Як деякі регіональні медіа замовчують війну

Як деякі регіональні медіа замовчують війну

4 Березня 2015
8924

Як деякі регіональні медіа замовчують війну

Світлана Єременко
виконавча директорка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика
8924
У січні зафіксовано чотирикратне зниження кількості політичної джинси порівняно з жовтнем. Однак тема неоголошеної війни Росії проти України висвітлюється поверхово, непрофесійно й подеколи цинічно. Моніторинг регіональних друкованих та онлайн ЗМІ Інституту демократії імені Пилипа Орлика за січень 2015-го.
Як деякі регіональні медіа замовчують війну
Як деякі регіональні медіа замовчують війну

У січні кількість матеріалів із ознаками замовності та неналежно маркованої реклами у друкованих регіональних медіа знизилася вдвічі — до 18% порівняно з виборчим жовтнем — 43%. Перше, що зауважили експерти в січні, — це чотирикратне зниження кількості політичної джинси порівняно з жовтнем: від 30% до 7,06%.

Найбільш показовим був «Днепр Вечерний», який у 12 разів знизив відсоток джинси з 69% у жовтні до 5,6% у січні! Хоча видання й залишає 11% прихованої реклами на своїх шпальтах.

В Одесі експерти також зафіксували суттєве падіння джинси до 6% із 35% у жовтні.

Лідери джинси — сумські видання здивували експертів найменшою кількістю матеріалів із ознаками замовності за три роки моніторингу — 6%.

Чернівецька газета «Погляд» (власник Сергій Ключук), одеська «Чорноморські новини», харківська «Слобідський край» у січні є прикладом об’єктивної подачі інформації — зовсім не розміщували матеріалів із ознаками замовності.

На сторінках інтернет-ЗМІ кількість матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності також зменшилася більш ніж удвічі. На сайтах інтернет-видань у січні зафіксовано 14% джинси та немаркованої реклами (жовтень — 33%).

У січні до харківського сайту MediaPort, який радує експертів стабільною відсутністю матеріалів із ознаками замовності, додався сайт «АТН».

Тема неоголошеної війни Росії проти України в регіональних ЗМІ висвітлюється поверхово, непрофесійно й подеколи цинічно. Наприклад, у сумських ЗМІ повноцінно тема війни лунає лише в газеті «Панорама».

Моніторинг недобросовісної реклами (джинса та немаркована реклама)

Експерти оцінювали четвертий тиждень січня (з 19 січня по 23 січня), період неоголошеної війни Росії проти України та безпрецедентної російської пропаганди. Моніторинговий період характеризувався значним зменшенням матеріалів замовного характеру як у друкованих ЗМІ, так і в інтернет-медіа. При цьому кількість неналежного маркування реклами в газетах дещо збільшилася.

В січні частка матеріалів із ознаками замовності та неналежно маркованої реклами у друкованих регіональних медіа різко знизилася до 18% порівняно з виборчим жовтнем — 43%. Перше, що зауважили експерти в січні, — це різке падіння — в чотири рази — кількості джинси політичного характеру від 30% до 7,06%. Зменшення обсягу замовлень може бути спричинено падінням активності замовників після виборів та у зв’язку з війною.

В січні 2015 року в Донецькій області оцінці підлягали газети «Донбасс-Неделя», «Комсомольская Правда», «Московский Комсомолец», «Донецкие Новости»; інтернет-видання «Новости Донбасса», «62.ua» (зміна видання відбулася через припинення з 31 жовтня 2014 року діяльності порталу «УРА-Інформ. Донбас»). Також аналізувалися два інтернет-ЗМІ з альтернативного інформпростору Донеччини, які є рупором самопроголошених донецької та луганської «республік» (портал «Новости Донецкой Республики» dnr-news ) та «Новоросия» («ИА Новороссия»).

Що стосується окремих регіонів, то найвищий відсоток пропагандистської джинси зберігається в Донецьку — 24% , зокрема «Комсомольская правда» — 47%; «Донецкие Новости» — 23%, «Московский комсомолец» — 27%.

«Слід зауважити, що в січні 2015 року в м. Донецьку значно змінився інформаційний ландшафт. Якщо раніше “Комсомольская правда” була продуктом київської редакції, то з січня 2015 року споживачі інформації в м. Донецьку вже отримували продукт московського офісу газети. Таким чином, останні альтернативні інформаційні канали, які мали можливість донести інформацію про події та позицію України, були перекриті. Черговий акт інтервенції з боку російських ЗМІ свідчить про те, що наша держава остаточно втратила контроль за інформаційним простором окупованих територій», — наголошує донецький експерт Сергій Бондаренко. Детальніше про ситуацію можна прочитати тут.

Дніпропетровські видання розмістили 7,8% джинси в січні (понад 30% у жовтні), при цьому видання «Днепр Вечерний» знизило показник у 12 разів! Втім, при цьому залишається 11,1% прихованої реклами. Видання «Лица» — із 30% у жовтні до 9% у січні. «Втім, якщо у вересні та жовтні політичною джинсою були переважно публікації, герої яких кандидати в депутати й партії, то в січні популярним критерієм для визначення матеріалів із ознаками замовності були протокольні матеріали з заходів чиновників/ політиків, у яких відсутня зрозуміла суспільно важлива новина», — наголошують експерти.

У Житомирі кількість джинси знизилася втричі — до 15% у січні (понад 50% у жовтні). При цьому в газеті «Житомирщина» зафіксовано 9% і 12% НМ (53% джинси в жовтні), «Ехо» — 17% (68% у жовтні), «20 хвилин» — 22% (53% в жовтні), «Ваші інтереси» — 12% (37% у жовтні). Житомирські експерти зауважують: «Попри те, що тема війни є найбільш актуальною, в житомирських газетах вона майже не відображена. І навіть та невелика кількість матеріалів, які є, являють собою скупі знеособлені повідомлення. За період моніторингу в обласній офіційній газеті “Житомирщина” таких лише 2 — “Крилата піхота: вдень і вночі” (№ 4-5,20.01) — фоторепортаж із навчань та інформація “Повістку треба отримати особисто” (№6,23.01)».

У Львові також спостерігається зниження замовних матеріалів із 19% у жовтні до 10% у січні. Зокрема, «Львівська пошта» — 16% (37% у жовтні), «Ратуша» — 7% (24% в січні), «Високий замок» — 6% (14% у жовтні). При цьому кількість джинси в газеті «Експрес», за висновками експертів, навпаки, зросла до 13% (3% в жовтні).

В Одесі незалежними експертами зафіксовано суттєве падіння (в п'ять разів) — 6% джинси порівняно з 35% в жовтні. «Курьер недели» — 10% (50% у жовтні), «Чорноморські новини» — 0% (22% у жовтні), «Одесская правда» — 13% (33% в жовтні), «Вечерняя Одеса» — 3% (35% у вересні). Експерти ІДПО, які оцінювали одеські видання, звернули увагу, що «читачі Одеси мають дві різні картини реальності: в одній із них несправедливо засуджені “куликовцы” (одеські антимайданівці), агресивні проукраїнські активісти, критично налаштоване населення, готове до протестів, в іншій — волонтери, що допомагають переселенцям, військовим, громадські діячі, що хочуть відстояти своє місто під загрозою незаконної забудови, звичайні одесити, що збирають допомогу воїнам АТО».

Суми, видання яких були лідером в антирейтингу протягом трьох років моніторингу, нарешті знизили рівень політичної замовності до 6% (34% в жовтні). Значно впала кількість замовних матеріалів у виданнях «Сумщина» — 13% (55% жовтень), Хpress — 5% джинси і 35% немаркованих матеріалів, «Панорама» — 3% джинси, але 25% немаркованих матеріалів! (34% і 12% відповідно у жовтні), «Ваш шанс» — 3% джинси, але 19% прихованої реклами (34% і 20% у жовтні). Але відсоток неналежно маркованої реклами в сумських медіа залишається найвищим — 21,3%. «У сумських ЗМІ повноцінно тема війни лунає лише в газеті “Панорама”. В інших виданнях бачимо поверховий підхід, недостатність висвітлення різних аспектів ситуації. Враження, що видання не мають редакційної політики щодо висвітлення проблеми, а йдуть виключно за фактажем: привезли земляка — поховали; волонтери щось зробили — продемонстрували; уряд оголосив — констатували. Часом це виливається в таку і непрофесійну, й цинічну подачу інформації, як дозволив собі сайт “Шостка.Info”: Киборг из Шостки оборонял донецкий аэропорт и был ранен. Об этом было сообщено на вчерашнем аппаратном совещании в горисполкоме. Примечательно, что нашему земляку, который был ранен, защищая Донецкий аэропорт, 69 лет. Он служит в одном из добровольческих подразделений. 20.01.2015”», — зауважують сумські експерти.

У журналістів «Шостки.Info» 69-річний захисник Батьківщини не заслужив ані імені, ані прізвища, ані поваги, ані підтримки від (не) вдячних земляків!

Видання Харкова — розмістили 4% матеріалів із ознаками замовності в січні порівняно із 29% в жовтні. «Время» — 5% джинси і 25% немаркованих матеріалів (30% і 39% у жовтні), «Харьковские известия» — 6% джинси порівняно з 47% в жовтні, «Вечерний Харьков» — 5% джинси і 15% немаркованих матеріалів (35% і 22% відповідно в жовтні). Найменше дезінформували громадян, за даними моніторингу, журналісти «Слобідського краю», які протягом останніх місяців подавали більш об’єктивну інформацію (3% джинси і 6% немаркованих матеріалів у жовтні).

Харківський експерт Юрій Хомайко з тривогою констатує: «На регіональному рівні явно бракує власних матеріалів із зони АТО, переважають повідомлення від офіційних речників, які виступають майже єдиними джерелами інформації. Більш того: навіть у прифронтових областях (Харківська, Дніпропетровська, Сумська) ЗМІ віддають перевагу темам, які створюють враження нормального мирного життя. Здається навіть, що головна загроза для населення йде не з боку сепаратистів-терористів, а… з воєнкоматів, які насильно намагаються мобілізувати чоловіків і негайно відправити їх воювати. На мою думку, провина за зрив мобілізаційних завдань лежить і на ЗМІ, які поблажливо ставляться до людей, охочих відкосити від армії».

Також зменшилася кількість замовних матеріалів у виданнях Чернівців — 14% джинси в січні (48% у жовтні), які очолювали список антилідерів. «Молодий буковинець» — 7% у січні (18% — у жовтні); «Час» — 27% (92% в жовтні); «Свобода слова» — 22% в січні (60% — в жовтні). Детальніше про інформаційний простір Чернівців читайте тут.

Натомість приватна газета «Погляд» (власник Сергій Ключук, редактор Володимир Бобер) є прикладом подачі незаангажованої інформації — 0%.

Інтернет-видання

На сторінках інтернет-ЗМІ кількість матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності також зменшилася більш ніж удвічі: з 33% джинси та немаркованої реклами в жовтні до 14% у січні.

Найкритичніша ситуація в Донецьку, який продовжує перебувати в інформаційній ізоляції та під впливом цинічної пропагандистської джинси з боку російських та сепаратистських сайтів. У січні в Донецьку зафіксовано 29% джинси (31% у жовтні). Хоча цифри це умовні, тому що публікації сепаратистських видань майже не піддаються оцінці за нашою методологією — це всуціль пропагандистські медіа. Сепаратистські «Новости Донецкой Республики» — 45% (47% у жовтні), «ИА Новороссия» — 57% (52% в жовтні), сайт 62.ua (заміна видання: сайт «Ура Информ», який ми раніше досліджували, закрився) — 10% джинси, «Новости Донбасса» — 5% (7% у жовтні). Експерти наголошують: «Розглядати матеріали цих видань як класичну джинсу майже неможливо — це ПРОПАГАНДА! За результатами моніторингу майже кожен другий матеріал є суто пропагандистським! Якщо порівнювати з попереднім моніторингом, у січні бачимо різке зростання кількості зовсім абсурдних публікацій на кшталт “розіп’ятого хлопчика” (наприклад, «В Одессе героев "АТО" хоронят как хирургические отходы»).

Інтернет-видання Дніпропетровська в січні розмістили 8% джинси (31% у жовтні). Сайт «Комментарии Днепропетровск» — 7% у січні (5% у жовтні); «Мост Днепр» — 11% джинси (51% у жовтні). Інформагентство «Наш район» — 12% у січні (33% у жовтні). Найнижчий відсоток розміщеної джинси — у «Сайту 056»: 2% (порівняно з 36% в жовтні), але залишається — 11% немаркованих матеріалів.

«У січні спостерігається певна зміна виявлених раніше тенденцій у розрізі категорій (газети/ інтернет-ЗМІ) — суттєво зменшилася кількість джинси в газетах, — зазначає експерт Валерій Дрешпак. — Проте менш помітні зміни в інтернет-виданнях. Зокрема, це може пояснюватися тим, що інформаційні агентства не обтяжують себе турботою обробити повідомлення прес-служб чи інших інформаційних агентств пошуком додаткової інформації, крім оголошеної на прес-конференціях (брифінгах) представленими спікерами. Це й надалі знижує показник за критерієм дотримання балансу думок. Для прикладу, “Наш район” практично не має власних матеріалів і показники дотримання стандартів залежать від того, як їх дотрималися автори першоджерела».

Більш ніж удвічі зменшилася кількість джинси в онлайн-виданнях Житомира — 10% джинси в січні (23% в жовтні). «Рупор Житомира» — 10% (38% у жовтні), «Житомир.інфо» не зменшив кількості замовних публікацій (по 14% у січні й жовтні), але зменшив немарковані матеріали з 21% в жовтні до 2% в січні. «Перший інформаційний портал» не зменшив кількості джинси (по 12% у січні й у жовтні), але в січні не приховували рекламу — 0% (19% жовтень). Журналісти «Житомир онлайн» також менше джинсують — 5% (29% у жовтні).

В інтернет-виданнях Львова, які були серед лідерів із розміщення джинси у передвиборчих вересні-жовтні, кількість джинси в січні стрімко обвалилася в десять разів — до 4% (40% у жовтні). На сайтах Zahid.net — 0% порівняно із 43% в жовтні, ZIK — 5% (62% в жовтні), «Галінфо» — 7% (29% у жовтні), «Вголос» — 3% (26% у жовтні). «Не розміщували матеріалів із ознаками замовності електронні ЗМІ Zaxid.net і “Вголос”, хоча в їхніх публікаціях можна простежити лояльне ставлення до певних структур чи політичних сил. Наприклад, на сайті “Вголос” домінують інформації, в яких озвучена позиція ВО “Свобода”, а в Zaxid.net — міського голови Львова та політичної партії “Самопоміч”», — зауважують експерти.

На сайтах Одеси незалежні експерти також зафіксували зниження кількості публікацій, що дезінформують громадян, але їхній відсоток залишається високим — 23% (38% у жовтні). Не поважають свого читача сайти «Думская» — 17% (43% у жовтні), «Трасса Е95» — 33% (48% у жовтні), «Таймер» — 36% (48% у жовтні). Найменше матеріалів із ознаками замовності розмістила «Одесская жизнь» — 5% (11% у жовтні).

Дніпропетровські експерти звернули увагу на те, «що в публікаціях одеських ЗМІ трапляються посилання на оригінальні джерела інформації, як-от “люди говорять”, “волонтери вважають”. В матеріалі на сайті “Таймер” журналіст посилається на “злые языки”, в “Чорноморських новинах” — “за чутками”. Іноді замість точних, конкретних даних допускаються стилістичні прийоми: “Оформление документов раньше занимало уйму времени, а теперь управились за два дня”. Скільки це — “уйма времени”?»

У сумських інтернет-виданнях спостерігалося зменшення до 18% (38% у жовтні). «Шостка інфо» — 23% (68% у жовтні). На сайті 0542 — той самий рівень — 18% джинси (19% у жовтні). Сайти «ТОП Конотоп» — Хpress розмістили — 14% та 17% заказухи у січні, тоді як у жовтні її було майже 36%. Харківські сайти зменшили кількість замовних матеріалів утричі — 6% (18% у жовтні). «Статус кво» — 10% джинси в січні (38% у жовтні), «Об’єктив» — 14% (18% у жовтні). Не дезінформували громадян АТН — 0% у січні, 14% у жовтні; «Медіапорт» — 0% у січні й жовтні. В січні до сайту «Медіапорт», який радує експертів стабільною відсутністю матеріалів із ознаками замовності, доєднався «АТН».

Журналісти Чернівців у січні також продемонстрували суттєве зменшення матеріалів із ознаками замовності — 9% (28% у жовтні). На сайті «Бук інфо» кількість джинси зменшилась вдвічі — 22% (45% у жовтні), на сайті Chernivtsi Times в чотири рази — 4% (18%). «Чернівецький промінь» розмістив 8% замовлень (24% у жовтні); BukNews — 2% (25% у жовтні).

ВИСНОВКИ

Моніторинг регіональних видань у січні 2015-го показав, що кількість матеріалів із ознаками замовності й неналежно маркованої реклами у друкованих регіональних медіа різко знизилася. Але навряд чи це можна пов’язувати з прозрінням журналістів та зміною редакційної політики видань — просто настало затишшя між виборами. Що стосується найважливішої сьогодні теми — неоголошеної війни Росії проти України, то в регіональних ЗМІ, за висновками експертів, вона висвітлюється поверхово, непрофесійно та подеколи цинічно. Друковані видання, як і сайти, не мають редакційної політики щодо висвітлення проблеми, не шукають цікавих тем, а йдуть виключно за фактажем. На шпальтах газет не вистачає аналітичних матеріалів, аналізу ситуації, важливих порад, реальних людей. Складається враження, що деякі власники видань, редактори та журналісти справді досі не усвідомили, що в Україні реальна війна.

Моніторинг друкованих та інтернет-медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів проводиться Інститутом демократії імені Пилипа Орлика з вересня 2014 року у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській,Дніпропетровській, Одеській, Чернівецькій та Житомирській областях. Кожний регіон представлено чотирма регіональними друкованими та чотирма онлайн-виданнями. В цьому звіті наведено результати моніторингу за січень, що здійснювався з 19 січня по 25 січня 2015 року. Загалом було проаналізовано: 545 матеріалів друкованих видань та 717 публікацій новинних сайтів.

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу,  розроблену проектом «У-Медіа» «Інтерньюз Нетворк» (спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (www.telekritika.ua).

Стисло про методологію

Моніторинг проводиться один раз на місяць за рухомим графіком 1-3-2-4-й тиждень. Експертами здійснюється оцінка засобів масової інформації власних регіонів та перехресне оцінювання за ротаційним планом, що дає можливість об’єктивного підходу.

Критеріями для відбору засобів масової інформації були суспільно-політична значущість, що стосується інтересів та прав більшості громадян; наявність власного контенту; обсяг та склад читацької аудиторії; наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.

Кінцева оцінка проводиться за усередненими показниками, розрахованими на базі зведених власної та перехресної оцінки кожного регіону за відповідний період.

Моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьма критеріями: 1) баланс думок/ поглядів; 2) оперативність; 3) достовірність (посилання на джерела); 4) відокремлення фактів від коментарів; 5) точність; 6) повнота представлення фактів/ інформація стосовно проблеми.

Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є такі чинники: 1 — матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони; 2 — цілком або майже ідентичний матеріал надрукований в інших ЗМІ; 3 — експертами є особи, не компетентні коментувати подію або процес; 4 — безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 — матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 — «протокольні» матеріали з заходів чиновників/ політиків, у яких відсутня зрозуміла суспільно важлива новина.

Експертні групи сформовані з медіаекспертів, викладачів факультетів журналістики, соціологів та журналістів по три особи в кожній регіональній групі. Робота експертів координується партнерськими організаціями ІДПО: Львівським прес-клубом, Агенцією регіонального розвитку (Донецьк), Харківським прес-клубом, Сумським, Дніпропетровським, Житомирським прес-клубами.

Моніторинг дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та онлайн-медіа здійснюється громадською організацією Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіаконтенту.

Для моніторингу було відібрано по чотири регіональних друкованих та чотири онлайн-медіа у Чернівецькій, Дніпропетровській, Одеській, Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській та Житомирській областях. До цих видань увійшли:

  • Чернівці: «Молодий Буковинець», «Погляд», «Час», «Свобода слова», ChernivtsiTimes, «Чернівецький промінь», «БукІнфо», BukNews;
  • Дніпропетровськ: «Зоря», «Наше місто», «Днепр вечерний», «Лица», «МостДнепр», «056», «Комментарии: Днепропетровск», інформагенство «Наш район»;
  • Одеса: «Вечерняя Одесса», «Одесская правда», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Думская», «Трасса Е95», «Одесская жизнь», «Таймер»;
  • Донецьк: «Комсомольская правда», «Донбас. Неделя», «Донецкие новости», «Московський Комсомолець», «Новости.dn.ua», «УРА-Информ.Донбас», «Новости Донецкой Республики», «ИА Новороссия»;
  • Львів: «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Ратуша», Zaxid.net, «Вголос», «Галінфо», ZIK;
  • Суми: «Данкор», «Сумщина», «Панорама», «Ваш шанс», «Шостка.інфо», 0542, «Сумиінфо», Хpress;
  • Харків: «Время», «Слобідський край», «Харьковские известия», «Вечерний Харьков», «Статус кво», «Объектив», Медиапорті», АТН;
  • ·       Житомир: «Житомирщина», «Эхо», «20 хвилин», «Ваші інтереси», «Житомир.інфо», «Перший інформаційний», «Рупор Житомира», «Житомир он-лайн».

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації ІДПО. Висновки й погляди, що були висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з позицією USAID чи «Інтерньюз Нетворк».

 

 

 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
8924
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду