Непомічений розкол «Опоблоку». Огляд тижневиків 16-18 листопада 2018 року

Скрін-шот канал "Україна"

Міста, що замерзають, УПЦ, яка не приходить та нові лідери, які приходять. А ще розкол в опозиційному таборі, про який розповідають тільки те, що вигідно власнику, або не розповідають нічого, якщо власнику вигідно мовчати. Про що говорили й мовчали «Подробиці тижня з Олексієм Ліхманом» («Інтер»), «Перші про головне. Деталі» (ZIK), «Час. Підсумки тижня» (5 канал), «Факти тижня» (ICTV), «Сьогодні з Олегом Панютою» (Україна) та «ТСН. Тиждень» («1+1»).

Холодні міста і зірвані пломби

Заморожені українські міста стали темою №1 для телевізійних тижневиків. У цю тему вдалося вмістити як конкретну інформацію, репортажі з місця подій, так і паркет, джинсу або критику президента.

«Подробиці тижня з Олексієм Ліхманом» («Інтер») зробили особливий акцент на тому, як влада вирішувала, чи принаймні, намагалася вирішити проблеми холодних міст. Великий матеріал про Смілу, ще один сюжет про відсутність опалення в новобудовах, матеріал про «Нафтогаз», розмови з чиновниками і експертами — було де розгулятися.

На початку ведучий побіжно згадав про Кривий Ріг, де зривання пломб було непублічним, а далі перейшли до висвітлення смілянських проблем. В сюжеті Станіслава Кухарчука, як і в матеріалах інших тижневиків, було чимало прикладів реальних людей, що ілюстрували те, в якій ситуації опинилося місто: літні люди в холодних будинках, діти мерзнуть в дитячих садочках і школах, пацієнти в лікарнях під двома ковдрами тощо.

В сюжеті чітко названа причина: «борги попереднього постачальника тепла, приватної компанії "Смілаенергоінвест". Підприємство працювало в місті з 2010 року, використовуючи 20 комунальних котелень, і за цей час приватники заборгували Нафтогазу майже 86 мільйонів гривень і цієї весни пішли зі Сміли по—англійськи, не розплатившись. НАК виставив ультиматум: або місцева влада погашає чужі борги, або тепла не буде. На початку тижня переговори остаточно зайшли в глухий кут, а місто перетворилося на зону комунального лиха. Вчора до Сміли приїхав перший заступник голови Нафтогазу, от тільки теплої зустрічі не вийшло. Та попри тиск жителів позиція Нафтогазу так і не змінилась. Мовляв, місто має розплатитися за "Енергоінвест"».

 Процитували й заяву президента, де він наголосив, що потрібно «зірвати пломби» і дати людям тепло під його відповідальність — власне ця заява позиціонується як фактор, що переломив ситуацію. Втім остаточно проблема не вирішена, адже «Сміла забирає газ для котелень несанкціоновано. Договір на постачання палива ще не підписаний, та й від претензій Нафтогаз не відмовився. Місто ж брати на себе борги не хоче».  

Потрапив у сюжет і смілянський вояж Юлії Тимошенко — показали її емоційний синхрон із подякою смілянцям за боротьбу.

Ще один сюжет про проблеми з опаленням стосувався окремих випадків у Києві, Шепетівці, Харкові, Кропивницькому. У підводці ведучий акцентував, що жодне місто не захищене від того, щоби опинитися без тепла. В матеріалі Любов Кукла знаходить відповідь, чому: «бюрократичні лабіринти, борги і з'ясування стосунків між установами — це традиційні причини вічної комунальної мерзлоти». І, звичайно, тарифна політика «Нафтогазу», при якій люди не можуть повністю розраховуватися за тепло і виникає замкнуте коло. «Виникає щорічний комунальний кругообіг боргів і тарифів. У якому одні українці — загартовують себе холодом, а інші — заробляють мільйони!», — і вочевидь, останній пасаж стосується саме НАК.

«Нафтогаз» критикували масово і системно — робив це і ведучий в розмові з віце-прем'єром Геннадієм Зубком, коли дещо в’їдливо питав, чи дасть «Нафтогаз» українцям пережити зиму, і експерт Тарас Загородній у включенні, який вважає, що «Нафтогаз» грабує всі країну і є жадібним монополістом. Окремий сюжет присвятили тому, що НАК передумав випускати євробонди і брати зовнішні запозичення. Висловлювання більш ніж критичні: «Уже не один рік газовий монополіст живе в кредит. Наразі борг "Нафтогазу" майже 60 мільярдів гривень. До кінця року компанія має віддати в бюджет 17 мільярдів гривень дивідендів — за минулорічний прибуток. Утім, на думку експертів, коштів може просто не бути. Мільйонні премії, витрати на лобістів, поповнення автопарку елітними авто — даються бюджету в добру копійчину. Аби врятувати "Нафтогаз", у Кабміні дозволили Коболєву позичити гроші в іноземних інвесторів. Спочатку йшлося про $1 млрд. Отримавши "добро", топ-менеджери НАК полетіли домовлятися у Великобританію та США. Виявилося, що умови кабальні — під 11 % річних. Після того як про угоду довідалися ЗМІ, в "Нафтогазі" суму різко зменшили — до 500 мільйонів. Та й це означало б, що протягом найближчих п'яти років компанія щороку виплачувала б по 1,5 млрд гривень лише відсотків! І ці витрати компенсували б черговим підвищенням тарифів за рахунок українців. Однак уже за кілька днів у прес-службі "Нафтогазу" заявили — кредиту не буде. На думку експертів, позичати гроші передумали саме через ситуацію у Смілі та Кривому Розі, бо негативу компанії вже більш ніж достатньо. Проте чи остаточне це рішення — наразі невідомо. Можливо, за місяць-два "Нафтогаз" знову змінить позицію».  

Змішали все — і можливе подорожчання газу, яке може відбутися, якщо кредит візьмуть, і ненадійність НАКу, мовляв, не знати, чого від них чекати. Зрозуміло, що бодай якогось коментаря від представників «Нафтогазу» немає. Адже причина цієї посиленої уваги до «Нафтогазу» аж ніяк не антикорупційний запал, а бізнес-інтереси власника «Інтера» Дмитра Фірташа, яким суперечать останні ініціативи «Нафтогазу».

«Перші про головне. Деталі» (ZIK), розповідаючи про Смілу, згадали і про аналогічну ситуацію в Шепетівці Хмельницької області, проблеми з подачею тепла у Херсоні, Кривому Розі s Харкові. В сюжеті Ірини Коваленко також кадри зі смілянських лікарень, дитячих садків і житлових будинків. Пояснюють причину колапсу: «Смільчани вже 3 роки поспіль мерзнуть через заборгованість приватного підприємства "Сміла енергоінвест". Компанія 8 років тому взяла в оренду котельні і відтоді назбирала 150 мільйонів боргів. Сміла відносини з платниками розірвала тепер котельні комунальні, але "Нафтогаз" відмовився надавати газ допоки влада міста не візьме на себе борги попередників».

Роль Порошенка у вирішенні проблем з теплом згадують, але його вже легендарне висловлювання про пломби не цитують. Натомість наголошують на можливій подальшій долі місцевої влади — мовляв, у Верховній Раді вже зареєстрували постанову про перевибори міської ради Сміли. А також відкрили кримінальне провадження щодо безвідповідальної позиції місцевих депутатів.

Віталій Гайдукевич у підводці до сюжету «Час. Підсумки новин» (5 канал) знаходить вирішення проблеми. Мовляв, «коли ми йдемо за хлібом, ми гроші за цей хліб платимо. Так саме, коли мова має йти про газ, наголошує Нафтогаз. Сплатіть борги — і жодних проблем не будете мати. Зрештою, у більшості населених пунктів так і є. Обурені і замерзлі українці у відповідь кажуть: чекайте, ми, громадяни, все платимо вчасно. І от тут виникає питання до місцевої влади і приватних, тут я наголошу — приватних, компаній на місцях, які від людей гроші отримують, а далі... А далі — де ці гроші? Звісно, частину фінансів має надавати уряд і не завжди дає. І знову, чому в одних містах батареї стали теплими, а в інших ні? Питання із комунального переростає вже в політичне, адже ані зойки популістів на мітингах, ані ручний режим вмикання котелень проблеми не вирішує. І так буде надалі, допоки з ринку не буде прибрано прокладки, а купівля газу не перейде напряму в логіку: постачальник — споживач».

В сюжеті Сергія Барбу наголошено на тому, що рахунки оплачені, а тепла немає. В матеріалі немає акценту на Смілі, як у сюжетах інших каналів; висвітлено проблеми і в Кривому Розі, і в Херсоні, і в Шепетівці. Проте про Смілу та вже легендарне президентське «зірвати пломби» розповіли. У матеріалі є баланс — подано й позицію «Нафтогазу», зокрема, в НАК звинувачують місцеву владу в тому, що вона знала про ситуацію з боргами, але нічого не вдіяла. Журналісти не стають ні на чий бік і роблять невтішний прогноз: «Якщо не вирішити його до наступної осені, то опалювальний сезон 2019-2020 знову розпочнеться з холодних батарей».

Випуск «Фактів тижня» (ICTV) розпочали з іронічного: «Термальне джерело відкрилося просто в центрі Києва, з-під землі забив фонтан окропу. Перехожі жваво фотографують туман з репліками: О, у Києві нарешті дали гарячу воду. [...] Цього тижня воно по всій країні на устах, бо в Києві гаряча вода на вулиці, а в Кривому Розі, Херсоні, Шепетівці, Кропивницькому, Смілі її не було навіть у батареях». У підводці ведуча чітко окреслила проблему: мовляв, за опалення будинків відповідає місцева влада, прості люди платять за комуналку, а «Нафтогаз» не дає газу через борги міста. Оксана Соколова згадала про вирішення проблеми у Смілі втручанням президента, але наголосила, що «містечко, звісно, врятоване, але це все ж ручне управління замість ефективної системи».

В матеріалі Максима Крапівного детально висвітлена ситуація в Кривому Розі, де тепло таки з'явилося, правда, в незаконний спосіб: «Поки активісти пікетували «Криворіжгаз» на котельнях місцевої теплоцентралі невідомі зірвали пломби, відкрутили вентилі і до замерзлих районів міста хоч і незаконно, але пішло тепло». Піднімається питання, хто ж відповідатиме за це і виплачуватиме борги, але конкретної відповіді немає.

У частині, присвяченій Смілі, цікавий акцент: «Поки сміляни пікетували Кабінет міністрів, на засідання уряду намагався потрапити їхній мер.

Олексій Цибко, міський голова Сміли: Ще вчора в мене був виписаний пропуск і сьогодні я прийшов на 11:00 як мені сказали, і в мене анульована перепустка. Тобто у них своя свадьба і свій стіл там зараз.

Тим часом на засіданні звучать вражаючі цифри. Замість того щоб знайти 15 мільйонів гривень для початку опалювального сезону, виписуються премії чиновникам мерії — майже 10 мільйонів. За зрив опалювального сезону повну відповідальність несе влада на місцях, заявив Прем'єр».  Сюжет Максим Крапівний закінчує так же, як і інші його колеги: «гарантії, що наступного опалювального сезону ситуація не повториться ніхто не дає. Щороку Україна наступає на одні й ті ж граблі, нагріваючи батареї з'являється багато тих, хто нагріває на цьому і руки».

«Сьогодні з Олегом Панютою» («Україна») нарахували значно більше міст, які опинились без опалення,: «Двадцять українських міст на початку тижня були без опалення. Це, за підрахунками кореспондентів нашої програми. Офіційна причина відома: борги за газ. Їх поназбирувалося понад сорок чотири з половиною мільярди гривень. Про це кажуть у "Нафтогазі"», — так розпочав випуск Олег Панюта. У фокусі автора сюжету Максима Урлапова Сміла, Кривий Ріг, а ще Шепетівка, Павлоград, Кам'янське, Сєверодонецьк, Лисичанськ і Рубіжне. «Теплопостачальні компанії у всіх цих містах не запрацювали вчасно тому. що не отримали від державної компанії "Нафтогаз" номінацій. Простою мовою це означає право розпочати відбір природного газу. немає палива, тож немає чим топити. Котельні і ТЕЦ простоюються, а батареї у мешканців холодні. Тоді чому Нафтогаз зараз, коли тепло так потрібне, зайняв таку позицію? У компанії кажуть: у тепловиків борги за попередні роки. У Смілі і Шепетівці, наприклад, це приватні компанії. Гроші за опалення у людей брали, а за паливо перед "Нафтогазом" не розрахувалися», — пояснив журналіст. У сюжеті також є позиція «Нафтогазу».

Цікаво, що тут теж критикують місцеву владу, зокрема смілянську: «Міський голова Сміли вирушає до Києва. Просить допомоги у віце-прем'єра Зубка. Ось тільки наражається на те ж запитання, що й від мешканців: що ви робили останні роки?

Геннадій Зубко, віце-прем'єр: Другий рік поспіль у вас ті ж самі проблеми. З запуском опалення та підключенням.

Олексій Цибко, смілянський Міський голова: Я півроку як повернувся, Геннадій Григорович.

Геннадій Зубко: Але я думаю, що потрібно працювати з цього приводу. Добро?

Олексій Цибко: Та як ж працювати? Допоможіть!

Геннадій Зубко: Цим потрібно було починати займатися коли? В липні місяці. так? І я думаю, що безпосередньо можна було би це рішення знайти». Втім, і йому дають висловитися: «Міський голова каже, гроші просто розікрали. Мовляв, трапилося це ще до того, як він прийшов на цей пост».

І вишенька на торті: в цьому ж сюжеті тему холодних осель використовує для піару лідер «Радикальної партії» Олег Ляшко, який не має до теми жодного стосунку.

Алла Мазур («ТСН. Тиждень», «1+1») у підводці зауважує, що початок зими чомусь став повною несподіванкою для місцевої влади: «Гірко було дивитися, як чиновники раптом похватилися і кинулися звинувачувати один одного». У сюжеті градус безапеляційної критики ще вищий: «Якщо ви справно платите за опалення, це геть не означає, що у вашого теплопостачальника не має боргів, а отже ви теж можете стати заручником газових оборудок. Коли йдеться про десятки мільйонів гривень і це вже стає інтересом політики і тоді діло-труба, холодна труба». 

Тут є акцент, про який не говорять інші тижневики — хиби системи розрахунку за газ: «від 1 грудня цього року, ліміти на газ виділятимуть не раз на місяць, а щодня. Тобто і оплата має поступати щодня. Платити за комуналку усі ми починаємо десь з середини місяця, отже і гроші на рахунки теплопостачальників приходять саме в цей період. Одразу більша половина йде на рахунки "Нафтогазу". І це важливий гвинтик у системі, який у Смілій зламався і призвів до катастрофи. Бо, якщо "Нафтогаз" не бачить проплат на ось такому рівні, може відключити від газу взагалі».

«ТСН. Тиждень» шукають у ситуації змову і наголошують, що вона є вигідною. От тільки прямо не кажуть, кому. Але журналістка в’їдливо повідомляє, що Смілу кинулися рятувати політики вищого рангу.

«Рятувати місто від холоду на виборах заходилися і чиновники вищого рангу і кандидати в президенти.

Юлія Тимошенко, лідер партії "Батьківщина": Зобов'язані в суд іти і відсуджувати в оцих крадіїв, оцих корупціонерів гроші, а не класти це на громаду, не класти на людей, на мерію і так далі.

Та першій приїхати Тимошенко не вдалось. Несподівано Петро Порошенко з'явився на засіданні комісії щодо теплопостачання на Черкащині і наказав зірвати пломби з котельнь.

Якщо хтось боїться зірвати пломбу, я приймаю це рішення. Негайно дайте людям газ і тепло, під мою відповідальність. Потім, протягом доби оформити всі необхідні папери». 

Навіщо при цьому цитувати Тимошенко — питання риторичне. Закінчили сюжет хоч і непрямою, але нищівною критикою президента: «найбільший цинізм початку цього опалювального сезону, коли одні хочуть утримати під собою крісла, здобувають політичні бали та прикривають власні промахи господарювання. Інші до тепер сидять в холодних домівках, адже показове зривання пломб у Смілі майже ні до чого не призвело. Бо коли в мороз вмикати опалення, прориви труб забезпечені і красиві слова нічого не варті. І до речі, відібраний беззаконної номінації газ, навіть якщо пломби зірвані за доручення Президента означає, що заплатити за кубометри доведеться в три дороги. І сміляни заплатять мільйони за минулорічний штраф і за новий».

Чом ти не прийшов...

«Інтер» вирішив узагалі не згадувати про спробу Петра Порошенка зустрітись із ієрархами церкви Московського патріархату. Вочевидь висвітлити цю ситуацію в дусі ствердження ексклюзивної канонічності УПЦ МП, та ще й не образити президента, було заскладно. Інші канали, втім, зупинились на цій важливій події.

«Перші про головне. Деталі» акцентували на тому, що зустріч відбулася із другої спроби у закритому режимі. В сюжеті Дмитра Будкевича представлені всі сторони. Зокрема, представники УПЦ МП мають можливість пояснити, чому не прийшли на зустріч в Український дім. На думку керівника прес-служби УПЦ Василя Анісімова, вся справа в місці, куди їх запросили: «Потому что посчитали, что музей Ленина. Государство не должно созывать, как в старые добрые времена: куда сказал генсек, туда всех и повезли».

Все ж троє ієрархів, — митрополит Вінницький Симеон, архієпископ Новокаховський та Генічеський Філарет та митрополит Переяслав-Хмельницький Олександр Драбинко, — на зустріч прийшли. В сюжеті з'явився обережний синхрон останнього про те, що він не знає, чи це була офіційна зустріч, чи ні.

Глядачів інформують, що тим часом в УПЦ МП провели синод у Києво-Печерській Лаврі, де «ухвалили рішення розірвати євхаристійне спілкування з Константинополем, фактично продублювавши рішення РПЦ». У той же час цитований вже Анісімов наголосив, що «мы сами очень хотели, чтобы Президент услышал нашу точку зрения на эти проблемы, поскольку уже четыре года он с нами не встречался. Можете представить, когда решают вашу судьбу, а при этом вас даже не спросили: "А что вы, собственно говоря, об этом думаете?" Это во-первых. Во-вторых, огромное количество проблем. Всё-таки Президент Порошенко это верующий нашей церкви, он благословение у нас брал на своё участие в президентской кампании». Це цікавий акцент, якого інші програми не робили.

В сюжеті є коментарі релігієзнавців Людмили Филипович і Руслана Халікова. Останній каже, що зустріч не потрібна ані Порошенкові, ані Московському патріархату, тому її будуть відтягувати усіма можливими засобами. 

Подали думку Київського патріархату, щоправда, речника УПЦ КП Євстратія Зорю чомусь записали у релігієзнавці — його процитували після слів «релігієзнавці ж запевняють, у церкві, що визнає за патріарха Кирила, ще не готові до діалогу про Українську об'єднану помісну».

Віталій Гайдукевич («Час. Підсумки тижня») назвав винну у зриві зустрічі — це все Москва. Мовляв, «Кремль не міг допустити, щоб діалог відбувся. Знаково, московські ієрархи відмовилися приїхати до українського дому і говорити про українську церкву. Натомість в Лаврі було проведено синод, де підтвердили вірність лінії партії». Проте зустріч таки відбулася, бо «серед священнослужителів московського патріархату є і ті, яким українська церква і православна гідність важливіші ніж забаганки п'ятого управління КДБ СРСР».

У сюжеті Петра Троця детально йдеться про рішення, ухвалені на синоді УПЦ МП, зокрема, засудження рішення Вселенського патріархату надати Україні томос про автокефалію і розірвання стосунків із Фанаром, як це раніше зробила Російська православна церква. «Зміни, які уже настають в церковному житті України, ієрархії УПЦ МП схоже вирішили зустріти на старих позиціях і з вічним союзником – Москвою», — резюмує журналіст. Втім, є позиція і Московського патріархату, мовляв, це не вони відмовилися їхати до Українського дому, а Петро Порошенко не захотів прибути до них у Лавру. Із трьох єрархів, які таки зустрілися з Президентом, назвали лише двох. Зокрема, митрополита Олександра Драбинка, якого процитували і наголосили, що Собор скликаний предстоятелем Онуфрієм він проігнорував. А також повідомили, що інший учасник зустрічі з президентом митрополит Вінницький та Барський Симеон до Українського дому приїхав після наради в Лаврі і був єдиним серед учасників Собору, хто відмовився підписувати постанову за підсумками зібрання.

Про руку Москви розповіли і в «Фактах тижня». «Місце зустрічі змінити не можна. Саме така позиція спровокувала черговий скандал на шляху до отримання томосу. Цього тижня зірвалася зустріч Президента Порошенка з єпископами Московського патріархату, бо Петро Олексійович чекав святих отців в "Українському домі", а вони, точніше очільники із церкви, хотіли зустрічатися винятково в Лаврі. При чому, у так званому, 45 корпусі, що, як правило, слугує місцем для поточний нарад. А зустріч з Президентом все таки мала бути визначною, бо йшлося про історичне об'єднання церков», — так підвела до детального аналізу Оксана Соколова. Але справа не лише в місці зустрічі. Ведуча ґрунтовно пояснює ситуацію, яку також коментують  релігієзнавець Дмитро Горєвой і речник УПЦ КП Євстратій Зоря. Ведуча розповіла про рішення Синоду УПЦ МП і акцентувала, що з 83 єрархів цю постанову не підписав лише один — митрополит Вінницький і Барський Симеон. Його ексклюзивні коментарі глядачі також почули. Зокрема, Симеон повідомив, що поїхав на зустріч із Порошенком, причому з подробицями: «Пізно закінчився архієрейський собор і після собору стали всі архієреї розїжджатися і вже по дорозі мені зателефонували і сказали, що Президент хоче зустрітися все-таки з архієреями, так як було заплановано на цей день, його зустріч на другу годину. Ну і, звичайно, ми повернули і приїхали в "Український дім, звичайно, я думав, що там буде набагато більше архієреїв, но прийшло стільки, скільки прийшло».

В усьому цьому Оксана Соколова побачила передумови для розколу УПЦ МП: «Частина ієрархів просто вичікує, чим закінчиться історія з об'єднавчим собором бо бачать і певні суперечки, які точаться між очільниками і двох інших церков».

Алла Мазур («ТСН. Тиждень») назвала дії церкви Московського патріархату відкритим протистоянням. «Не бояться йти проти Росії лише кілька служителів УПЦ МП і хоча є інформація навіть про залякування, вони збираються їхати на об'єднавчий Собор, де мають створити автокефальну церкву», — відзначила вона та анонсувала, що лише журналісту «ТСН» Сергію Гальченку вони розповіли про те, що вплине на їх остаточний вибір.

Основою сюжетьу є розмова з митрополитом Черкаським Софронієм, який каже, що хоче служити українською мовою. Його характеризують як одного з єрархів УПЦ МП, хто не побоявся заявити, що мріє про автокефальну церкву. Крім нього, Гальченко журналіст ще з кількома одним прихильником автокефалії, митрополитом Вишгородським Олександром (Драбинком). Обидва єрархи не заперечують того, що візьмуть участь у соборі, хоча останній прямо про це не каже.

Згадує журналіст і про зірвану зустріч з президентом, називає це «скандалом» і повідомляє, що «зустріч була не просто зірвана, у монастирі раптово провели Собор єпископів УПЦ МП, причина нібито підтримати рішення очільника РПЦ Кирила на розрив відносин із Вселенським патріархатом. А попутно отримати клятву єпископів на вірність Московському патріархату і не входити в Українську Автокефальну Церкву». Він знайшов персону, яка могла стояти за зривом зустрічі: «усі, з ким я спілкувався, говорять про митрополита Антонія, керуючого справами в УПЦ МП, який де-факто керує цією церквою. Він є фігурою, повністю підпорядкованим Москві, тому і рішення УПЦ МП копіюють рішення РПЦ і навіть більше, по суті, є одним рішенням».

Врешті кореспондент ТСН констатує, що розкол в УПЦ МП уже відбувся, і наголошує, що кожен з єрархів матиме приймати власне рішення — «вони за канони, чи за російських політиків у рясах». Така риторика щодо московської церкви традиційна для «ТСН».

А от «Сьогодні» (Україна) не надто глибоко занурювались у тему, хоча питання поставили руба: «Хто до кого врешті мав приїхати? Питання відкрите, бо в Україні, як відомо, церква відділена від держави». Коротко події навколо зустрічі, що не відбулася, переповів ведучий Олег Панюта. Не забув і про об'єднавчий собор, який має відбутися найближчим часом. «На ньому зберуться представники православних церков України, 41 архієрей від Київського патріархату, 10 від Московського і 12 з автокефальної церкви. Разом вони обиратимуть єдиного предстоятеля Української православної церкви. Саме йому Вселенський патріарх вручить томос», — після цих слів ведучого, звучить коментар митрополита Симеона, митрополита Вінницького і Барського УПЦ МП. Зважаючи на те, що саме Симеона називають претендентом на роль очільника об'єднаної церкви, його слова звучать промовисто: «Я завжди був сторонником автокефальної церкви, це нове життя і це об'єднує наш народ. До цього йде, шо всі ми маємо обдумати це питання, а вирішить сам Собор. Якщо ми вже появимось там, значить ми підтримали, якщо ні, значить ні». 

І знову євробляхи

Повернулися тижневики до теми євроблях. Верховна Рада ухвалила закон, але багатьох власників машин на єврономерах він не влаштовує. «Перші про головне. Деталі» розбиралися, чому. Протестувальники-євробляхери в сюжеті пояснюють: тарифи на розмитнення все одно лишилися зависокі, хоча і визнають, що «закон дійсно знижує акцизи і робить машини більш доступним». За словами представника «АвтоЄвроСили», нардепи не підтримали жодної правки, пропонованої активістами, і розмістили у законі власну формулу обрахунку акцизу. Є і позиція представників влади, зокрема голови комітету Ніни Южаніної, яка запевняє, що більше на поступки не піде. Отже, можна зробити висновок, що протистояння триватиме.

А от у «Фактах тижня» про євробляхи згадали побіжно, втім відверто критично:

«Оксана Соколова: Нам би якось протриматися наступного тижня. Тут в Києві черговий армагедон обіцяють.

Сергій Кудімов: Знову занесе снігом?

Оксана Соколова: Знову занесе "євробляхами" тому, що власники машин на іноземних номерах планують чергові акції протесту.

Сергій Кудімов: Тому, що ну, не хочуть вони переплачувати за свої машини.

Оксана Соколова: Які вони купили не зовсім чесно».

Нові та старі лідери

Володимира Гройсмана засвітили впаркетному сюжеті на «Інтері» про медичні декларації. У Вінниці на нараді з питань трансформації системи охорони здоров'я прем'єр-міністр заявив, що в первинній системі медицини вже відчутні реальні зміни. Інших думок про це не було.

Поїздку Юлії Тимошенко до Смілі і її емоційний виступ висвітлили на «Інтері» та «1+1».

Олег Ляшко традиційно на «Україні» розкритикував тарифну політику «Нафтогазу» і виставив вимогу продавати українцям український газ за українською ціною. Цей синхрон був частиною матеріалу про міста з проблемами опалення.

Зміни в «Опозиційному блоці»детально висвітлено у «Подробицях тижня з Олексієм Ліхманом». Окремий сюжет із коментарями звичних інтерівських експертів Олександри Решмеділової і Вадима Карасьова (брав участь в організованому Льовочкіним і Бойком установчому круглому столі «Опоблоку» 2014 року) про перспективи Юрія Бойка із взаємними комліментами Бойка та Вадима Рабиновича. Вимахуючи якимись паперами, Вадим Рабинович анонсував журналістам «Інтера» ексклюзив і зачитав рішення стратегічної ради «Опозиційної платформи “За життя”» про те, що єдиним кандидатом на президентських виборах стане саме Бойко: «Я считаю, что он победит, у нас нет выхода, надо спасать ситуацию». Натомість, сам Рабинович очолить партійний список на парламентських виборах. «Експерти вважають, що політична програма Юрія Бойка найбільше відповідає настроям та бажанням українців — мир та справедливі тарифи» — резюмували сюжет. 

При цьому в сюжеті ні слова про те, що значна (як згодом виявилось, більша) частина членів фракції «Опозиційного блоку» у Верховній Раді, орієнтована на Ріната Ахметова, не підтримала об’єднання. У щоденних новинах «Інтер» також замовчував цей момент, подаючи домовленості Бойка з Рабиновичем як домовленості всього «Опоблоку».  Цікаво, що фактичний розкол в «Опоблоку» замовчав і тижневик на каналі самого Ахметова: тут про об’єднання Бойка з Рабиновичем не сказали ні слова.

На «1+1» про об'єднання і зняття кандидатури Рабиновича з виборчих перегонів теж згадали. Втім, Сергій Швець в іронічній манері наголосив, що «в результаті багатоходових інтриг та переговорів Вадим Рабинович, Віктор Медведчук та Юрій Бойко об'єднуються напередодні президентських виборів. Від цієї компанії в президенти йтиме Бойко. Рабинович заявив, що передумав, бо іудей. Особисто мені ніхто не може нарікнути антисемітизмом, тому я спокійно ставлю собі запитання, а що Рабинович раніше не знав, що він іудей? Йому Бойко відкрив очі на релігійну проблему, чи Медведчук?». Ведучий «ТСН. Тижня» також констатував, що «не тільки в демократів усі гетьмани». Звісно, це упередженість і сарказм, але, принаймні, глядачі «1+1» довідались про те, що відбулося в таборі проросійської опозиції, більше, ніж глядачі «Інтера» та «України», де правду замовчали частково або повністю.

Юрій Бойко і його тоді ще колега по фракції Юрій Павленко з'явилися на «Інтері» ще в одному сюжеті — вони інспектували сільську медичну амбулаторію на Житомирщині, в Мирополі, і дійшли висновку, що держава виділяє на цю сферу замало, якщо і виділяє — то гроші на місця не доходять, натомість великі кошти йдуть на силовий блок. Це — традиційна мантра опозиційних сил.

Рінат Ахметов знов рятував Донбас — про це глядачам не втомлюється розповідати тижневик «України».

А от порятунком для всієї України може стати проект «Нові лідери» — так, принаймні, позиціонували його на ICTV. Нещодавно цей проект завершився. Доволі пафосно розповів про його підсумки ведучий Сергій Кудімов: «Цього тижня на нашому каналі закінчився грандіозний проект під назвою "Нові лідери", який критики назвали приємним телевізійним сюрпризом 2018 року. А знаєте чому? Тому, що учасники демонстрували те, чого не вистачає нашим політикам — щирість, інтелект, креатив». Та й сюжет Олександра Візгіна вийшов хвалебним, мовляв, телеканал ICTV запропонував чесно заробити мільйон і створив таку можливість для активних людей, які прагнуть змін і мають, що запропонувати. Процитували топ-менеджера каналу Олександра Богуцького і наголосили, що «на переконання експертів, системність, прозорість та ефективність — саме те, чого не вистачає сучасним українським політикам, і на заміну їм мають прийти нові лідери». Зрештою, сам себе не похвалиш — ніхто тебе не похвалить.

Моніторинг здійснює громадська організація «Детектор медіа» за підтримки уряду Королівства Данії. Висновки й погляди, висловлені в моніторинговому звіті, можуть не збігатися з позицією уряду Королівства Данії. Моніторинг здійснено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».

comments powered by Disqus