідирує як кандидат у Президенти (24,5%), на другому місці — Юрій Бойко (13%), на третьому — Петро Порошенко (теж 13%). Серед партій лідирують «Батьківщина» (25%), «За життя» (13,5%), БПП (обтічно зазначили, що у них трохи менше) та «Громадянська позиція» (майже 13%). Не оминули нагоди ущипнути своїх колишніх улюбленців: «Цікаво, що результат "Опозиційного блоку" на рівні статистичної похибки лише 3 %, отже у наступну раду ця політична сила може і не потрапити». 

Юрій Бойко знову, як і сотні разів за останні кілька років, став гостем студії «Подробиць тижня». З ним обговорили справи церковні (політик назвав закон таким, що провокує церковний конфлікт і матиме наслідки), співпрацю з МВФ, підняття ціни на газ і політичні перспективи в 2019 році. Бойко очікує, що влада зміниться, й натякає, що новою владою стане його політична сила: «Задача перед новой властью это, в первую очередь, принести в страну мир, чего хотят все люди. А дальше заниматься экономикой и перестать быть попрошайками в мире. Перестать ездить по миру и сшибать кредиты, а заниматься своими рабочими местами, своими предприятиями. Делать так, чтобы люди чувствовали заботу государства о себе, а не работать и ходить на коленях: вот дайте нам ещё один кредит, дайте нам ещё что-то. То есть, на самом деле, возрождение национальной гордости и борьба с бедностью — это вот то, чем будет заниматься, чем мы будем заниматься после смены власти».

Проте Бойко цього разу був лише другим за кількістю самопіару в «Подробицях тижня»: 15 хвилин ефірного часу прем'єр-міністр Володимир Гройсман розповідав про те, як уряд дбав про українців цього року і як дбатиме наступного. З одного боку, важливо, щоби влада мала змогу розповідати про свою роботу, з іншого  15 хвилин прямого ефіру для піару урядових ініціатив — це занадто. А питати під час розмови: «Чи реально очікувати від політиків реформ, а не популізму?» — це дуже зворушливо.

Юлія Тимошенко окремим повідомленням розповіла, якої шкоди може завдати приватизація газотранспортної системи, яка для України «стратегічна і дуже коштовна власність». У паркетному матеріалі про французькі вертольоти Airbus засвітилися Президент Петро Порошенко і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

Не забули і про економічний інтерес одного з власників каналу, Дмитра Фірташа — виробництво добрив. Окремий сюжет «Подробиці тижня» присвятили загрозі імпорту добрив із Росії. Тему коментує екс-регіонал Сергій Шахов із «Волі народу» і Андрій Антонищак з «Народного контролю». «За підрахунками депутатів, лише за 2017-й Україна заплатила за російські добрива понад півмільярда доларів. У той час як наші хіміки через це лишалися без роботи», — переживають за долю хіміків у сюжеті. Звісно, іншої думки, не вигідної Фірташу, не наводять.

«Україна» традиційно показала Олега Ляшка, який виступив за мораторій на продаж землі, і нетрадиційно показала Ріната Ахметова. Власник каналу майже ніколи не з'являється в піар-сюжетах, які виходять у кожному випуску «Сьогодні». Цього разу такий сюжет вийшов не як завжди, третім-четвертим, а наприкінці програми, і в ньому вишенька на торті — синхрон самого Ріната Леонідовича про проект для дітей «Твоя суперсила». Фігурував Ахметов власною персоною і в новинах «України». Певно, це новорічне диво або особливий подарунок від відданих журналістів інвестору-благодійнику.

На «1+1», підсумовуючи 2018 рік, згадали про тему, що не давала каналові спокою — «Роттердам+». Алла Мазур назвала двох винуватців: Порошенка і Ахметова: «почесне звання, "Кровопивці року" я б віддала, формулі "Роттердам Плюс", бо незнищенна ця формула і далі нахабно і зухвало тягне з наших гаманців гроші в одну і без того довгу кишеню.  Загалом, тільки вдумайтеся, 35 млрд гривень за три роки. Якщо хтось забув, я нагадаю: ця особлива формула розрахунку вартості електрики робить теплову генерацію України найдорожчою у Європі. Її придумали й узаконили майже три роки тому, тоді це пояснювали необхідністю імпорту з-за кордону і відмовою від шахт на окупованих територіях. Але це виявилося обманом. Формула твердить, що Україна купує вугілля для теплоелектростанцій в далекому Роттердамі за європейською ціною, потім вантажать на кораблі, доставляє морем, потім знову платить за перевалку у порту і знову везе уже залізницею. І тільки потім його спалюють на українських ТЕЦ, але насправді всього цього шляху не існує. Ні в якому Роттердамі ми нічого не купуємо, а просто платимо за цю неіснуючу доставку. І що найцікавіше: те, про що я кажу, вже не новина. Всі про все знають. Експерти і ми розказали не раз, НАБУ почало розслідування, а нове керівництво Нацкомісії з врегулювання енергетики навіть скасувало цю грабіжницьку формулу, щоправда, лише на папері. Труби теплової генерації димлять, а всі українці і далі платять корупційний плюс. По 400 гривень щосекунди. Так-так, 400 гривень кожної секунди тече у приватні кишені. Кажу про множину, бо неможливо, щоб енергохолдинг "ДТЕК" і його власник Рінат Ахметов зміг провернути таку оборудку один, без найвищого покровительства держави, рівня Президента. Є дані, що там навіть мають свій бонус із цієї ренти, цілком узаконений. Неофіційні джерела стверджують, по півмільярда на рік. І тут у мене лише одне запитання, скільки ще триватиме оце потурання примхам людей, що перетворюють державу на власний, прибутковий бізнес?» Звісно, обійшлося без коментарів і Ахметова, і Порошенка. Хто ж дає слово кровопивцям?

Моніторинг здійснює громадська організація «Детектор медіа» за підтримки уряду Королівства Данії. Висновки й погляди, висловлені в моніторинговому звіті, можуть не збігатися з позицією уряду Королівства Данії. Моніторинг здійснено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».

 

comments powered by Disqus