Мовні зашквари і люди в рясах. Огляд тижневиків за 5–7 жовтня 2018 року

Скрін-шот "5 канал"

Порядок денний більшості тижневиків був подібним. Не можна було не говорити про те, що Олег Сенцов був змушений припинити голодування, чи про те, що Верховна Рада в першому читанні ухвалила закон про мову. Журналісти вже були в передчутті томосу або ж продовжували розкривати тему з отриманням громадянами України паспортів інших країн. Але якщо одні теми, наприклад, голодування Сенцова, висвітлювалися доволі подібно, з помітним уболіванням за долю режисера й недовірою до російської пенітенціарної системи, то в інших було розмаїття акцентів і варіантів подання інформації. Особливо відзначились у питаннях мовного законопроекту й майбутнього томосу.

Згадували і про ситуацію навколо телеканалів «112 Україна» та NewsOne. Нагадаємо, Верховна Рада проголосувала за застосування санкцій щодо семи компаній, яким належать ліцензії телеканалів. Правда, згадали про це не всі канали, та й тональність суттєво різнилася. На «Інтері» про голосування згадали побіжно, але критично: «Это решение уже произвело эффект в Европе. Там обеспокоены. Чего стоит одно лишь заявление ОБСЕ с призывом действовать только в судебном порядке и не допускать произвола». А от 5-й канал та «1+1» розповіли про петицію зі зловтіхою. У «ТСН. Тижні» були доволі прямолінійні. Сергій Швець обійшовся без реверансів у бік колег: «Проросійську позицію каналів чомусь виявили лише на п'ятий рік війни, та й то не Національна рада з питань телебачення, а політики, в розпал виборчого сезону. З'явилася маса підозр і приводів для спекуляцій, зокрема про спроби влади захопити контроль над телеканалами. І це при тому, що Росія справді по лікоть залізла в українські мас-медіа». Віталій Гайдукевич був дещо поміркованішим, але теж не імітував цехової солідарності: «Рада доручила РНБО вирішити, як саме слід покарати мовників. Серед можливих варіантів позбавлення ліцензії, заборона користування радіочастотами, блокування активів власників».

Наша мова калинова

У «Подробностях недели» («Інтер») Олексій Ліхман одразу вдався до емоційного прийому —  порівняв діяльність парламентарів, які розглядали мовне питання, з непростою ситуацію навколо Олега Сенцова. Мовляв, після новин про справжнього патріота навіть незручно говорити про сплеск патріотизму у Верховній Раді. Авторка сюжету іронічно охарактеризувала ситуацію як «битву законопроектів». Власне, більшість тижневиків зробили акцент саме на протистоянні навколо кількох законопроектів.

Матеріал Ірини Лисенко — дайджест рішень, які прийняли депутати за останній тиждень на «законотворчому конвеєрі». Зрозуміло, що глядачі побачили звичний набір народних депутатів, традиційних для «Інтера» — Івана Винника, Максима Бурбака, Юрія Бойка, Миколу Скорика, Олега Ляшка, Олексія Гончаренка, Тетяну Острікову, яка, до речі, стала гостею прямого ефіру. Розповідаючи про мовні законопроекти, акцентували на тому, що тема ледь не розколола коаліцію, мовляв, було важливо, яка політсила протягне свій закон — БПП чи спільний проект представників різних фракцій. Журналістка критична — народним депутатам була важлива не суть законів, а політичні бонуси, які вони можуть принести.

Гості студії — депутатка Тетяна Острікова («Самопоміч») і політичний експерт Тарас Загородній — майже в унісон критикували президентську політичну силу та її закон. Острікова зауважила, що «законопроект, на якому наполягала президентська фракція, крім державної української мови, також врегульовує питання мов національних меншин і мов корінних народів, а це різні речі, які не можна поєднувати в одному законопроекті, оскільки в них зовсім різний предмет регулювання». А от політичний експерт одразу наголосив, що мовний закон — частина протистояння між «Народним фронтом» і БПП, і так само частина виборчої кампанії Порошенка. Але десь в середині монологу скотився в доволі популістичні роздуми про шкідливість «Нафтогазу», про що йдеться нижче, в розділі про маніпуляції.

Окремо про мову говорив традиційний спікер «Інтера», один із лідерів «Опоблоку» Юрій Бойко. Він назвав законопроекти каральними і просував тезу, що люди не матимуть змоги в магазині говорити своєю мовою. Теза маніпулятивна, втім, цілковито зорієнтована на глядачів єдиного тижневика загальнонаціональних каналів, що досі виходить російською мовою. Він наголосив, що мову треба захищати економічно, надаючи високі пенсії, зарплати тощо. А система іспитів з української мови для чиновників стане, мовляв, корупційною схемою, на якій будуть годуватися.

У «ТСН. Тижні» («1+1») підкололи Порошенка. Алла Мазур анонсувала матеріал так: «Ось так ганьбили цього тижня у Парламенті не опозицію, а головну депутатську фракцію БПП, Блок Петра Порошенка. А найдивніше — за що? Бо не хотіла підтримувати закон про мову. Ту мову, про яку разом з армією, церквою нагадують ось ці рекламні щити Порошенко по всій Україні. У чому проблема? Та просто хотіли ухвалити свій проект закону, ніби те, що дбали за захист державної, обрав саме президент на порозі виборів. Хай там як, але бійки за положення цього закону ще буде чимало, бо деякі ідеї довелося вилучати уже просто під час голосування. Ну а попереду ще друге читання». У сюжеті Стас Ясінський тримався в тому ж ключі. Мовляв, законопроект загалом поміркований, але все одно є збентежені ним люди. А ще аналізував досвід сусідніх країн із урегулювання мовного питання, зокрема Литви, Естонії, Польщі тощо.

Журналіст емоційно підсумував: «Проект пройшов лише перше читання, і які пункти в ньому лишаться після масованих правок перед фінальним голосуванням, не знає ніхто. Як же ж набридла ця банальна фраза "не знає ніхто". Я впевнений що є люди, які все точно прорахували — Президент, наприклад. Він же точно планував зробити захист державної мови однією з успіхів до свого переобрання. При всій повазі до тих, кого я зараз можу утиснути: лише спільна мова може створити справжню стіну між нами і "русскім міром". Якщо колись 99 % українців почнуть говорити, думати і писати українською, то Путіну просто не знайдеться кого тут захищати».

Віталій Гайдукевич у «Часі. Підсумках тижня» (5 канал) був прогнозовано поетичним. Розпочав із теми русифікації, що «була і є однією з найпотужніших зброй Москви. Русифікація є системною, безапеляційною, підступною і багатошаровою». А далі, через поетичні порівняння, перейшов до теми мовних законів: «“Нації вмирають не від інфаркту, спершу їм відбирає мову”. Цей діагноз Ліна Костенко поставила влучно. І от по суті ми знаходилися як нація у стані клінічної смерті і потім почались якісь рухи. Парламент цього тижня взявся за протокол лікування і тепер питання закону “Про мову” — як його прописати в наступному читанні, як виправити і покращити цей законопроект таким чином, щоби він як інструмент працював реально на користь. При чому не політиків будь-яких таборів, а на користь мови».

Сюжет 5-го каналу розпочався з історичного екскурсу про прийняття так званого закону Ківалова — Колесниченка. Автор нагадав, як чиновники відмовлялися спілкуватися українською або ж людей відмовлялися обслужити українською в закладах харчування. Отже, з українською мовою в державі таки були певні проблеми. Втім, у сюжеті для балансу були подані цитати політиків, які критикують закон, зокрема, Олександра Вілкула з «Опозиційного блоку». Історію з тим, що спочатку президентська політична сила не хотіла голосувати за закон не свого авторства, а потім поступилася, не замовчують. Втім, резюмують: «Найближчі два тижня документ готують до другого читання — це означає, його ще можуть переписати і пом'якшити. Принаймні на це розраховують ті, хто неохоче тиснув кнопки».

«Болючим і вогненебезпечним» назвала мовне питання ведуча «Фактів тижня» (ICTV) Оксана Соколова. Тут також нагадали про вакуум, що утворився після того, як закон Колесниченка — Ківалова визнали неконституційним. Ситуацію навколо законів коментують Євген Рибчинський («Воля народу»), один із авторів законопроекту, і той-таки Вілкул.

Як часто роблять «Факти тижня» у випадку важливих для розуміння тем, ведуча по поличках розкладає ситуацію і пояснює її глядачам. «Насамперед головне — закон про державну мову не стосується того, як ви розмовляєте у побуті: вдома, в церкві. Ідеться про вимоги до державних установ і до публічних місць. [...] Розшифруємо. Публічні місця - це магазини, кафе, ЖЕК, всілякі комунальні служби, вокзали, кінотеатри, транспорт — працівники цих закладів мають знати мову і говорити українською. Будь-які іншомовні вивіски або написи мають обов'язково титруватися. Ну і звісно українською зобов'язані говорити в судах, армії, органах влади, у Верховній Раді, до речі. [...] Чиновники повинні будуть складати іспит на знання мови. Але навіть якщо ви, приміром, продавець, касир, кондуктор, лікар - ви зобов'язані використовувати на роботі українську, інакше передбачені штрафи від трьох до шести тисяч гривень. Щоправда, каратимуть очільників закладів. І от тут запитання, щоб нарахувати той штраф, ну повинен же хтось зафіксувати порушення, скласти протокол. Спочатку в законі йшлося про 27 спеціальних інспекторів, по одному на кожну область, але наразі цю норму скасували. [...] Без спеціального сертифікату про знання української мови не можна буде балотуватися на пост президента України і навіть депутата будь-якого рівня. Ну, не дивно, що це викликало бурхливу реакцію». Чи не найкраще пояснення — мінімум емоцій, максимум конкретики.

У «Сьогодні» («Україна») розповіли про мовні законопроекти на початку випуску без розжовування й деталізації різних законопроектів. Мовляв, списи ламали, але закон ухвалили, людей безпосередньо можуть торкнутися такі-то штрафи, але це лише перше читання.  Лаконічними були і «Перші про головне. Деталі» (ZIK). Ведуча Катерина Романюк із-поміж інших законопроектів розповіла про мовні й більший акцент зробила на штрафах, які можуть отримати ті, хто, наприклад, буде публічно принижувати українську мову чи відмовлятись обслуговувати нею клієнтів.

У передчутті томосу

Тема томосу стане центральною для тижневиків наступного тижня. А 5–7 жовтня медійний простір жив іще в передчутті початку процесу надання автокефалії. І хоча обійшлося без епохальних інтерв'ю на кшталт розмови Віталія Гайдукевича з патріархом УПЦ КП Філаретом, про яке ми розповідали в попередньому моніторингу, кілька цікавих акцентів тижневики зробили.

Ґрунтовно підійшли до справи «Перші про головне. Деталі». Олексій Братущак у сюжеті не лише торкнувся важливих аспектів, що їх може спричинити майбутній томос, але й поспілкувався з одним із найбільш авторитетних експертів — народним депутатом України від «Народного фронту» Віктором Єленським. У сюжеті дотримано балансу — є голоси прихильників автокефалії і тих, хто висловлюється про неї негативно. Окрема увага — розбору «лякалок» Кремля про можливу релігійну війну в Україні з цитуванням і простих вірян, і одіозних персонажів, наприклад намісника Києво-Печерської Лаври митрополита Павла, який транслює меседжі про те, що 14 жовтня плануються захоплення храмів Московського партіархату. Цитують і інші лякалки російської пропаганди, зокрема, що звучать в ефірі каналу «Царьград» про те, що після томосу в Україну рушать російські війська. Єленський (титрований, до речі, як депутат) акцентує на тому, що такі тези свідчать про намір загострити релігійний аспект в російсько-українському протистоянні, і розповідає про свій закон, який може запобігти конфліктам за храми.

«Сьогодні» підійшли до теми оригінально. У підводці Олег Панюта розповів про судовий позов проти Президента від маловідомої громадської організації, якої не назвав, аж раптом провів історичну паралель із томосом Естонської православної церкви. Власне великий матеріал Андрія Кузакова присвячений саме подібному процесу, що відбувався в Естонії в 90-х роках. Тепер там співіснують Естонська православна церква і Московський патріархат, тож це корисний приклад, актуальний для України. А от закінчення сюжету було несподіваним: «Коли ми писали це інтерв'ю, майже в цей самий час синод Естонської православної церкви Московського патріархату засудив дії Константинополя з планами надати Україні томос». Як незручно вийшло :)

А от для «ТСН. Тижня» тема томосу раптово стала тлом для піару спікера Верховної Ради Андрія Парубія. Зрозуміло, що роль Верховної Ради, яка звернулася до Вселенського патріарха, була помітною, але в цілому підхід доволі дивний: чому саме Парубій, який, між іншим, є вірним греко-католицької церкви?

Королі паркету

Маніпуляції цього тижня можна умовно поділити на політичні й емоційні. Наближаються вибори, тому чимало політиків, чинних і таких, які взяли паузу в активній діяльності, не оминають жодної нагоди про себе нагадати чи розкритикувати опонентів. Так, традиційним для тижневиків є паркетне висвітлення діяльності Президента Петра Порошенка. На «Інтері» розповіли, як він відвідав Болградську гімназію й там висловився про мову. Мовляв, що більше ти знаєш мов, то більше ти готовий до європейського життя. А його мета — повернути Україну в родину європейських народів.

Не забули і про прем'єр-міністра Володимира Гройсмана. Навіть на саміті ГУАМу він думає про українські дороги й висловлюється про них на камеру «Подробностей недели». А у «Фактах тижня» процитували із прем’єрської фейсбук-сторінки інформацію про те, що від 8 жовтня відновлюється контроль дотримання швидкості на дорогах. Доволі химерно, а перед виборами ще й не дуже безпечно з огляду на кіберзагрози, що джерелом офіційної інформації є соціальні мережі, а не офіційні ресурси.

Рідко в матеріалах подібного штибу з'являється Андрій Парубій, але іноді таке трапляється. В ефірі «ТСН. Тижня» згадали спікера парламенту   паркетній манері в контексті майбутнього томосу. Мовляв, він сподівається почути благу вість про автокефалію, зустрівся з посланцями Константинополя, повідомив про те, що нас підтримують у грузинській церкві, і взагалі, саме завдяки зверненню ВР усе й закрутилося.

Юлія Тимошенко з’явилася в ефірі «Інтера» й розповіла, що в її політичній силі готуються до обговорення бюджету на 2019 рік, який вона вже називає «бюджетом бідності, бюджетом стагнації». Схоже, це буде один з її агітаційних коників.

Традиційно в парі на «Україні» прозвітували про свою діяльність Рінат Ахметов і Олег Ляшко. Перший, як завжди, рятував Донбас, другий осідлав нову тему й цього тижня вболівав за те, щоби російська делегація не відновилася в ПАРЄ. Мовляв, «Донбас окупований, Крим окупований, щодня гинуть наші мирні громадяни, військовослужбовці, а старенька Європа, як і 80 років тому, закриває на це очі. Тому що їй треба гроші, їй треба норкові шубки, їй треба газ, їй треба алмази якутські чи що їм ще треба. І 8 жовтня сесії ПАРЄ може бути прийняте це ганебне рішення».

Юрій Бойко з «Опозиційного блоку» в ефірі «Інтера» знову нагадав про бюджет поліцейської держави — цю тезу глядачі «Подробностей недели» чули і минулого, й позаминулого тижня. Втім, у нього з'явилися й нові теми для роздумів, зокрема питання мови. «Наш украинский язык надо защищать, но защищать экономически, повышая уровень жизни людей», — переконаний він.

Цього разу глядачі «Подробностей недели» побачили і Наталю Королевську, яка останнім часом з'являється в тижневиках нечасто. А от 5 жовтня вона і згадуваний уже Бойко промайнули в підозрілому матеріалі про Київський саміт безпеки «Жінки, світ, безпека». Там же глядачі, до речі, побачили й Валентина Наливайченка, екс-голову СБУ, який виступав як лідер партії «Справедливість».

Не вперше пролунали згадки про екс-прем'єр-міністра Арсенія Яценюка в тижневику «України». Цього разу він розповів про особисту зустріч із Ангелою Меркель і не забув себе похвалити: «Нагадаю, у 2014 році на рахунках уряду було 108 тис. гривень. Вона, коли цю цифру почула, навіть посміхнулася. Я кажу, це по тим часам близько 10 тис. євро. А коли я пішов, в нас вже було 4 мільярди доларів на рахунках». За словами лідера «Народного фронту», можна очікувати, що Берлін підтримає Україну і в питанні подальшої співпраці з МВФ. Подається це так, ніби це заслуга самого Яценюка.

Пролунали згадки і про інших учасників виборів, хоча в цих матеріалах не робився акцент на президентські амбіції. Так, у матеріалі «Перших про головне. Деталі» про те, як допомогти мешканцям України, які постраждали внаслідок бойових дій, з'явився Сергій Тарута. Його протитрували як народного депутата й екс-голову Донецької ОДА, хоча з ефірів інших каналів ми знаємо, що Тарута активно просуває свою партію «Основа».

«ТСН. Тиждень» пропіарили Володимира Зеленського, причому двічі. Алла Мазур анонсувала дайджест найяскравіших подій тижня, зібраний Сергієм Швецем. Мовляв, він розповість про флешмоб, на який надихнув людей матюкливий депутат: «Перегляди, здається, б'ють рекорди. Лише у Фейсбуці у Володимира Зеленського їх вже більше двох мільйонів». Журналіст доволі детально зупинився на історії з народним депутатом Олегом Барною і реакцією на неї. Прикметно, що і про самого народного депутата з БПП висловилися доволі категорично: «Брудні руки навіть чисту річ перетворюють у підозрілу. Як ще ставитися до законотворців, які втратили розуміння що таке добре, а що таке погано? Член фракції “Блок Петра Порошенка” Олег Барна прилюдно обматюкав журналіста в стінах парламенту. Такого не дозволяли собі навіть пси режиму Януковича. Я подивився словник і виявив, що слово “барна” означає віл — велика рогата худоба. Можу лише привітати і Президента , і його партію з отаким скарбом напередодні виборів. Якщо Барну не покарають публічно, привселюдно, це означатиме, що з ним солідарні усі депутати фракції Петра Порошенка. Це так, щоб поставити ситуацію на паузу. А народну реакцію у вигляді флешмобу ми вже бачимо». І показали кадри флешмобу, зокрема Зеленського, який, виходить, і уособлює народну реакцію.

Про те, що екс-Президент України Леонід Кучма припинив роботу у тристоронній робочій групі, повідомили «Факти тижня» і «Подробности недели». Перші відзначили великий внесок тестя Пінчука у процеси мирного врегулювання й те, що Мінські угоди дали час на те, щоби армія зібралася із силами, а от другі ще й нагадали про стипендії його фонду «Україна» для талановитих студентів.

Традиційно в ефірі «Подробностей недели» лунає критика міністерства охорони здоров'я. Час від часу до студії приходить депутатка Ірина Сисоєнко, яка традиційно критикує відомство Уляни Супрун на «Інтері». Цього разу вона розповідала Олексію Ліхману про можливі страйки працівників швидкої.

Звично для тижневика, гості у студії не оминають нагоди обговорити не лише означену тему ефіру, а й покритикувати владу. Так, Тетяна Острікова («Самопоміч») і політичний експерт Тарас Загородній лише побіжно торкалися теми мови, на яку їх запросили поговорити, але останній  принагідно розкритикував «Нафтогаз» за створення дочірніх підприємств, що продаватимуть українцям газ. Це, нагадаємо, дуже хвилює Дмитра Фірташа, власника «Інтера», бо зменшить його прибутки.

А Андрій Іллєнко («Свобода») в обговоренні теми угорських паспортів неодноразово згадав про свою політичну силу та її політичну програму.

Фейки і перевернута душа

Цього тижня ми зафіксували кілька сюжетів, емоційність викладу в яких фактично перейшла межі здорового глузду.

Один із таких матеріалів — про нібито викрадення дітей. Алла Мазур тривожно повідомляє: «Ще одна наша тривога — викрадають дітей, везуть невідомо куди, продають на органи. Повідомлення ось такого штибу просто заполонили соцмережі по всій Україні. Їх поширюють і в закритих групах. Інформація вмить набирає сотні поширень і коментарів. Батьки злякані, бояться випускати дітей на вулицю. Але в поліції жодної заяви про викрадення немає». Стривайте, тобто підтверджень немає, але ви все одно озвучуєте це все в ефірі? Для чого таке нагнітання? І ведуча, й авторка сюжету згущують фарби: «Немов із фільмів жаху у різних областях України викрадають дітей. Нахабно, посеред білого дня, прямо на вулиці їх саджають у автівку темного кольору і кудись везуть. [...] Такою інформацією аж кишать соцмережі. Майже в кожній області України подібне з'являється по кілька разів на місяць».

Ми добре пам'ятаємо, як кілька програм тому Алла Мазур розповідала про нову телефонну страшилку — Момо. Тоді вона так само говорила про відсутність доказів і підтвердження поліції, та разом із тим самим роздуванням інформації сприяла паніці. Згодом з’явилась офіційна заява, що постраждалих від Момо дітей в Україні немає.

У цьому сюжеті звучить кілька реальних історій про зниклих дітей, проте більше — про нагнітання в соцмережах. Адже матеріал насправді про фейки й те, як легко люди їм піддаються. Золоті слова, що відбивають суть матеріалу: «Фейки — це реальна психологічна зброя, такий собі інформаційний вірус». Та чи не подібні викрутаси «ТСН. Тижня» сприяють тому, що люди не вміють протистояти таким вірусам?

Вашу душу ще не остаточно перевернуло? Тоді Алла Мазур повертається з анонсом сюжету Андрія Орляка. «Я все знаю про зажерливих чиновників, про продажних лісників і малорозумних лісорубів, які нищать своє і наше майбутнє. Але коли рубати починають люди в рясах, мову відбирає остаточно. Кадри привезені з українських вершин Андрієм Орлюком перевернуть і вашу душу», — ну як, заінтриговані? Сам матеріал знятий цілковито в дусі тижневика «1+1» — шпигунська історія, де журналіст виводить усіх на чисту воду. Зрозуміло, історія, сповнена оцінних суджень. «У суцільній передранковій темряві я їду туди, де, як виявиться, буде дуже мокро, дуже холодно і дуже непросто. Але це буде згодом», «У цьому лісі — свої секрети. Якщо знати деталі, а ми дещо знаємо, стає справді моторошно. Ті ж хто оці секрети оберігають, не надто полюбляють таких чужинців як ми», «Та не встигаємо ми відірватися від одних чоловіків, як уже самі натрапляємо на інших. І тут я не вірю власним очам. Ліс ріжуть люди у рясах». І на цьому моменті зупинимося трохи детальніше.

Стосунки «1+1» і «людей у рясах» доволі специфічні — тижневик, та і щоденні новини, часто говорять про церкву, фактично не оминають жодного важливого приводу й намагаються скандалізувати, таблоїдизувати релігійну тематику. Чимало резонансних історій за участі священнослужителів були розкручені не в останню чергу завдяки журналістам «1+1». І п'яний священик, який із кулаками накинувся на даішника, і шалений відрив єпископа на дискотеці, зрештою, протистояння настоятеля Лаври з медійниками — інформаційних приводів було чимало. Навіть якщо подивитися на сайті новини за тегом #священик, переважна більшість контенту має скандальний характер — пиятики, педофілія, здирництво. Та хоча «людей у рясах» винесено в анонс і на ньому акцентується, до чого вони в загальній історії, не зрозуміло. У результаті розслідування журналіст з'ясував, що ситуація зі знищенням пралісів переважно полягає в маніпуляціях із вирубками, які є й законними, й незаконними водночас. І церква як така тут ні до чого, бо питання до місцевої влади, яка дозволяє порушення чи принаймні вільне трактування закону.

Моніторинг здійснює громадська організація «Детектор медіа» за підтримки уряду Королівства Данії. Висновки й погляди, висловлені в моніторинговому звіті, можуть не збігатися з позицією уряду Королівства Данії. Моніторинг здійснено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».

comments powered by Disqus